Рішення

від 03.01.2013 по справі 6/5005/10417/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.01.13р. Справа № 6/5005/10417/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Мост", м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 7 931, 97 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Тюрін Є.О., представник, довіреність б/н від 18.10.2012р.

від відповідача - Тарасова М.А., представник, довіреність №226-4016 від 31.07.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Мост", м. Донецьк -далі по тексту -позивача до публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область - далі по тексту -відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 7 867,20грн. на підставі умов довгострокового договору поставки товару № 1002162 від 15.04.2010року, укладеного між позивачем і відповідачем.

Посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7,87грн. - інфляційних втрат та 56,90грн. - 3% річних.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, а саме 1 609,50грн. судового збору.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.04.2010року між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки товару № 1002162, відповідно до п.1.1 умов якого позивач на підставі довіреностей відповідача в період з 22.04.2010року по 24.11.2010року по 15 видаткових накладних, скріплених печатками та підписами повноважних представників позивача та відповідача передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 4 622 038,17грн., який відповідач прийняв без жодних зауважень щодо кількості, якості та вартості товару, але в порушення п.2.2 умов вищеназваного договору, який передбачає оплату товару в день його отримання, оплатив отриманий товар частково у сумі 4 614 170,97грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 7 867,20грн. -за видатковою накладною № РН-0412 від 02.11.2012року на суму 210 564,00грн. , а оскільки відповідач отриманий по даній накладній товар, відповідно до наданих ним банківських виписок, оплатив частково у сумі 202 696,80грн., у відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного договору по видатковій накладній № РН-0412 від 02.11.2012року на суму 210 564,00грн. виникла заборгованість у сумі 7 867,20грн.

Приймаючи до уваги, що свою заборгованість перед позивачем у сумі 7 867,20грн. , за умовами вищеназваного договору, відповідач у добровільному порядку не сплатив і претензію позивача за № 669 від 27.07.2012року на дану суму боргу відповідач залишив без відповіді і задоволення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 7 867,20грн.

Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що рахунок на оплату товару, отриманого по видатковій накладній № РН-0412 від 02.11.2012року на суму 210 564,00грн. відповідач від позивача не отримував, а отже нарахування позивачем інфляційних та річних, відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме за прострочку оплати отриманого товару, слід також визнати безпідставним і відмовити позивачеві в позові у повному обсязі.

18.12.2012року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 03.01.2013року, у зв'язку з тим, що відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав та звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін.

03.01.2013року в судовому засіданні за участю повноважного представника позивача та участю повноважного представника відповідача справа була розглянута за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання, в обґрунтування своїх позовних вимог та позовних заперечень і залучених у копіях, належним чином завірених, до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2010року між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки товару № 1002162, відповідно до п.1.1 умов якого позивач на підставі довіреностей відповідача в період з 22.04.2010року по 24.11.2010року по 15 видаткових накладних, скріплених печатками та підписами повноважних представників позивача та відповідача передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 4 622 038,17грн., який відповідач прийняв без жодних зауважень щодо кількості, якості та вартості товару, але в порушення п.2.2 умов вищеназваного договору, який передбачає оплату товару в день його отримання, оплатив отриманий товар частково у сумі 4 614 170,97грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 7 867,20грн. за видатковою накладною № РН-0412 від 02.11.2012року на суму 210 564,00грн. , так як відповідач отриманий по даній накладній товар, відповідно до наданих ним банківських виписок, оплатив частково у сумі 202 696,80грн., таким чином у відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного договору по видатковій накладній № РН-0412 від 02.11.2012року на суму 210 564,00грн. виникла заборгованість у сумі 7 867,20грн.

Приймаючи до уваги, що свою заборгованість перед позивачем у сумі 7 867,20грн. , за умовами вищеназваного договору, відповідач у добровільному порядку не сплатив і претензію позивача за № 669 від 27.07.2012року на дану суму боргу відповідач залишив без відповіді і задоволення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 7 867,20грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, а саме 1 609,50грн. судового збору.

Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання повинно було бути виконане.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем додатково на вимоги суду у судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 7 867,20грн. повністю підтверджується:

- умовами вищеназваного договору поставки товару;

- видатковою накладною № РН-0412 від 02.11.2012року на суму 210 564,00грн. , згідно з якою відповідач отримав від позивача узгоджений сторонами товар на суму 210 564,00грн. і оскільки відповідач отриманий по даній накладній товар, відповідно до наданих ним банківських виписок, оплатив частково у сумі 202 696,80грн., у відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного договору по видатковій накладній № РН-0412 від 02.11.2012року на суму 210 564,00грн. виникла заборгованість у сумі 7 867,20грн.

Оскільки на день розгляду справи у суді матеріалами справи та представником позивача в судовому засіданні було доведено факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 7 867,20грн. , яку відповідач по суті спору документально не оспорив, то позовні вимоги позивача по сумі основного боргу, що становить 7 867,20грн. , за умовами вищеназваного договору, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у сумі 1 609,50грн. , з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару 3% річних у сумі 56,90грн. та 7,87грн. інфляційних від стягнення яких позивач в письмовому клопотанні відмовився, провадження слід припинити відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Заперечення відповідача, що рахунок на оплату товару, отриманого по видатковій накладній № РН-0412 від 02.11.2012року на суму 210 564,00грн. відповідач від позивача не отримував, суд не може прийняти до уваги, оскільки відповідач сам надав суду докази отримання відповідачем від позивача рахунків на оплату отриманого товару по видатковій накладній № РН-0412 від 02.11.2012року на суму 210 564,00грн., які відповідач згідно банківських виписок, з посиланням на рахунки позивача, оплатив частково у сумі 202 696,80грн.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49, п.4 ст.80,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Електрометалургів, 310; код ЄДРПОУ 00186520) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "МОСТ" (83059, м. Донецьк, вул. Складська, 5е; код ЄДРПОУ 32862497) 7 867,20грн. (сім тисяч вісімсот шістдесят сім грн. 20 коп.) - основна заборгованість; 1 609,50грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В частині стягнення з публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Електрометалургів, 310; код ЄДРПОУ 00186520) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "МОСТ" (83059, м. Донецьк, вул. Складська, 5е; код ЄДРПОУ 32862497) 56,90грн. (п'ятдесят шість грн. 90 коп.) - 3% річних; 7,87грн. (сім грн. 87 коп.) - інфляційних втрат, провадження припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 04.01.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко