Постанова

від 21.12.2012 по справі 2а-2498/12/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.12.12Справа №2а-2498/12/2770 12 год. 32 хв.

м. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Бойко М.С.,

за участю: представника позивача, товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Індустрія" - Монько Сергія Васильовича, довіреність № 115 від 18.10.12 року;

представника відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби - Летючої Діани Геннадіївни, довіреність № 30/9/10-039 від 14.03.12 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Індустрія" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Опт-Індустрія» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000510221 від 08 серпня 2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 2212652,50грн., в тому числі основний платіж - 1770122,0грн. та штрафна (фінансова) санкція - 442530,50грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог Податкового кодексу України та винесенням податкового повідомлення-рішення без врахування первинних документів, на підставі яких позивачем формуються данні бухгалтерського та податкового обліку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23 жовтня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2498/12/2770.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення по справі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, просив у позові відмовити з підстав вказаних у запереченнях, а саме: зазначає, що перевіркою встановлено відсутність ТМЦ вартістю 8850610,73грн. як у позивача, так й на відповідальному зберіганні. Тобто встановлена недостача ТМЦ, що свідчить про невиробниче використання позивачем будівельних матеріалів, а тому з врахуванням вимог п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України база оподаткування повинна визначатися з балансової вартості таких будівельних матеріалів на момент переведення (постачання). Оскільки позивачем таких дій зроблено не було, тому перевіркою правомірно встановлено заниження бази оподаткування податком на додану вартість та, відповідно, встановлено заниження податку на додану вартість до сплати.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, встановивши обставини у справі, дослідивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Встановлено, що 26.07.2012 року ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя ДПС складений акт №63/22-1/24696590 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Опт-Індустрія» код 24696590 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства щодо залишків товарно-матеріальних цінностей (будівельних матеріалів) за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

Перевіркою встановлено заниження бази оподаткування по ПДВ за звітний період травень 2012 у сумі 8850610,73грн. від невиробничого використання будматеріалів у порушення вимог п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України та заниження ПДВ до сплати у сумі 1770122,0грн. за звітний період травень 2012 у порушення вимог п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України.

За актом перевірки встановлено, що по даним бухгалтерського обліку по рахунку 281 «товари» станом на 30.09.2007 на підприємстві рахуються залишки товарів на загальну суму 8850610,73грн. Вказаний залишок товарів відображено у складі залишків ТМЦ згідно Додатку К1/1 до Декларації по податку на прибуток за звітні періоди з 9 міс. 2007 по 1-й кв. 2011.

Згідно пояснень директора, головного бухгалтера та колишнього директора позивача будівельні матеріали передано на зберігання ВАТ «Промтехмонтаж-2» ЄДРПОУ 01414034 за договором №1 та актом прийому-передачі до договору №1 від 04.05.2007. Перевіркою наданих документів відповідачем встановлено, що договором №1 не передбачено конкретне місце зберігання, строк дії договору - 5 років. Тобто станом на 05.05.2012 договір зберігання №1 втратив чинність, в зв'язку з чим зберігач зобов'язаний повернути будівельні матеріали на адресу власника - ТОВ «Опт-Індустрія».

До перевірки залучено акти обстеження юридичної та фактичної адреси ВАТ «Промтехмонтаж-2» співробітниками УПМ ДПС у м. Севастополі від 01.02.2012 та 15.06.2012, відповідно до яких ВАТ «Промтехмонтаж-2» за юридичною та фактичною адресою не знаходиться. Наявність будівельних матеріалів за адресою зберігача не встановлено. Таким чином, у ВАТ «Промтехмонтаж-2» відсутні складські, офісні і інші виробничі приміщення і персонал, які могли б використовуватися для зберігання ТМЦ, переданих на зберігання за договором №1.

За цих обставин перевіркою встановлена недостача будівельних матеріалів на загальну суму 8850610,73грн., тобто невиробниче використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, та, відповідно, встановлено заниження бази оподаткування по ПДВ за звітний період травень 2012 у сумі 8850610,73грн. від невиробничого використання будматеріалів.

Відповідно до п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пункт 198.5 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів. З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно підпункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність, це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Відповідно до п.2 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Тобто, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Аналіз господарських операції здійснюється на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків, який в свою чергу базується на підставі первинних документів. Отже, лише первинні документи є підставою для бухгалтерського та податкового обліку та лише аналіз первинних документів може давати об'єктивну картину господарської діяльності і відображення її результатів в податковій та бухгалтерській звітностях. Згідно ст.ст.936,938,943 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто. Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду. Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов'язаний своєчасно повідомити поклажодавця. У разі передання зберігачем речі на зберігання іншій особі умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання. Статті 946,948,949 Цивільного кодексу України встановлюють, що поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання. Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Судом встановлено, що 04 травня 2007 року між ТОВ «Опт-Індустрія» (власник) та ВАТ «Промтехмонтаж-2» (зберігач) укладений договір відповідального зберігання №1, за умовами якого власник передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання будівельні матеріали, найменування, кількість та вартість яких визначені в додатку №1, що є невід'ємною частиною договору. За надані послуги з відповідального зберігання зберігачу власник сплачує плату протягом всього строку дії даного договору. Пункти 3,4 Договору встановлюють, що зберігач зобов'язаний приймати все необхідні заходи для забезпечення зберігання майна в період дії даного договору. Власник після закінчення строку дії договору зобов'язаний зібрати у зберігача майно. Строк дії договору - 5 років з моменту передачі майна зберігачу на схов. Зберігач є юридичною особою, зареєстрований в м. Києві, по вул. М.Кривоноса,19а.

Будівельні матеріали, найменування, кількість та вартість яких визначені в додатку №1, передані на зберігання 08 травня 2007 року згідно акту прийому-передачі за договором відповідального зберігання №1 від 04.05.2007, складеному між ТОВ «Опт-Індустрія» та ВАТ «Промтехмонтаж-2».

16 грудня 2009 року між ТОВ «Трест Промтехмонтаж-2» (зберігач) та ВАТ «Промтехмонтаж-2» (первинний зберігач) укладений договір про передачу майна на зберігання третій особі, за яким первинний зберігач передає прийняте відТОВ «Опт-Індустрія» за договором відповідального зберігання №1 від 04.05.2011 майно, а зберігач приймає не зберігання протягом терміну цього договору зазначене майно, загальною вартістю 8850611,0грн. та після закінчення терміну зберігання зобов'язується повернути його поклажодавцеві (ТОВ «Опт-Індустрія», 99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського,12). Строк дії договору закінчується 08 травня 2012.

Будівельні матеріали передані на зберігання 16 грудня 2009 року згідно акту прийому-передачі за договором передачі майна на зберігання третій особі від 16.12.2009, складеному між ВАТ «Трест Промтехмонтаж-2» та ВАТ «Промтехмонтаж-2».

03 жовтня 2012 року зберігач ВАТ «Промтехмонтаж-2» повернув поклажодавцеві ТОВ «Опт-Індустрія» будівельні матеріали на загальну суму 885061,0грн., передані на відповідальне зберігання за договором від 16.12.2009, про що між сторонами складений акт прийому-передачі за договором передачі майна на зберігання третій особі від 16.12.2009.

03 жовтня 2012 року між ТОВ «Опт-Індустрія» (власник) та ТОВ «Трест Промтехмонтаж-2» (зберігач) укладений договір зберігання, за яким власник передає, а зберігач приймає на зберігання майно за найменуванням, кількістю та вартістю, вказаних в договорі, на загальну суму 5595717,0грн. За зберігання власник сплачує зберігачу плату протягом всього строку дії договору. Зберігач зобов'язаний приймати всі необхідні заходи для забезпечення зберігання майна в період дії даного договору. Власник після закінчення строку дії договору зобов'язаний зібрати у зберігача майно. Строк дії договору - договір діє до 31 грудня 2013 року. Зберігач є юридичною особою, зареєстрований в м. Києві, по вул. М.Краснова,33.

Будівельні матеріали на загальну суму 5595717,0грн. передані на зберігання 03 жовтня 2012 року згідно акту прийому-передачі за договором зберігання від 03.10.2012, складеному між ТОВ «Опт-Індустрія» та ТОВ «Трест Промтехмонтаж-2».

19 липня 2012 року між ТОВ «Опт-Індустрія» (продавець) та фізичною особою ОСОБА_3 (покупець) укладений договір купівлі-продажу №2, за яким продавець зобов'язується передати у власність покупцю будівельні матеріали за найменуванням, кількістю та вартістю, вказаних в додатку №1 до договору, а покупець зобов'язується прийняти ці товари та сплатити за них визначену договором грошову суму (ціну). Ціна складає 2684308,0грн., в тому числі ПДВ. Продавець зобов'язаний передати покупцю товар за актом прийому-передачі протягом 45-ті днів з моменту надходження в рахунок оплати товарів сумі не менше 15% від суми договору продавцю. Покупець зобов'язаний прийняти товари від продавця за актом прийому-передачі та здійснити оплату за них не пізніше 31 грудня 2012 року.

Право власності на товар переходить до покупця в момент прийомки ним товару за актом прийому-передачі. Місцезнаходження покупця - м. Київ, б.Давидова,19/1 кв.116.

02 серпня 2012 року між сторонами укладена додаткова угода про внесення змін до договору купівлі-продажу №2 від 19.07.2012, згідно якої продавець зобов'язаний передати покупцю сплачений останнім товар за актом прийому-передачі протягом 150 днів з моменту надходження грошових коштів продавцю в рахунок оплати товару. Покупець зобов'язаний прийняти товари від продавця за актом прийому-передачі та здійснити оплату за них не пізніше 31 грудня 2013 року.

Вартість товару за договором оплачена фізичною особою ОСОБА_3 у сумі 40000,0грн.

Будівельні матеріали на загальну суму 39998,0грн., в тому числі ПДВ, передані ТОВ «Опт-Індустрія» фізичній особі ОСОБА_3 за актом прийому-передачі.

20 липня 2012 року між ТОВ «Опт-Індустрія» (продавець) та фізичною особою ОСОБА_4 (покупець) укладений договір купівлі-продажу №3, за яким продавець зобов'язується передати у власність покупцю будівельні матеріали за найменуванням, кількістю та вартістю, вказаних в додатку №1 до договору, а покупець зобов'язується прийняти ці товари та сплатити за них визначену договором грошову суму (ціну). Ціна складає 3934425,0грн., в тому числі ПДВ. Продавець зобов'язаний передати покупцю товар за актом прийому-передачі протягом 45-ті днів з моменту надходження в рахунок оплати товарів сумі не менше 15% від суми договору продавцю. Покупець зобов'язаний прийняти товари від продавця за актом прийому-передачі та здійснити оплату за них не пізніше 31 грудня 2012 року.

Право власності на товар переходить до покупця в момент прийомки ним товару за актом прийому-передачі. Місцезнаходження покупця - м. Київ, вул.Кудряшова,4.

02 серпня 2012 року між сторонами укладена додаткова угода про внесення змін до договору купівлі-продажу №3 від 20.07.2012, згідно якої продавець зобов'язаний передати покупцю сплачений останнім товар за актом прийому-передачі протягом 90 днів з моменту надходження грошових коштів продавцю в рахунок оплати товару, в сумі не менш 50000,0грн. від суми договору. Покупець зобов'язаний прийняти товари від продавця за актом прийому-передачі та здійснити оплату за них не пізніше 31 грудня 2013 року.

Вартість товару за договором оплачена фізичною особою ОСОБА_4 у сумі 275426,0грн.

Будівельні матеріали на загальну суму 3934425,0грн., в тому числі ПДВ, передані ТОВ «Опт-Індустрія» фізичній особі ОСОБА_4 за актом прийому-передачі.

03 жовтня 2012 фізична особа ОСОБА_4 повернув ТОВ «Опт-Індустрія», прийняту за договором купівлі-продажу №3 від 20.07.2012, керамічну плитку на суму 58400,0грн., про що між сторонами складений акт повернення товару.

Згідно статуту ТОВ «Опт-Індустрія» товариство створено з метою отримання прибутку шляхом здійснення підприємницької (господарської) діяльності по виробництву та реалізації товарів, наданню послуг, виконанню робіт, впровадженню досягнень науки і техніки.

Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.12.2012 ТОВ «Трест Промтехмонтаж-2» підтверджено відомості про юридичну особу, місцезнаходження 03115, м. Київ, вул. М.Краснова,33. Станом на 19.04.2012 ВАТ «Промтехмонтаж-2» підтверджено відомості про юридичну особу, місцезнаходження 03037, м. Київ, вул. М.Кривоноса,19А. Станом на 07.12.2012 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 є живим, проживає в АДРЕСА_1. Станом на 07.12.2012 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 є живим, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3.

Таким чином, при розгляді справи судом встановлено використання будівельних товарів, які були предметом перевірки ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя ДПС та сталі підставою для встановлення порушення податкового законодавства, у господарської діяльності позивача.

Щодо обґрунтування ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя ДПС встановленого перевіркою заниження бази оподаткування по ПДВ за звітний період травень 2012 у сумі 8850610,73грн. від невиробничого використання будматеріалів, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Підставою для висновку відповідача про заниження бази оподаткування згідно акту перевірки є акти обстеження юридичної та фактичної адреси ВАТ «Промтехмонтаж-2» від 01.02.2012 та 15.06.2012, складені співробітниками УПМ ДПС у м. Севастополі, відповідно до яких ВАТ «Промтехмонтаж-2» за юридичною та фактичною адресою не знаходиться. Наявність будівельних матеріалів за адресою зберігача не встановлено. В ході розгляду справи в обґрунтування заперечень проти позову відповідачем надані переписка між позивачем та відповідачем з приводу питань, що виникали при перевірці, та пояснення посадових осіб позивача та ВАТ «Промтехмонтаж-2».

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Стаття 62 Податкового кодексу України встановлює, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань. Підпункт 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України визначає, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Відповідно до пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, належними доказами по справі щодо податкового правопорушення можуть бути визнані лише ті матеріали податкової перевірки, які отримані та досліджені податковим органом в рамках здійснення заходів податкового контролю відносно спірного податкового періоду. При цьому, лише первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, є підставою для формування показників господарської діяльності платника податків.

В той же час, згідно ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд критично відноситься до актів обстеження юридичної та фактичної адреси ВАТ «Промтехмонтаж-2» від 01.02.2012 та 15.06.2012, складених співробітниками УПМ ДПС у м. Севастополі, оскільки результати оперативно-розшукових заходів є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. Належними доказами є первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, а не пояснення під час проведення оперативно-розшукових заходів. За цих обставин, отримані у ході оперативно-розшукових заходів матеріали та показання свідків не можуть слугувати належним підтвердженням фактів, зафіксованих в акті перевірки. Більш того, акти обстеження та пояснення, на які посилається відповідач, не спростовують наявності договірних відносин між позивачем та ВАТ «Промтехмонтаж-2» та в подальшому ТОВ «Трест Промтехмонтаж-2» зі зберігання будівельних матеріалів. Інших доказів, в тому числі рішення або вироку суду, що набрало законної сили та встановлювало би обставини щодо фактичного неотримання на відповідальне зберігання та, безпосередньо, спростування самого факту зберігання спірного майна, а також невиробничого використання будматеріалів, з боку відповідача не надано. Крім того, суд вважає, що перелік обов'язків платника податків, наведений у ст. 17 Податкового кодексу України, є вичерпним та не передбачає обов'язку платника податку перевіряти правильність сплати контрагентом податків та зборів, встановлювати наявність або відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, з чого слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Позивач, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом. Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач правомірність визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та спірного прийняття податкового повідомлення-рішення належними доказами не довів, а тому, з врахуванням наведеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України постанова складена у повному обсязі та підписана 27.12.2012.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Індустрія", задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби № 0000510221 від 08.08.2012 р. про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Опт-Індустрія" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1770122 грн. та штрафних санкцій у розмірі 442530,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Індустрія" судові витрати у розмірі 2146 (дві тисячі стосорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько