Постанова

від 04.01.2013 по справі 5006/5/56б/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.12.2012 р. справа №5006/5/56б/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарова З.П., Кододова О.В. від скаржникане з'явився від кредитораУздемир А.І.-за довіреністю від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду Донецької області від 03.09.2012 року у справі№5006/5/56б/2012 (суддя Чорненька І.К.) за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАС МЕТРО СТРОЙ», м. Донецьк доТовариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ», с. Свободне провизнання банкрутом ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.08.2012р. за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАС МЕТРО СТРОЙ», м. Донецьк до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ», с. Свободне порушена справа про банкрутство №5006/5/56б/2012 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; справу призначено до розгляду на 03.09.2012р.

Постановою господарського суду Донецької області від 03.09.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ», с. Свободне визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНБАС МЕТРО СТРОЙ», м. Донецьк.

Постанова суду мотивована тим, що кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАС МЕТРО СТРОЙ», м. Донецьк в сумі 970222,39грн. -заборгованість за векселем та в сумі 3000,00грн. -витрати пов'язані з протестом є безспірними, боржник відсутній за місцезнаходженням, що підтверджується наданими кредитором документами, а саме довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців серії АА №230506-230509, яка містить інформацію щодо відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ»за місцезнаходженням.

Не погодившись з прийнятою постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби подала до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Донецької області від 03.09.2012 року по справі №5006/5/56б/2012 та припинити провадження у справі.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що при звернені до суду із заявою про визнання боржника банкрутом ініціюючим кредитором не були дотримані вимоги ст. 7, ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки не надано доказів відсутності платоспроможності боржника. Також, скаржник посилався на звітування боржника у І кварталі 2012 року, відобразивши валовий дохід у сумі 3099337,00грн. та валові витрати у сумі 3316031,00грн.

Крім того, податковий орган вказував на те, що визнання банкрутом підприємство, відносно якого відсутні допустимі докази припинення підприємницької діяльності та відсутності за місцезнаходженням, порушують інтереси держави в частині забезпечення дотримання законодавства про припинення юридичних осіб, функціонування економічної системи, а також порушують обов'язки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, як органу податкової служби.

Ухвалою від 10.10.2012р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

В судове засідання з'явився представник ініціюючого кредитора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представники скаржника та боржника у судові засідання апеляційної інстанції не з'явилися. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, окрім дослідження правомірності здійснення процедури визнання боржника банкрутом, повинен надати оцінку обставинам, які стали підставою для порушення даної справи про банкрутство, у зв'язку з чим суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНБАС МЕТРО СТРОЙ», м. Донецьк посилається на те, що 23.05.2012р. нотаріусом був вчинений протест по векселю серії АА 2390628 від 22.06.2011р. на суму 970222,39грн. в не оплаті та вчинений виконавчий напис. Постановою державного виконавця державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження. Згідно наданої інформації Державного інформаційного центру до Єдиного державного реєстру був внесений запис про відсутність боржника за адресою.

При розгляді справи суд перевіряє підстави внесення запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру, належним чином з'ясовує факт наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника та, відповідно, досліджує правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника.

Пункт 7 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі по тексту скорочена назва - Єдиний державний реєстр) записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Відповідно до ст. 19 Закону Україну "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (у редакції Закону України від 17.11.2009 року N 1720-VI) юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців, станом на 10.08.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ»було зареєстровано в державному реєстрі -21.05.2010р., за місцезнаходженням: 04111, м. Київ, Шевченківський район, вул. Щербакова, будинок 49-а, офіс 91. Відповідно до Запису 9 Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ»21.06.2012р. змінило своє місцезнаходження на: 85770, Донецька область, Волноваський район, село Свободне, вул. Леніна, будинок 149. Запис 12: у графі «дата проведення, номер запису та назва реєстраційної дії»вказано: «10.08.2012, 1 239 143 0007 000951 , Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою».

Вказане свідчить про наявність та підтвердженість доказів про відсутність боржника за місцезнаходженням.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.06.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ»був виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОНБАС МЕТРО СТРОЙ»вексель серії АА №2390628 на суму 970222,39грн. зі строком платежу за пред'явленням. У зв'язку з не оплатою вказаного векселя 23.03.2012р. був вчинений протест про неоплату №164 приватним нотаріусом -Левінець В.Ю. та здійснений виконавчий напис.

11.07.2012р. Відділом державної виконавчої служби у Волноваському районі управління юстиції було відкрито виконавче провадження.

У зв'язку з вищевказаним, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНБАС МЕТРО СТРОЙ», м. Донецьк звернулось до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.08.2012р. порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ».

Посилання скаржника на порушення при зверненні до суду із заявою про визнання боржника банкрутом, а саме на відсутність доказів не платоспроможності боржника та звітування боржника у І кварталі 2012 року, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Ті обставини, що боржник звітував з обсягами доходів та витрат за І квартал 2012 року не може вплинути та не залежить від результатів оподаткування боржника у ІІ та ІІІ кварталах 2012 року, оскільки справа про банкрутство була порушена у серпні 2012р., а ні в І кварталі 2012 року.

Доказів звітування боржника у липні, серпні 2012 року апелянт не надав. До того ж, з наданої декларації з податку на додану вартість вбачається наявність збиткової діяльності боржника, оскільки боржником задекларовано об'єкт оподаткування у від'ємному значенні.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Тобто, вказане свідчить про те, що у разі якщо справа порушується на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»справа порушується за наявності будь-якої з підстав, а саме у даному випадку у зв'язку з наявністю доказів про відсутність боржника за його місцезнаходженням.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було правомірно встановлено, що матеріалами справи підтверджується обґрунтованість вимог кредитора та неспроможність боржник виконати свої зобов'язання перед кредитором протягом встановленого для погашення строку, а також підтверджуються ознаки відсутності боржника за місцезнаходженням.

У зв'язку з чим, вказані доводи скаржника не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги як обґрунтовані.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови господарського суду Донецької області від 03.09.2012р. по справі №5006/5/56б/2012.

Колегія судді Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що постанови господарського суду Донецької області від 03.09.2012р. по справі №5006/5/56б/2012 винесені відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають залишенню без змін.

Апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову господарського суду Донецької області від 03.09.2012р. по справі №5006/5/56б/2012 залишити без задоволення.

Постанову господарського Донецької області від 03.09.2012р. по справі №5006/5/56б/2012 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

О.В. Кододова

Повний текст постанови складено та підписано 13.12.2012р.