Рішення

від 11.12.2012 по справі 5023/4804/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р.Справа № 5023/4804/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Торгівельна компанія "Наутілус", м. Дніпропетровськ до ТОВ "Навс", м. Харків про стягнення коштів в сумі 22 456,77 грн. за участю сторін:

позивача-Осаволюк Р.В. відповідач- не з*явився

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року ТОВ "Торгівельна компанія "Наутілус" (надалі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Навс" (надалі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 22 456,77 грн., а також витрати зі сплати судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки б/н від 22.04.2008 року.

30.11.12 року до матеріалів справи повернулася ухвала про порушення провадження у справі від 25.10.2012 року з відміткою поштового віділення "за закінченням терміну зберігання".

Позивачем в матеріали справи надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.11.2012 року де зазначена адреса відповідача , а саме " м.Харків, вул.Кривомазівська, буд.14, кв.35 ( а.с.29). за якою і було судом надіслано процесуальний документ.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувшим матеріали справи, судом встановлено наступне, що 22.04.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки б/н. ( а.с.10-12).

За приписами статей 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Положеннями ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Так, у відповідності до п. 1.1. договору позивач зобов*язався передати в установлений строк у власність відповідача товари, асортимент, кількість, ціна яких вказана в заявці, а відповідач зобов*язався прийняти та оплатити поставлений товар.

Позивач разом з товаром повинен передати відповідачу видаткову накладну або товарно-траспортну накладну на товар ( п. 2.4.1.договору).

Строк реалізації поставленого позивачем товару становить 60 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної ( п.7.1.договору).

Так, в обгрунтування позовних вимог позивач надає наступні документи :

видаткову накладну № РН-220401 від 22.04.2008 року на суму 16 376,69 грн. (а.с.13). продукція отримана до довіреністю НБП № 905139 від 21.04.2008 року (а.с.39).

видаткову накладну № РН-040701 від 07.07.2008 року на суму 19 539,30 грн. (а.с.14) продукція отримана до довіреністю ЯПЕ № 261197 від 04.06.2008 року (а.с.38).

видаткову накладну № РН-250903 від 25.09.2008 року на суму 9 191,70 грн. (а.с.15).продукція отримана до довіреністю № 483 від 29.09.2008 року ( а.с.37).

видаткову накладну № РН-281002 від 28.10.2008 року на суму 54 211,81 грн. (а.с.16) продукція отримана до довіреністю №703 від 28.10.2008 року ( а.с.35).

видаткову накладну № РН-181201 від 18.12.2008 року на суму 90 088,25 грн. (а.с.17) продукція отримана до довіреністю № 1063 від 18.12.2008 року ( а.с.34).

видаткову накладну № РН-300401 від 30.04.2010 року на суму 200,04 грн. (а.с.18) продукція отримана до довіреністю №448 від 30.04.2010 року ( а.с.22).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачем не сплачена за таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд задовільняє вимоги позмвача щодо стягення суми основного боргу в розмірі 22 456,77 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1,2, 33, 44,75,8285 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з ТОВ"НАВС" ( м.Харків, вул.Кривомазівська, 14/35 п/р 26006839853121 ХОФАК "Укрсоцбанк" МФО 351016, ЄДРПОУ 35245740) на користь ТОВ"Торгівельна компанія "Наутілус" ( м.Дніпропетровськ, вул.Робоча, 23-в п/р 26005900696873 в Дніпропетровьскій філії ПАТ "Перший український міжанродний банк" МФО 305813, ЄДРПОУ 33611998) суму основного боргу 22 456,77 грн., судовий збір 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.12.2012 р.

Суддя Лаврова Л.С.