Рішення

від 03.10.2007 по справі 2/671/07

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                    .                                             Справа №2/671-07р.

РІШЕННЯ

Іменем України

3 жовтня 2007

року                        Шаргородський

районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого

судді                        Трофімчука

М.Ю.

при секретарі                                Палій М.Д.

представника

відповідача           ОСОБА_1

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді справу за позовом ОСОБА_2 до

ОСОБА_3 про усунення перешкод в здійсненні права власності та відшкодування

завданої цим моральної шкоди,

встановив:

02.08.2007 року

ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3, вказавши на те,

22.02.2007 року рішенням Шаргородського райсуду

йому та його довірителям присуджено виділити у спільну часткову власність в

структурі всього майна, телятник 1975 року забудови на суму 150066 грн., який

вони отримали у спільну часткову власність згідно накладної за № 728 від

14.06.2007 року виписаної СТОВ ім. Мічуріна с. Довжок. Після цього на протязі

двох місяців директор товариства ОСОБА_3, щоб не дати їм можливість займатися

господарською діяльністю, використовувати телятник за призначенням, умисно розпочав

будівництво кам'яного та залізобетонного муру біля приміщення виділеного їм

телятника на території ферми СТОВ ім. Мічуріна, Тим самим перекрив вільний

доступ до головного під'їзду в телятник чим унеможливив використовувати

телятник та прилеглу до нього територію за призначенням. По вказівці директора

товариства, після отримання телятника по накладній, площадка із залізобетонних

дорожніх плит під наклоним

транспортером, яка прилягала до приміщення телятника та входила в його вартість

булла

зруйнована, шляхом

виривання бульдозером з землі плит в кількості 28 штук на загальну суму 5 600

грн. Виділений телятник з'єднаний з поряд побудованим корівником кам'яним

переходом, половина якого входить у вартість виділеного телятника і належить

йому та його довірителям. В кам'яному переході знаходиться кімната для

переодягу працівників телятника та мийка,вихід з телятника в кам'яний перехід

до кімнати переодягу по вказівці директора товариства також перекритий.

24.07.2007 року Шаргородським районним судом по його заяві про забезпечення

позову, була винесена ухвала про заборону директору СТОВ ім. Мічуріна

здійснювати будівництво кам'яного та залізобетонного муру біля телятника,

розташованого на території ферми до вирішення питання в суді, однак директор

товариства на заборону не реагує, а продовжує будівництво муру, чим створює

перешкоду. Такі дії відповідача вважає незаконними, оскільки згідно ст. 321 ЦК

України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно

позбавлений цього права чи обмежувати його у здійснені. Своїми діями відповідач

порушує чинне законодавство та його права в тривалій неможливості

використовувати телятник, кімнату для переодягу та мийку за призначенням, чим

завдає йому додаткових незручностей та витрат по заїзду в будівництво телятника,

тобто своєю протиправною поведінкою відповідач завдає йому душевних страждань,

чим завдав і завдає йому моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 10 тис. грн.

Розмір моральної шкоди розрахований ним з урахуванням ступені протиправності

дій відповідача та його безпосередньої вини в цьому, глибини його душевних

страждань та його сім'ї, порушення права власності. Просить суд   винести рішення, яким зобов'язати

відповідача ОСОБА_3 знести побудований кам'яний за залізобетонний мур, який

перекриває вільний доступ до головного під'їзду в телятник та унеможливлює

використовувати прилеглу територію біля 

телятника, встановити на місце зірвані залізобетонні дорожні плити під

наклонним транспортером телятника, відкрити перехід між телятником та

корівником для вільного

проходу

працівників в кімнату переодягу та мийки. Стягнути з ОСОБА_3 на його користь

моральну шкоду в сумі 10 тис. грн., витрати за надання правової допомоги та

судові витрати по сплаті державного мита та ІТЗ згідно наданих суду документів.

В судовому засіданні

позивач ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в

позовній заяві.

Представник

відповідача ОСОБА_1

в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що позивач не доказав в

суді, що телятник є його власністю, що прилегла територія до телятника виділена

йому і він має право нею користуватись, що прохід належить йому.

Заслухавши

пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд прийшов

до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи спір,

суд встановив, що позивач ОСОБА_2 є співвласником телятника, 1975 року

забудови, вартістю 15066 грн., який розташований на території ферми ТОВ ім.

Мічуріна с. Довжок (а.с.

5-7).

За вказівкою

відповідача ОСОБА_3 розпочато будівництво кам'яного та залізобетонного муру

біля телятника, тим самим перекрив вільний доступ до головного під'їзду в

телятник, чим   унеможливлено

використовувати телятник та прилеглу територію за призначенням, що

підтверджується актом від 16.08.2007 року, складеним комісією Мурафської сільської

ради (а.с.25).

Встановленим

фактам відповідають правовідносини, які регулюються ст. 386,391 ЦК України,

згідно з якими, власник, який має підстави передбачати можливість порушення

свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про

заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або за вимогою про

вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник майна має право

вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження

своїм майном.

Позовні вимоги в

частині встановлення на місце зірваних залізобетонних дорожних плит під

наклонним транспортом телятника та відкриття переходу між телятником та

корівником для вільного проходу працівників в кімнату переодягу та мийки

задоволенню не підлягають, оскільки залізобетонні плити та перехід не включені

у вартість телятника. Вони в переліку майна, яке підлягає розпаюванню значаться

як окремі об'єкти (а.с. 27).

Доводи

представника відповідача ОСОБА_1

в тій частині, що побудований залізобетонний мур зі сторони головного

під'їзду у телятник не перешкоджає власнику користуватись телятником, так як є

заїзд з іншого боку телятника, суд не приймає до уваги, оскільки вони

безпідставні і спростовуються актом від 16.08.2007 року та схемою до нього

(а.с. 25-26).

Оскільки право

ОСОБА_2 порушено, то воно підлягає судовому захисту.

Керуючись ст.ст.

10,11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, і на підставі ст. ст. 22, 23, 386, 391,

1166 ЦК України,

ст. 48 ЗУ «Про власність»,

суд

вирішив:

Позов

задовільнити частково.

Зобов'язати

ОСОБА_3, директора ТОВ ім. Мічуріна с. Довжок

знести частину залізобетонного муру довжиною 22 метри, який перекриває вільний

доступ до головного під'їзду в телятник та унеможливлює використовувати

прилеглу територію біля телятника, розташованого в с. Довжок. Земельну ділянку

біля телятника, з якої зняті бетонні дорожні плити висипати твердим покриттям.

Стягнути з

ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 16 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення може

бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський

районний суд Вінницької області шляхом подачі в 10 денний строк з дня

виготовлення повного рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після

цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Рішення набирає

чинності через 10 днів після його проголошення, якщо заяву про апеляційне

оскарження не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але

неподання у 20 денний строк апеляційної скарги, рішення суду набирає чинності

після закінчення цього строку.