Рішення

від 04.01.2013 по справі 2106/1104/2012

ВИСОКОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04.01.2013

Справа № 2106/1104/2012 р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2013 року Високопільський районний суд Херсонської області у складі: головуючого судді - Дригваль В.М.

при секретарі - Гапич В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Високопілля у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Просто Фінанс»м.Миколаїв про захист прав споживача, -

В С Т А Н О В И В:

До Високопільсього районного суду Херсонської області ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Просто Фінанс»м.Миколаїв про захист прав споживача, зазначивши у позовній заяві, що влітку 2011 року він вирішив оформити кредит для отримання 40000 гривень на купівлю вживаного автомобіля. 17 серпня 2011 року відвідав представництво ТОВ «Компанія Просто Фінанс»у м.Херсон, там його запевнили, що перед підписанням договору позики, спочатку необхідно укласти договір надання інформаційних та консультативних послуг та договір персонального страхування від нещасних випадків, ці договори він підписав та сплатив по них 1760 грн. та 800 грн. відповідно. Тільки після цього він отримав договір №000248 про надання системи адміністративних послуг для придбання товару та підписав його. Згодом отримав листа з інформацією про те, що був включений до групи учасників №002 з кодом №000248002237 у даній групі та тепер йому необхідно було сплачувати щомісячні платежі, які становлять 666,67 грн. чистого платежу та 268 грн. адміністративних витрат. З вересня місяця 2011 року по травень місяць 2012 року сплачував щомісячно вказані платежі та сплатив чистих платежів на загальну суму 6666,70 грн. та адміністративних витрат на 2144 грн., але грошей так і не отримав. Вважає, що договір №000248 від 17.08.2011 року, не відповідає його інтересам, вводить в оману щодо можливості задоволення потреб шляхом надання вказаних у договорі послуг, він є нечесною підприємницькою практикою, несправедливий, не відповідає чинному законодавству, в тому числі, Закону України «Про захист прав споживачів». Після уточнення позовної заяви просить суд встановити, що договір №000248 від 17.08.2011 року, є нечесною підприємницькою практикою з боку товариства, як такий, що вводить споживача в оману, оскільки заснований на принципах утворення, експлуатації, сприяння розвитку пірамідальних схем, заборонених п.7 ч.3 ст.19 Закону «Про захист прав споживачів»і в силу положення закону є нікчемним., стягнути з ТОВ «КОМПАНІЯ ПРОСТО ФІНАНС»за нікчемним правочином подвійний розмір збитків на суму 17621,40 грн. та моральну шкоду в сумі 10000 грн.

До суду позивач, ОСОБА_1 надав заяву, в якій позов підтримав та просить його задовольнити, а також просить розглянути справу у його відсутності. Не заперечує проти постановлення заочного рішення у разі відсутнсоті представника відповідача.

Представник відповідача, ТОВ «Компанія Просто Фінанс»м.Миколаїв у судове засідання не з'явився, а саме на 31.10.2012 р., на 22.11.2012 р. та на 04.01.2013 р., заяв та клоптань про відкладення справи до суду не надано, але до суду надійшло письмове заперечення на позов, де зазначено, що між позивачем та відповідачем була укладена угода №000248 від 17.08.2011р. Дана угода укладена в рамках створеної відповідачем системи продажу товарів. Вказана система відома під назвою «придбання в групах». Договір №000248 було включено до групи №002 з кодом №000248002237. Вказана група, як і будь-яка інша є закритою, тобто залучення інших осіб до групи після її формування не вимагається та не здійснюється. Позивачем на виконання умов угоди було сплачено чистих платежів на загальну суму 6666,70 грн. Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Отже, оскільки сторонами в угоді визначено положення про сплату плати за послуги, пов'язані зі вступом до програми, то не важливо, які витрати поніс відповідач, пов'язані зі вступом до програми «Просто Фінанс». Таким чином, позивач безпідставно та вводячи суд в оману зазначив, що відповідачем не вкладаються власні кошти та нічого не робиться, що робить схему пірамідальною. Щодо стверджень позивача про утворення відповідачем «пірамідальної схеми»мають спростування, оскільки незаконною пірамідальною схемою є коли споживач сплачує можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Згідно п.2.4.4 Договору №000248 відповідач гарантує учаснику програми, що він одержить дозвіл на отримання товару, за умови, що учасник системи виконує всі зобов'язання, які випливають з цієї угоди. Тобто кінцевим результатом укладених угод з учасниками певної групи є отримання товару всіма учасниками групи. ТОВ «КОМПАНІЯ ПРОСТО ФІНАНС»отримує оплату саме за рахунок продажу продукції, а не за рахунок залучення інших споживачів. Взагалі послуги, що надається відповідачем унормовані в п.11-1 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг». У задоволенні позову просить відмовити. За таких обставин суд вважає причину неявки в судове засідання представника відповідача не поважною, як таку, що безпідставно направлену на затягування розгляду справи та за можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст.224 ЦПК України, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, а тому суд вважає за можливим розгляд справи по суті у відсутність представника відповідача, відповідно до ст.ст.224-225 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, судом з'ясовано наступне:

17.08.2011р. між сторонами укладено Договір №000248 з додатком № 1 (а.с.11-12)- особисті дані Учасника програми та перелік платежів з зазначенням їх розміру, які позивач повинен здійснити та додаток № 2 (а.с.13-15) -умови Програми «Просто Фінанс», предметом якої є надання учаснику системи послуг, спрямованих на придбання товару через ТОВ «КОМПАНІЯ ПРОСТО ФІНАНС». Відповідно до положень цього договору, ТОВ «КОМПАНІЯ ПРОСТО ФІНАНС»на свій розсуд від свого імені формує Групу Учасників Програми та оформлює Учасника Програми у відповідну групу; має право: на власний розсуд від свого імені переводити Учасника Програми з однієї Групи до іншої, об'єднувати Групи, діяти на свій власний розсуд в інтересах Учасника Програми. .

Пунктом 2.1.1 договору вказаної угоди передбачено обов'язки позивача, зокрема: учасник програми зобов'язується, своєчасно, щомісячно сплачувати Загальний платіж, який включає Чистий платіж, за рахунок якого Учасник програми доручає Адміністратору формувати Фонд Групи та здійснювати в інтересах Учасника Програми перерахування грошових коштів через банківські установи в рахунок вартості Товару, передачу якого у власність Учасника Програми організовує Адміністратор, а також адміністративні витрати, що є платою за послуги Адміністратора.

Як вбачається з п. 4.6 договору №000248, при розірванні договору в 5-денний термін, товариство відшкодовує учаснику 85% внесеного реєстраційного платежу. В інших випадках при розірванні договору з ініціативи учасника, гроші повертаються йому тільки в сумі чистих платежів та через 60 днів після закриття групи. Оскільки договір діє до часу коли всі учасники отримають товар, то конкретну дату закриття групи я не дізнаюсь. Разом з тим, при розірванні договору відповідачем не передбачено будь-яких негативних наслідків чи штрафних санкцій у порівнянні з відповідачем.

З умов Програми «Просто Фінанс»прослідковується, як порядок проведення асигнаційних заходів у кожній групі, так і порядок розподілу товарів між учасниками, а також надання права на отримання товару, за змістом яких вбачається, що рішення про передачу позивачу товару залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення. Процедура прийняття такого рішення є непрозорою, а інформація щодо результатів проведення як асигнаційних заходів, так і механізму накопичення коштів кожним із учасників щодо результатів проведених конкурсів та осіб, які отримали право на товар є конфіденційною і не може бути перевірена позивачем.

Аналізуючи діяльність відповідача за даним правочином, суд приходить до висновку, що відповідач формує групу учасників програми, надалі створює фонд даної групи за рахунок коштів учасників програми, а потім один раз у місяць розподіляє фонд групи між учасниками програми, без залучення коштів товариства, при цьому, право на купівлю товару отримують не всі учасники програми, а тільки ті учасники програми, які зробили найбільшу кількість авансових чистих щомісячних платежів. Таким чином, розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, коли один учасник системи за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику системи. В подальшому учасник, який отримав товар, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам системи, тобто один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача, оплачує товар іншому учаснику програми.

Рішення про передачу позивачу товару залежить виключно від волі відповідача, який на власний розсуд приймає таке рішення. В той же час, процедура прийняття рішення є непрозорою, а інформація щодо результатів проведених конкурсів та осіб, які отримали право на товар, є конфіденційною і не може бути перевірена позивачем.

Тобто, за умов вказаного Договору, позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, право отримати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками.

За умов вказаного правочину, позивач має сплачувати на користь відповідача щомісячні внески -адміністративні витрати - в оплату послуг ТОВ «КОМПАНІЯ ПРОСТО ФІНАНС», що складало 0,67 % від вартості товару, що становить 268 грн, таким чином відповідач за договором отримав право на відсотки за користування ненаданим кредитом фактично з моменту підписання договору .

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач сформулював в односторонньому порядку угоду на свою користь і тим самим створив істотний дисбаланс між правами і обов'язками сторін за угодою на свою користь не врахував при цьому інтересів споживача.

Позивач, будучи учасником системи, повинен за угодою сплачувати щомісячні загальні внески в розмірі 934,67 грн.

Зважаючи, що з моменту укладення договору, позивач сплатив, згідно копій платіжних документв (а.с.15-28) відповідачу на загальну суму 8810,70 грн., але до часу звернення до суду не отримав ні товар, ні права на його отримання, що зумовило позивача 10.05.2012 р. направити на адресу товариства письмову заяву про розірвання договору (а.с.29), яка фактично розглянута відповідачем, проте не виконана в частині повернення (а.с.30).

Згідно умов спірної угоди, а також п.п.3, 17, 19, 22 ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів" відповідач виступає виконавцем певних послуг, зазначених у ст.1(Загальні положення) угоди, споживачем яких є позивач.

Ч.1 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів " зазначає, що виконавець послуг не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Згідно ч.2, п.3 ч.3 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.18 вище вказаного Закону, якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути замінено або визнано недійсним, або договір може бути визнаний недійсним в цілому.

Норми п.7 ч. 3 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Ч.6 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів" вказує, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що створення та обслуговування пірамідальної схеми під назвою програма «Просто Фінанс»- відображено в умовах спірної угоди, а саме: в створенні груп покупців "Учасників", включення учасника до програми «Просто Фінанс»шляхом підписання угоди, включення учасника до групи для придбання автомобілів та інше, є нечесним видом підприємницької практики, що вводить споживача в оману, з однієї сторони, та порушує принцип рівноправності сторін -з іншої.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тобто, суд повинен обмежитись лише констатацією такого факту.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

До матеріалів справи долучені квитанції про сплату загальних платежів на загальну суму 8810,70 грн. (а.с.15-28). Застосування вимог ч.2 ст.230 ЦК України, як підставу стягнення подвійного розміру збитків, суд не вбачає. Доказів про наявність моральної шкоди спричиненої неправомірним діями відповідача до суду не надано.

Отже, суд приходить до висновку, що укладений 17.08.2011р. Договір №000248 є нікчемним правочином, а тому відповідач, з огляду на приписи ст.216 ЦК України, має повернути позивачу сплачені кошти на загальну суму 8810,70 грн.

На підставі викладеного, ст.ст.1,18,19 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.ст.215,216, 230 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-216, ст.ст. 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ПРОСТО ФІНАНС»м.Миколаїв МФО 380537 ЄДРПОУ 37585555 ( юридична адреса м.Миколаїв вул.Чкалова буд.№30-А-) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8810(Вісім тисяч вісімсот десять ) грн. 70 коп., сплачені за нікчемним правочином.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ПРОСТО ФІНАНС»на користь держави судовий збір в сумі 214,70 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.М. Дригваль