Рішення

від 20.12.2012 по справі 1107/5570/12

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.12.2012

Провадження №2/1107/1557/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року Знам'янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі :

головуючого судді - Савельєвої О.В.,

при секретарі -Баланюк Т.В.

за участю прокурора -Іванченка І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом Знам'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Знам'янська центральна районна лікарня до ОСОБА_1 про стягнення вартості витрат на лікування,

В С Т А Н О В И В:

Знам'янський міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах держави, в особі Знам'янської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про стягнення вартості витрат на лікування в сумі 1953 грн. 80 коп.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що в ході досудового слідства та під час судового слідства у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України встановлено, що 18.03.2011 приблизно о 22 год. 00 хв. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи на Привокзальній площі м. Знам'янка Кіровоградської області перед кафе «Альф», маючи умисел на скоєння хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю і реалізуючи його, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський спокій та нормальний відпочинок громадян і виражаючи неповагу до суспільства, порушував громадський спокій і нормальний відпочинок громадян, що виражалось в тому, що він, без видимих на те причин, виражаючись нецензурною лайкою, не реагуючи на зауваження оточуючих, наніс ОСОБА_3 не менше трьох ударів кулаками обох рук в область голови, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді саден, синця в області голови, струсу головного мозку, які згідно з висновком експерта від 11.07.2011, №208 відносяться до категорії легких з короткочасним розладом здоров'я та наніс ОСОБА_4 не менше одного удару кулаком правої руки в область голови, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді: навколоочної гематоми зліва, струсу головного мозку, які згідно з висновком експерта від 11.07.2011, №209 відносяться до категорії легких з короткочасним розладом здоров'я. Постановою Знам'янського міськрайонного суду від 28.09.2012 у кримінальній справі №1/1107/93/12 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України на підставі п.«а»ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011, а кримінальну справу за його обвинуваченням закрито. У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Знам'янської ЦРЛ з 19.03.2011 по 29.03.2011, тобто 10 ліжко-днів. Вартість одного ліжко-дня на момент їх лікування становила 97 грн. 69 коп. Таким чином, на перебування потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 лікарнею витрачено 1953 грн. 80 коп. Враховуючи, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є неповнолітньою особою, у нього відсутнє майно для відшкодування завданої шкоди, він навчається у філії «Чорноліська лісна школа», стипендії не отримує, відповідачем у даному випадку відповідно до ст.1179 ЦК України є його мати -ОСОБА_1

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив стягнути з ОСОБА_1 вартість витрат на лікування в сумі 1953 грн. 80 коп.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила стягнути з ОСОБА_1 вартість витрат на лікування в сумі 1953 грн. 80 коп.

Відповідач та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, зазначаючи, що потерпілі фактично не знаходилися на стаціонарному лікуванні після отримання тілесних ушкоджень, а тому вартість ліжка-дня, що розрахована Знам'янською ЦРЛ, є завищеною та необгрунтованою.

Суд, заслухавши сторони, прокурора, дослідивши матеріали справи, докази, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України, статтею 45 ЦПК України передбачено, що прокуратура забезпечує представництво інтересів держави у судах, має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян і держави, брати участь у розгляді справ за своєю заявою.

Випадки представництва прокуратурою інтересів держави в судах визначені ст.ст.20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», якими передбачено, що прокурор при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою має право звернутись до суду з заявою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.09.2012, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України на підставі п.«а»ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 8 липня 2011 року, а кримінальну справу за його обвинуваченням, закрито (а.с.7-9). Вину у спричиненні потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень відповідач визнав та не заперечував щодо звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п.«а»ст.1, 6 ЗУ «Про амністію у 2011 році»від 8 липня 2011 року, оскільки на момент вчинення злочину він був неповнолітнім.

Зазначена постанова є преюдиціальною для суду, який розглядає справу. Це випливає з положення ч.4 ст.61 ЦПК України, яка вказує, що вирок у кримінальній справі, який набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знаходилися на стаціонарному лікуванні в Знам'янській центральній районній лікарні з 19.03.2011 по 29.03.2011. При цьому, вартість одного ліжко-дня на момент лікування потерпілих від злочину становила 97 грн. 69 коп. (а.с.4, 5, 6).

Зазначені факти підтверджуються і оглянутими у судовому засіданні матеріалами кримінальної справи №1/1107/93/12.

Згідно з інформацією філії «Чорноліська лісна школа», ОСОБА_2 з 01.09.2011 навчається в філії «Чорноліська лісна школа»на денній формі навчання, стипендії не отримує (а.с.10).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні»від 01.10.1996 (зі змінами), амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

Згідно зі ст.14 Закону України «Про амністію у 2011 році»амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, покладеного на винну особу вироком чи рішенням суду.

Таким чином, виходячи із змісту вказаних статей застосування амністії передбачає наявність вини особи в інкримінованому їй злочині і не є реабілітуючою підставою при її звільненні від кримінальної відповідальності.

Згідно зі ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину. Якщо злочин вчинено неповнолітньою особою, витрати на лікування потерпілого відшкодовуються особами, визначеними статтею 1179 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.1179 ЦК України у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 17.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат»кошти, витрачені на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, може покладатися на засуджених при заподіянні шкоди як умисними, так і необережними діями, при цьому відшкодуванню підлягають тільки кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого у лікарні, госпіталі, диспансері чи в іншому стаціонарному лікувальному закладі, і зазначене відшкодування можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебування потерпілого на такому лікуванні.

Відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 №545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебуває на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі та вартості витрат на його лікування.

Враховуючи викладене, те, що внаслідок спричинення ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та ОСОБА_3, останні перебували на стаціонарному лікуванні і доведений причинний зв'язок між злочинними діяннями ОСОБА_2 та перебуванням потерпілих на лікуванні, вартість якого становить 1953 грн. 80 коп., суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора є обгрунтованими та доведеним, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1179, 1206 ЦК України, ст.ст.60, 61, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Знам'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Знам'янська центральна районна лікарня до ОСОБА_1 про стягнення вартості витрат на лікування, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, витрати на стаціонарне лікування осіб, які потерпіли від злочину, на користь Знам'янської центральної районної лікарні (р/р 35415001001985, МФО 823016, код 01995060 УДК м. Кіровоград) в сумі 1953 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 24.12.2012.

Суддя

Знам'янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва