Постанова

від 28.11.2008 по справі 10/427/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

28.11.08                                                                                      

Справа №10/427/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду

у складі:

Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді  Шевченко Т. М.    , Колодій Н.А.  , Яценко О.М.

при секретарі Бредіхіні Ю.Ю.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: ОСОБА_2 довіреність НОМЕР_1  від 21.08.08;

від відповідача-2: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали

справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Задніпровський металокерамічний завод» (м. Херсон)

на рішення господарського суду Запорізької області від

26.09.2008р. у справі №10/427/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Задніпровський металокерамічний завод» ( м. Херсон),

до відповідача-1 Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1         ( м. Запоріжжя),

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю

«Українсько-ізраїльське підприємство «ДБС Груп» 

( м. Запоріжжя),

про переведення прав покупця за договором

купівлі-продажу НОМЕР_4 від 27.07.2001р.

В червні 2008р. ТОВ «Задніпровський металокерамічний

завод» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ПП

ОСОБА_1 та ТОВ «Українсько-ізраїльське підприємство «ДБС Груп» про переведення

прав покупця за договором купівлі-продажу НОМЕР_4 від 27.07.2001р., що був

укладений між ПП ОСОБА_1 та ТОВ «Українсько-ізраїльське підприємство «ДБС Груп»

(а.с.8-10).

Відповідач-2 (ПП ОСОБА_1) в процесі розгляду справи

звернувся з заявою про застосування строків позовної давності (а.с.49).

Рішенням господарського суду Запорізької області від

26.09.2008р. (суддя Алейнікова Т.Г.) в позові відмовлено (а.с.60-61).

Розглянувши справу по суті, господарський суд дійшов

висновку, що у позивача відсутнє право спільної власності на спірні приміщення,

а отже і переважне право на їх придбання. Щодо строків позовної давності

господарський суд зробив висновок, що ОСОБА_3, обіймаючи посаду директора ТОВ

«Українсько-ізраїльське підприємство «ДБС Груп», починаючи з 2006 року, як

керівник і підприємства,  не могла не

знати про договір купівлі-продажу від 27.07.2001р., укладений між ТОВ

«Українсько-ізраїльське підприємство «ДБС Груп» та ПП ОСОБА_1

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, ТОВ

«Задніпровський металокерамічний завод» (позивач у справі) звернулось до

Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій

просить скасувати прийняте по справі рішення та прийняте нове, яким позов

задовольнити.

ТОВ «Задніпровський металокерамічний завод» (заявник

скарги) з підстав, викладених в апеляційній скарзі, стверджує, що рішення

господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального

права, неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до прийняття

неправомірного рішення.

Зокрема, заявник вважає, що не можна погодитись з

висновком суду про те, що сторони по справі є власниками конкретно визначених

приміщень, оскільки ці приміщення не виділені в натурі і не є окремими

об'єктами нерухомості.

Так, згідно довідки-характеристики №17/422 від

30.03.2001р., якій судом не була надана правова оцінка, як заявляє позивач, на

об'єкт нерухомості інв.№1000094, що розташований в АДРЕСА_1 і зареєстрований в

Запорізькому БТІ  в реєстровій книзі №2

під реєстровим №462 за декількома особами, які є власниками часток. На думку

заявника, той факт, що у договорі купівлі-продажу зазначались конкретні приміщення

є лише бажанням та волею сторін договору, направленим на визначення порядку

користування спільною власністю.

Таким чином, стверджує заявник, в порушення ст.43 ГПК

України судом не були  з'ясовані всі

обставини справи, що призвело до прийняття неправомірного рішення (а.с.66-67).

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду

від 29.10.2008р. відновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу

ТОВ «Задніпровський металокерамічний завод» прийнято до розгляду, слухання

справи призначене на 20.11.2008р.

Відповідач-1 (ПП ОСОБА_1) у відзиві на апеляційну скаргу

заперечує проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на те, що придбала

конкретні приміщення будівлі інв. НОМЕР_2, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1, а не частку у спільній частковій власності на цю будівлю, як помилково

вважає позивач.

Крім того, відповідач-1 відзначає, що про відсутність

права спільної власності на будівлю, інв..№ 000094, свідчить також рішення

господарського суду Запорізької області від 21.11.2006 р. по справі №

6/312д/06, залишене без змін постановою ВГСУ від 08.02.2007р. (копію додано до

справи). Просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну

скаргу - без задоволення.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного

господарського суду № 2204 від 18.11.2008 р. справу передано на розгляд колегії

суддів у складі: суддя - Шевченко Т.М. (головуючий, доповідач), судді - Колодій

Н.А., Яценко О.М. Зазначеною колегією справу прийнято до свого провадження.

Відповідач-2 (ТОВ «Українсько-ізраїльське підприємство

«ДБС Груп») своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався,

повноваженого представника в судове засідання не направив, про причини неявки

суду не повідомив. Враховуючи наявність документальних доказів (поштові

повідомлення про вручення кореспонденції) про своєчасне отримання сторонами

ухвали про прийняття апеляційним господарським судом справи до провадження (з

зазначенням дати судового засідання), колегія суддів дійшла висновку про

можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача-2 за

наявними у справі документами. 

Представники позивача та відповідача-1 в судовому

засідання 20.11.2008р. підтримали доводи, викладені, відповідно, в апеляційній

скарзі та у відзиві.

Судове засідання 20.11.2008р. проводилось із

застосування технічних засобів фіксації судового процесу - програмно-апаратного

комплексу «Діловодство суду».

Представник позивача в судовому засіданні 20.11.2008р.

заявив усне клопотання про оголошення постанови суду апеляційної інстанції в

повному обсязі.

Для підготовки постанови в повному обсязі колегія суддів

судове засідання відклала до 28.11.2008р.

В судове засідання 28.11.2008р. представники позивача та

відповідача-2 не з'явились.

Представник відповідача-1 проти фіксації судового

засідання відмовився та заявив усне клопотання про оголошення лише вступної та

резолютивної частини постанови.

Колегія суддів 28.11.2008р. оголосила вступну та

резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний

господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується

правами,  наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу

України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у

справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд

не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та

обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного

рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та

апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та

відповідача-1, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

За договором купівлі-продажу від 09.10.2000 року,

реєстраційний НОМЕР_1, Товариство з обмеженою відповідальністю «Задніпровський металокерамічний

завод» (Покупець) придбало в Українсько-Угорського спільного підприємства «МДМ»

(Продавець) у власність приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а

саме: вмивальник № 101 пл. 1,5м.кв, туалет № 102 пл. 1,1кв.м, туалет № 103 пл.

1,1кв.м, вмивальник № 104 пл. 1,5кв.м, коридор №105 пл. 70,4кв.м, кладову № 106

пл. 0,5кв.м, кімнату № 107 пл. 6,0кв.м, кімната № 108 пл. 17,0кв.м, кімната №

109 пл. 11,3кв.м, кімната № 110 пл. 9,6кв.м, кімната № 111 пл. 9,7кв.м

загальною нежилою площею 129, 7кв.м, що складає 1/50 частин інв. НОМЕР_2

(а.с.24-26).

Згідно з договором купівлі-продажу нерухомості від

05.03.2001р., за реєстраційним НОМЕР_3, Українсько-Угорське спільне

підприємство «МДМ» (Продавець) передало у власність ТОВ «Українсько-ізраїльське

підприємство «ДБС Груп» (Покупець) майно, що знаходиться у АДРЕСА_1, та

складається з 9/25 частин будівлі їдальні (корпус №8), інвентарний №1000094.

Перелік приміщень, що передається у власність Покупцю за даним договором,

визначено в пункту 1 вказаного договору (а.с.34-35).

27.07.2001р. між ТОВ «Українсько-ізраїльське

підприємство «ДБС Груп» (Продавець) та ПП ОСОБА_1 (Покупець) було укладено

договір купівлі-продажу нерухомості  за

реєстраційним НОМЕР_4. Згідно пунктів 1, 2 розділу 1 вказаного договору Продавець

передав у власність Покупцю на четвертому поверсі (літ. К-4): кімнату № 220 пл.

120,5кв.м, кімнату №240 пл. 146,3кв.м, 

кімнату № 242 пл. 44,4кв.м, нежила площа 311,2кв.м, що складає 1/20

будівлі інв. НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.27).

Право власності ПП ОСОБА_1 зареєстровано ОП Запорізьким

міжміським БТІ в реєстрі прав власності на нерухоме майно (Витяг з реєстру прав

власності на нерухоме майно від 18.10.2007р.), а.с.31.

ТОВ «Задніпровський металокерамічний завод» стверджує,

що він є співвласником будівлі по АДРЕСА_1, а тому має переважне право на

придбання в цій будівлі приміщень, які відчужено товариством з обмеженою

відповідальністю «Українсько-ізраїльське підприємство «ДБС Груп» приватному

підприємцю ОСОБА_1 за наведеним вище договором купівлі-продажу нерухомості від

17.07.2001 року.

Вважаючи, що відповідачем-2 було порушено його переважне

право на купівлю частки у праві спільної часткової власності, звернувся з

відповідним позовом до господарського суду. Предметом розгляду даної справи

стали вимоги ТОВ «Задніпровський металокерамічний завод» (позивач) про

переведення на нього прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу

НОМЕР_4 від 27.07.2001р., що був укладений між ПП ОСОБА_1 та ТОВ

«Українсько-ізраїльське підприємство «ДБС Груп».

Колегія суддів, дослідивши на підставі фактичних

обставин справи  застосування

господарським судом норм матеріального і процесуального права при винесенні

оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що

не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.         

Виходячи з положень ст. 112 ЦК УРСР від 18.07.1963р.

№1540-VI ( у редакції на момент укладення договору від 27.07.2001р.) майно може

належати на праві спільної власності кільком особам. Розрізняється спільна

власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток

(сумісна власність).

Відповідно до ч.1 статті 355 ЦК України майно, що є у

власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної

власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної

часткової або на праві спільної сумісної власності.

Право спільної часткової власності, виходячи з приписів

ст. 356 ЦК України, передбачає визначення часток кожного із співвласників у

спільній вланості.

Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів

відзначає, що право спільної власності являє собою наявність майна, яке

належить на праві власності кільком особам (суб'єктам права власності). При

цьому, спільний об'єкт може складатися з однієї або сукупності речей, які

можуть бути подільними або неподільними, проте, як об'єкт права власності вони

утворюють єдине ціле. Таким чином, право власності кожного із  співвласників поширюється на весь об'єкт у

цілому, а не на його певну частину, тобто правомочності власника щодо володіння

користування та розпорядження майном мають всі співвласники на весь об'єкт

(кожну частину) спільної власності.

Матеріали справи свідчать, що предметом спірного

договору купівлі-продажу НОМЕР_4 від 27.07.2001р., що був укладений між ПП ОСОБА_1

та ТОВ «Українсько-ізраїльське підприємство «ДБС Груп», є конкретно визначене

майно - приміщення на четвертому поверсі (літ. К-4) із зазначенням номеру цих

приміщень та їх площі. Вказані приміщення є складовою однієї будівлі, однак,

вони не є частками у спільній власності позивача - ТОВ «Задніпровський

металокерамічний завод».

Право позивача на володіння, користування або

розпорядження приміщеннями, які є предметом договору купівлі-продажу НОМЕР_4

від 27.07.2001р., відсутнє, а тому відсутнє і право спільної власності.

Визначення часток будівлі кожного власника конкретно

визначених приміщень не є правовою підставою для визнання цих приміщень

спільним майном, а отже, не є підставою для застосування до спірних

правовідносин приписів ст. 114 ЦК УРСР, ст. 362 ЦК України.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено наявність у нього права спільної

часткової власності на майно, що є 

предметом  спірного договору

купівлі-продажу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з

висновком господарського суду про відсутність правових підстав для переводу на

позивача (ТОВ Задніпровський металокерамічний завод») прав та обов'язків

покупця за договором купівлі-продажу нерухомості від 27.07.2001р., укладеного

між ТОВ «Українсько-ізраїльське підприємство «ДБС Груп» і ПП ОСОБА_1 та про

відсутність визначених законом підстав для задоволення позову.

Доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на

нормах права, не підтверджені відповідними доказами,  спростовані дослідженими обставинами

справи,  а тому колегією суддів до уваги

не приймаються. Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування

місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при

вирішенні спору також не знайшли свого підтвердження та спростовані в процесі

розгляду справи.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення

господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав

для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Зважаючи на те, що сторони по справі заявляли про

застосування строків позовної давності, колегія суддів вважає відмітити

наступне.

Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові №11 від

29.12.76  «Про судове рішення» (із

наступними змінами) зазначив, що у разі, якщо строк для звернення з позовом

пропущений без поважних причин, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з

цих підстав, крім випадків, коли позов не доведений.

З огляду на те, що позовні вимоги є необґрунтованими,

питання щодо застосування строків позовної даності не розглядається. 

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по

сплаті державного мита за апеляційною скаргою покладаються на позивача у

справі.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського

процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю «Задніпровський металокерамічний завод», м. Херсон, на рішення

господарського суду Запорізької області від 26.09.2008р. у справі №10/427/08

залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від

26.09.2008р. у справі №10/427/08 залишити без змін.

Головуючий суддя Шевченко Т. М.

 судді  Шевченко Т. М. 

 Колодій Н.А.  Яценко О.М.