Постанова

від 04.01.2013 по справі 2а/0470/14271/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/14271/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лель»про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лель» з вимогою щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку та які перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Лель» (податковий номер 30498325).

В обгрунтування позову позивач зазначив, що відповідач має заборгованість перед бюджетом в сумі 509,50 грн., яка у встановлені законом строки не сплачена, тому у зв'язку із відсутністю у відповідача майна Криворізька північна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби просить на підставі пп.20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача з метою погашення заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду письмове клопотання з проханням розглянути справу в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач до суду не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження у справі, судову повістку, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням строку зберігання, організація не розшукана». Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка надана позивачем в якості доказу по справі, юридична адреса відповідача не змінена. З урахуванням викладеного суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про дату судового розгляду справи.

Згідно ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Частина 11 ст. 35 КАС України передбачає, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд доходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лель» (надалі за текстом - ТОВ «Лель»), зареєстровано Виконкомом Криворізької міської ради 16.07.1999 року, реєстраційний номер №12271020000004991, код ЄДРПОУ 30498325, за адресою: 50066, м. Кривий Ріг, вул. Двінська, буд.16. ТОВ «Лель» взято на податковий облік до Криворізької північної МДПІ 09.08.1999р. за № 37/823-99, про що свідчить довідка МДПІ про взяття на облік платника податків від 08.11.2012р. №528. ТОВ «Лель» присвоєно податковий номер 30498325.

Судом встановлено, що податковий борг у відповідача - ТОВ «Лель» виник 15.08.2011 року та складає 509,50 грн.

У зв'язку з несплатою платником податків узгодженої суми грошових зобов'язань в установлені законодавством строки та з метою її погашення, керуючись статтею 59 Податкового кодексу України, (вступив до сили з 01.01.2011р.) боржнику було направлено податкову вимогу №288 від 16.08.2011 року на суму 509,50 грн.

Зазначена податкова вимога не є відкликаною, так як відсутні для цього підстави, визначені у ст. 60 Податкового кодексу України та має юридичну силу.

Криворізькою північною МДПІ з метою виявлення активів платника податків були направлені запити до установ та організацій (Криворізького гірничопромислового територіального управління, Криворізького бюро технічної інвентаризації, Криворізького відділення PEP ДАІ, Управління держкомзему у м. Кривий Ріг).

Згідно отриманих відповідей рухоме та нерухоме майно за платником податків не зареєстровано.

ТОВ «Лель» має відкриті банківські розрахункові рахунки (відомості про рахунки в установах банків, отримані податковим органом через Пошуково-довідкову систему Центральної бази України, які маються в матеріалах справи).

Підпунктом 20.1.17 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п.94.4 ст.94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно п.94.6 ст.94 ПК України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасового зупинення відчуження його майна; іншим особами, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Враховуючи положення вищезазначених норм ПК України, суд зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 № 1398, (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012р. за №9/20322).

Відповідно до п. 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків - визначено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків в день прийняття відповідного рішення керівника органу державної податкової служби про застосування арешту майна платника податку.

Проте позивачем не зазначено про наявність рішення податкового органу про застосування арешту майна платника податків.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства України, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених обставин. Із матеріалів справи вбачається, що такі обставини у відповідача відсутні.

Отже, за даних обставин позивач вважає, що єдиним способом погашення податкового боргу є накладення арешту на грошові кошти платника податків на розрахункових рахунках.

Однак, наявність у відповідача податкового боргу в розмірі 509,50 грн., не є підставою для застосування арешту коштів платника податків.

Суд звертає увагу позивача на те, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Суд погоджується з посиланням позивача на те, що відсутності майна за рахунок якого можливо б було погасити податковий борг, встановлена п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, надає право податковому органу звертатися до суду з вимогою щодо накладенню арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України.

Крім того, у позовних вимогах по справі № 2а/0470/14271/12 позивачем не зазначено на які саме розрахункові рахунки та в яких банках він просить накласти арешт коштів та інших цінностей.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 128, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лель» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків - відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков