Постанова

від 23.12.2008 по справі 7/29-08-757

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 23 грудня 2008 р.                                                                                   

№

7/29-08-757 

       Вищий господарський суд України у складі

колегії суддів:

головуючого:

Короткевича

О.Є.

суддів:

Заріцька

А. О., Хандуріна М.І.

розглянувши  матеріали  касаційної скарги

Відкритого

акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія

"Одесаобленерго"

на

постанову  

Одеського  апеляційного господарського суду  від 16.09.2008 року

у

справі

№

7/29-08-757

за

заявою 

ВДВС

Балтського РУЮ Одеської області 

до

Дочірнього

підприємства "Гагарін"

про

Банкрутство

За участю

представників учасників судового провадження:

від

ліквідатора

Не

з'явився 

від

боржника

Не

з'явився 

від

скаржника

Не

з'явився

                                      В С Т А Н

О В И В  :

Ухвалою

господарського суду Одеської області від 27.02.2008 року (суддя Лепеха Г.А.) за

заявою  ВДВС Балтського РУЮ Одеської

області порушено провадження у справі №7/29-08-757 про банкрутство відсутнього

боржника -  Дочірнього підприємства  "Гагарін" (далі ДП

"Гагарін").

Постановою

господарського суду Одеської області від 18.03.08 року ДП "Гагарін"

визнано банкрутом на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон),

відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором підприємства-банкрута призначено

арбітражного керуючого ОСОБА_1., якого зобов'язано здійснити заходи ,

передбачені ст. 52  Закону та надати суду

звіт.

Ухвалою

господарського суду Одеської області від 29.07.2008 року (суддя Лепеха Г.А.)

затверджено звіт ліквідатора та 

ліквідаційний баланс боржника, ДП "Гагарін" ліквідовано,

провадження у справі припинено на підставі п.6 ст.40 Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постановою

Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 року  ухвалу господарського суду Одеської області

від 29.07.2008 року у справі №7/29-08-757 

залишено без змін.

Не

погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, Відкрите акціонерне товариство

"Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"  звернулася з касаційною скаргою, в якій

просить скасувати  постанову суду

апеляційної інстанції та ухвалу суду про затвердження звіту ліквідатора та

ліквідаційного балансу та про припинення провадження у справі,  та направити матеріали справи до суду першої

інстанції для розгляду, аргументуючи порушенням судами норм матеріального та

процесуального права.

Ухвалою

Вищого господарського суду України від 14.11.2008 року прийнято касаційну

скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія

"Одесаобленерго"  на постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 року до провадження

та призначено скаргу до розгляду.

Колегія

суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку

ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин

справи перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального

права, дійшла висновку, про наявність правових підстав для задоволення

касаційної скарги, виходячи з наступного.

У

даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до

боржника судову процедуру ліквідації на підставі ст. 52 Закону України  "Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом".

Згідно

зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про

банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням

особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

 Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове

рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та

об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у

відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно

ч. 1 ст. 52  Закону України  "Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом" 

у разі якщо 

громадянин-підприємець - боржник або керівні органи   боржника  

-   юридичної    особи   

відсутні    за    її місцезнаходженням, або у разі ненадання

боржником протягом року до органів 

державної  податкової  служби 

згідно  із  законодавством податкових  декларацій, 

документів  бухгалтерської  звітності, 

а також за  наявності  інших 

ознак,  що  свідчать 

про  відсутність

підприємницької  діяльності  боржника, 

заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може

бути  подана  кредитором незалежно  від 

розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Отже, у

контекст вказаної норми при розгляді справи за правилами ст. 52 Закону України  "Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом" предметом доказування є  визнання місцезнаходження боржника -юридичної

особи та факт відсутності керівних органів юридичної особи за її

місцезнаходженням.

В

порядку ст. 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом» ліквідатором було подано звіт по ліквідації

підприємства банкрута  та ліквідаційний

баланс.

Ухвалою

господарського суду Одеської області від 29.07.2008 року затверджено

вищезазначений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ДП

"Гагарін"  та припинено

провадження у справі №7/29-08-757.

Згідно

ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами

та іншими учасниками судового процесу.

Ухвала

суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю

правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури,

в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної

справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника,

зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав

підчас розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення

платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення

неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками

його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки

повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними

доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду

України від 29.12.1976 №11).

Відповідно

до ст. 93  Цивільного кодексу

України  місцезнаходження юридичної особи

визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом;

місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах. Абзац

шостий статті 1 Закону України" Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб-підприємців" (у редакції чинній до внесення змін Законом

України від 03.03.2005 року №2452-IV) визначає місцезнаходження юридичної особи

як місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу юридичної особи, а в

разі його відсутності-місцезнаходження іншого органу чи особи уповноваженої

діяти від імені юридичної особи без довіреності, за певною адресою, яка вказана

засновниками (учасниками) в установчих документах і за якою здійснюється

зв'язок з юридичною особою.

Господарський

судом Одеської області розглянув справу за відсутності установчих документів

боржника та достовірних доказів щодо його місцезнаходження, не встановив

обставини  наявності або відсутності

підприємницької діяльності боржника на час порушення провадження у справі про

банкрутство.

Господарський

суд апеляційної інстанції на вказані факти уваги не звернув, чим порушив вимоги

закону.

 Відповідно до статті 16, 17  Закону України "Про державну реєстрацію

юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" з метою  забезпечення органів  державної 

влади,  а  також 

учасників цивільного обороту достовірною   інформацією  

про   юридичних   осіб  

та   фізичних осіб - підприємців

створюється  Єдиного державного реєстру,

який містить повне найменування юридичної особи та скорочене у  разі 

його наявності;   ідентифікаційний

код юридичної особи; 

організаційно-правова форма; місцезнаходження юридичної особи; дата

та номер  запису  про 

проведення  державної  реєстрації юридичної  особи, 

дати  та  номери 

записів  про внесення змін до

нього;      серія та номер свідоцтва про

державну реєстрацію, дата видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію;

дані про  установчі  документи, 

дати  та  номери записів про внесення змін до них.

 Згідно вимог ч. ч. 1, 3 ст.18 вказаного

Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру

були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути

використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню 

до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть

бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний

Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про

відсутність юридичної особи за її 

місцезнаходженням, які здійснюються держреєстратором  (п.7 ст.19 Закону).

Колегія

суддів Вищого господарського суду України зазначає, що, відповідно до вимог ст.

34 ГПК України,   лише факт внесення  відомостей про відсутність юридичної особи за

її місцезнаходженням  до реєстру може слугувати

доказом відсутності боржника.

Звіт

ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які

підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної

процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника,

за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення

платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог

конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення

провадження у справі.

Відповідно

до ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом”  вбачається,

що  ліквідатор  з 

дня   свого   призначення  

здійснює   такі повноваження: приймає

до  свого 

відання майно боржника,  вживає

заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції  з  

управління   та   розпорядження   майном банкрута; здійснює

інвентаризацію  та  оцінку 

майна  банкрута згідно з

законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження

керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує

ліквідаційну масу.

Як

вбачається з вимог ст. 25 Закону ліквідатор зобов'язаний вчинити всі можливі

дії щодо з'ясування активу та пасиву боржника шляхом запитів до відповідних органів,

у тому числі державної виконавчої служби, банківських установ, бюро технічної

інвентаризації, реєстраційних відділень МВС України тощо.

Відповідно

ст. 31 ГПК при 

реалізації  своїх  прав 

та  обов'язків   арбітражний керуючий  зобов'язаний 

діяти  сумлінно  та 

розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно

ст. 32 Закону  після завершення усіх

розрахунків з кредиторами ліквідатор подає 

до  господарського  суду 

звіт  та ліквідаційний баланс, до

якого додаються: показники виявленої   

ліквідаційної    маси   (дані її інвентаризації); відомості про   реалізацію  

об'єктів  ліквідаційної  маси  з

посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії  договорів 

купівлі-продажу  та акти

приймання-передачі майна; реєстр вимог  кредиторів з даними про розміри погашених

вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Отже,

законодавцем передбачено обов'язковий перелік додатків до звіту ліквідатора,

які подаються суду разом із звітом ліквідатора та є предметом дослідження в

судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за

участю кредиторів (комітету кредиторів).

 Судом неналежно досліджено здійснення

ліквідатором передбачених чинним законодавством заходів з ліквідації боржника та

виконання ним своїх обов'язків під час ліквідаційної процедури, у зв'язку з чим

суд дійшов передчасного висновку про відповідність звіту ліквідатора вимогам

Закону.

Ухвала

суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного

балансу не містить аналізу звіту ліквідатора; не дає оцінки наявності

(відсутності) необхідних додатків до звіту ліквідатора, не мотивує висновків

суду про необхідність ліквідації юридичної особи боржника.

Тобто,

при винесенні оскаржуваної ухвали господарський суд не з'ясував дійсних

обставин справи, що вплинуло на правильність застосування норм матеріального та

процесуального права, чим порушення судами вимог ст. 43 ГПК України щодо

повного, всебічного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею

1117 Господарського процесуального кодексу України

передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна

інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє

застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і

процесуального права.

Таким

чином, враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія

суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови суду

апеляційної інстанції та ухвали місцевого господарського суду з направленням

справи на розгляд до суду  першої  інстанції.

При

новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та  всебічно перевірити дійсні обставини справи,

дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін

та учасників провадження у даній справі і в залежності від встановленого та

вимог закону постановити законне та обґрунтоване  рішення.

Керуючись

ст. ст. 32, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом ”, ст. ст. 34, 43, 1115, 1117,

1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу

України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу Відкритого

акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія

"Одесаобленерго"  задовольнити.

2.          Постанову Одеського апеляційного

господарського суду від 16.09.2008 року 

та ухвалу господарського суду 

Одеської області від 29.07.2008 року у справі №7/29-08-757 скасувати.

3.          Справу передати на розгляд до

господарського суду Одеської області.

Головуючий                                                                   

О. Є. Короткевич

Судді                                                                                 

А. О. Заріцька 

М. І. Хандурін