Ухвала

від 15.10.2012 по справі 2а-14368/11/7/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14368/11/7/0170

15.10.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Курапової З.І. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ"- Янчук Андрій Петрович, довіреність № б/н від 23.11.2011

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим - не з'явився,

представник заявника апеляційної скарги - Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 23.01.12 по справі № 2а-14368/11/7/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" (вул. В. Альбіцького, 3-А, смт. Сімеїз, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98680)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

заявник апеляційної скарги Державна податкова інспекція у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23 січня 2012 року у справі № 2а-14368/11/7/0170 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РАУ»до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим № 0003932301 від 28.10.2011 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість за липень 2011 року на суму 2283424 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю «РАУ».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернулась Державна податкова інспекція у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 23 січня 2012 року, прийняти нове судове рішення про відмову позивачу у задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи. Заявник апеляційної скарги посилається на положення Податкового кодексу України та вважає, що наявні у позивача первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не можуть бути підставою для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

У судове засідання представник заявника апеляційної скарги не з'явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сповіщений шляхом надіслання тексту повістки електронною поштою.

Відповідно до частини 1 статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою на адресу електронної пошти, який міститься в Єдиній базі даних електронних адрес. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується і приєднується секретарем судового засідання до справи. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

До матеріалів справи долучена Довідка секретаря судового засідання від 13 вересня 2012 року про те, що протягом двох робочих днів на електронну адресу судді Дадінської Т.В. не надійшло підтвердження від Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про отримання повістки та процесуальних документів, надісланих електронною поштою відповідно до статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, відповідач сповіщений належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі повного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із зменшенням позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 2283424 грн. податковим повідомленням-рішенням від 28 жовтня 2011 року за № 00039323201.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акту ДПІ у м. Ялта АР Крим від 12 жовтня 2011 року № 2922/23-4/32542412 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «РАУ»(код 32542412) з питання правильності визначення суми від'ємного значення з податку на додану вартість за липень 2011 року»про завищення позивачем суми податкового кредиту за липень 2011 року у розмірі 2283457,00 грн., в результаті чого від'ємне значення ПДВ підлягає зменшенню на суму 2283424,00 грн., залишок від'ємного значення (24 стр.) підлягає зменшенню на 8659273 грн.

Таким чином, підставою для прийняття податковою інспекцією спірного податкового повідомлення-рішення сталися її висновки про завищення позивачем суми податкового кредиту за липень 2011 року у розмірі 2283457,00 грн., а саме: за податковою накладною № 12 від 11.07.2011 на суму ПДВ 16436,60 грн. ТОВ «Екоземпроект»у зв'язку із не пов'язанням, на думку податкової інспекцією, витрат по оплаті податку із здійсненням позивачем господарської діяльності та віднесенням суми ПДУ 2267020,40 грн. у зв'язку із не підтвердженням відомостей податкових накладних первинними документами фактичного переходу права власності на товари (роботи, послуги), які реалізовані (надані) контрагентами.

Ретельно дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та правильно надана їм юридична оцінка -у відповідності із положеннями Податкового кодексу України, що призвело до правильного застосування норм матеріального та процесуального права та прийняття судом законного та обґрунтованого рішення по справі, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Що стосується питання правомірності включення позивачем суми 16436,60 грн. за податковою накладною ТОВ «Екоземпроект»№ 12 від 11.07.2011 року, судова колегія зазначає, що 20 квітня 2011 року між Виконавчим комітетом Сімеїзської селищної Ради (Замовник), ТОВ «РАУ»( Інвестор) та ТОВ "Інститут екології, землеустрою і проектування" (ТОВ «Екоземпроект») -Виконавець укладений договір № 03-1/2011-П на виконання проектно-вишукувальних робіт, відповідно до якого на виконання рішення 6-ї сесії 6-го скликання Сімеїзської селищної Ради № 26 від 30.03.2011 року Замовник доручає, Інвестор сплачує а Виконавець зобов'язується виконати на завдання Замовника проектні роботи по об'єкту: «Проект Прибережної захисної смуги Чорного моря у межах населених пунктів смт. Сімеїз, смт. Кацивелі Сімеїзської селищної Ради (містобудівна документація)».

Згідно пункту 2.1 договору вартість робіт за договором визначена протоколом узгодження договірної ціни на виконання робіт, кошторисом та складає 91314,47 грн., ПДВ -18202,89 грн., а всього -109577,36 грн.

Рішенням 25 сесії 24 скликання Сімеїзської селищної Ради № 17 від 15.06.2004 року позивачу передано у довгострокову оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 3,7606 га для здійснення виробничої та статутної діяльності та обслуговування комплексу споруд, що належать ТОВ «РАУ»на праві власності з земель Сімеїзської селищної Ради.

На підставі вказаного рішення між позивачем та Сімеїзською селищною Радою був укладений договір оренди земельної ділянки від 06.08.2004 року про надання у строкове користування земельної ділянки площею 3,7606 га для здійснення виробничої та статутної діяльності та обслуговування комплексу споруд.

На наданій земельній ділянці позивачем здійснюється будівництво туристичного готельного комплексу на підставі відповідного Дозволу, що не можливо без чіткого встановлення меж прибережної захисної смуги Чорного моря на землях Сімеїзської селищної Ради, які не визначені, а розташування на прибережних захисних смугах уздовж морів об'єктів туристичного готельного комплексу не відповідає вимогам використання прибережних захисних смуг уздовж морів, передбачених частиною 1 статті 90 Водного кодексу України.

Тобто, позивач був вимушений здійснити інвестування коштів на виконання проектно-вишукувальних робіт за договором № 03-1/2011-П від 20 квітня 2011 року з метою здійснення статутної діяльності та цільового використання наданої земельної ділянки по будівництву та обслуговуванню споруд туристичного готельного комплексу, а тому віднесення суми ПДВ 16436,60 грн. до складу податкового кредиту липня 2011 року здійснено позивачем у відповідності із положеннями Податкового кодексу України.

Що стосується питання правомірності віднесення позивачем суми ПДВ 2267020,40 грн. за податковими накладними ТОВ «Кантерінвест», ТОВ «Іноваційна група ЛТД», ПП «Економенерго», ТОВ «Інженерний Центр АЛМІС», ВАТ «Крименерго», КП «Альянс», КРП «ВП ВКГ Південного берега Криму», то судова колегія зазначає, що податкова інспекція зменшила позивачу суму податкового кредиту у зв'язку з тим, що позивачем віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по господарським операціям з вказаними суб'єктами господарювання без фактичного підтвердження переходу права власності на товари та роботи. Але, такі висновки податкової інспекції не ґрунтуються на положеннях пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, яким передбачено визначення податкового кредиту звітного періоду у зв'язку із придбанням, виготовленням, будівництвом та спорудженням товарів (робіт, послуг), основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях. Тобто, у даному випадку сплата ПДВ у ціні товару (робіт, послуг), основних фондів повинна бути обумовлена саме метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях і таке право на нарахування податкового кредиту виникає у платника незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Ніяких застережень стосовно обов'язкового надання платником податку податковому органу документів у підтвердження передачі права власності на виконані роботи, товари, основні фонди Податковим кодексом України не встановлено.

З акту перевірки вбачається, що податковий кредит позивачем сформований за правилами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, відповідно до якого датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У позивача наявні відповідні податкові накладні на суму ПДВ, що була віднесена до податкового кредиту, податкові накладні надані по першої із подій -по факту списання коштів з банківського рахунку позивача на оплату товарів (робіт, послуг), а тому позивач при віднесенні сум ПДВ до складу податкового кредиту діяв у відповідності із положеннями Податкового кодексу України.

Що стосується епізоду включення позивачем до складу податкового кредиту за липень 2011 року ПДВ у сумі 17932,60 грн. за податковими накладними ТОВ «Югенегобуд»№ 3 від 21.04.2011 року на суму ПДВ 8333,33 грн., ТОВ «Інженерний центр АЛМІС»№ 6 від 08.04.2011 року на суму ПДВ 6125,21 грн., ТОВ «ВКФ САЛД ЛТД»№ 4 від 23.06.2011 року на суму ПДВ 3434,70 грн., СЕС м. Алупка № 393 від 02.06.2011 року на суму ПДВ 39,36 грн., тобто за податковими накладними, що були виписані у іншому податковому періоді -квітні та червні 2011 року, то судова колегія зазначає, що положеннями пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлена дата виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту. Тобто дану норму Кодексу судова колегія розуміє таким чином, що право платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту не може виникнути раніше дати однієї із подій: або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів (робіт, послуг) або дати отримання платником податку товарів (робіт, послуг), що підтверджено податковою накладною. Що стосується включення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту після того, як виникло таке право, то Податковий кодекс України встановлює тільки строк, протягом якого за платником податку зберігається таке право. Так, відповідно до пункту 198.9 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Враховуючи, що позивачем не пропущений вказаний строк, то у судової колегії відсутні правові підстави до висновку про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту липня 2011 року суми ПДВ 17932,60 грн.

При таких обставинах справи судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.01.12 по справі № 2а-14368/11/7/0170 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.01.12 по справі № 2а-14368/11/7/0170 - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис З.І.Курапова

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська