Рішення

від 07.12.2012 по справі 1608/2263/12

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1608/2263/2012

Провадження № 2/1608/481/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2012 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді Жмурко П.Я.

при секретарі Козловій Т.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Полтавмлин»про стягнення суми боргу ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь борг за договором позики у розмірі 560000 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у квітні 2011 року до нього звернулася його знайома ОСОБА_3, яка повідомила, що вона є директором ПП «Полтавмлин»і запропонувала укласти договір позики, на що він погодився. Відповідно до договору, він позичив ПП «Полтавмлин»грошові кошти в сумі 560000, що на час укладення договору було еквівалентно 70000 доларів США, з кінцевим терміном повернення позики 30.04.2012 року. Договір позики був безпроцентним. В передбачений договором термін, на його вимогу, позичальник кошти не повернув, тому він вимушений звернутися до суду з позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві, і просить суд задовольнити позов.

Від представника відповідача надійшла заява в якій вона просить суд справу розглядати без її участі, при цьому в заяві не зазначена позиція щодо позову. Протягом всього часу розгляду справи в суді, відповідач чи його представник лише один раз з'явилися в судове засідання (під головуванням судді Миронець О.К., якій в цей день було заявлено відвід), заперечення на позов або заяву про повне чи часткове визнання позову суду не надавали. З метою реалізації відповідачем своїх прав, закріплених в ст. ст. 27, 31 ЦПК України, судові засідання неодноразово відкладалися для виклику відповідача та його представника в судове засідання. Проте, станом на 03.12.2012 року до матеріалів справи з боку відповідача жодні докази, в обґрунтування зайнятої ним позиції відносно позову, не долучено. Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяв всебічному і повному з'ясуванню всіх обставин справи, а відповідач мав можливість скористатися правами передбаченими ЦПК України, з метою захисту свого законного права та інтересу.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України, сторони мають рівні процесуальні права і обов'язки.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків,

встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

В судовому засіданні досліджено договір позики від 29.04.2011 року. Договір було укладено між ОСОБА_2 (позикодавець) та ПП «Полтавмлин»(позичальник), в особі директора -ОСОБА_3 (а.с. 7)

Згідно договору позикодавець передав позичальнику безпроцентну позику на суму 560000 грн., а позичальник зобов'язався повернути цю суму в строк до 30.04.2012 року. (а.с. 7-10)

В судовому засіданні досліджено податкову декларацію екологічного податку за 2 квартал 2011 року по ПП «Полтавмлин», надану Карлівською МДПІ Полтавської області ДПС на виконання вимог ухвали суду від 26.10.2012 року. З декларації вбачається, що в період укладення договору ОСОБА_3 дійсно була керівником ПП «Полтавмлин».

26.10.2012 року судом було винесено ухвалу, якою задоволено клопотання представника позивача та зобов'язано відповідача надати документацію, що могла б підтвердити вказані обставини, проте відповідач на ухвалу суду не відреагував.

На підставі долучених до матеріалів справи доказів, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 мала право на укладення договору позики від імені підприємства.

Даний договір в подальшому не було змінено чи визнано недійсним. Відповідач не оспорював договір в порядку передбаченому статтею 1051 ЦК України, зустрічного позову не заявляв. Докази того, що договір було укладено під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини, в матеріалах справи відсутні. Тому суд приходить до висновку, що договір є чинним.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Як уже було зазначено, кінцевим терміном повернення позики, відповідно до договору, є 30.04.2012 року. В судовому засіданні встановлено, що в передбачений договором строк відповідач кошти за договором позики не повернув. В матеріалах справи відсутні докази того, що ПП «Полтавмлин»виконано його зобов'язання за договором позики від 30.04.2012 року.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе стягнути з приватного підприємства «Полтавмлин» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 30.04.2012 року у розмірі 560000 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 526, 629, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 10, 27, 31, 57, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до приватного підприємства «Полтавмлин»про стягнення суми боргу задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Полтавмлин», ЄДРПОУ 36931223, ІПН 369312216124, р/р 260078850 у ВАТ «Полтава-Банк», МФО 331489, яке знаходиться за адресою: 39500, Полтавська область, Карлівський район, м. Карлівка, вул. Слюсарна, 30, на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 560000 грн. (п'ятсот шістдесят тисяч гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області, через Карлівський районний суд Полтавської області, протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення.

Суддя Жмурко П.Я.