Рішення

від 21.11.2006 по справі 17675-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17675-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 411

РІШЕННЯ

Іменем України

21.11.2006Справа №2-9/17675-2006

За позовом - Дочірнє підприємство „ТІС-Крим”, (98307, АРК, м. Керч, с. Жуковка)

До відповідача - UGTRANS TERMINAL CO.LTD, (121-123 Makarios Avt. Limasol Ciprus, поштова адреса: 98300, АРК, м. Керч, головпоштамт, а/с 99)

Про визнання недійсним договору купівлі-продажу №14-К від 01.12.03.    

                                                                                                          Суддя  Пєтухова Н. С.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від  Позивача – Петросенко І. М., довіреність у справі.

Від  Відповідача – Цветков  О. Я, довіреність у справі.

Суть справи:

Позивач звернувся  з позовними вимогами  до відповідача  про визнання недійсним договору купівлі-продажу №14-К від 01.12.03 р. укладеного між Позивачем та Відповідачем, у зв'язку з  невідповідністю угоди вимогам законодавства, а також перевищенням повноважень директора Позивача.

За клопотанням представників сторін провадження у справі  здійснювалося російською мовою у відповідності до ст. 10 Закону України “Про судоустрій” .

Позивач у судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач у відзиві на позов від 20.11.06 позовні вимоги визнав у  повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

          01 грудня 2003 року між дочірнім підприємством «ТІС-Крим і фірмою UGTRANS TERMINAL CO.LTD (Кіпр) був укладений договір купівлі-продажу корабля «Волго Дон 75» №14-К. Цей договір був зареєстрований в Міністерстві економіки АРК.   

Відповідно до вимог ст.ст.123,124 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» №4002 від 24.02.94, Арбітражна угода укладається у письмовій формі.

Також, відповідно до Угоди між Україною і Республікою Кіпр  „Про правову допомогу в цивільних справах” №8 від 06.09.04, ратифікованої Законом України №2910-IV, передбачено згідно вимог ст.17 Угоди, що цей спір підлягає розгляду в Господарському суді АРК із застосуванням права України.

Таким чином, згідно з вимогами ст.4 Європейської конвенції «Про зовнішньоторговельний арбітраж», ст.8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», ст.77 Закону України «Про міжнародне приватне право» цей спір підлягає розгляду в Господарському суді АРК із застосуванням права України.

          Судом встановлено, що позовні вимоги фірми дочірнього підприємства “ТІС-Крим” до UGTRANS TERMINAL CO.LTD (Кіпр) про визнання недійсним договору купівлі-продажу №14-К від 01.12.03 ґрунтуються на обставинах, встановлених судовими рішеннями, які набрали чинності.

Відповідно до п.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.   

          Відповідно з Рішенням Господарського суду АРК від 24.02.06 у справі № 2-11/4545-2006 між фірмою UGTRANS TERMINAL CO.LTD (Кіпр) та  ДП “ТІС-Крим” встановлено, що 700  тисяч  доларів США, які були сплачені 09.12.03 р. Позивачем згідно договору купівлі-продажу №14-К  від 01.12.03 кораблю “Волго Дон 75”, фактично було використано Відповідачем як погашення раніше наданої позики, зареєстрованої в Головному управлінні НБУ в АРК за №198   від 09.10.03.   

Договір купівлі-продажу №14-К від 01.12.03 на суму 700 тис. доларів США укладений з перевищенням повноважень, визначених п.7.2 Статуту ДП „ТІС-Крим”, оскільки операції на суму, що перевищує 50 тис. грн., підлягають затвердженню Засновником. Такої згоди для здійснення операції директор ДП „ТІС-Крим” не одержував, що є порушенням вимог, передбачених ст.50 Цивільного кодексу УССР (редакції 1963 р.).

Договір №14-К від 01.12.03 купівлі-продажу кораблю “Волго Дон 75” мав істотні недоліки, оскільки був укладений в простій письмовій формі, тоді як діюче на той час законодавство ст.47 Цивільного кодексу УССР від 18.07.63 р.  вимагало нотаріального посвідчення угоди по відчуження кораблю у зв'язку з необхідністю державної реєстрації придбаного судна у Державному реєстрі суден України.

Предметом договору купівлі-продажу №14-К від 03.12.03 був корабель «Волго-Дон 75», що знаходився на митній території України для проведення ремонту (порт ТОВ «Судоремонтний завод «Південний Севастополь»). Відповідно до вимог ст.ст.10,11 Женевської конвенції «Про умови реєстрації корабля» від 07.02.86 сторони повинні були забезпечити   державну реєстрацію із зміною прапора судна. Класифікаційні вимоги Регістра морського судноплавства дозволяють здійснити зміну прапора судна, яке перебуває в морехідному стані.

Відповідно до п. 34  „Порядку ведення державного суднового реєстру”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.97 №1069, для державної реєстрації  подаються наступні документи: копії правовстановлюючого документу, свідоцтва про придатність судна до плавання (акт технічного огляду), договір іпотеки або довідка про відсутність заставних зобов'язань на судно, документ про оплату збору. Пункт 37 Порядку  встановлює, що копії документів, що надаються для реєстрації, повинні бути посвідчені   нотаріусом за місцем знаходження судна.

Відповідно до вимог ст.103 Закону України «Про нотаріат» №3425 від 02.09.93 р., якщо міжнародним договором встановлені інші правила про нотаріальні дії, ніж ті, що містяться в законодавстві України, то при здійсненні нотаріальних дій застосовуються правила міжнародного договору.

Судно «Волго Дон 75» повинне було використовуватися в рамках інвестиційного проекту «Будівництво і експлуатація Комплексу морської залізничної поромної переправи в  порту Крим», затвердженому Радою Міністрів АРК.  Втім, відповідно до наданих представником фірми UGTRANS TERMINAL CO.LTD (Кіпр) документів, корабель перебував в стані ремонту, який був завершений тільки у вересні 2004 року.

Крім того, окрім фінансових витрат для здійснення ремонту, необхідно було сплатити Позивачу згідно п.2.4 договору всі податки і збори, пов'язані з покупкою і реєстрацією судна. Ці витрати збільшували практично втричі вартість корабля. Дійсна вартість корабля є істотною обставиною, що виникла унаслідок помилки Позивача щодо стану корабля і можливості його використання, що служить підставою згідно з вимогами ст.56 Цивільного кодексу УРСР для визнання операції недійсною.

Таким чином, договір купівлі-продажу №14-К від 01.12.03 р. є угодою, укладеною внаслідок помилки і не був спрямований на реальне настання юридичних наслідків, передбачених  вимогами міжнародного законодавства  у зв'язку з неможливістю їх настання і не відповідав  вимогам, передбаченим  ст. 47 Цивільного кодексу УССР (редакції 1963 р.).

Міжнародне законодавство встановлює додаткові умови по операціях, зв'язаних з продажем морських судів.

Міжнародна конвенція ООН Про морські застави від 05.06.93, ратифікована Законом України №240 від 22.11.02, встановлює особливості реєстрації морських судів (ст.3), а саме, у всіх інших випадках, що спричиняють за собою виключення судна з реєстру держави-учасника, така держава-учасник не дозволяє власнику виключити судно з свого реєстру до тих пір, поки з нього не будуть виключені всі зареєстровані іпотеки або обтяження або поки не буде одержано письмову згоду всіх утримувачів таких іпотек або обтяжень. Проте, якщо відповідно до законодавства держави-учасника виключення судна з реєстру виробляється в обов'язковому порядку, крім випадків добровільного продажу, то утримувачам зареєстрованих іпотек або обтяжень прямує повідомлення про майбутнє виключення судна з реєстру, з тим щоб такі утримувачі вжили належні заходи для захисту своїх інтересів; якщо тільки не було одержано згоди цих утримувачів, виключення з реєстру виробляється лише після закінчення розумного періоду часу, що становить не менше трьох місяців після відповідного повідомлення таких утримувачів. Без збитку для положень пункту 5 статті 12 судно, що вноситься або внесене в реєстр в державі-учаснику, не підлягає реєстрації в іншій державі-учаснику, за винятком випадків, коли:

a) перша держава видала свідоцтво, що засвідчує, що судно виключене з реєстру; або

b) перша держава видала свідоцтво, що засвідчує, що судно буде негайно виключене з реєстру в той момент, коли буде вироблена нова реєстрація. Дата виключення з реєстру є датою нової реєстрації судна.

Відповідно до вимог ч.5 ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»  №959 від 16.04.91, зовнішньоекономічний контракт може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Для регулювання правовідносин сторін та встановленню недійсності правочину  повинно застосовуватися  діюче цивільне законодавство України з урахуванням вимог ст.33  Закону України “Про міжнародне приватне право”.  

Відповідно до ст.215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Договір купівлі-продажу №14-К від 01.12.03 не відповідає вимогам дійсності правочинів та має одразу  декілька ознак  недійсності,  також передбачених  ст. ст. 229, 230, 234, 235  діючого Цивільного кодексу України ( аналогічні норми містяться у Цивільному кодексі УССР, який діяв на момент укладення договору)  :

- керівник  відповідача діяв з перевищенням повноважень і компетенції, передбаченої Статутом;

- договір купівлі-продажу №14-К від 01.12.03 не був спрямований на реальне набуття  правових наслідків, зумовлених  ним;

- єдиним реальним наслідком перерахування 700 тис. доларів, які мали застосовуватися у розрахунках між сторонами за придбаний корабель є погашення позики позивача по зовсім  іншому правочину, ніж оспорюваний.

- сторони не здійснювали ніяких заходів по прийманню-передачі т\х „Волго Дон 75”, у тому числі і отримання документів, передбачених п.3.4 договору та вимогами спеціального  міжнародного законодавства;

- у бухгалтерському і податковому обліку ДП „ТІС- Крим” відображення будь-яких  операцій по придбанню т\х „Волго Дон 75 не здійснювалось;

- сторони договору через місяць після його укладення змінили предмет договору на  металоконструкції (шпунт Ларсена).  

Сукупність наведених та досліджених судом обставин і доказів стосовно встановлення  недійсності правочину  згідно вимог  гл.16 Цивільного кодексу, відсутність реальних правових  наслідків при укладанні та виконанні зовнішньоекономічної угоди між Позивачем та Відповідачем, передбачених вимогами ст.1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” є належними підставами для задоволення позову.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.7 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”, ст.76 Закону України “Про міжнародне приватне право”, ст.ст. 215, 229-235 Цивільного кодексу України, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.          Позовну заяву задовольнити.

2.          Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 14-К від 01.12.03 р., укладений між ДП “ТІС-Крим”  та фірмою UGTRANS TERMINAL CO.LTD

3.          Стягнути з UGTRANS TERMINAL CO.LTD (POBOX 59016, 4825 Limasol Cyprus 021-33-013377 SWIFT LIKICY 2N 120 “CIPRYS POPULAR BANK Ltd” 121-123 Makarios Avt. Limasol Ciprus) на користь ДП “ТІС-Крим” (98307, АРК, м. Керчь, с.Жуковка п/р 2600510824 в АБ «Морський» м. Севастополь, МФО 324742, ЗКПО 31717661) 85 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                  Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.