Рішення

від 15.11.2006 по справі 7/2349

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/2349

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" листопада 2006 р.                                                     Справа № 7/2349

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Кудряшової Ю.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Процюк О.В, довіреність  від 14.07.06

від відповідача Канюка Д.В., довіреність  від 12.05.06

Розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Август-Україна" (м.Київ)  

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-альянс" (смт. Ружин)

про стягнення 173 469,65 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 134310 грн. 76 коп. основного боргу за поставлений товар,   9675грн. 76 коп.  інфляційних нарахувань, 25169 грн. 40 коп. неустойки, 4314 грн  09 коп. 3% річних, 13000 грн. 00 коп. витрат на оплату правової допомоги адвоката,  1734 грн. 70  коп. витрат  по сплаті державного мита, 118грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заявою від 12.09.06 позивачем  уточнено позовні вимоги шляхом збільшення сум та періоду нарахування інфляціїних, 3 %  річних та неустойки. З урахуванням уточнених сум позовних вимог загальна сума позову складає 198142 грн. 33 коп.,  з яких 34310 грн. 76 коп. основний борг за поставлений товар, 11885 грн. 44 коп.  інфляційні нарахування, 31918 грн. 53 коп. неустойка, 5078 грн  04 коп. 3% річних, 13000 грн. 00 коп. витрат на оплату правової допомоги адвоката, 1831 грн. 92  коп. витрат  по сплаті державного мита, 118грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.  

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позов в частині суми заборгованості, судових витрат та витрат на оплату адвокатських послуг, про що свідчить відповідна заява про часткове визнання позову (а.с.92).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши наявні докази, господарський суд,-

                                                         Встановив:

Позивач зазначає, що ТОВ "Август-Україна" та СТОВ "Агропром-альянс" уклали договір поставки №24-П від 25 квітня 2005 року, за яким у власність СТОВ "Агропром-альянс" було передано товарно - матеріальні цінності (хімічні речовини) на загальну суму 167906, 40 грн., що підтверджується накладними та довіреностями, наданими в матеріали справи (а.с. 14-25). СТОВ "Агропром-альянс" оплатило за поставлений товар частково в сумі 33596, 00 грн, що становить 20% вартості проданого товару. Указана сума, як передбачено у додатку №1  до договору, підлягала оплаті. Вказані сума була оплачена трьома платежами, які виконані як вказано утаблиці № 1 в заяві про  уточнення до позовної заяви від 12.09.06 (а.с.56-59).

У зв'язку з невиконанням умов договору щодо своєчасної оплати поставленого товару з боку СТОВ "Агропром-альянс", ТОВ "Август - України" направило лист від № 40 20 лютого 2006 року з вимогою погасити в термін до 27 лютого свій борг.

Але, як вбачається з заяви про уточнення позовних вимог від  12.09.06, сума боргу за поставлений товар станом на день слухання справи складає 134310 грн. 40 коп.

Додаток  №1 до договору поставки №24-П від 25.04.05р встановлює кінцеву дату оплати 30 травня 2005року шляхом передачі авальованого векселя з кінцевою датою погашення не пізніше 15 листопада 2005 року (для оплати 80% вартості товару) і  20% вартості товару повинні оплачуватись попередньо до поставки кожного виду хімічних речовин.

СТОВ "Агропром - альянс" не розрахувалось з ТОВ "Август-Україна" у термін до 30 травня як вимагалось умовами договору.

Пунктом 7.3 договору поставки № 24-П передбачена неустойка за несвоєчасну оплату в розмірі подвійної облікової ставки від вартості товару за кожен день прострочення. На підставі вказаного  відповідачу нараховано пеню в сумі 31918,53 грн.  

Крім пені, позивач, у відповідності до ст. 625 ЦК України,  просить стягнути інфляційні та  3% річних  за період з травня 2005р по вересень 2006р.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву (а.с.66-68), відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що поставка відбувалась поза межами договору на підставі усної домовленості. Підтвердженням вищевказаного є накладні на відпуск товару та довіреності на його отримання, в яких відсутні посилання на підставу для поставки товару. Поставка  товару відбулася у кількості, що відрізняється від кількості, передбаченої договором. Отже, оскільки підставою здійсненої поставки була усна домовленість, боржник повинен був виконати  грошове зобов'язання  у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Станом на день слухання справи відповідачем не було отримано від позивача жодної вимоги з приводу оплати суми за отриманий товар згідно накладних.  Крім того, вказано на відсутність на договорі, на який посилається позивач, печатки СТОВ "Агропром-альянс", у зв"язку з цим зроблено висновок про те, що договір можна вважати лише як намір вчинення правочину. З огляду на викладене, відповідач вважає, що у позивача відсутні підстави для звернення  з позовною заявою про стягнення з відповідача суми заборгованості з нарахуванням штрафних санкцій, так як право позивача у даному випадку не було порушено.

Проте в судовому засіданні повідомлено суд про часткове визнання позову, а саме в  сумі  заборгованості у розмірі 134310 грн. 40 коп., судових витрат у розмірі 1949 грн. 92 коп. та витрат на оплату адвокатських послуг у розмірі 13000 грн. 00 коп.

Господарський суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно п.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з наданих в справу документів, сторони уклали договір поставки №24 - П від 25 квітня 2005 року.  В пункті 3.4 договору містяться зобов'язання покупця оплатити вартість товару в терміни, вказані в додатку № 1 до договору. При перерахуванні коштів також визначено обов'язково вказувати в платіжному документі номер і дату укладення цього договору.

В представлених позивачем копіях накладних та податкових накладних  відсутні посилання на договір поставки як на підставу отримання товару. Вказані обставини свідчать про те, що поставка товару дійсно відбувалась, але поза межами договору.

Отже, з  вказаного слідує, що позивач не міг вимагати виконання обов'язку відповідачем у термін, встановлений договором.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.  

Позивач посилається на лист № 40 від 20 лютого 2006 року (а.с. 86) як на вимогу, що надіслана відповідачу, погасити заборгованість згідно вказаного договору. Доказами надсилання зазначеної вимоги позивач надав книгу вихідної кореспонденції в якій зафіксовано дату та номер  вказаного  листа. Відповідач в засіданні суду заперечив проти отримання такої вимоги, посилаючись на книгу вхідної кореспонденції, в якій відсутній запис про надходження листа позивача.

Копії сторінок журналу реєстрації  вихідної кореспонденції, доданих позивачем до матеріалів справи, не можуть розцінюватись судом як належні докази надіслання  вимоги про погашення суми заборгованості.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З наведених норм законодавства випливає, що відповідач повинен був оплатити товар після його прийняття, оскільки поставка відбувалась поза межами договору.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу іфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не було оплачено товар після його прийняття, у позивача з моменту передачи товару виникло право вимагати оплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних. Отже,  позивачем правомірно заявлені позовні  вимоги   в частині стягнення  інфляційних та трьох процентів річних. Водночас позивачем неправомірно заявлено вимогу про стягнення  пені на підставі договору поставки, так як судом встановлено, що поставка здійснювалась на підставі  усної домовленості сторін.

З вищевикладеного слідує, що позовні вимоги в сумі боргу, інфляційних та трьох процентів річних заявлені у відповідності до діючого законодавства та підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині пені не можуть бути задоволені судом, так як суперечать чинному законодавству.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача  судові витрати, які складаються з суми державного мита у розмірі 1831 грн. 92 коп., витрат на  інформаційно- технічне  забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. та  вартості послуг адвоката по захисту інтересів і стягненню суми боргу  у судовому порядку  у розмірі 13000 грн. 00 коп.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України " Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Стаття 2 Закону України "Про адвокатуру" визначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодовування сум у вигляді судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокату, а не     будь - якому представнику.

Представником позивача додано до матеріалів справи копію свідоцтва (а.с.26) про право на заняття адвокатською діяльністю № 1624/10. Витрати на послуги адвоката документально обгрунтовані та підтверджені платіжним дорученням від 26 червня 2006р (а.с. 27).

За таких підстав, господарський суд, приймаючи до уваги сплачені позивачем судові витрати та розмір задоволених вимог, покладає на відповідача вказані витрати пропорційно  розміру задоволених позовних вимог у відповідності до 49 ГПК України.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині основного боргу,  3% річних та інфляційних витрат.  В решті позову  відмовити.  

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  "Агропром-альянс",13600, Житомирська область, смт.Ружин, вул. Бірюкова, 25, ідентифікаційний код 32226400

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Август - Україна", 03040, м.Київ, Голосіївський район, вул. Васильківська, 1, корп.2, офіс 108/1, ідентифікаційний код 32304169 :

-  134310 грн. 40 коп. -  боргу;

-  5078 грн. 04 коп. - 3% річних;

-  11 885 грн. 44 коп. - інфляційних нарахувань ;

-  1 512 грн. 73 коп. - витрат по сплаті державного мита ;

- 97 грн. 44 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

-   10734 грн. 94 коп. - витрат, пов'язаних  з наданням правової допомоги.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                       Кудряшова Ю.В.  

           Дата підписання

                                                                                28 листопада 2006р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 -відповідачу