Постанова

від 22.12.2008 по справі 6/679

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025, 

м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К

Р А Ї Н И

м.

Київ

 22.12.2008 р.                                                                                                    

№ 6/679 

Окружний адміністративний

суд міста Києва у складі головуючого судді 

Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання  Зубко Л.П. 

вирішив адміністративну справу

 Прокурор Святошинського району м. Києва  

до

 ОСОБА_1

про

 стягнення заборгованості в сумі 3052,80 грн.

За

участю представників сторін

позивача  : Карнаух О.В. (довіреність від 05.09.2008р.

№3899/001);

позивача  (прокуратура): Гаврюшенко Г.В.;

відповідача

: не з'явився 

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України

в судовому засіданні 22.12.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини

постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До

Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Прокурор Святошинського

району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду

України  у Святошинського районі м. Києва

з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1про  стягнення заборгованості зі страхових внесків

на суму 3052,80 грн.

В

обґрунтування позову представник позивача зазначав, що у СПД -фізичної особи

ОСОБА_1існує заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування. Відповідачем порушено вимоги ст.ст. 14, 15, п. 6 ст. 20 Закону

України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003

р. № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Відповідач

заперечень проти позову  не надав, в

судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи були повідомлені

належним чином.

Розглянувши

подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника,

всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов,

об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і

вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт

підприємницької діяльності -фізична особа Шевченко Віта Вікторівна є платником

страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  відповідно до Закону України «Про збір на

обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР та

Закону України  «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Підприємець

має заборгованість перед Пенсійним фондом України, яка виникла в зв'язку з

несплатою відповідачем внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування.

Відповідно

до  п. 1 ст. 14  Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування», (далі Закон № 1058-IV), страхувальниками є  роботодавці підприємства, установи і

організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми

власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки,

політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші

відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань

громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно

ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти

підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб

- суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб

оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський

податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю

фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах,

передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, -

для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Базовим

звітним періодом  для страхувальників,

зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 вказаного Закону, є календарний місяць.

Як

визначає п. 6 ст. 20 цього Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові

внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через

20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно

до п. 1 ст. 19 Закону №1058-IV, страхові внески до солідарної системи

нараховуються:

для

роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення)

працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної

плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в

натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами,

прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату

винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами

цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи

фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової

непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги

по тимчасовій непрацездатності.

З 01

січня 2006 р. розмір збору на обов'язкове державне пенсійне страхування,

визначений пунктом 3 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне

пенсійне страхування», становить 31,8 відсотка згідно із Законом України від

20.12.2005р. № 3235-ІУ "Про державний бюджет на 2006 рік».

Необхідно

також зазначити про те, відповідно до ст. 92 Закону України «Про державний

бюджет на 2007 рік»установлено, що 2007 році збору на обов'язкове державне

пенсійне страхування у пунктах 1, 2, 3 статті 4 Закону України «Про збір на

обов'язкове державне пенсійне страхування» становить 33,2 відсотка.

Також,

відповідно до ст. 113 Закону України «Про державний бюджет на 2007

рік»установлено, що 2007 році ставка збору на обов'язкове державне пенсійне

страхування для платників - фізичних осіб, які працюють на умовах трудового

договору або фізичні особи, які виконують згідно з цивільно - правовими

договорами, в тому числі для членів творчих спілок, творчих працівників, які є

членами творчих спілок (крім платників визначених абзацом четвертим пункту 4 та

пункту 5 ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне

страхування»), встановлюється в таких розмірах:

0,5

відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п. З ст.2 Закону України «Про

збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», із заробітної плати або з

частини що не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

2

відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п. З ст.2 Закону України «Про

збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», з частини заробітної плати

що перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обчислення

та сплата страхових внесків у 2007 році здійснюється у порядку та відповідності

до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне

страхування" та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування».

Згідно

п. 1 та п. 2 ст. 106 цього Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум

страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і

сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми

страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у

строки, визначені статтею 20 Закону № 1058-IV, в тому числі обчислені

територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною

третьою статті 20 зазначеного Закону, вважаються простроченою заборгованістю із

сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та

застосуванням фінансових санкцій.

Як

встановлює п. 12 ст. 20 Закону  №

1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану

платника страхових внесків.

У

разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із

сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових

платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, то

зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають

пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати

заробітної плати (доходу).

Відповідно

до п. 8 Постанова правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N 21-1

«Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками

та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування до Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції

України 16.01.2004 р. за N 64/8663, суми страхових внесків, своєчасно не

нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами

5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного

фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі

- недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових

санкцій.

Органи

Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких

випадках:

а)

якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника

свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б)

якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати

страхових внесків;

в)

якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових

санкцій (штрафів) та пені.

Враховуючи

той факт, що заборгованість перед Пенсійним фондом України виникла,  в зв'язку з несплатою СПД -фізичною особою

ОСОБА_1. внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,

Управлінням виписана та вручена вимога 

про сплату боргу:

№ 745

від 06.05.2008 р. в розмірі 3052,80 грн.;

Таким

чином, узгоджена сума простроченої заборгованості по внесках на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить -3052,80 грн.

Вказані

вимоги були отримані відповідачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб

на поштовому повідомленні.

Враховуючи,

що обставини справи, які відповідно  до

законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами

доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування,  суд прийшов до висновку, що в позовній заяві

наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про

обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем  підтверджують обставини, на які позивач

посилається на їх обґрунтування.

Відповідно

до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи

по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи

відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного

позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта

владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про

скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот

виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його

здійснення.

Враховуючи

вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті

необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази

існування податкового боргу у відповідача.

Відповідно

до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона

повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,

крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.  Суд прийшов до висновку про задоволення

позовних вимог позивача в повному обсязі та примусово стягнути кошти в рахунок

погашення боргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Шевченко

Віти Вікторівни.

Враховуючи

викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу

адміністративного судочинства України, 

Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ  :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1, інд. номер НОМЕР_1 ) суму

заборгованості по страхових внесках у розмірі 3052,80 грн. (три тисячі

п'ятдесят дві грн. 80 коп. ) на користь Управління Пенсійного фонду України в

Святошинському районі м. Києва  (03148,

м. Київ, вул. Корольова, 5-А, код ЄДРПОУ 22869431, р/р 256053012612 в Головному

управлінні  Ощадбанку  по Києву та Київській області , МФО 322669).

Постанова

відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова

суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про

апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про

апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти

днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову

суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються

Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний

суд міста Києва.

Суддя                                                                                                         

Добрянська Я.І.