Рішення

від 13.12.2012 по справі 5024/1562/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2012 р. Справа № 5024/1562/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства дослідного господарства "Соцземлеробство" НААН України, с. Таврія Веселівського району Запорізької області

до Фермерського господарства "Владі", с. Сокологірне Генічеського району Херсонської області

про стягнення 231611 грн. 55 коп.

за участі представників:

від позивача - Щетінін М.Ю. - представник, довіреність №99 від 13.04.2012 р.

від відповідача - не прибув

Державне підприємство дослідне господарство "Соцземлеробство" НААН України (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості з фермерського господарства "Владі" (відповідач) у сумі 231611 грн. 55 коп.

Позивач 13.12.2012р. подав доповнення до позовної заяви. Оскільки зміни до позовної заяви, які подаються позивачем на підставі ст. 22 ГПК України, мають бути поданими з дотриманням вимог до подачі позовної заяви, що визначені ст. 56 ГПК України, то суд встановив, що вищезгадана заява подана з порушенням зазначеної статті, оскільки до неї не додано доказів направлення сторонам. У зв'язку з зазначеним судом не приймаються до уваги доповнення до позовної заяви подані позивачем, господарська справа розглядається за позовними вимогами, що викладені у позовній заяві.

Відповідач не направив свого представника в судове засідання, не надав відзив на позов та витребувані судом документи, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідно до ст. ст. 64,77 ГПК України, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Сторони протягом 2007-2010р. перебували у фінансово - господарських відносинах, що здійснювались шляхом складання накладних, згідно з якими відбувалась поставка товару.

Позивач посилаючись на ті обставини, що протягом 2007-2010р. ДП ДГ "Соцземлеробство" НААН України відпускалось відповідачу насіння сільськогосподарських культур та перераховувались грошові кошти на придбання товарів та послуг, та що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 231611 грн. 55 коп. В зв'язку з вищезазначеним позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в судовому порядку.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 205, 207, 525, 526, 655, 664, 692 Цивільного кодексу України.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як випливає з матеріалів справи, за накладною № 467 від 29.10.2007р. позивач передав відповідачу ячмінь яровий "Адапт" в кількості 7730 кг. на суму 17006 грн. Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується довіреністю серії ЯОМ №201450 від 05.11.2007р.

В подальшому, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 24.07.2012р. за №180 з вимогою про здійснення оплати заборгованості за отриманий товар. Вказана претензія отримана відповідачем 03.08.2012р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст.ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В силу ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Поняття зобов'язання та підстави його виникнення встановлені ст.509 ЦК України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналіз фактичних обставин справи в сукупності з наведеними нормами права свідчить про те, що між сторонами виникли господарські відносини, що породили взаємні зобов'язання, а саме: зобов'язання позивача з передачі відповідачу обумовленого товару, та зобов'язання відповідача оплатити отриманий від позивача товар.

До спірних правовідносин підлягають застосування положення діючого законодавства щодо взаємовідносин купівлі-продажу. Так, у відповідності зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був переданий відповідачу товар (насіння ячменю) на суму 17006 грн., що підтверджується накладною №467 від 29.10.2007р., довіреністю серії ЯОМ №201450 від 29.10.2007.

З обставин справи також випливає, що між сторонами не був встановлений строк виконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, у зв'язку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч.2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вказувалось вище, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 24.07.2012р. за № 180 з вимогою про здійснення оплати боргу, яка отримана відповідачем 03.08.2012р. Відповідач повинен був здійснити оплату товару у семиденний строк від дня отримання вимоги, тобто до 10.08.2012р., чого зроблено не було.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст.193 ГК України. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналіз вищевикладених обставин справи свідчить про те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань з оплати вартості отриманого товару. Доказів оплати товару суду не надано. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 17006грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Суд дійшов висновку про залишення без розгляду решти позовних вимог виходячи з наступного.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 101411 грн. 55 коп. за отриманий товар, та надав докази передачі та отримання відповідачем лише товару на суму 17006 грн. Суд дійшов висновку, що надані позивачем копії товаро-транспортних накладних №1 від 24.01.2009р., №50 від 25.04.2009р., №51 від 27.04.2009р. не може бути належним доказом отримання відповідачем товару в сумі 105898 грн. за накладною №321 від 28.10.2009р.

Також позивач заявляв вимоги про стягнення з відповідача суми перерахованих коштів на придбання у останнього насіння с/г культур в сумі 80200 грн. та 50000 суму перерахованої передплати за послуги, позивачем не надано ні доказів перерахування коштів в сумі 80200 грн. ні доказів здійснення попередньої передплати в сумі 50000 грн., в зв'язку з чим, суд відповідно до ст. 38 ГПК України витребував у позивача матеріали необхідні для вирішення спору.

Ухвалою від 30 жовтня 2012р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29 листопада 2012р. та зобов'язано позивача надати: документальне підтвердження поставки відповідачу товару за товаро-транспортними накладними №1 від 24.01.2009р., №50 від 25.04.2009р., №51 від 27.04.2009р. з доказами досягнення згоди щодо вартості поставленого товару; первинні облікові документи, що підтверджують поставку відповідачем позивачу 1 т. насіння соняшнику вартістю 79000 грн.; копії рахунків відповідача б/н від 24.09.2009р. на суму 10000 грн., б/н від 24.09.2009р. на суму 10000 грн., №2 від 29.01.2009р. на суму 10100 грн., №2 від 29.01.2009р. на суму 10100 грн., №2 від 29.01.2010р. в сумі 10000 грн., б/н від 01.04.2010р. на суму 10000 грн., б/н від 14.05.2010р. на суму 5000 грн., б/н на суму 15000 грн.; №9 від 15.04.2010р. на суму 5000 грн., б/н від 04.06.2010р., №12 від 15.10.2010р. на суму 4000 грн.; копію видаткового касового ордеру №246 від 07.06.2010р. на суму 15000 грн.; копії платіжних доручень №2263 від 24.09.2009р., №2262 від 24.09.2009р., №2427 від 29.01.2010р., №2517 від 02.04.2010р., №2678 від 05.07.2010р., №2567 від 16.04.2010р.; копію довідки про включення до ЄДРПОУ.

В судове засідання, що відбулось 29.11.2012р. позивач не надав витребуваних судом доказів, в зв'язку з чим ухвалою від 29.11.2012р. розгляд справи було відкладено до 13.12.2012р. та зобов'язано позивача надати: довіреність до накладної №321 від 28.10.2009 року; провести звірку розрахунків (ініціююча сторона), направити акт звірки відповідачу та надати акт звірки в судове засідання; докази отримання товару по накладній №467 від 29.10.2007 року; докази укладення правочину по всіх сумах, які були перераховані в якості передоплати; копію довідки про включення до ЄДРПОУ.

В судове засідання позивач не надав витребуваних доказів, крім доказів надсилання відповідачу примірника акту звірки.

Відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його неявка перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 (п. 4.9.) при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Із огляду на викладене суд дійшов до висновку, що без витребуваних доказів розглянути справу не можливо. Відкладення розгляду справи є недоцільним, оскільки позивач не виконав вимоги судових ухвал про порушення та відкладення розгляду справи.

Статтею 7 ЗУ "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку залишення заяви без розгляду. Зазначене кореспондується з роз'ясненнями, викладеними в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 25.08.11 № 01-06/1175/2011.

Пунктом 4.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

В зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що судовий збір сплачений пропорційно задоволеній сумі позовних вимог підлягає стягненню з відповідача з вини якого спір було доведено до вирішення у судовому порядку, а решта судового збору повертається позивачу.

Керуючись п. 5 ст. 81, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково в сумі 17006 грн.

2. Стягнути з фермерського господарства "Владі" (75521с. Сокологірне Генічеського району Херсонської області, вул. Миру,3, р/р 26009006564001 в АТ "Індекс-Банк" м. Дніпропетровськ, МФО 307015, код ЄДРПОУ 31878637) на користь Державного підприємства дослідного господарства "Соцземлеробство" НААН України (72242 Запорізька область, Веселівський район, с. Таврія, вул. Леніна,1, п/р № 26001962491740 в ПАТ "Пумб", МФО 334851, код ЄДРПОУ 00853323) 17006 грн. заборгованості та 340 грн. 12 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 214605 грн. 55 коп.

4.Повернути Державному підприємству дослідному господарству "Соцземлеробство" НААН України (72242 Запорізька область, Веселівський район, с. Таврія, вул. Леніна,1, код ЄДРПОУ 00853323) з державного бюджету судовий збір в сумі 4292 грн. 11 коп. (чотири тисячі двісті дев'яносто дві гривні) 11 (одинадцять) коп., сплаченого за платіжним дорученням №679 від 23 жовтня 2012р., в зв'язку з залишенням позовних вимог без розгляду, оригінал платіжного доручення знаходиться у справі №5024/1562/2012.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.12.2012р.

Суддя Л.М. Немченко