cpg1251 номер провадження справи 24/165/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.12.12 Справа № 5009/4247/12
до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Е.Л.Т.А." (69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 60 Б, кв. 106)
про стягнення 60 112,50 грн.
суддя Азізбекян Т.А.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: Дерев'янко Л.Л., довіреність від 12.01.2012р.
від відповідача: не прибув
СУТЬ СПОРУ:
14.11.2012р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельне підприємство "Форт" з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Е.Л.Т.А." про стягнення з відповідача 60 112,50 грн., з яких: попередня оплата -41 032,42 грн., пеня за порушення терміну виконання зобов'язання -19 080,08 грн.
Ухвалою від 14.11.2012р. судом порушено провадження у справі № 5009/4247/12, судове засідання призначено на 10.12.2012р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
Ухвалою від 10.12.2012р. розгляд справи відкладений на 24.12.2012р.
В судовому засіданні 24.12.2012р. позивачем надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача 16 412,94 грн. пені. Заява надана відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим прийнято судом та задоволена.
Таким чином, предметом позову є стягнення з відповідача 16 4212,97 грн. пені.
Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 24.12.2012р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та зазначив, що 05.03.2012р. між сторонами укладено договір поставки № 03/12, згідно якого відповідач зобов'язався поставити та передати у власність позивача товар - будівельні матеріали, визначені специфікаціями. 05.06.2012р. позивачем від відповідача отримано рахунок-фактуру № 479 на попередню оплату за договором в сумі 41 032,42 грн., який 05.06.2012р. оплачений позивачем платіжним дорученням № 156. За умовами договору відповідач повинен був поставити товар до 16.06.2012р. За порушення строків поставки товару відповідачу нараховано пеня в розмірі 16 412,97 грн. за період з 14.08.2012р. по 01.11.2012р. Враховуючи зазначене, позивач просить суд позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Проте, 21.12.2012р. на адресу суду від відповідача надійшов лист, в якому зазначив, що 01.11.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем була погашена внаслідок відвантаження усієї сплаченої позивачем продукції. Факт відвантаження підтверджується видатковою накладною від 01.11.2012р. № 111.01.
Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
05.03.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Е.Л.Т.А.»(Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельне підприємство «Форт»(Покупець) укладений договір поставки товарів № 03/12, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю певний товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах Договору.
Предметом поставки є будівельні матеріали відповідно до специфікацій до даного Договору (п. 1.2.).
Згідно п. 7.1. договору, ціна зазначена в специфікаціях до Договору та встановлена на момент їх підписання.
Розділом 8 Договору сторони узгодили, що оплата за даним договором здійснюється в національній валюті України - гривні. Розрахунки за товар, що поставляється, здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника. Підстава для оплати - даний договір та рахунок-фактура, яка надається Постачальником та є невід'ємною частиною цього Договору. При перерахуванні грошових коштів посилання на рахунок-фактуру є обов'язковим. Форма розрахунків: банківський переказ. Порядок оплати: попередня оплата у розмірі 100 % загальної суми рахунку має бути перерахована Покупцем Постачальнику протягом 3-ти банківських днів.
Пунктом 13.3 договору передбачено, що підписання представником Покупця видаткової накладної є підтвердженням приймання Покупцем визначеної накладною партії товару за кількістю та якістю а також погодженням Покупцем асортименту та ціни переданого товару.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом п. 6.1. Договору встановлено, що товар поставляється Покупцю у 10 денний термін з моменту отримання передоплати.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2012р. позивачем від відповідача отримано рахунок-фактуру № 479 на попередню оплату за договором в сумі 41 032,42 грн., який 05.06.2012р. оплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 156.
За умовами п. 6.1. договору відповідач повинен був поставити Товар до 16.06.2012р. Однак, не зважаючи на умови договору поставка Товару в строк, визначений договором відповідачем здійснена не була.
Судом встановлено, що лише 01.11.2012р. відповідачем відвантажено товар на суму 41 032,42 грн., про що свідчить видаткова накладна від 01.11.2012р. № 111,01.
В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 14.3. договору сторони узгодили, що Постачальник за Договором несе наступну відповідальність: за порушення строку поставки або заміни товару Постачальник сплачує Покупцю штрафну неустойку в розмірі 0,2 % від вартості недопоставленого товару за кожний день протягом всього строку прострочення зобов'язання.
Позивачем заявлено до стягнення пеня у розмірі 16 412,97 грн., а саме за період з 14.08.2012р. по 01.11.2012р.
Факт прострочення поставки товару матеріалами справи доведено, однак з урахуванням норм зазначеного вище законодавства, пеня підлягає задоволенню частково в сумі 1 345,33 грн. за період з 14.08.2012р. по 01.11.2012р. В іншій частині вимоги відхиляються.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в розмірі 36,02 грн. відноситься на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 5 ,49,75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Е.Л.Т.А»(69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, б. 60б, к.106, р/р 26004010000334 в АКБ «Індустріалбанк»в м. Запоріжжі, МФО 313849, ідентиф. код в ЄДРПОУ 32518416) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельне підприємство «Форт»(69015, м. Запоріжжя, вул. Таганська, 16, р/р 26005000136949 в АТ «Ерсте Банк», МФО 380009, ідентиф. код в ЄДРПОУ 13615921) -1 345 (одну тисячу триста сорок п'ять) грн. 33 коп. пені та 36 (тридцять шість) грн. 02 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя Т.А. Азізбекян
Повне рішення складено 26.12.2012р.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2012 |
Оприлюднено | 09.01.2013 |
Номер документу | 28465522 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Азізбекян Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні