Постанова

від 02.09.2008 по справі 4-2200/08

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4-2200/-8

Справа № 4-2200/-8

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -                     

Смик С.І.,

при секретарі -                               Новак Р.В.

за участю прокурора -                  

Станкова О.П.

адвоката -                                       

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу адвоката

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову 

про порушення

кримінальної справи, -

ВСТАНОВИВ:

             Адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся

до суду зі скаргою  на постанову про

порушення кримінальної справи, винесену начальником СВ ПМ ДПІ у Печерському

районі м. Києва Ковальчуком С.Ю. 

22.07.2008 року в  якій  просить скасувати  зазначену постанову як незаконну та відмовити

в порушенні справи, посилаючись на те, що постанова про порушення кримінальної

справи винесена з порушенням вимог чинного кримінально-процесуального

законодавства України, з неправильним застосуванням норм матеріального права та

за відсутністю підстав до порушення справи, в силу чого рішення щодо порушення

кримінальної справи є незаконним, а постанова про порушення кримінальної  підлягає скасуванню.

          В судовому засіданні

адвокат ОСОБА_1 підтримав вимоги скарги та обставини викладені в ній в повному

обсязі, просив скаргу задовольнити.

           Прокурор проти задоволення

скарги заперечував, вважає, що постанова про порушення кримінальної справи

є  обґрунтованою  та законною, просив у задоволенні скарги

відмовити.

          Суд, дослідивши матеріали,

на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи,

вислухавши пояснення  адвоката ОСОБА_1 , заслухавши

думку прокурора, вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

           Відповідно до ст.236-8 КПК

України, розглядаючи скаргу на постанову 

про  порушення  кримінальної справи, суд повинен  перевіряти 

наявність  приводів  і  підстав

для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які

стали підставою для винесення постанови про 

порушення кримінальної справи.

          Згідно ч.2 ст.94 КПК

України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані,

які вказують на наявність ознак злочину.

         Відповідно до ч.1 ст.11 КК

України злочином визнається передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне

діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

         Згідно змісту закону,

ознаками злочину є: визнання діяння злочином у Кримінальному кодексі; суспільна

небезпека діяння; його протиправність; винність; вчинення діяння суб'єктом

злочину.

          Кримінальна справа може

бути порушена тільки за наявності достатніх даних, на основі яких

встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого або підготовленого злочину.

           Достатніми даними, що

вказують на наявність таких ознак, вважається фактичне існування доказів, які

підтверджують реальність конкретної події злочину. При вирішенні питання про

порушення кримінальної справи також необхідно з'ясувати, чи є фактичні

обставини, що виключають можливість порушення кримінальної справи.

          Частина 1 ст.98 КПК України

вимагає, що при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього

кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести

постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до

порушення справи.

           Відповідно до ст. 212 КК

України кримінальна відповідальність настає за: "Умисне ухилення від

сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему

оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою

особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою,

що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи

будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели

до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у

значних розмірах".

           З об'єктивної сторони

злочин, передбачений ст.212 КК України характеризується наявністю трьох

обов'язкових ознак: діянням у вигляді ухилення від сплати обов'язкових

платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом

порядку; наслідками у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних

цільових фондів коштів у зазначених розмірах, тобто заподіяння державі шкоди у

значних розмірах; причинним зв'язком між діянням і наслідками.

           Ухилення від сплати податків

виражається в діянні особи, спрямованому на повну чи часткову несплату

обов'язкових платежів, які повинні сплачуватись підприємствами, організаціями і

установами та фізичними особами у відповідності з чинним законодавством.

           Суб'єктивна сторона

вказаного злочину характеризується умисною формою вини та корисливим мотивом,

тобто, усвідомленням суспільно небезпечного характеру діяння, передбаченням

суспільно небезпечних наслідків і бажанням їх настання.

          Судом встановлено, що 22

липня 2008 року начальник СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва майор

податкової міліції Ковальчук С.Ю., розглянувши матеріали дослідчої перевірки

відносно службових осіб ПП "Даркет", порушив кримінальну справу

відносно ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК

України.

          Згідно постанови слідчого

приводом та підставами для порушення даної кримінальної справи стали: рапорт

ст. оперуповноваженого ГВПМ ДПІ у Деснянському районі міста Києва Тараненка

Ю.Ю. про факт виявлення ухилення від сплати податків службовими особами ПП

"Даркет", акт № 104/23-8/7-31606134 від 19.08.2004 року "Про

результати додаткової позапланової документальної перевірки ПП

"Даркет" (код ЄДРПОУ 31606134) з питання достовірності заявленого до

відшкодування податку на додану вартість з бюджету за серпень 2003 року",

довідка №301/23-807-32454583 від 15.12.2003 року "Про результати

позапланової перевірки ПП "Тріор плюс" з питань взаємовідносин з ПП

"Даркет" за серпень 2003 року" та інші матеріали перевірки, з

яких вбачається,  що ОСОБА_2 будучи

директором ПП "Даркет", в порушення пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону

України "Про податок на додану вартість", умисно ухилилась від сплати

податку, шляхом безпідставного включення до податкового кредиту вартості

товарів та послуг, чим занизила податок на додану вартість на суму 801048 грн.

за період діяльності у серпні 2003 року, який згідно ст. 14 Закону України

"Про систему оподаткування" входить до загальнодержавних податків і

зборів (обов'язкових платежів), що призвело до фактичного ненадходження до

бюджету податку на додану вартість в особливо великому розмірі.

            З постанови вбачається,

що завищення податкового кредиту ПП "Даркет" відбулось внаслідок

фінансово-господарської операції з придбання у ПП "Тріор плюс"

товарів та послуг по ремонту автогрейдерів, бульдозерів, консультаційні та

маркетингові послуги, установку та конфігурацію ІОS 3660 renwl, послуги по

пересортуванню, контурові та пакуванню шкір ВХР на загальну суму 7369492,35

грн. У вказаній операції ПП "Тріор плюс" виступило посередником і в

свою чергу замовило зазначені товари та послуги у ПП "НВП МВВ", яке

не звітує до ДПІ з листопада 2003 року, відкрита ліквідаційна процедура за

рішення Господарського суду у справі про банкрутство. Проведеною подальшою

перевіркою встановлено, що ПП "НВП МВВ" не включило до складу

податкових зобов'язань та не сплатило до бюджету податок на додану вартість по

вищевказаним операціям з продажу товарів та послуг  ПП "Тріор плюс". Таким чином, ПП

"НВП МВВ" не був сплачений до бюджету податок на додану вартість в

сумі 857 256 грн. і, відповідно, ПП "Даркет" не мало право відповідно

вищевказаних норм закону на включення цієї суми до податкового кредиту

підприємства, оскільки вона фактично платником податку не була сплачена до

бюджету.

             Відповідно до пояснення директора ПП

"Деркет" ОСОБА_2 вона не пам'ятає обставини фінансово-господарських

відносин з ПП "Тріор плюс" і в грудні 2006 року її підприємство

звернулось до господарського суду м. Києва з заявою про банкрутство. 

            З постанови органу

досудового слідства вбачається, що ПП "Тріор плюс" та ПП

"Даркет" є пов'язаними особами, оскільки засновник та директор ПП

"Тріор плюс" ОСОБА_3 являється засновником ПП "Даркет" , що

свідчить про обізнаність службових осіб вказаних підприємств про діяльність ПП

"Даркет" та "Тріор плюс".

          Також, як на фактичні дані,

що вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212

КК України слідчий посилається на рішення Вищого адміністративного суду України

від 15 листопада 2007 року, яким рішення-повідомлення по акту податкової

перевірки ПП "Даркет" № 104/23-8/7-31606134 від 19.08.2004 року

визнано дійсним і правомірним донарахування податку на додану вартість на суму

801 048 грн.

          Суд вважає, що органом

досудового слідства при вирішенні питання про порушення кримінальної справи не

були враховані фактичні обставини, що виключали можливість порушення

кримінальної справи відносно ОСОБА_2

           Згідно акту № 121 від

08.06.06 р. органу ДПС Шевченківського району м. Києва звірення розрахунків з

ПП "Даркет" - платника з бюджетом за період з 01.01.06 до 01.06.06 р.

заборгованості з ПДВ немає.

           Відсутність заборгованості

ПП "Даркет" перед бюджетом по сплаті ПДВ підтверджується ще і

довідкою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 

від 10.07.06 р. за № 10303/10/24-107 про те, що ПП "Даркет"

(код ЄДРПОУ 31606134) м. Київ, вул. Т.Шамрила, 15-а станом на 10 липня 2006

року не має заборгованості із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів),

що контролюються ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

           Крім того, ухвалою

господарського суду м. Києва від 22.12.06 р. було порушено провадження про

банкрутство ПП "Даркет". Постановою господарського суду м. Києва від

28.12.06 р. ПП "Даркет" визнано банкрутом; призначено ліквідатора;

зобов'язано ліквідатора протягом п'яти днів подати до офіційного друкованого

органу оголошення про визнання банкрутом ПП "Даркет" та відкриття

ліквідаційної процедури; ліквідатору за підсумками роботи надати суду звіт та

ліквідаційний баланс відповідно до Закону України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

           25.07.07 р. ухвалою цього

ж суду звіт та ліквідаційний баланс ПП "Даркет" був затверджений, ПП

"Даркет", як юридичну особу - 

ліквідовано.

          Отже, судовим рішенням було

встановлено відсутність будь-якої заборгованості ПП "Даркет" перед

бюджетом з ПДВ і воно вступило в законну силу.

           Відповідно до п.1. ст.14

Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом" "Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня

порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня

опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення

провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду

письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх

підтверджують…".

          Згідно п. 2 ст. 14 Закону

"Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку,

встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і

вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою

затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню

не підлягає.". 

           Таким чином, п.п.1, 2 ст.

14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом" зобов'язує кредиторів заявити свої вимоги до банкрута на

протязі тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі

оголошення про банкрутство та визначає, що вимоги, заявлені після закінчення

строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не

розглядаються і вважаються погашеними.

            Вказані вимоги закону

державною податковою інспекцією не були виконані, до господарського суду вимоги

щодо несплати ПДВ ПП "Даркет" податковим органом заявлені не були, а

тому вважаються погашеними.

             Крім того, відповідно до

п.4.4.1. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" "у разі

коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі

закону, або коли  норми  різних 

законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне

(множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих

органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як  платника 

податків,  так  і контролюючого  органу, рішення приймається на користь

платника податків".

            Таким чином, суд

приходить до висновку, що жодних збитків державі діяннями ОСОБА_2 завдано не

було.

            З постанові про порушення

кримінальної справи та наданих до суду матеріалів вбачається, що ПП

"Даркет" мав господарські відносини з ПП "Тріор плюс", а

останній в свою чергу мав господарські відносини з ПП "НВП МВВ". ПП

"НВП МВВ" не був сплачений до бюджету податок на додану вартість в

сумі 857 256 грн. Оскільки податкове законодавство було порушено не посадовими

особами ПП "Даркет" суд ставить під сумнів достатність  даних, які вказують на наявність ознак

злочину саме в діях директора ПП "ОСОБА_2            Згідно ч.2 ст.130 КПК України

"У постанові зазначається місце і час її складання, посада особи, що

виносить постанову, її прізвище, справа, в якій проводиться слідство,

обґрунтування прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі

якої прийнято рішення".

            Суд вважає, що органом

досудового слідства в постанові не наведено належного та законного

обґрунтування прийнятого рішення.

            При винесенні оскаржуваної

постанови не були враховані норми матеріального права, передбачені ст.212 КК

України, п.п.1, 2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом", а також п.4.4.1. ст.4 Закону

України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами".

            Вказані норми законів при

наявних фактичних обставинах виключають факт завдання збитків державі та

свідчать про відсутність об'єктивної сторони злочину, а відтак і про

відсутність складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.    

            Таким чином, суд

приходить до висновку, що органом досудового слідства кримінальна справа

порушена за відсутністю достатніх фактичних даних, які б вказували про наявність

ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

             Вищезазначене свідчить

про недодержання слідчим при винесенні постанови про порушення кримінальної

справи вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України, що згідно ч.16 ст.236-8 КПК України

є підставою скасування судом постанови та винесення постанови про відмову в

порушенні кримінальної справи.

            Суд вважає, що висновки

про наявність достатніх підстав для порушення кримінальної справи не можуть

ґрунтуватися на припущеннях і не перевірених даних.

           Стадія порушення

кримінальної справи має важливе значення, оскільки порушення кримінальної

справи є підставою проведення слідчих дій і настання у зв'язку з цим можливих

незворотних процесів щодо обмеження прав і свобод людини. В тому числі

проведення обшуку, виїмки, накладення арешту, призначення експертиз, затримання

пред'явлення обвинувачення, обрання міри запобіжного заходу тощо.

            За таких обставин суд

прийшов до висновку, що скарга адвоката ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.236-7, 236-8 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

            Скаргу адвоката ОСОБА_1,

в інтересах ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи -

задовольнити.

            Постанову  начальника СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м.

Києва Ковальчука С.Ю. відносно директора ПП "Даркет" ( код ЄДРПОУ

31606134) ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України

-  скасувати.

             В порушенні кримінальної

справи  відносно директора ПП

"Даркет" (код ЄДРПОУ 31606134) ОСОБА_2 за ознаками складу  злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України

- відмовити.

                  Постанова може бути

оскаржена до Апеляційного суду м. Києва , через Печерський районний суд м.

Києва на протязі семи діб з дня її винесення .

Суддя