Ухвала

від 03.10.2012 по справі 2а-1846/12/0170/12

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1846/12/0170/12

03.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 12.03.12 у справі № 2а-1846/12/0170/12

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим, 96400; АДРЕСА_2 Крим, 96400)

до Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі АР Крим (вул. Кірова, 6, смт. Чорноморське, Чорноморський район, Автономна Республіка Крим, 96400)

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнані протиправними та скасовані рішення Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі АР Крим про застосування фінансових санкцій від 26.01.2012 №10 на суму 340,00 грн., №11 на суму 1062,37 грн., №12 на суму 170,00 грн., №13 на суму 931,39 грн.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ОКПО НОМЕР_1, АДРЕСА_1) 32,19грн.

Не погодившись з постановою суду, представник Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.12, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

26.01.12р. Управлінням Пенсійного фонду України в Чорноморському районі АР Крим, за результатами акту перевірки від 22.12.11р. №63-ф (а.с.7-14), стосовно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій за неведення порядку обліку сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про нарахування та сплату страхових внесків №10 на суму 340,00грн., на підставі п. 6 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 від 09.07.03р., про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів по страховим внескам №11 на суму 1062,37грн., на підставі п. 7 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 від 09.07.03р., про застосування фінансових санкцій за надання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, які використовуються у системі персоніфікованого обліку №12 на суму 170,00грн., на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 від 09.07.03р., про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне надання, надання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України №13 на суму 931,39грн., на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 від 09.07.03р. (а.с. 16-20).

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-IV, в редакції до 01.01.2011р. (далі Закон).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17, ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058 від 09.07.03 р. "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції, що діяла на час вчинення правопорушення, страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до п. 5, 6, 7 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058, в редакції, що діяла на час вчинення правопорушення, за неподання відомостей, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції:

- несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків накладається штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, - штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

Судова колегія зазначає, що рішення №10, №11, №12, №13 про застосування фінансових санкцій були прийняті 26.01.12р., тобто в той час, коли норми п. 5, 6. 7 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратили чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України від 08.07.10р. № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Рішення відповідача не містять посилання на будь-яку іншу норму права.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

На момент прийняття спірних рішень, пункти 5, 6. 7 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратили чинність, у зв'язку із набранням законної сили Законом України № 2464 від 08.07.10р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Судова колегія зазначає, що дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, оскільки відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998р. Пенсійний фонд України відноситься до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

До 01.01.11р., тобто до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.11р.

Відповідно, з 01.01.11р. втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отже, органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.11р. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що органи пенсійного фонду з 01.01.11 р. не вправі за порушення, вчинені до або після 01.01.11р., нараховувати штрафи, визначені ч.9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.11р. суперечить статті 58 Конституції України, не зважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що Управління Пенсійного Фонду України в Чорноморському районі АР Крим при застосуванні фінансових санкцій до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 неправомірно винесло рішення від 26.01.12р. №10, №11, №12, №13 на підставі п. 5, 6. 7 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які було виключено з 01.01.11р. відповідно до Закону України № 2464 від 08.07.10р.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що застосування відповідачем при винесенні рішення від 26.01.12р. №10, №11, №12, №13 недіючої норми права суперечить засадам верховенства права, що передбачає, в першу чергу, суворе дотримання суб'єктами владних повноважень вимог чинного законодавства під час виконання останніми владних управлінських функцій при реалізації публічно-правового інтересу.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.12 у справі № 2а-1846/12/0170/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва