Рішення

від 03.01.2013 по справі 5026/1916/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2013 року Справа № 13/5026/1916/2012

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тіра», м. Донецьк, вул. Університетська, 108А

до товариства з додатковою відповідальністю «Пальмірський цукровий завод», Черкаська область, Золотоніський район, с. Пальміра

про стягнення 62951,08 грн. заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Сябрук С.В. -директор -за посадою,

Матяш Т.В. -за довіреністю,

Політихін О.В. -засновник -за посадою;

від відповідача: не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тіра»звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Пальмірський цукровий завод»про стягнення заборгованості за поставлене вугілля згідно договору №01/09 від 09.07.2012р. в розмірі 62951,08 грн., в тому числі 62 744,80 грн. основного боргу, 206,28 грн. - 3 % річних, та відшкодування судових витрат.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суду не повідомив. Ухвалу суду від 19.12.2012р. про порушення провадження у справі вручено уповноваженому представнику відповідача 20.12.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі взаємовідносини сторін.

09.07.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Тіра»(Постачальником -Позивач по справі), в особі директора Сябрук С.В., що діє на підставі Статуту, та товариством з додатковою відповідальністю «Пальмірський цукровий завод»(Покупцем -Відповідач по справі), в особі директора Павліченка В.В., що діє на підставі Статуту, було укладено договір №01/09 (Далі -Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця вугільну продукцію вартістю, в об'ємах та в строк, погоджений сторонами, та отримати оплату, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, що передбачені цим Договором.

Відповідно до п.п. 2.1., 3.1. Договору загальна кількість товару, його номенклатура визначається в специфікації (а.с. 31), які є невід'ємною частиною Договору. Товар поставляється партіями залізничними нормами у напіввагонах.

Перехід права власності на вугілля відбувається в момент підписання акту приймання-передачі -п.п. 4.6-4.7 договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору даний Договір діє до 31 грудня 2012 року, або до повного виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 3.2. Договору оплата вартості партії товару проводиться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у виді 100% передоплати. Згідно специфікації остаточний розрахунок проводиться протягом трьох банківських днів з моменту отримання продукції.

Залізничний тариф за перевезення вугілля оплачує покупець на підставі виставлених рахунків.

На виконання умов Договору Постачальник здійснив поставку товару Покупцю:

20.07.2012р. згідно видаткової накладної №1 на загальну суму 71 904 грн., в тому числі ПДВ 11984 грн. (а.с. 16);

03.09.2012р. згідно видаткової накладної №3 на загальну суму 144 900 грн.. в тому числі ПДВ 24150 грн. (а.с. 20);

16.09.2012р. згідно видаткової накладної №5 на загальну суму 72 450 грн., в тому числі ПДВ 12075 грн. (а.с. 30);

04.10.2012р. згідно видаткової накладної №6 на загальну суму 138579 грн., в тому числі ПДВ 23096,50 грн. (а.с. 18);

18.10.2012р. згідно видаткової накладної №8 на загальну суму 144 900 грн., в тому числі ПДВ 24150 грн. (а.с. 28);

27.10.2012р. згідно видаткової накладної №9 на загальну суму 71 200,50 грн., в тому числі ПДВ 11866,75 грн. (а.с. 12);

12.11.2012р. згідно видаткової накладної №10 на загальну суму 65 205 грн., в тому числі ПДВ 10867,50 грн. (а.с. 25).

Товар був отриманий Покупцем без зауважень та претензій по якості, що посвідчено актами приймання-передачі вугілля та послуг постачання.

Покупцю були виставлені рахунки на оплату, що він підтверджує у призначеннях платежу при перерахуванні коштів -витяг з банківського реєстру -а.с. 37-40.

За отриманий товар Покупець розрахувався частково.

19.11.2012р. на адресу Постачальника Покупець направив листа за вих. №1868, в якому вказує на порушення позивачем строків постачання, визнає заборгованість за поставлене вугілля, пропонує погасити частину боргу 42947,15 за рахунок кредиторської заборгованості, а решту боргу погасити в наступний платіжний день (а.с. 43).

Невиконання Покупцем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення Постачальника до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості.

Представники позивача вимоги підтримали повністю.

Відповідач вимоги не заперечив, доказів погашення боргу не подав. Відповідачем підписано акт звірки заборгованості та визнано 62744,16 грн. боргу (а.с. 41). Суд враховує відсутність заяв відповідача суду про об'єктивну неможливість подати суду заперечення проти позову. Доказів погашення однорідних вимог сторонами -не подано.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору. Сторони за договором є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено свідоцтвами про державну реєстрацію (а.с. 35, 36).

За правовою природою договір від 09.07.2012р. №01/09 є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір від 09.07.2012р. №01/09 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.

Продавець зобов'язаний передати товар (вугілля) покупцеві партіями протягом 2012 року -п. 4.1. договору. Позивач протягом 2012р. поставив Відповідачу вугілля на загальну суму 782 701,80 грн., що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та специфікації отриманої продукції не заявлено.

Претензії відповідача стосовно несвоєчасного постачання продукції позивачем, що викладені в листі (а.с. 43) судом не розглядаються, оскільки не стосуються предмету даного спору. Зустрічні вимоги до позивача відповідачем не заявлялись.

Факт наявності заборгованості підтверджується копією Договору, копіями видаткових накладних, та копією листа від 19.11.2012р., в якому відповідач визнав заборгованість, а також актом звірки боргу. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отримане вугілля, в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п.п. 3.2 договору та специфікацією -передоплата та повна оплата протягом 3 банківських днів з дати отримання товару.

Отже, Відповідач зобов'язаний був здійснити остаточні розрахунки до 16.11.2012р. включно.

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки, недопоставки товару чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 62 744,16 грн. В решті вимог належить відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 206,28 грн. грн. 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.11.2012р. по 10.12.2012р., та просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано невірно, оскільки суд враховує перебіг строку порушення зобов'язання з 17.11.2012р. по 10.12.2012р. -з моменту прострочення оплати останньої партії поставки. Стягненню підлягає 123,77 грн. - 3% річних з простроченої суми. В решті вимог належить відмовити за необґрунтованістю.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1 609,50 грн. судового збору. Вимога про стягнення судового збору 1615 грн. 68 коп. задоволенню не підлягає, оскільки не сплачувалась.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Пальмірський цукровий завод»с. Пальміра Золотоніського району, код ЄДРПОУ 00373497, р/р 26002010023414 в ПАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 335946

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тіра», м. Донецьк, вул. Університетська, 108а, код ЄДРПОУ 32117090, р/р 26003310061301 в філії АБ «Південний», м. Донецьк, МФО 322313

62744,16 грн. заборгованості, 123,77 грн. - 3 % річних, та 1 609,50 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 04.01.2013р.

Суддя Г.М. Скиба