Рішення

від 24.12.2012 по справі 5011-58/14624-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/14624-2012 24.12.12

За позовомПриватної організації "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ І СУМІЖНИХ ПРАВ" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Шамбоді Партнерс" Простягнення заборгованості, 37247, 32 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача -Бондаренко А.Д., дов. б/н від 01.08.2012р. до 01.08.2013р.

Від відповідача -не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватна організація "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ І СУМІЖНИХ ПРАВ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шамбоді Партнерс" про стягнення заборгованості, 39314, 41 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2012 року порушено провадження у справі № 5011-58/14624-2012, розгляд справи призначено на 07.11.2012 року.

07.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача, надійшло клопотання про витребування документів.

07.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача, надійшло клопотання про збільшення позовних вимог.

07.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача, надійшли документи по справі.

07.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача, надійшло підтвердження про відсутність спору.

07.11.2012 року представник позивача у судове засідання з'явився.

07.11.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2012 року, розгляд справи відкладено на 10.12.2012 року.

10.12.2012 року представник позивача у судове засідання з'явився.

10.12.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

10.12.2012 року представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог.

10.12.2012 року у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про продовження строку розгляду справи та підтримав подану заяву у повному обсязі.

Заяву про продовження строку розгляду справи судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року розгляд справи відкладено на 24.12.2012 року.

11.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли уточнення до позовних вимог.

20.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

24.12.2012 року представник позивача у судове засідання з'явився.

24.12.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

24.12.2012 року у судовому засіданні представник позивача надав суду документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні розглянуто заяву позивача від 11.12.2012 року про уточнення позовних вимог, відповідно якої просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 35880, 00 грн., 3 % річних -842, 73 грн., пені -524, 59 грн.

Відповідно п.3.10 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" 3.10. Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Дослідивши заяву позивача від 11.12.2012 року про уточнення позовних вимог суд приймає її до розгляду як зменшення позовних вимог, ціна позову 37247, 32 грн.

Судом у відповідності з вимогами ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судового засідання які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 24.12.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

01 квітня 2011 року між Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ШАМБОДІ ПАРТНЕРС" (Відповідач) було укладено Договір № КБР-КС01/04/11.

Відповідно до п. 2.1. Договору, відповідач здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань, а Позивач, в свою чергу, надає Відповідачу право (невиключну ліцензію) на таке виконання. Відповідач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) Позивачу відповідно до даного Договору та Закону.

Пунктом 2.3 Договору передбачено зобов'язання Відповідача перераховувати на поточний рахунок Позивача винагороду (роялті) узгоджену Сторонами у відповідних Додатках до Договору не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця за який здійснюється платіж. Нарахування проводиться кожного місяця. Платіж за дні з яких складається залишок місяця в якому укладено договір, здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. Додатку №2 до Договору загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності Договором становить 2000,00 гривень. Зазначена сума щомісячно перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок позивача відповідно до умов договору.

Строк дії Договору - з моменту його підписання сторонами і до 01.04.2012р.

У пункті 4.2. Договору визначено, що у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в п. 4.1. дати припинення дії Договору, він вважається пролонгованим ще на один календарний рік і так кожного разу.

Зазначене вище повідомлення жодна із Сторін не надсилала іншій Стороні, отже на поточний момент строк дії Договору визначається періодом: з 01.04.2011 по 01.04.2013. Відповідач зобов'язаний сплатити винагороду, яка узгоджена сторонами у Додатку №2 до договору, за весь період і у повному обсязі.

В порушення умов договору відповідач не здійснив у повному обсязі виплату винагороди за період дії договору.

Згідно розрахунку позивача, за період з липня 2011р. по листопад 2012р. (20 календарних місяців) відповідач був зобов'язаний сплатити винагороду по договору у розмірі 38 000 грн., проте перерахував кошти на загальну суму 6000,00 грн., що підтверджується випискою з реєстру платіжних документів по рахунку позивача за період з 01.01.2011р. по 16.10.2012р.

Таким чином неоплаченим залишились 34 000, 00 грн. винагороди, суму якої позивач просить у позовній заяві стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані сторонами суду докази є повними та за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного Кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Предметом спору в справі № 5011-58/14624-2012 є вимога позивача про сплату відповідачем заборгованості з огляду на невиконання останнім зобов'язань щодо сплати щомісячної винагороди за здійснення публічного виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічної демонстрації відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань за період з квітня 2012 року по жовтень 2012 року за договором №КБР-КС01/04-01/11 від 01.04.2011р.

Зібрані у справі докази свідчать, що станом на час розгляду спору по суті наведений договір є чинним, доказів протилежного відповідачем не надано.

Судом становлено, що відповідно до п. 1.2 додатку № 2 до договору сторонами погоджено суму щомісячної винагороди у розмірі 2000,00 грн., яка щомісячно повинна перераховуватись на розрахунковий рахунок позивача відповідно до умов договору, зокрема, не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця за який здійснюється платіж (п. 2.3 договору).

Отже, згідно вищенаведеного пункту додатку № 2 до договору , за період з квітня 2011 року по листопад 2012 року (20 календарних місяців) за договором № КБР-КС01/04/11 від 01.04.2011 р. розмір винагороди, що підлягає до сплати відповідачем становить 34 00,00 грн.

Згідно із ст. 14 Цивільного Кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 34 000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші учасники судового процесу повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог щодо стягнення заборгованості по сплаті винагороди за договором № КБР-КС01/04/11 від 01.04.2011 р. за період з квітня 2011 року по листопад суду не надав.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання 524,59 грн. -пені, 842,73 грн. -3% річних, а також, збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 1880,00 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2.6 договору у разі затримки платежів, користувач зобов'язаний виплатити УЛАСП пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ознайомившись із розрахунком пені, суд задовольняє вказану вимогу в повному обсязі, у розмірі 524,59 грн.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись з розрахунком 3% річних (842,73 грн.), та інфляційною складовою суми боргу (1880,00 грн.), суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України при задоволені позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАМБОДІ ПАРТНЕРС" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд.37 літ. А; ідентифікаційний код 34603508) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 8, ідентифікаційний код 37396233) основний борг у розмірі 34 000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень 00 коп.), 524, 59 грн. пені (п'ятсот двадцять чотири гривень 59 коп.), 842,73 грн. (вісімсот сорок дві гривні 73 коп.) 3% річних, 1880 (одну тисячу вісімот вісімдесят гривень 00 коп.) збитків від інфляції, судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 29.12.2012 року.

Суддя О.Є. Блажівська