Ухвала

від 03.12.2012 по справі 2-6748/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-6748/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Прокудіна Н.Г. Номер провадження 22-а/1890/25433/12 Суддя-доповідач - Собина Категорія - 99

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Собина О. І.,

суддів - Ведмедь Н. І., Попруги С. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми

про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 вересня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми (далі-Управління).

Зобов'язано Управління здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 01 липня 2010 року, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судом першої інстанції фактично встановлено, що позивач отримуєте пенсію за віком і відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни і якому гарантовано соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

На порушення вимог Конституції та законів України, відповідних рішень Конституційного Суду України з питань предмета спору, відповідач у вищезазначених спірних періодах не перерахував та не виплатив позивачеві пенсії, з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, що призвело до порушення прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Так, ухвалюючи постанову, суд першої інстанції врахував усі факти, що входять до предмету доказування, встановлені обставини підтверджуються належними і допустимими доказами, доведені позивачем. Висновки суду відповідають встановленим фактам, суд дійшов до цих висновків з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 ст.71 ЗУ від 19 грудня 2006 року № 489 V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію вказаної вище норми зупинено на 2007 рік із урахуванням ст.111 цього Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону № 489 V визнані неконституційними.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону № 2195 IV в редакції викладеній у підпункті 2 п.41 розділу ІІ Закону № 107 VI від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Названу зміну визнано неконституційною Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.

У 2009-2010 роках дія норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» не зупинялась.

Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконними актами, відповідач у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 01 липня 2010 року мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 01 липня 2010 року.

Інші доводи апеляційної скарги не мають юридичного значення та не впливають на висновки суду по суті спору.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205 КАС України, Законом України „ Про внесення змін до розділу ХІІ „ Прикінцеві положення" Закону України „ Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 вересня 2010 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -