Рішення

від 23.11.2006 по справі 20-8/083

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-8/083

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"23" листопада 2006 р. справа № 20-8/083

За позовом Севастопольського філіалу Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (вул. Генерала Петрова, 15, місто Севастополь, 99011)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Севпромсервіс” (вул. Адмірала Октябрьського, 20, місто Севастополь, 99011)

про стягнення заборгованості,

суддя Ткаченко М.І.

За участю представників сторін:

від позивача - Сербул Л.М., довіреність ВСЕ №521792 від 22 лютого 2006 року;

Ребчук І.С., довіреність №3782 від 16 лютого 2005 року;

від відповідача - не з`явився;

Суть спору:  Севастопольський філіал ВАТ “Укртелеком”  звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до ТОВ “Севпромсервіс” про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань.

Заявою за вхідним № суду 10329 від 20 квітня 2006 року позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 24.104,00 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає в частини суми позову.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк вирішення спору по справі продовжений відповідно до вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 16 червня 2006 року по справі призначена будівельно –технічна експертиза, проведення якої доручено фахівцям Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз імені професора Н.С.Бокаріуса.

Ухвалою від 13 листопада 2006 року провадження у справі поновлено.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про поважність причин неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розглянути спор у відсутність представника відповідача по наявним в справі матеріалам.

Представнику позивача в судовому засіданні були роз'яснені процесуальні права та обов'язки згідно статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухав пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд

В С Т А Н О В И В :

16 березня 2005 року сторони уклали договір підряду №130-26.

Відповідно до пункту 1.1 договору відповідач прийняв на себе зобов`язання на свій ризик та з своїх матеріалів виконати роботу –ремонт приміщення першого поверху адміністративного корпусу будівлі по вул. Героїв Сталінграду, 64, а позивач –прийняти та оплатити роботу у відповідності з затвердженим протоколом узгодження договірної ціни.

Договірна ціна виконання робіт складала 81.662,00 грн.

У відповідності до пунктів 7.1, 7.3 договору строк виконання робіт був визначений сторонами 30 червня 2005 року, а строк дії договору –до 30 вересня 2005 року.

За ініціативою відповідача договірні відношення між сторонами були продовжені.

16 березня 2005 року сторони уклали додаткову угоду № 1 про продовження строку закінчення робіт до 30 грудня 2005 року та строку дії договору до 28 лютого 2006 року.

У відповідності до пункту 3.1 договору позивач повинен був перерахувати відповідачеві аванс в розмірі 50 відсотків договірної ціни.

Остаточний розрахунок згідно пункту 3.2 договору необхідно було провести протягом 15 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт та усунення всіх зауважень, яки були виявлені при прийнятті робіт.

Позивач виконав свої зобов`язання по договору та перерахував відповідачеві грошові кошти в сумі 31.928,00 грн. платіжним дорученням № 873 від 6 квітня 2005 року.

Як вказує позивач, відповідач свої зобов`язання виконав не в повному обсязі та неналежним чином.

В порушення вимог пункту 4.2.3 договору відповідач на надав позивачеві на узгодження акт виконаних робіт по формі КБ –2в.

Позивач самостійно перевірив об`єм виконаних робіт.

24 лютого 2006 року позивач направив на адресу відповідача довідку про вартість виконаних підрядних робіт по формі КБ –3, а  також акт прийоми виконаних підрядних робіт по формі КБ –2в,  підсумкову відомість ресурсів для узгодження.

За розрахунками позивача відповідач освоїв лише 16.727,00 грн. авансу.

Такими чином, залишок невикористаного авансу склав 15.201,00 грн.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання належним чином, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

При вирішенні даного господарського спору суд виходить з наступного:

В позовної заяві позивач указав, що перерахував відповідачеві платіжним дорученням від 6 квітня 2005 року № 873 аванс в розмірі 31.928,00 грн.

Суд, вивчивши надане платіжне доручення, встановив, що воно не має ніякого відношення до справи, тому що в графі „призначення платежу” вказано: оплата рахунку СФ –6 від 4 квітня 2005 року за ремонт приміщення 7-го техрайону по вул. Героїв Острякова, 151, договір № 163-26 від 4 квітня 2005 року.

Відповідач в відзиві на позов за вхідним № суду 15806 від 13 червня 2006 року вказує, що всього позивачем було перераховано 40.964,00 грн. (6 квітня 2005 року та 8 червня 2005 року).

В письмових поясненнях від 16 червня 2006 року за вхідним № суду 16699 позивач вже посилається на те, що оплатив аванс в розмірі 40.831,00грн платіжним дорученням № 640 від 8 квітня 2005 року.

Виходячи з уточнень позивача залишок невикористаного авансу склав 24.104,00грн.

Відповідно до пункту 4.2.3 відповідач повинен був надати акти виконаних робіт не пізніше 1 числа місяця, поточного за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач даний обов`язок не виконав.

Посилання відповідача на тій факт, що роботи взагалі були зупинені за бажанням позивача, не можуть бути прийняти судом до увазі в зв`язку з недоведеністю.

З 1 січня 2004 року набрав чинності  Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 19 червня 2003 року №  980-IV і Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV, що вступив в дію в 1 січня 2004 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Судом встановлено, що по своєї суті укладений між сторонами підрядний договір є договором будівельного підряду, оскільки предмет договору стосується виконання робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідач, складений позивачем акт на суму  виконаних робіт 16.727,00 грн. в судовому порядку не оскаржував.

Відповідно до частини 1 статті 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за порушення договору, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Призначена судом будівельно-технічна експертиза не була проведена фахівцям Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз імені професора Н.С.Бокаріуса з причини її несплати відповідачем.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належних доказів виконання прийнятих на себе договірних зобов`язань відповідач суду не представив.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов –підлягаючим задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 241,04 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню в сумі 118,00 грн.

Керуючись статтями  882, 883 Цивільного кодексу України в редакції від 16 січня 2003 року, статтями  22,  49, 69, 75, 77, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Севпромсервіс” (вул. Адмірала Октябрьського, 20, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 24872578) на користь Севастопольського філіалу Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (вул. Генерала Петрова, 15, місто Севастополь, 99011,  ідентифікаційний код 01190103) суму в розмірі 24.104,00 грн., а також судові витрати: державне мито  в розмірі 241,04 грн. та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню процесу у розмірі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                              М.І. Ткаченко

Розсилка

Севастопольський філіал Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (вул. Генерала Петрова, 15, місто Севастополь, 99011)1

Товариство з обмеженою відповідальністю “Севпромсервіс” (вул. Адмірала Октябрьського, 20, місто Севастополь, 99011)1

В справу1

В наряд1