Постанова

від 19.12.2012 по справі 2а-13434/12/0170/8

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2012 р. (11:40 год.) Справа №2а-13434/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Богацької А.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Триалети»

про стягнення,

без участі представників сторін

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Триалети» про стягнення заборгованості в розмірі 1190,00 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем не подана декларація зі збору на виноградарство, садівництво та хмелярство за вересень та за грудень 2011 року, за що позивачем на підставі п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України нараховані штрафні санкції в загальному розмірі 1190 грн., які не сплачені відповідачем.

Сторони явку своїх представників у судове засідання 19.12.2012 року не забезпечили.

До дня розгляду справи від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином - на адресу, зазначену у позовній заяві (а.с.2-3) та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.6-7), направлено судову повістку про виклик у судове засідання рекомендованою кореспонденцією, але повідомлення повернулось з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання (а.с.23-24). Враховуючи те, що відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України особа, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Триалети» (далі - ТОВ «Триалети») 08.09.2010 року зареєстроване виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим як юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.6-7) та взяте на податковий облік до ДПІ у м. Ялті, про що свідчить довідка ДПІ у м. Ялті АРК ДПС № 1993/9/18-03 від 21.06.2012 року (зворотній бік а.с.8).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Ялті АРК ДПС проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності зі збору на виноградарство, садівництво та хмелярство за вересень 2011 року, про що складено акт № 3003/21-0/37209201 від 21.10.2011 року (а.с.11).

Перевіркою встановлено неподання відповідачем декларації зі збору на виноградарство, садівництво та хмелярство за вересень 2011 року.

На підставі акту перевірки № 3003/21-0/37209201 від 21.10.2011 року ДПІ у м. Ялті винесено податкове повідомлення - рішення № 0000702100 від 19.12.2011 року, яким відповідачу нараховані штрафні (фінансової) санкції в розмірі 170,00 грн. (а.с.9).

Податкове повідомлення - рішення № 0000702100 від 19.12.2011 року було отримане директором ТОВ «Триалети» 19.12.2011 року, про що свідчить підпис на корінці податкового повідомлення - рішення (а.с.10).

Відповідачем заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій сплачена не була, податкове повідомлення - рішення № 0000702100 від 19.12.2011 року у встановленому чинним законодавством порядку не оскаржено.

Таким чином, непогашеною залишилась заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за неподання декларації з податку зі збору на виноградарство, садівництво та хмелярство за вересень 2011 року в розмірі 170 грн.

Крім того, 24.01.2012 року ДПІ у м. Ялті АРК ДПС проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності зі збору на виноградарство, садівництво та хмелярство за грудень 2011 року, про що складено акт № 149/21-0/37209201 від 24.01.2012 року (а.с.14).

Перевіркою встановлено неподання відповідачем декларації зі збору на виноградарство, садівництво та хмелярство за грудень 2011 року.

На підставі акту перевірки № 149/21-0/37209201 від 24.01.2012 року ДПІ у м. Ялті винесено податкове повідомлення - рішення № 0000162100 від 13.03.2012 року, яким відповідачу нараховані штрафні (фінансової) санкції в розмірі 1020,00 грн. (а.с.12)

Податкове повідомлення - рішення № 0000162100 від 13.03.2012 року не було отримане відповідачем та повернулося з позначкою пошти про закінчення терміну зберігання, що розцінюється судом як відмова від отримання (а.с.12).

Відповідачем заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій сплачена не була, податкове повідомлення - рішення № 0000162100 від 13.03.2012 року у встановленому чинним законодавством порядку не оскаржено.

Таким чином, за відповідачем склалася заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 1190,00 грн., у тому числі 170,00 грн. № 0000702100 від 19.12.2011 року та 1020,00 грн. за податковим повідомленням - рішенням 0000162100 від 13.03.2012 року.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 75.1.1 та 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок справляння та використання збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства визначений Законом України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.1999 року № 587-ХIV зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 587), відповідно до ст. 1 якого платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.

Виробники алкогольних напоїв та пива є платниками збору лише за умови реалізації ними цієї продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам. У разі постачання такої продукції суб'єктам оптової та роздрібної торгівлі власного виробництва вони не є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (ч. 2 ст. 1 Закону № 587).

У разі реалізації алкогольних напоїв та пива за договорами комісії (консигнації) платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності (крім виробників-комітентів у разі здійснення ними оптової торгівлі алкогольних напоїв та пива), які отримують на свій рахунок кошти або інші види компенсації за продаж цієї продукції (ч. 3 ст. 1 Закону № 587).

Особливості справляння збору суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (ч. 4 ст. 1 Закону № 587).

Згідно ст. 2 Закону № 587 об'єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.2 ст. 59 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на кожну суму податкового боргу.

Отже, для стягнення вищезазначеної суми боргу податковий орган повинен був відповідно до ст. 59, п. 95.2 ст. 59 Податкового кодексу України надіслати відповідачу податкову вимогу на зазначену суму.

Судом встановлено, що позивачем було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу № 40 від 05.01.2012 року на загальну суму 170 грн., яка не була отримана відповідачем (а.с.15).

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З урахуванням того, що сума податкового боргу збільшилася після надіслання податкової вимоги, сплаті підлягає вся сума заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив у повному обсязі податковий борг, не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та доказів про сплату податкової заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій зі збору на виноградарство, садівництво та хмелярство 0000162100 від 13.03.2012 у сумі 1190,00 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - Товариство з обмеженою відповідальністю «Триалети» (ЄДРПОУ 37209201) 1190,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій на користь Державного бюджету м. Ялта на р/р 31218233700039, код платежу 19060100 (збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства) в УДК в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 38027563.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.

З оригіналом згідно