Рішення

від 26.12.2012 по справі 2212/953/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2212/953/12

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого -судді Харчука В.М.

суддів: Переверзєвої Н.І., Кізюн О.Ю.

при секретарі: Косташ К.В.

з участю: старшого прокурора відділу прокуратури Хмельницької

області Грамчук Т.А., представника Інспекції державного

архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області

розглянула у відкритому судовому засіданні справу провадженням № 22ц/2290/2681/12 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоушицького районного суду від 08 листопада 2012 року по справі за позовом прокурора Новоушицького району в інтересах Новоушицької селищної ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області про знесення самочинного будівництва.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

В червні 2012 року прокурор в інтересах Новоушицької селищної ради звернувся до суду і після уточнення позовних вимог просив постановити рішення, яким знести самочинне будівництво надбудови і добудови до квартири АДРЕСА_1 та гаража, розміром 15х 5,5 м за цією ж адресою, вчинене співвласниками означеної квартири ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_4

Рішенням Новоушицького районного суду від 08 листопада 2012 року позов задоволено.

Постановлено знести самочинне будівництво гаража, розміром 15 х 5,5 м; добудови до квартири, розміром 5,7 х 5,6 м та надбудову до квартири, розміром 15,5 х 5,6 м по АДРЕСА_1, вчинене співвласниками квартири ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку судовий збір на користь держави у розмірі 107,3 грн.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 означене рішення вважає незаконним, просить його скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Головуючий у першій інстанції -Стефанишин С.Л. Провадження № 22ц/2290/2681/12

Доповідач -Переверзєва Н.І. Категорія № 06

Посилається на те, що судом неправомірно взято до уваги як докази акти перевірки, приписи та протоколи про вчинене ним адміністративне правопорушення, оскільки постановами суду від 11 листопада 2011 року та 14 серпня 2012 року вони скасовані. Натомість, поза увагою суду залишились подані ним докази про надання селищною радою дозволів на будівництво гаража та прибудови до квартири, затверджені належним чином проекти на них, погоджені схеми виносу в натурі господарських будівель, а також не враховано, що для будівництва існуючої до квартири прибудови на 2 поверсі не потребувалось виділення земельної ділянки. Звертає увагу на те, що спірні об"єкти побудовані у 1999 році, тобто до набрання чинності Законом України „Про планування і забудову території", отже не потребували надання дозволу інспекції архітектурно-будівельного контролю. Крім того, на думку апелянта, судом безпідставно не вирішувалось питання про можливість проведення перебудови самочинного будівництва і одразу прийнято рішення про застосування крайньої міри, а саме -знесення. Не враховано пояснення представника селищної ради, як власника земельної ділянки, про відсутність у нього претензій до відповідача, як і те, що він не звертався до прокуратури із заявою про захист порушеного права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Ст. 64 цього Кодексу визначає, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі , має право вимагати подання оригіналу.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення, суд відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно роз"яснень, що містяться в п. п. 11, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судове рішення у цивільній справі" № 14 від 18.12.2009 року мотивувальна частина рішення має містити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, визначенні у статтях 215-217 ЦПК.

Означеним вимогам процесуального закону рішення суду першої інстанції не відповідає, в його мотивувальній частині відсутнє обґрунтування про визначення ним часу вчинення будівництва 2001-2002 роки; кола осіб, які його здійснили; не зазначено номер квартири, до якої здійснена добудова та надбудова, а в резолютивній частині відсутня ідентифікація об'єкта спору і не вказано за чий рахунок має відбутись знесення самочинного будівництва. При цьому, суд не мотивував чому він не прийняв до уваги наявні у справі докази, які свідчать про інший період забудови та здійснення її лише ОСОБА_2, як і те, чому за наведених ним обставин, він керувався вимогами ст. 376 ЦК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року

Виходячи із вищезазначеного, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із постановленням нового рішення.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила ( здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила ( здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила ( здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила ( здійснює) самочинне будівництво, зобов"язана відшкодувати витрати , пов"язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками в рівних частках квартири за АДРЕСА_1, однак останні двоє за повідомленням Новоушицької селищної ради за № 1522 від 17 серпня 2011 року у ній не проживають. У серпні 2010 року та вересні 2011 року головним державним інспектором інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області виявлено добудову до означеної квартири, площею 5,7 м х 5,6 м та будівництво другого поверху, площею 15,5 м х 5,6 м, а також будівництво на прибудинковій території загального користування чотириповерхової будівлі, розміром 15 м х 5,5 м. Правовстановлюючі чи дозвільні документи на це будівництво співвласник квартири ОСОБА_2, який одноособово мешкає у ній, не зміг пред'явити, в зв'язку з чим були складені відповідні акти та протоколи про адміністративне правопорушення, а також 12 серпня 2010 року та 05 вересня 2011 року винесені постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Постановами Новоушицького районного суду від 11 листопада 2011 року та 14 серпня 2012 року вони скасовані і останньою із них адміністративна справа щодо ОСОБА_2 направлена на новий розгляд до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області. 18 вересня 2012 року відповідальною особою цього органу складена постанова про закриття означеної адміністративної справи за закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Заперечуючи свою причетність до будівництва надбудови, прибудови до квартири та гаража, ОСОБА_2 заявляв, що вся забудова здійснювалась його батьками у 1999 - 2001 роках, причому з дозволу виконкому Новоушицької селищної ради. Із поданих ним власноручно засвідчених копій документів вбачається, що 24 вересня 1999 року та 28 березня 2001 року виконкомом Новоушицької селищної ради прийнято рішення за №№ 118 та 269 про надання ОСОБА_3 дозволів на добудову до квартири та гаража біля будинку АДРЕСА_1. Згідно розроблених проектів площа добудови мала складати 14,85 кв. м., а площа гаража -24 кв. м. ( а. с. 108, 114), при цьому питання про виділення під ці об'єкти земельних ділянок у встановленому законом порядку не вирішувалось.

Однак, без дослідження судом оригіналів, ці документи не можна визнати письмовими доказами, крім того покази ОСОБА_2 спростовуються належними і допустимими доказами, наявними в матеріалах справи. Із змісту чинної постанови інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Хмельницькій області від 18 вересня 2012 року, винесеної на підставі протоколу від 09 серпня 2010 року слідує, що ОСОБА_2 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП, а саме: будівництво добудови та надбудови до квартири без зареєстрованої інспекцією декларації про початок виконання будівельних робіт.

Крім того, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які є мешканцями будинку АДРЕСА_1 дали письмові пояснення про те, що будівництво ведеться лише ОСОБА_2 протягом 2010-2011 років, а батьки його більше десяти років за даною адресою не проживають. Цим будівництвом порушуються їх права співвласників будинку і прибудинкової території, створюється небезпека їх життю і порушується інсоляція, однак ОСОБА_2 на їх зауваження з цього приводу не реагує і використовує будівлю під автомийку, стоматкабінет, та сауну. Перші троє були допитані судом першої інстанції в якості свідків і підтримали свої покази. Крім того, ОСОБА_11 у письмовому поясненні, наданому прокурору Новоушицького району 24 лютого 2012 року, підтвердив, що здійснював будівельні роботи за вищевказаною адресою, будівництвом керував і здійснював розрахунок із робочими молодий чоловік.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_2, не дотримавшись визначеного ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій" порядку щодо отримання дозволу на виконання будівельних робіт у інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю, не маючи документу, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію; не виготовивши проектну документацію на будівництво, погоджену та затверджену в порядку, визначеному законодавством, у 2010 році розпочав і протягом 2011 року здійснив самочинне будівництво спірних об"єктів, причому розмір і площа їх значно перевищує параметри, визначені у будівельних паспортах на ім"я його батька, на які він посилався як на дозвільні документи. Крім того, забудовник із часу завершення будівництва і до вирішення спору судом не прийняв жодних мір до його узаконення і виділення йому відповідної земельної ділянки під уже збудовані споруди, не звертався до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації, після заявлення до нього протягом тривалого часу претензій не намагався її переобладнати, а також не надав доказів її відповідності державним будівельним нормам. Тому, саме за його рахунок необхідно знести самочинне будівництво гаража, розміром 15 х 5,5 м; добудови до квартири, розміром 5,7 х 5,6 м та надбудову до квартири АДРЕСА_1 і покласти на нього судові витрати. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із вищенаведених мотивів слід відмовити.

Посилання апелянта на неправомірність пред"явлення позову прокурором в інтересах Новоушицької селищної ради нічим об"єктивно не підтверджені і суперечать позиції її представника , викладеній письмово і зафіксованій на технічному носії судового процесу про підтримання позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України,

р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Новоушицького районного суду від 08 листопада 2012 року скасувати.

Позов задоволити частково.

Знести самочинне будівництво: гаража, розміром 15 х 5,5 м; добудови до квартири, розміром 5,7 х 5,6 м та надбудову до квартири АДРЕСА_1, Новоушицького району Хмельницької області за рахунок ОСОБА_2.

В задоволенні позову прокурора Новоушицького району в інтересах Новоушицької селищної ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 107 грн. 30 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: підпис Судді: підписи

З оригіналом згідно. Суддя: Н.Переверзєва