Рішення

від 26.12.2012 по справі 5009/4434/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 24/169/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.12 Справа № 5009/4434/12

за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю «АКМ»(69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, б. 6-а)

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Консорціум «Енергомашінжиніринг»(69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, б. 9-а)

про стягнення 192 862,73 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Бугрим М.П., довіреність від 14.11.2012р. № 23

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

23.11.2012р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «АКМ»з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Консорціум «Енергомашінжиніринг»про стягнення з відповідача 192 862,73 грн., з яких: 164 424,80 грн. основного боргу, 23 325,76 грн. пені, 4 621,91 грн. 3% річних та 490,26 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою від 23.11.2012р. судом порушено провадження у справі № 5009/4434/12, судове засідання призначено на 17.12.2012р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 17.12.2012р. розгляд справи відкладений на 26.12.2012р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 26.12.2012р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив, що 15.11.2010р. між сторонами укладено договір № 12/09/2011, а виконання умов якого позивач поставив відповідачу продукцію на сума 588 849,60 грн. Відповідач частково розрахувався за продукцію, а саме: 13.09.2011р. сплачено 267 732,00 грн., 03.10.2011р. - сплачено 26 692,80 грн., 17.11.2011р. -100 000,00 грн., 21.11.2011р. -10 000,00 грн., 21.12.2011р. сплачено 20 000,00 грн. Отже, разом сплачено 424 424,80 грн. 17.02.2012р. позивач направив на адресу відповідача вимогу (претензію), яка залишена без задоволення. Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем за отриману продукцію складає 164 424,80 грн. За порушення строків оплати відповідачу нараховано 23 325,76 грн. пені, а саме за період з 17.12.2011р. по 21.03.2012р. -6 703,09 грн., з 22.03.2012р. по 16.11.2012р. -16 622,67 грн. Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України, відповідачу нараховано 4 621,91 грн. -3% річних та 490,26 грн. інфляції. Просить суд, на підставі ст. ст. 3, 11, 14, 15, 16 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання жодного разу не з'явився, документи, витребувані судом, не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи судом відповідач був попереджений належним чином, в порядку статті 64 ГПК України, ухвалою суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, направленою на адресу відповідача, яка зазначена у позові.

Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.09.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Консорціум «Енергомашінжиніринг»(Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «АКМ»(Постачальник) укладений договір поставки № 12/09/2011, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність, а Замовник прийняти оплатити продукцію згідно з додатками (Специфікаціями) до даного договору, як є невід'ємними частинами даного договору.

Номенклатура, асортимент, кількість, ціна продукції, строк поставки зазначається в додатках (Специфікаціях) до даного договору (п. 1.2.).

Згідно п. 2.1. договору, орієнтована вартість продукції, виготовлення і поставка якої здійснюється згідно даного договору складає 588 849,60 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору, розрахунок за цим договором між Постачальником і Покупцем здійснюється шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку Покупця на розрахунковий рахунок Постачальника.

Оплата здійснюється окремо за кожною узгодженою Специфікацією у наступному порядку - 50% від вартості специфікації - передплата, залишок 50% сплачується на протязі 14 банківських днів з моменту фактичного отримання всієї продукції за Специфікацією, якщо інше не узгоджено сторонами у додатках (Специфікаціях) до даного договору.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано та скріплено печатками підприємств Специфікації № 1, 2 в яких визначили, що Постачальник зобов'язується поставити товар загальною вартістю 588 849,60 грн.

Так, на підтвердження приймання-передачі продукції від Постачальника до Покупця представниками сторін було підписано наступні видаткові накладні: № РН-000016 від 17.11.2011р. на суму 178 488,00 грн.; № РН-000021 від 28.11.2011р. на суму 356 976,00 грн.; № РН-000019 від 28.11.2011р. на суму 53 385,60 грн.

Отже всього по вищевказаним накладним позивачем передано відповідачу продукції на загальну суму 588 849,60 грн.

Приймання продукції представником Покупця здійснювалося на підставі довіреності від 28.11.2011р.

Однак, не зважаючи на встановлений договором строк для проведення розрахунків відповідач зобов'язання по оплаті отриманого товару в повному обсязі не виконав.

Відповідач частково розрахувався за отриману продукцію, а саме: 13.09.2011р. сплачено 267 732,00 грн., 03.10.2011р. - сплачено 26 692,80 грн., 17.11.2011р. -100 000,00 грн., 21.11.2011р. - 10 000,00 грн., 21.12.2011р. сплачено 20 000,00 грн. Отже, разом сплачено 424 424,80 грн.

17.02.2012р. позивач направив на адресу відповідача вимогу (претензію), яка залишена без задоволення.

Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем за отриману продукцію складає 164 424,80 грн.

Глава 50 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити отриману продукцію не припинено.

Таким чином, на день розгляду справи в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 164 424,80 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення 164 424,80 грн. основного боргу доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, (…), сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони в п. 7.2 договору обумовили, що у випадку несвоєчасної оплати Покупцем продукції в строки, які узгоджені сторонами в додатках (Специфікаціях) до даного договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості не сплаченої (несвоєчасно сплаченої) продукції за кожен день прострочки платежу

Позивачем заявлено до стягнення пеня у розмірі 23 325,76 грн. пені, а саме за період з 17.12.2011р. по 21.03.2012р. -6 703,09 грн., з 22.03.2012р. по 16.11.2012р. -16 622,67 грн.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведено, разом з тим пеня підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Так, зокрема, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, до правовідносин між сторонами по даному спору щодо вимог про стягнення пені слід застосовувати положення Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій не більше як за шість місяців з моменту порушення зобов'язання.

У зв'язку з чим, враховуючи норми зазначеного вище законодавства, та беручи до уваги розрахунок суду, задоволенню підлягає пеня у розмірі 19 086,73 грн. пені, а саме за період з 17.12.2011р. по 21.03.2012р. -6 687,48 грн., з 22.03.2012р. по 22.09.2012р. -12 399,25 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи розрахунок позивача, за період з грудня 2011р. по жовтень 2012р. сума інфляційних витрати становить 490,26 грн., а 3% річних -4 621,91 грн.

Беручи до уваги, що за період грудень 2011р. -жовтень 2012р. індекс інфляції становить 99,88, вимоги в частині стягнення 490,26 грн. інфляційних витрат задоволенню не підлягають.

Вимоги в частині стягнення 4 621,91 грн. 3 % річних суд задовольняє частково, оскільки за розрахунком суду за спірний період розмір річних становить 4 528,94 грн. В іншій частині вимоги відхиляються.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в розмірі 3 760,81 грн. відноситься на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 5 ,49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Консорціум «Енергомашінжиніринг» (69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, б. 9-а, п/р 26008310060201, МФО 313753 в філії АБТ «Південний», код ЄДРПОУ 35673322) на користь товариство з обмеженою відповідальністю «АКМ»(69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, б. 6-а, п/р 26002010112222, МФО 321767 в ПАТ «ВТБ Банк», код ЄДРПОУ 31731560) -164 424 (сто шістдесят чотири тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 80 коп. основного боргу, 19 086 (дев'ятнадцять тисяч вісімдесят шість) грн. 73 коп. пені, 4 528 (чотири тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 94 коп. 3% річних та 3 760 (три тисячі сімсот шістдесят) грн. 81 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 28.12.2012р.