Ухвала

від 17.10.2012 по справі 2а-5595/12/0170/19

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5595/12/0170/19

17.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-5595/12/0170/19 за апеляційною скаргою Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю.) від 17.08.12

за позовом Дочірнього підприємства приватного підприємства КРЯЖ "Красногвардійський шиферний завод" (вул. Польова, 5, смт.Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, 97000)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Дзержинського, буд.30,Джанкой,Автономна Республіка Крим,96100)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.08.2012 (суддя Кузнякова С.Ю.) задоволено позов Дочірнього підприємства Приватного підприємства «Кряж»Красногвардейський шиферний завод»до Джанкоїської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0000322200 від 14.05.2012 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 535940грн., де 357293грн. -основний платіж, 178647грн. -штрафні санкції; та №0000312200 від 14.05.2012 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 428751грн., де 285834грн. -основний платіж, 142917грн. -штрафні санкції.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

У судове засідання 17.10.2012 сторони не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно матеріалам справи Приватне підприємство «Кряж»Красногвардійський шиферний завод» зареєстроване Красногвардійською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим 04.11.2002 (а.с.8), перебуває на податковому обліку в Джанкойській ОДПІ в АР Крим( а.с.20) та зареєстроване платником податку на додану (а.с.21).

Судом першої інстанції встановлено, що з 23.04.2012 по 25.04.2012 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по факту взаємовідносин з ТОВ «Фінансово - інвестиційний холдинг «Віол»(ЄДРПОУ 37247619) за період з 01.01.2009 по 15.07.2011.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: абз. в), г), д) пп.7.2.1, абз. 1 п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", у результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року на суму 285834 грн.; п. 5.1 п.п.5.2.1 п.5.2., абзацу четвертого п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010 рік на суму 357293 грн.; ч.1, ч.3 статті 203, статтей 215, 228, 255, 256, 262 Цивільного кодексу України в частині здійснення нікчемного правочину - угод між ТОВ «Фінансово-інвестиційний холдинг «Віойл»та ДП ПП «Кряж»«Красногвардійський шиферний завод»(договір поставки № 51/1 від 01.11.2010р., загальна сума угоди 1715006,50 грн., в т.ч. ДПВ -285834,45 грн.).

За результатами перевірки складено акт № 854/22-0/32192272 від 27.04.2012.

На підставі цього акту відповідачем 14.05.2012 прийняті податкове повідомлення - рішення №0000322200 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 535940 грн. (357293 грн. - за основним платежем та 178647 грн. - штрафні санкції) та податкове повідомлення - рішення №0000312200 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 428751 грн. (285834 грн. - за основним платежем та 142917 грн. - штрафні санкції).

Стаття 19 Конституції України проголошує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 58 Конституції України проголошує: закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем на підставі Закону України «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету та на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підпункт 7.2.3 п.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв до 01.01.2011 р.) визначав, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпункт 7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює: не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно положень п.5.1 і п.п.5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону про прибуток валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 даної статті не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Стаття 9 цього Закону встановлює, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, до складу витрат, на підставі яких може бути сформований податковий кредит, можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами. У разі, якщо добросовісний платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо документального підтвердження розміру валових витрат, податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій, він не може бути позбавлений права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено, що в грудні 2010 року позивач мав взаємовідносини з ТОВ «ФІХ Віойл».

Між ДП ПП «Кряж» «Красногвардійський шиферний завод»та ТОВ «ФІХ Віойл»був укладений договір № 51/1 від 01.12.2010р. про поставку сітки № 24, труби поліпропіленової, цементу, рейки.

ТОВ «ФІХ Віойл» на виконання умов цього договору поставило на адресу позивача товари, на що виписало видаткові накладні на загальну суму 1 715 006,50 грн., у тому числі ПДВ 285834,45 грн.

Витрати на придбання товару у ТОВ «ФІХ Віойл»в сумі 1 429 172,05 грн. були включені до складу валових витрат в декларацію з податку на прибуток за 2010р. по рядку 04.1.

Доставка товарів від ТОВ «ФІХ Віойл»здійснювалась транспортом ДП ПП «Кряж» «Красногвардійський шиферний завод», на підтвердження чого надані подорожні листи.

На поставку товарів постачальником - ТОВ «ФІХ Віойл»на адресу ДП ПП «Кряж»«Красногвардійський шиферний завод»виписані податкові накладні на загальну суму ПДВ 285834,45 грн.

Суми податку на додану вартість за всіма отриманими від ТОВ «ФІХ Віойл»податковими накладними відображені ДП ПП «Кряж»«Красногвардійський шиферний завод»у реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2010 року та включені до складу податкового кредиту в декларацію з ПДВ за грудень 2010р. по рядку 10.1.

Перевіркою підтверджено, що сировина та матеріали, які були оприбутковані в грудні 2010р. від постачальника ТОВ «ФІХ Віойл», за даними бухгалтерського обліку ДП ПП «Кряж»«Красногвардійський шиферний завод»в повному обсязі списані та використані у виробництві для випуску готової продукції та на ремонт основних засобів. Податковою та судом досліджено первинні документи, які підтверджують списання даних товарно-матеріальних цінностей у виробництві та ремонті: накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, акти на списання ТМЦ.

Готова продукція, яка була вироблена з використанням ТМЦ, придбаних у ТОВ «ФІХ Віойл», була оприбуткована на склад в грудні 2010р., що підтверджується накладними на передачу готової продукції, копії яких надані до перевірки. Залишки ТМЦ, отриманих у ТОВ «ФІХ Віойл», за даними бухгалтерського обліку відсутні.

Ці факти відображені в акті перевірки.

Одночасно відповідачем зазначено, що відносно посадових осіб ТОВ «ФІХ Віойл»порушена кримінальна справа № 11270130 по ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України - здійснення фіктивного підприємництва. Згідно інформації отриманої від ДПІ у м. Вінниці у ТОВ «ФІХ Віойл»відсутні необхідні умови для здійснення діяльності, а саме: фактичне місцезнаходження підприємства не встановлене, згідно податкової звітності у ТОВ «ФІХ Віойл»відсутні трудові ресурси та основні засоби необхідні для виконання господарської діяльності та відсутня інформація щодо наявності виробничих, складських чи офісних приміщень, як на праві власності, так і орендованих.

Таким чином, ТОВ «ФІХ Віойл»у порушення ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України вчиняло безтоварні операції за нікчемними угодами та діяло виключно для формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання, в тому числі ДП ПП «Кряж»«Красногвардійський шиферний завод».

А постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.08.2011р. у справі № 2а/0270/1384/11 задоволено адміністративний позов ДПІ в м. Вінниці, визнано недійсними установчі (засновницькі) документи ТОВ «ФІХ Віойл»та припинено юридичну особу ТОВ «ФІХ Віойл».

Згідно постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 01.08.2011р. у справі № 2а/0270/1384/11 визнано недійсними установчі (засновницькі) документи ТОВ «ФІХ Віойл»та припинено юридичну особу ТОВ «ФІХ Віойл».

Підставою для прийняття вказаного судового рішення є незнаходження ТОВ «ФІХ Віойл»за адресою, яка вказана в реєстраційних документах. При цьому, не встановлено, про який час йдеться, чи збігається час відсутності за юридичною адресою з часом укладення договорів між ТОВ «ФІХ Віойл»та Дочірнім підприємством Приватного підприємства «Кряж»Красногвардійський шиферний завод».

Але відомості щодо набрання цим судовим рішенням законної сили відповідачем суду не надані.

Відповідно до частини статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

У відповідності з частиною другою статті18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Вищевказані податкові повідомлення - рішення прийняті в зв'язку з висновком контролюючого органу про нікчемність правочинів та про безтоварність господарських операцій з ТОВ «ФІХ Віойл».

Позивачем надані первинні документи, що стосуються господарських операцій за його участю, які підтверджують придбання позивачем всієї продукції та фактичну її доставку за рахунок позивача (товарно-транспортні накладні), реальне здійснення правочинів.

Доводи відповідача про порушення позивачем приписів Цивільного кодексу України щодо правочинів, вчинених позивачем з контрагентом ТОВ «ФІХ Віой뻴рунтуються на здогадах, базуються на припущеннях та зроблені без врахування первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

З урахуванням викладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «ФІХ Віойл»та протиправності оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, п.1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкоїської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.08.2012 у справі №2а-5595/12/0170/19 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко