Рішення

від 21.11.2006 по справі 20-8/331

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-8/331

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"21" листопада 2006 р. справа № 20-8/331

За позовом Приватного підприємства “Кальміус-Крим” (вул. Шостака, 7, місто Севастополь, 99045, ідентифікаційний код 23434706)

до відповідачів:

-          Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011),

-          Державного комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна” (вул. Хрустальова, 83, місто Севастополь, 99040)

третя особа: Регіональне відділення Фонду Державного майна України по місту Севастополю (площа Повсталих, 6, місто Севастополь, 99008)

про визнання права власності та спонукання до видачі правовстановлюючого документу,

суддя Ткаченко М.І.,

За участю представників сторін:

від позивача - Авдєєв О.І., наказ №1 від 15 серпня 1995 року;

Від відповідачів - не з`явився (від ФКМ СМР);

- не з`явився (від ДКП „БТІ та ДРОНМ”);

від третьої особи - Ярош С.В., довіреність №17/02-05 від 22 серпня 2006 року;

Суть спору:  Приватне підприємство “Кальміус - Крим” звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської МДА, Державного комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна” про визнання такою, що не відповідає чинному законодавству, відмови Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської МДА в реєстрації та внесенні в правовстановлюючі документи змін у зв`язу зі здачею в експлуатування закінченого реконструкцією об`єкта, який розташований на 46 км автодороги Севастополь –Сімферополь;  спонукання Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської МДА, Державного комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна” зареєструвати та внести відповідні зміни в правовстановлюючі документи позивача на об`єкт нерухомого майна, який розташований в місті Севастополі, - автозаправний комплекс, розташований на 46 км автодороги Севастополь – Сімферополь.

Свої вимоги позивач обґрунтовує безпідставністю дій відповідачів.

Ухвалою від 20 квітня 2006 року відповідач Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської МДА був замінений правонаступником –Фондом  комунального майна Севастопольської міської ради.

Ухвалою від 16 травня 2006 року провадження у справі було зупинено до вирішення пов`язаної з нею іншої справи № 20-2/102 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України у місті Севастополі до Відкритого акціонерного товариства „Державне акціонерне товариство „Автомобільні дороги України”, Державного підприємства „Севастопольський упрдор”, приватного підприємства „Кальміус-Крим” про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Ухвалою від 3 жовтня 2006 року провадження у справі №20-8/331 поновлено.

Позивач в процесі розгляду справи письмовими клопотаннями багаторазово уточняв позовні вимоги.

Останнім письмовим уточненням за вхідним № суду 30602 від 2 листопада 2006 року позивач просить суд:

-          визнати за позивачем право власності на закінчений реконструкцією об`єкт нерухомого майна –автозаправний комплекс, який розташований за адресою: місто Севастополь, 709 км автодороги Харків –Сімферополь –Севастополь, №1;

-          зобов`язати Фонд  комунального майна Севастопольської міської ради оформити позивачеві свідоцтво про право власності на закінчений реконструкцією об`єкт нерухомого майна - автозаправний комплекс, який розташований за адресою: місто Севастополь, 709 км автодороги Харків –Сімферополь –Севастополь, №1, з урахуванням документів технічної інвентаризації ДКП „БТІ та ДРОНМ” в місті Севастополі;

-          зобов`язати ДКП „БТІ та ДРОНМ” в місті Севастополі зареєструвати за позивачем право власності на закінчений реконструкцією об`єкт нерухомого майна - автозаправний комплекс, який розташований за адресою: місто Севастополь, 709 км автодороги Харків –Сімферополь –Севастополь, №1;

-          стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 5203грн.

В процесі розгляду справи відповідач Державне комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна” багаторазово заявляв письмові клопотання про виключення його з числа відповідачів, посилаючись на тій факт, що він є  органом, який здійснює лише державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів.

Суд, враховуючи викладене, визнав необхідним задовольнити зазначені клопотання та виключити Державне комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна” з числа відповідачів як неналежного, та залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Розгляд справи відкладався,  в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до умов статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк вирішення спору по справі продовжувався за правилами статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представники Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Державного комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна” в судове засідання не з`явилися, про поважність причин неявки суд не повідомили, про  час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України визнав можливим вирішити спір по суті по наявним в справі матеріалам.

Учасникам процесу роз`яснені процесуальні права та обов`язки, передбачені статями 20, 27 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу,

в с т а н о в и в:

Позивач і ДП “Севастопольське управління автомобільних доріг” в установленій законом формі 1 червня 1996 року уклали договір про сумісну діяльність з метою будівництва, монтажу обладнання паливно - заправного пункту на 44 км. Симферопольського шосе і про його спільне користування.

1 липня 1996 року сторони договору доповнили умови договору і внесли зміни в обов'язки сторін.

Відповідно з зміненими умовами пункту 2.1.1 договору ДП “Севастопольське управління автомобільних доріг” зобов'язалося дозволити будівництво АЗС в межах його землекористування (зокрема на 46 км. Сімферопольського шосе) і виконати роботи по благоустрою площадки для установки блок-пунктів.

Під час будівництва АЗС на 46 км Сімферопольського шосе на виконання прийнятих на себе зобов'язань ДП “Севастопольське управління автомобільних доріг” виконало роботи по благоустрою площадки для установки блок-пунктів на суму 1.496,18 грн.

25 серпня 2000 року сторони уклали угоду про розірвання договору про сумісну діяльність, в якому оговорили порядок повернення вкладу державного підприємства в спільне майно шляхом грошової компенсації вкладу Управління в спільне майно шляхом укладення договору купівлі-продажі долі сумісного майна і його виконання в строк не пізніше 31 серпня 2000 року.

В той же день був укладений договір купівлі - продажу №41 частки сумісного майна, відповідно до якого державному підприємству призведена компенсація вкладу в сумісне майно, а до позивача перейшло право власності частку, яка компенсована, в порядку, вказаному в пункті 4.1 договору.

13 жовтня 2000 року начальником Управління майном Севастопольської МДА було видано свідоцтво № 2082-р про право власності на автозаправну станцію, розташовану на 46 км автомобільної дроги Севастополь –Сімферополь, що належить позивачеві та ДП “Севастопольське управління автомобільних доріг” на праві дольової власності.

Позивач листом № 40 від 30 вересня 2004 року направило на адресу  ДКП „БТІ і ДРОНМ” заяву про реєстрацію внесення в правовстановлюючі документи змін у зв'язку зі здачею в експлуатацію завершеного реконструкцією об'єкту по акту державної комісії від 13 вересня 2004 року.

ДКП „БТІ і ДРОНМ”  по заяві позивача підготувало правове обґрунтування  і направило пакет документів до Управління з питань майна комунальної власності СМДА .

Управління з питань майна комунальної власності СМДА відмовило позивачу в реєстрації, посилаючись на невідповідальність договору купівлі - продажу № 41 від 25 серпня 2000 року частині 3 статті 10 Закону України ”Про підприємства в Україні”, Положенню про порядок відчуження основних засобів, яки являються державною власністю, затверджених Наказом Фонду державного майна України №  1477, статтям 115 і 432 Цивільного кодексу України в редакції закону від 18 липня 1963 року.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду міста Севастополя за захистом своїх порушених прав.

Суд при вирішенні даного спору керується наступним.

Відповідно до пункту 6.1 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно»від 7 лютого 2002 року №7/5 зі змінами та доповненнями оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об`єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об`єкта і введення його в експлуатацію.

Пунктом 2.1 даного Положення встановлено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються право встановлювальні документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Відповідно до статті 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від  1 липня 2004 року N 1952-IV  зі змінами та доповненнями  та окремими положеннями Положення №7/5 підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, свідоцтво про право власності на об`єкт нерухомого майна, видане органом місцевого самоврядування; рішення про відвід земельної ділянки; акт комісії про прийняття об`єкту в експлуатування; інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 19 червня 2003 року №  980-IV і Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV, що вступив в дію в 1 січня 2004 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки правовідносини між сторонами виникли до вступу в силу Цивільного кодексу України (з 1 січня 2004 року)  і  продовжують існувати до виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, то до таких правовідносин застосовуються норми Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачена свобода договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Але відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В розумінні частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони в добровільному порядку уклали договір про сумісну діяльність, внесли  до нього зміни та припинили його дію.

При цьому угодою від 25 серпня 2000 року  про припинення договору сторони передбачили порядок повернення вкладу ДП “Севастопольське управління автомобільних доріг” в сумісне майно шляхом грошової компенсації, а саме: «Сторони вирішили провести грошову компенсацію вкладу Управління в сумісне майно шляхом укладення договору купівлі –продажу частки в сумісному майні та його виконання в строк не пізніше 31 серпня 2000 року».

Положеннями пункту 6 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України  від 28 квітня 1995 року  N 02-5/302  „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням договорів про сумісну діяльність” встановлено, що укладаючи договір про сумісну діяльність, сторони визначають обов'язок кожної з них щодо внесків, необхідних для досягнення мети сумісної діяльності. Такими внесками можуть бути грошові суми, майно, трудова участь, надання послуг, розробка і забезпечення проектною документацією тощо. Відповідно до статті 432 Цивільного кодексу України усі ці внески набувають статусу не спільної сумісної, а спільної їх власності з визначенням часток (долі). Тому у випадку розірвання договору про сумісну діяльність її учасник має право вимагати повернення своєї частки спільного майна в натурі або шляхом грошової компенсації, якщо виділ майна в натурі неможливий без нерозмірної шкоди для його господарського призначення (стаття 115 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 1 статті 10 Закону України „Про підприємства в України” майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Норми ”Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю”, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30 липня 1999 року N 1477, розповсюджуються на операції відчуження майна, яке віднесене до основних засобів (фундаціям) і знаходиться на балансі державних підприємств на правах повного господарського ведення, оперативного управління.

Доказів обґрунтованості посилання Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської МДА на невідповідність договору купівлі –продажу вимогам норм Положення №1477 Фондом комунального майна Севастопольської міської ради не надано.

Судом також було встановлене наступне.

Реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна –автозаправну станцію, яка розташована на 46 км автодороги Севастополь –Сімферополь, була проведена реєструючим органом в 2000 році.

При цьому позивачем для реєстрації права власності були представлені у тому числі договір про спільну діяльність від 1 лютого 1996 року і договір купівлі –продажі частки в сумісному майні №41 від 25 серпня 2000 року.

Первинна реєстрація права власності була проведена на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 2082-р від 12 жовтня 2000 року, згідно якого ухвалено рішення про надання права пайової власності на автозаправну станцію на 46 км автодороги Севастополь –Сімферополь.

Після отримання свідоцтва про право пайової власності на автозаправну станцію, БТІ була проведена поточна реєстрація передачі права власності на компенсовану частку в сумісному майні за раніше укладеним договором купівлі –продажі №41, про що в свідоцтво про право власності був внесений відповідний запис.

Право власності позивача на автозаправну станцію на 46 км автодороги Севастополь –Сімферополь у встановлено законом порядку не оспорювалося.

В грудні 2003 року позивач отримав дозвіл в Севастопольській міській державній адміністрації на проектування і реконструкцію автозаправної станції під автозаправний комплекс в районі 46 км автодороги Севастополь –Сімферополь.

Після проведення інвентаризації автомобільних доріг в України об`єкту привласнена нова адреса: місто Севастополь, 709 км автодороги Харків –Сімферополь –Севастополь, №1.

Право користування земельною ділянкою, на який розташована автозаправна станція, оформлено у відповідності до вимог чинного законодавства договором оренди земельної ділянки від 10 липня 2003 року.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належних доказів обґрунтованості своєї правової позиції Фондом комунального майна Севастопольської міської ради суду не представлено.

Таким чином, на думку суду дії позивача не суперечать чинному законодавству України, тому його вимоги є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню  в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню в сумі 118,00 грн, враховуючи положення Декрету КМУ „Про державне мито”, а саме підпункту б пункту 2 статті 3 Декрету, згідно якого із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита складає 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85,00 грн.).

Керуючись статтями 627, 629, 652 Цивільного кодексу України, статтями 22, 27, 33, 34, 69, 75, 77, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.          Виключити з числа відповідачів Державне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна» (вул. Хрустальова, 83, місто Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 03358363) –як неналежного.

2.          Залучити Державне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна» (вул. Хрустальова, 83, місто Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 03358363) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

3.          Позов задовольнити повністю.

4.          Визнати за Приватним підприємством “Кальміус-Крим” (вул. Шостака, 7, місто Севастополь, 99045, ідентифікаційний код 23434706) право власності на закінчений реконструкцією об`єкт нерухомого майна –автозаправний комплекс, який розташований за адресою: місто Севастополь, 709 км автодороги Харків –Сімферополь –Севастополь, №1.

5.          Зобов`язати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код не відомий) оформити Приватному підприємству “Кальміус-Крим” (вул. Шостака, 7, місто Севастополь, 99045, ідентифікаційний код 23434706) свідоцтво про право власності на закінчений реконструкцією об`єкт нерухомого майна - автозаправний комплекс, який розташований за адресою: місто Севастополь, 709 км автодороги Харків –Сімферополь –Севастополь, №1, з урахуванням документів технічної інвентаризації Державного комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна”.

6.          Зобов`язати Державне комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна” зареєструвати за Приватним підприємством “Кальміус-Крим” (вул. Шостака, 7, місто Севастополь, 99045, ідентифікаційний код 23434706) право власності на закінчений реконструкцією об`єкт нерухомого майна - автозаправний комплекс, який розташований за адресою: місто Севастополь, 709 км автодороги Харків –Сімферополь –Севастополь, №1.

7.          Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код не відомий) на користь Приватного підприємства “Кальміус - Крим” (вул. Шостака, 7, місто Севастополь, 99045, ідентифікаційний код 23434706) судові витрати: державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню процесу у розмірі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                                                                         М. І. Ткаченко

Розсилка

Приватне підприємство “Кальміус - Крим” (вул. Шостака, 7, місто Севастополь, 99045)1

Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011)1

Державне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна»(вул. Хрустальова, 83, місто Севастополь, 99040)1

Регіональне відділення Фонду Державного майна України по місту Севастополю (площа Повсталих, 6, місто Севастополь, 99008)1

В справу1

В наряд1