Рішення

від 13.12.2012 по справі 5024/1601/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2012 р. Справа № 5024/1601/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "АРС", м. Цюрупинськ Херсонської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Еліт Пласт", м. Херсон, с. Антонівка

про стягнення 23477 грн.37 коп.

за участі представників:

від позивача - Неділько В.Г. - представник, довіреність б/н від 09.07.2012 р.;

від відповідача - Івченко О.О. - представник, довіреність №210611 від 21.06.2011 р.

Приватне підприємство "АРС" (позивач) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Еліт Пласт" (відповідач) про стягнення 22542 грн. 50 коп. основного боргу, 910 грн. 80 коп. - 3% річних, 24 грн. 07 коп. втрат від інфляції.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що робочий проект, без усунення недоліків, не пройшов жодну експертизу та узгодження, 07 вересня 2009 року між представниками замовника та виконавця, з метою виконання умов договору та усунення недоліків проектної документації, була проведена технічна нарада.

Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив, що жодних додаткових угод до існуючого договору або інших цивільно-правових договорів, які б визначали наявність, обсяг додаткових робіт та встановлювали їх вартість, сторони не підписували.

Відповідач вважає, що усунення недоліків проектної документації є обов'язком виконавця, виходячи з умов договору, та не потребує додаткової оплати.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до договору № 18/05 від 20 травня 2009 року приватне підприємство "АРС" зобов'язалось виконати товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Еліт-Пласт" (надалі - замовник) розробку робочого проекту: "Реконструкція існуючих будівель під завод з виробництва будівельних матеріалів ТОВ "ВКФ "Еліт Пласт" на земельній ділянці за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, вул. 23 Східна, 41а", а відповідач зобов'язався після завершення розробки проекту, згідно завдання на розробку, та отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи з проекту перерахувати грошову суму у розмір 92000 грн.

Відповідно п. 2.1. договору, загальна договірна вартість виконання робіт складає 92000 грн. За п. 3.1 договору передбачено перерахування авансу, що складає 40% від суми договору.

Відповідно до п. 5.2. та 5.З. договору строк виконання проектних робіт сторони визначили впродовж 3-х місяців, з моменту отримання авансу. Згідно зі ст. ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту і інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 24 травня 2009 року замовник перерахував виконавцю аванс в сумі 36800 грн., відповідно до умов п. 3.1. договору.

Судом встановлено, що за час розробки робочого проекту позивачем були виконані додаткові роботи, не обумовлені договором, однак визначені протоколом технічної наради від 07 вересня 2009р. по розгляду забезпечення нормування вихідними даними і проектною документацією об'єкта "Реконструкції існуючих будівель під завод по виробництву будівельних матеріалів ТОВ ВКФ "Еліт Пласт" на земельній ділянці за адресою: смт. Антонівка, вул. 23 Східна, 41а".

Позивач пояснив, що необхідність технічної наради виникла на підставі листа Херсонської обласної санітарно -епідеміологічної станції вих. № 02- 4/24-1226 від 07.09.2009р. про вирішення питання узгодження можливості реконструкції власних будівель після надання додаткових вихідних даних та розрахунків. Зазначений лист санепідемстанція надала за зверненням відповідача в межах виконання позивачем проектних робіт за договором № 18/05 від 20.05.2009р.

Позивач стверджує, що ним виконана додаткова робота на усунення зауважень санепідемстанції на загальну суму 22 542 грн. 50 коп., що підтверджується кошторисами №1 б/д , №2 від 28.08.09, №3 від 26.03.10, №4 від 02.02.10 .

Комплект проектної документації був переданий замовнику 24 вересня 2009 року, що підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт та позитивний висновок комплексної державної експертизи з робочого проекту.

Таким чином, суд встановив, що позивач виконав роботи щодо розробки робочого проекту невчасно.

Договірна вартість виконаних робіт у сумі 92000 грн. була сплачена виконавцю у повному обсязі, з яких 40200 грн. стягнуто примусово, на підставі рішення господарського суду Херсонської області по справі № 5024/1179/2011 від 08.09.11.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги послався на рішення господарського суду Херсонської області у справі № 5024/1179/2011, зокрема, він зазначив, що в мотивувальній частині вищезазначеного рішення судом встановлено, що 24.06.2011р. відповідачу настав строк оплати робіт виконаних позивачем за межами умов договору на підставі надісланої йому вимоги про сплату боргу у повному обсязі з урахуванням вартості робіт, виконаних позивачем за межами договору, але позов було заявлено 20.06.2011р., тобто строк оплати робіт виконаних позивачем за межами умов договору на день звернення позивача з позовом ще не настав.

На думку позивача із зазначеного рішення витікає, що позов задоволено частково, сума боргу у розмірі 22542 грн. 50 коп. стягненню не підлягала за цим позовом тільки через ненастання строку оплати виконаних робіт.

На думку позивача, в судовому порядку при розгляді даної справи доводити наявність у відповідача зобов'язання про сплату вартості додаткових робіт на суму 22542 грн. 50 коп. немає необхідності, оскільки такі зобов'язання встановлені за рішенням господарського суду Херсонської області у справі № 5024/1179/2011.

Судом вивчено мотивувальну частину рішення у справі №5024/1179/2011. За вказаним рішенням судом було встановлено наступне " Із матеріалів справи вбачається, що вимога про сплату боргу у повному обсязі, з урахуванням вартості робіт, виконаних позивачем за межами договору позивачем направлена 14.06.11. Відповідач зобов'язаний виконати вимогу про оплату боргу протягом семи днів з дня отримання вимоги, тобто не раніше 24.06.11. Позов заявлено 20.06.11, тобто строк оплати робіт, виконаних позивачем за межами умов договору на день звернення позивача з позовом ще не настав, тому сума 22542 грн. 50 коп. стягненню не підлягає, оскільки строк оплати цих робіт ще не настав".

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Із наведеного, суд дійшов до висновку, що вартість та факт наявності у відповідача договірних зобов'язань оплатити вартість додаткових робіт судом у межах справи № 5024/1179/2011 не встановлено. Із наведеного фрагменту, на який посилається позивач, витікає, що судом встановлено факт відсутності настання термінів щодо оплати вартості цих робіт, однак, судом не досліджено наявність у відповідача таких договірних зобов'язань.

Тому суд вважає за необхідне при розгляді даної справи дослідити чи виникли у відповідача зобов'язання щодо слати вартості додаткових робіт та у якому розмірі.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до ст. 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення у якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Спірні правовідносини, які розглядаються судом витікають із правовідносин, що регулюють норми ст. ст. 837-874,887-891 ЦК України.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Позивач надав у якості доказу погодження істотних умов на виконання додаткових робіт протокол технічної наради з розгляду забезпечення формування вихідних даних і проектної документації "Реконструкція існуючих будівель під завод по виробництву будівельних матеріалів ТОВ ВКФ "Еліт Пласт" на земельній ділянці за адресою м. Херсон с. Антонівка, вул. 23 Східна, 41а" від 07.09.09. Судом встановлено, що зазначений документ підписаний представниками сторін, підписи яких завірено печатками. Із тексту протоколу витікає, зокрема, що замовник (відповідач) прийняв на себе зобов'язання щодо вирішення питання фінансування робіт з експлуатаційними документами технологічної лінії по переведенню та приведенню до вимог українських нормативів.

В засіданні представник відповідача пояснив, що зазначені зобов'язання стосуються переведення відповідної технічної документації з іноземної мови. Інші зобов'язання відповідача не стосуються вирішення питань фінансування за договором № 18/05 від 20.05.09. Проектна організація за протоколом прийняла на себе зобов'язання, зокрема, виконати додаткові передпроектні роботи на виконання вимог листа обласної СЕС № 02-4/24-1226 від 07.09.09. Однак вартість та обсяг таких робіт за протоколом не погоджені сторонами.

Сторони не надали докази укладення додаткової угоди до договору №18/05 від 20.05.09 про погодження обсягу вартості та строків виконання додаткових робіт визначених в загальному вигляді протоколом технічної наради від 07.09.09.

Також сторони не надали будь-яких інших доказів що між сторонами погоджено обсяги та вартість додаткових робіт без дотримання письмової форми додаткової угоди.

Як було встановлено раніше комплект проектної документації був переданий замовнику 24 вересня 2009 року, позитивний висновок комплексної державної експертизи по робочому проекту був складений 14.12.09.

Із огляду на зазначене суд дійшов до висновку, що виконання проектних робіт за договором №18/05 було завершено в грудні 2009 року. Між тим, позивач надав докази планування додаткових робіт за кошторисами № 4 форми №3П, № 3 форми 3П від 02.02.10 та від 26.03.10 відповідно. Тобто зазначені кошториси були складені позивачем після виконання договірних зобов'язань. Також надано кошторис № 1 без дати та кошторис № 2 від 28.08.09. Зазначений кошторис складений до проведення технічної наради, тому не може стосуватися домовленостей на нараді. Усі надані кошториси не погоджені з відповідачем. У зв'язку з цим, вони не можуть стосуватися зобов'язань, які витікають із договору № 18/05. Судом оглянуто зазначені кошториси та встановлено, що вони не погоджені замовником. Кошториси можуть бути свідченням тільки намірами виконати певні роботи. Відповідно до ст. 853 ЦК України доказом виконання робіт може бути акт виконаних робіт, а не кошторис.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що позивач не довів факту погодження між сторонами виконання додаткових робіт, які витікають із договору № 18/05 від 20.05.09. Також позивач не довів, що додаткові роботи він був змушений виконати через невиконання відповідачем договірних зобов'язань.

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог.

2. Повернути приватному підприємству "АРС" (75101, м. Цюрупинськ Херсонської області, ж/п буд. кв. 56, ЗКПО 32021697) з державного бюджету судовий збір в сумі 67 (шістдесят сім гривень) 50 (п'ятдесят) коп., сплачено згідно квитанції №12614.404.2 від 08.11.2012, в зв'язку з надмірною сплатою, оригінал квитанції знаходиться у справі №5024/1601/2012.

Повне рішення складено 17.12.2012р.

Суддя Л.М. Немченко