Рішення

від 13.11.2008 по справі 8/451/08     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 "13" листопада 2008 р.                                                

Справа №  8/451/08

м.

Миколаїв

Господарський суд Миколаївської

області

у складі судді Гриньової-Новицької

Т.В.,

при секретарі Лопатіні К.О.,

за участю представника позивача

-Євтєєвої Т.В., дов. від 17.09.2008р.,

представник відповідача у судове

засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою

відповідальністю “Татьяна и К”,

м. Миколаїв, вул. Комінтерну, 34/2,

до фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1,

АДРЕСА_1,

про

стягнення коштів у сумі 3168 грн. 36 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою

відповідальністю “Татьяна и К” (далі - позивач) звернулося у господарський суд

з позовною заявою про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -

відповідач) коштів у сумі 3168 грн. 36 коп., з яких: 1680 грн. 03 коп. - сума

основного боргу;  420 грн. -  штраф; 557 грн. 25 коп. - збитки від

інфляції; 511 грн. 08 коп. - пеня, а також про стягнення коштів на погашення

судових витрат по справі.

Про час і місце судового засідання

з розгляду спору відповідач  повідомлений

у встановленому ГПК України порядку, про що свідчить повідомлення про вручення

поштового відправлення за № 859545. Проте відповідач правом участі у судовому

засіданні не скористався, позов не заперечив і не спростував. За таких

обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у

справі матеріалами.

У судовому засіданні 13.11.2008р.

представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, і за його

згодою судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку

про часткове задоволення позову, при цьому суд виходив з такого: 

10.11.2006р. між сторонами укладено

договір купівлі-продажу (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач

зобов'язався передати у власність відповідача, а останній зобов'язався прийняти

та оплатити на умовах та у строки, передбачені сторонами в договорі,

нафтопродукти в асортименті.

На виконання умов Договору

позивачем за накладною № 25 від 22.02.2007р. передано, а відповідачем прийнято

нафтопродукти (дизпаливо) у кількості 488 літрів на загальну суму 1680 грн. 03

коп.

Відповідно до п. 2.2 Договору

оплата поставленого товару здійснюється відповідачем за першу половину кожного

місяця (з 1 по 15) з 25 по 28 число поточного місяця, за другу половину (з 16

по 31) з 10 по 14 число наступного місяця.

Відповідач своїх зобов'язань за

Договором не виконав, станом на день розгляду спору суму боргу у розмірі 1680

грн. 03 коп. за поставлені йому позивачем нафтопродукти, - не сплатив.

Наявність вказаної заборгованості також підтверджується актом звірки взаємних

розрахунків станом на 02.10.2008р., складеним сторонами та підписаним

керівником і головним бухгалтером позивача та відповідачем.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК

України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов

договору та актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання

зобов'язання не допускається.

У зв'язку із неналежним виконанням

відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивачем на підставі п. 4.1

Договору нарахована пеня за період з 15.03.2007р. по 14.10.2008р. у розмірі 511

грн. 08 коп. (розрахунок розміру пені наведений позивачем в позовній заяві а.

с. 3).

Суд вважає, що розрахунок позивача

є помилковим, при цьому суд виходить з такого.

Відповідно до приписів ст. 232 ГК

України нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли

зобов'язання мало бути виконано. Відтак, нарахування позивачем пені за період з

15.03.2007р. по 14.10.2008р. є неправомірним. Тому пеня, обчислена у

відповідності до вимог зазначених положень Закону, повинна нараховуватись за

період з 15 березня по 15 вересня 2007 року.

При цьому, відповідно до положень

ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна

позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною

давністю. Так, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується

позовна давність в один рік.

Отже, виходячи з викладеного,

перебіг строку позовної давності щодо вимог позивача про стягнення пені

розпочався 15.03.2007р. і сплив 15.03.2008р. З позовом до відповідача, у тому

числі з вимогами про стягнення пені, позивач звернувся 15.10.2008р., тобто вже

після спливу позовної давності. При цьому, відповідно до приписів п. 3 ст. 267

ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у

спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідної заяви від відповідача не

надходило.

Таким чином, з відповідача на

користь позивача підлягає стягненню пеня, нарахована за період з 15 березня по

15 вересня 2007 року, розмір якої, за розрахунком суду, складає 139 грн. 83

коп.

У відповідності до ст. 625 ЦК

України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу

кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу

інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої

суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже відповідно до приписів

вказаної статті позивач просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції. Розмір збитків від інфляції, що розраховані

позивачем за період з березня 2007 року по червень 2008 року, складає 557 грн.

25 коп. (розрахунок наведений позивачем в позовній заяві а. с. 2-3).

Крім того, за порушення зобов'язань

за Договором, з відповідача, на підставі п. 4.1 Договору та ст. 611 ЦК України,

належить стягнути штраф у сумі 420 грн.

Таким чином, станом на день

розгляду спору загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає

2797 грн. 11 коп., з яких: 1680 грн. 03 коп. - основний борг; 139 грн. 83 коп.

- пеня; 557 грн. 25 коп. - збитки від інфляції; 420 грн. штраф. 

З огляду на викладене, суд вважає,

що вимоги позивача в цій частині ґрунтуються на Договорі сторін, чинному

законодавстві, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не

спростовані отже, підлягають задоволенню повністю.

Вимоги позивача в частині стягнення

371 грн. 25 коп. пені не ґрунтуються на чинному законодавстві, а відтак

задоволенню не підлягають.

              Відповідно до вимог ст. 49 ГПК

України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених

вимог.

На підставі ст. ст. 258, 267, 525,

526, 625, 611 ЦК України, 232 ГК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85

ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов  задовольнити 

частково.

Стягнути з фізичної особи

-підприємця  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1;

ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою

відповідальністю “Татьяна и К” (м. Миколаїв, вул. Комінтерну, 34/2;

ідентифікаційний код 31159763 ) 1680 грн. 03 коп. - основного боргу; 139 грн.

83 коп. - пені; 557 грн. 25 коп. - збитків від інфляції; 420 грн. штрафу; 90

грн. 04 коп. держмита; 104 грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання

рішенням законної сили.

В задоволенні вимог позивача про

стягнення пені в сумі 371 грн. 25 коп. -відмовити.

Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

 Суддя                                                       

Т.В.Гриньова-Новицька