Постанова

від 03.01.2013 по справі 17/5026/1407/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" січня 2013 р. Справа№ 17/5026/1407/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Чорногуза М.Г

при секретарі судового засідання: Анісімовій М.О.,

розглянувши апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес»

на рішення господарського суду Черкаської області

від 11.10.2012 року

у справі № 17/5026/1407/2012 (суддя - Боровик С.С.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Оборона», Черкаська область, м. Сміла,

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», Черкаська область, Золотоніський район, с. Богуславець,

про стягнення 6872,66 грн., -

за участю представників:

від позивача: Кугот І.П. - директор;

від відповідача: Попельнюх А.О. - представник (дов. б/н від 10.12.2012р.);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт-Оборона» (надалі - ТОВ «Еліт-Оборона») звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (надалі - СТОВ «Прогрес») 6 872,66 грн., у т.ч. 4 320,00 грн. заборгованості, 2 552,66 грн. витрат, мотивуючи вимоги наявністю заборгованості, зумовленої неналежним виконанням зобов'язань за договором про надання охоронних послуг від 01.02.2012 року.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.10.2012 року у справі №17/5026/1407/2012 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4 320,00 грн. заборгованості, 2 552,66 грн. витрат за вимушений простій особового складу охорони.

Рішення мотивовано доведеністю позивачем факту порушення відповідачем договірних зобов'язань.

З вказаним рішенням сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» не погодилось, та звернувшись до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою просило скасувати рішення з підстав неповного з'ясування господарським судом Черкаської області обставин справи та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження та призначено до розгляду в судове засідання на 03.12.2012 року.

У відповідності до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 03.12.2012 року була оголошена перерва до 03.01.2013 року для надання позивачеві можливості представити належні докази відправлення відповідачеві рахунку на сплату наданих послуг з охорони та акту здачі-прийняття робіт за травень 2012 року.

В судовому засіданні 03.01.2013 року представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

03.01.2013 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.02.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт-Оборона» (в тексті договору - охорона) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (в тексті договору - замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг (надалі - договір), за умовами якого замовник зобов'язався передати, а охорона прийняти під охорону об'єкт, вказаний у дислокації (додаток №1). Вид охорони визначається за згодою сторін як інспекторсько-сторожова служба охорони. Охорона матеріальних цінностей, що знаходяться за межами приміщень, які охороняються здійснюється за окремою домовленістю (а.с.16-18).

Поряд з цим, до договору сторони уклали ряд додатків: додаток №1 «Дислокація об'єктів», додаток №2 «Інструкція по охороні об'єкта», додаток №3 «Інструкція про порядок приймання (здавання) об'єктів та окремих приміщень під охорону», які є невід'ємними частинами договору (а.с.19-24).

Охорона об'єкту здійснюється у дні і години, вказані у дислокації (Додаток №1) та згідно регламенту несення служби на постах, зазначених у Додатку №2. Система охорони об'єкту та дислокація постів визначається охороною та узгоджується замовником у додатках, вказаних у п.п.1.5 договору (п.1.3 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору сума договору складає 14400,00 грн. без ПДВ.

Пунктом 7.2 договору сторони погодили здійснення оплати щомісячно. Замовник на підставі договору до 20-го числа кожного місяця сплачує охороні аванс у розмірі 50% від вартості послуг у розрахунковому місяці. Остаточний розрахунок за місяць здійснюється замовником протягом 3-х банківських днів після підписання акту виконання робіт, в строк не пізніше 5-го числа наступного місяця. Розрахунки проводяться у гривні шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок охорони.

Згідно п.7.4 договору факт надання замовнику охоронних послуг підтверджується актом здачі-прийняття робіт, який складається щомісяця, затверджується та підписується представниками замовника і охорони. Акт здачі-прийняття робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченню терміну дії договору.

Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів після закінчення надання послуг за відповідний місяць, але не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним, зобов'язаний підписати акт здачі-прийняття робіт (надання посліг) або надати вмотивовану письмову відмову від приймання послуг. Якщо замовник протягом 5-ти календарних днів після закінчення надання послуг за відповідний місяць, не підписує акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та не заявляє вмотивованих письмових претензій до охорони, то акт вважається таким, що підписаний та підлягає виконанню з боку замовника в повному обсязі (п.7.5 договору).

Договір набирає чинності з 18.02.2012 року і діє до 31.12.2012 року (п.9.1 договору).

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору про надання послуг.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

Таким чином, укладення ТОВ «Еліт-Оборона» та СТОВ «Прогрес» договору від 01.02.2012р. було спрямоване на отримання останнім послуг та обов'язку здійснювати плату за отримані послуги.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 цього ж Кодексу України унормовано, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт надання відповідачеві послуг з охорони у період з лютого по червень 2012 року підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000009 від 29.02.2012 року за лютий 2012 року на суму 9 940,00грн., №ОУ-0000010 від 31.03.2012 року за березень 2012 року на суму 14400,00грн., №ОУ-0000018 від 30.04.2012 року за квітень 2012 року на суму 12 240,00грн., №ОУ-0000026 від 30.06.2012 року за червень 2012 року на суму 7 680,00грн., які підписані та скріплені печатками сторін (а.с.25-29).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач висловив свої заперечення проти підписання актів №ОУ-0000018 за квітень 2012 року та актів №ОУ-0000023, №ОУ-0000025 за травень 2012 року, про що повідомив позивача своїми листами №108 від 07.05.2012 року, №146 від 12.06.2012 року (а.с.48-51).

Поряд з цим, відповідач надіслав на адресу позивача лист №147 від 12.06.2012р., у якому, посилаючись на п.п.8.2, 8.4 договору, порушив питання про припинення дії договору з 01.07.2012 року (а.с.32).

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що з боку відповідача мало місце порушення п.8.2 договору, оскільки вищевказаний лист був отриманий позивачем лише 18.06.2012 року, тобто не за 20 днів до його припинення, при цьому відповідач допустив зняття об'єкту з охорони в односторонньому поряду 16.06.2012 року, що є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача 2 552,66 грн. в якості вимушеного простою особового складу охорони позивача.

Проте, з таким висновками судова колегія апеляційного господарського суду не погоджується, з огляду на наступне.

Статтею 652 Цивільного кодексу України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

В силу положень частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Пунктом 8.2 договору сторони передбачили, що дія договору може бути припинена достроково, причому, сторона-ініціатор припинення договору інформує про це іншу сторону у письмовій формі не менш, ніж за 20 днів.

Згідно п. 8.4 договору в односторонньому порядку договір може бути розірваний при невиконанні однією із сторін умов договору. Сторона-ініціатор розірвання договору інформує у письмовій формі про це іншу сторону не менше ніж за 5 днів.

З наявного у матеріалах справи акту приймання-передачі від 16.06.2012 року слідує, що 16.06.2012 року позивачем було передано, а відповідачем прийнято об'єкти з-під охорони. Даний акт підписаний представниками сторін та скріплені печатками, при цьому сторони вказали, що претензій одна до одної не мають (а.с.33).

На переконання колегії суддів, листом №147 від 12.06.2012 року та актом приймання-передачі об'єкту з під охорони від 16.06.2012 року сторони погодили припинення дії договору саме з 16.06.2012 року, а відтак, посилання позивача на необхідність проведення розрахунків за надані послуги з урахуванням положень п.8.2, 8.3 договору є необґрунтованими.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач за отримані послуги з охорони розрахувався, сплативши позивачеві за лютий 2012 року 9 940,00 грн., за березень 2012 року - 14 400,00 грн., за квітень 2012 року -12 240,00 грн. (з урахуванням додаткового договору №1 від 27.04.2012 року) та за травень 2012 року - 10 080,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наявністю у відповідача заборгованості по оплаті послуг з охорони за травень 2012 року у розмірі 4 320,00 грн.

За твердженням позивача акти виконаних послуг та рахунки на їх оплату направлялись відповідачеві цінними листами з описом вкладення. Оскільки акт здачі-прийняття робіт за травень 2012 року відповідач не підписав у строк, визначений п.7.5 договору, останній має сплатити заборгованість у заявленому позивачем розмірі.

Однак, з такими твердженнями апеляційний господарський суд не погоджується, зважаючи на відсутність підписаного та скріпленого печатками сторін акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень 2012 року на суму 14 400,00 грн.

В ході апеляційного розгляду позивач на підтвердження факту направлення відповідачеві рахунку та акту здачі-прийняття послуг за травень 2012 року представив оригінал опису вкладення до цінного листа від 16.06.2012 року, з якого вбачається, що останньому надсилався рахунок №СФ-0000039 від 16.06.2012 року та примірники акту приймання-передачі виконаних робіт від 16.06.2012 року за червень та травень 2012 року.

До запису в цінному листі про направлення СТОВ «Прогрес» акту здачі-приймання робіт за травень 2012 року судова колегія ставиться критично, оскільки даний запис виконано позивачем іншим чорнилом, при цьому кількість предметів вкладення з урахуванням акту за травень місяць не узгоджується із загальним підсумком предметів.

Отже, доводи позивача про надання відповідачеві у травні 2012 року послуг на суму 14 400,00 грн., що засвідчується платіжним дорученням №2822 від 19.06.2012 року про часткову їх оплату в сумі 10 080,00 грн., є непереконливими, зважаючи на недоведеність позивачем розміру наданих послуг по охороні об'єкту у спірний період.

У зв'язку із зазначеним, докази наявності у відповідача за травень 2012 року заборгованості перед позивачем на суму 4320,00 грн. (14400,00 грн. - 10080,00 грн.) відсутні.

Як вбачається з довідки ЄДРПОУ АБ №544118 ТОВ «Еліт-Оборона» присвоєно ідентифікаційний код 37797983, місцезнаходженням товариства є м.Сміла.

Таким чином, описка, допущена в договорі про надання охоронних послуг від 01.02.2012 року щодо ідентифікаційного номера позивача не може свідчити про те, що в дійсності зі сторони позивача даний договір був підписаний іншою особою.

Зважаючи на це, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем спірний договір з позивачем не укладався.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про помилковість висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія находить апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а рішення господарського суду Черкаської області від 11.10.2012 року у справі №17/5026/1407/2012 - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

Керуючись статтями 43, 32, 33, 43, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» на рішення господарського суду Черкаської області від 11.10.2012 року у справі №17/5026/1407/2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 11.10.2012 року у справі №17/5026/1407/2012 скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Оборона» (Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 67 «Г», оф. 311, код ЄДРПОУ 37797983) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (Черкаська область, Золотоніський район, с.Богуславець, код ЄДРПОУ 03793001) 804,75 грн. (вісімсот чотири грн. 75 коп.) судового збору за розгляд справи апеляційним господарським судом.

5. Доручити господарському суду Черкаської області видати наказ на виконання зазначеної постанови суду.

6. Матеріали справи №17/5026/1407/2012 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Жук Г.А.

Чорногуз М.Г