Рішення

від 28.12.2012 по справі 15/5005/10645/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.01.13р. Справа № 15/5005/10645/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства "Дніпро - Софт, ЛТД", м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 102 531,45 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Голосна Д.С.

Представники:

від позивача: Васюхін Є.Ю., представник за довіреністю № 3 від 21.11.12р.

від відповідача: Яременко О.Г., представник за довіреністю № 19 від 01.01.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Дніпро - Софт, ЛТД" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - відповідач), про стягнення 102 531 грн. 45 коп.

Сума позову складається з: суми основного боргу в розмірі 96 835 грн. 50 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 2 341 грн. 95 коп., а також витрат на юридичні послуги у розмірі 3 336 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/НА-12357/НЮ від 04.07.12р., в частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду від 10.12.12р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду в засіданні на 25.12.12р.

25.12.12р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

В свою чергу, повноважний представник відповідача позовні вимоги визнає, про що також зазначено у відзиві, який долучено до матеріалів справи. Але зазначає про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на оплату юридичних послуг у розмірі 3336 грн. є неправомірними, оскільки позивачем не надано доказів отримання адвокатом зазначеної суми та понесення відповідних витрат позивачем на оплату послуг адвокату.

25.12.12р. в судовому засіданні оголошено перерву до 03.01.13р.

В судовому засіданні 03.01.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.12 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № ПР/НА-12357/НЮ (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого, предметом договору є поставка позивачем відповідачу у власність товару: Код ДК 016-97-29.23.1 кондиціонери зі встановленням відповідно до специфікації (Додаток 1 до Договору), надалі - товар.

В п. 1.2. Договору зазначено про те, що найменування товару зазначене у специфікації (Додаток 1 до Договору.)

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що якість товару, який постачається, повинна відповідати вимогам НТД (ГОСТ, ДСТУ, ТУ, ТУУ та ін.), які діють на Україні і підтверджуються сертифікатом (або паспортом) якості виробника.

Як вказано в п. 3.1. Договору, товар відвантажується в упаковці (тарі), що відповідає характеру товару, який поставляється. Упакування (тара) повинне відповідати встановленим у країні виробника нормам і стандартам, яке забезпечує збереження товару при транспортуванні до місця призначення та розвантаженні транспортного засобу.

У кожне тарне місце повинен бути вкладений пакувальний аркуш, у якому вказується найменування, кількість товару, вага нетто і брутто даного місця, найменування виробника та позивача (п. 3.2. Договору).

Як зазначено в п. 4.1. Договору, кількість та асортимент товару визначено у специфікації (Додаток 1 до Договору.)

Датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару і підписання акту прийому-передачі товару обома сторонами Договору (п. 5.2. Договору).

Згідно з п. 6.2. Договору, загальна сума Договору складає 96 853,50 грн. з урахуванням ПДВ 20% та зазначається у звіті про результати здійснення процедури торгів.

Відповідно до п. 7.1. Договору, позивач передає у власність відповідачу товар, а відповідач сплачує за товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (Додаток 1 до Договору).

Ціни на товар встановлюються в національній валюті України - гривні (п. 7.2. Договору).

Пунктом 7.3. Договору передбачено, що розрахунок за поставлений товар здійснюється наступним чином: 100% перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідач здійснює оплату поставленого товару протягом 45 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі товару, оформленого належним чином (п. 7.4. Договору).

В п. 7.5. Договору зазначено про те, що сторони один раз на місяць складають акти звірок взаєморозрахунків.

Відповідно до п. 8.6. Договору, підтвердженням про одержання товару відповідачем є акт прийому - передачі товару, оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін.

Відповідач зобов'язаний:

- своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість поставленого товару у відповідності до розділу 7 даного Договору (п. 10.1.1. Договору).

- приймати поставлені товари згідно з актом приймання-передачі товару (п. 10.1.2. Договору).

За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за даним договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і з умовами цього Договору (п.11.1. Договору).

Як зазначено в п. 11.2. Договору, відповідач за даним Договором несе наступну відповідальність: у разі порушення строків оплати товару, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня.

Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов'язань (п. 11.4. Договору).

Згідно п. 17.1. Договору, термін дії Договору - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.12р.

Так, на виконання умов Договору позивачем було поставлено товар в повному обсязі на загальну суму 70 276 грн. 50 коп., згідно замовлень відповідача, що підтверджує накладна № 1049 від 17.07.12р. (а.с.15), податкова накладна (а.с.16), акт прийому-передачі товару (а.с.17) та довіреність на отримання цінностей (а.с.18).

Крім того, позивачем були виконані монтажні роботи на суму 26 577 грн. 00 коп., що підтверджує акт виконаних послуг/робіт/ремонтів № 1048 від 17.07.12р. (а.с.19) та податкова накладна (а.с.20).

31.07.12р. між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків, відповідно якої відповідач повинен сплатити позивачу 96 853 грн. 50 коп., що підтверджує Акт (а.с.21), який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Як зазначає позивач, відповідач умови Договору належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на загальну суму 96 853 грн. 50 коп.

За неналежне виконання умов Договору, позивачем була нарахована для сплати відповідачу, згідно п. 11.2. Договору, пеня у розмірі 2 341 грн. 95 коп.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 96 835 грн. 50 коп. та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 2 341 грн. 95коп.

В свою чергу, відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі, але доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, господарський суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 96 835 грн. 50 коп., оскільки дана сума є обґрунтованою та доведеною.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 11.2. Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати товару, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня.

Так, відповідно до умов п. 11.2. Договору, позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня у розмірі 2 341 грн. 95 коп., розрахунок якої перевірений господарським судом та визнаний таким, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення вимог позивача у повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.

Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про адвокатуру" адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань. Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ст. 12 Закону України "Про адвокатуру").

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті вартості юридичних послуг за договором про надання юридичної допомоги № 47 від 21.11.12р. у розмірі 3 336 грн.

Договір про надання юридичної допомоги № 47 від 21.11.12р. (а.с.22) укладений між позивачем та Васюхіним Є.Ю., який діє на засадах Закону України "Про адвокатуру" та Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 0659 від 26.04.96р. (а.с.24).

Доказами виконаних робіт за договором про надання юридичної допомоги № 47 від 21.11.12р. є Акт виконання робіт від 21.11.12р. (а.с.23) та відмітка на ньому про отримання грошових коштів у розмірі 3 336 грн.00 коп. за виконані роботи.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо (абзац третій пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").

Таким чином, господарський суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, оцінює правові послуги, надані адвокатом Васюхіним Є.Ю. позивачу по даній справі у розмірі 3 336 грн. 00 коп.

Витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, Законом України "Про адвокатуру "ст. ст. 4, 28, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, буд. 108, код ЄДРПОУ 01073828, р/р 26006000012 в ПАТ АБ «Експрес банк», МФО 306964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства "Дніпро - Софт, ЛТД" (49047, м. Дніпропетровськ, вул.Кедріна, буд. 66, код ЄДРПОУ 19098898, р/р 26008107587001 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) суму боргу в розмірі 96 835 грн. 50 коп. (дев'яносто шість тисяч вісімсот тридцять п'ять грн. 50 коп.), пеню в розмірі 2 341 грн. 95 коп. (дві тисячі триста сорок одна грн. 95 коп.), витрати на юридичну допомогу в розмірі 3 336 грн. 00 коп. (три тисячі триста тридцять шість грн. 00 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 983 грн. 55 коп. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят три грн. 55 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 03.01.13р.