cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
08.01.13 р. Справа № 5006/33/124/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.,
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
до відповідача Приватного підприємства «Буд-Фактор», м.Донецьк (ідентифікаційний код 32270329)
про стягнення заборгованості в сумі 50829,94грн., 3% річних у розмірі 192,18грн., пені у розмірі 23381,77грн.
за участю представників:
від позивача: Кравченко О.В. за довіреністю б/н від 25.06.2012р.,
від відповідача: не з'явився.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрелектромережбуд», м.Артемівськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства «Буд-Фактор», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 50829,94грн., 3% річних у розмірі 192,18грн., пені у розмірі 23381,77грн.
Ухвалою від 21.11.2012р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5006/33/124/2012.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договору субпідряду №28/04 від 28.04.2012р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 50829,94грн. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 192,18грн. та пені у розмірі 23381,77грн.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору субпідряду №28/04 від 28.04.2012р., акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012р., податкової накладної №6 від 20.09.2012р., рахунка-фактури №СФ-0000054 від 08.05.2012р., претензії-вимоги №07/2169 від 18.10.2012р. з додатком та доказами її надіслання, локального кошторису №1-1-1, загально виробничих видатків на будівництво, підсумкової відомості ресурсів, акту прийому-передачі матеріалів після демонтажу від 19.09.2012р., акту приймання-передачі матеріалів від 20.09.2012р., договірної ціни, видаткової накладної №378 від 10.05.2012р., накладної №35 від 25.05.2012р., накладної-специфікації №36011538, актів на закриття прихованих робіт, акту на приховані роботи, банківської виписки.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 173, ч.1 ст. 216, ч.1 ст. 220, ч.1 ст. 224, ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України.
24.12.2012р. позивачем надано пояснення по справі, за якими останній зазначає, що договірні правовідносини між сторонами щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не суперечать Закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а розрахунок пені відповідає умовам договору.
24.12.2012р. відповідачем надано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з надходженням представника відповідача на лікарняному, а відтак неможливістю надання до суду відзиву на позовну заяву.
28.12.2012р. позивачем надано клопотання, за яким останній просить суд витребувати у відповідача затверджений штатний розклад підприємства, підтверджуючі відрядження та хворобу документи (наказ про відрядження, листок непрацездатності), та у випадку непредставлення документів до встановленої дати судового засідання розглянути справу за наявними документами справи.
Дослідивши вищевказане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивної доцільності у витребуванні вищевказаних документів, у зв'язку із чим, вказане клопотання не підлягає задоволенню.
Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:
28.04.2012р. між Приватним підприємством «Буд-Фактор» (генеральний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрелектромережбуд» (субпідрядник) укладено договір субпідряду №28/04 (далі - Договір), в порядку та на умовах, визначених даним договором, з матеріалів генерального підрядника, а також з власних матеріалів, субпідрядник зобов'язується виконати на об'єкті: «Будівництво автодороги від вул.Байдукова до пр.Київського в Київському районі ІІ пусковий комплекс на ділянці автодороги від вул.Молодіх Шахтарів до ПК 21, а саме: переоблаштування КЛ-6кВ, водоводів, каналізації, каналізації, тепломережі; кабельні повітряні мережі; телефонна каналізація, тепломережі; кабельні повітряні лінії; телефонна каналізація, дощова каналізація, зовнішнє освітлення; світлофори» роботи з переобладнання повітряної лінії електропередачі на ПК 35+70 при будівництві автомобільної дороги від вулиці Байдукова до проспекту Київського в Київському районі в місті Донецьку на ділянці автодороги від ПК 27+00 до ПК 41+97 (далі - роботи), а генеральний підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані у відповідності з цим договором роботи (п.1.1. Договору).
На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ні змін, ні доповнень щодо виконання умов Договору.
Доказів визнання в судовому порядку вказаного Договору недійсним сторонами суду не представлено.
За п.1.2. Договору склад та обсяги робіт за даним договором визначені кошторисною документацією, яка затверджена генеральним підрядником та є невід'ємною частиною цього договору.
У відповідності до п.9.1. Договору цей договір вступає в силу в день його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2012р., проте в будь-якому випадку припиняє свою дію не раніше моменту повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе за цим договором зобов'язань. Дострокове розірвання цього договору допускається зі згоди обох сторін або у випадках, передбачених законами України та/або умовами цього договору.
Відповідно до п.2.1. Договору договірна ціна робіт визначається згідно ДБН Д.1.1-1-2000 та є динамічною (додаток №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною) та складає 397302,00грн. з урахуванням ПДВ 20%.
Пунктом 4.1. Договору визначено, що після підписання договору, на підставі виставленого субпідрядником рахунка, генеральний підрядник перераховує на поточний рахунок субпідрядника аванс в розмірі 30% від договірної ціни для придбання матеріальних ресурсів, обладнання, паливно-мастильних матеріалів.
Як зазначає позивач, останнім відповідачу було виставлено рахунок №СФ-0000054 від 08.05.2012р. на суму 119190,60грн. на підставі Договору за переобладнання повітряної мережі електропередач на ПК 35+70 при будівництві автомобільної дороги від вулиці Байдукова до проспекту Київського в Київському районі в місті Донецьку на ділянці автодороги від ПК 27+00 до ПК 41+97.
Як вбачається з банківської виписки, яка наявна в матеріалах справи, 18.06.2012р. генеральним підрядником на користь субпідрядника перераховано грошові кошти у розмірі 40000,00грн. і з зазначенням призначення платежу «передплата за переобладнання мережі електропередач згідно рахунка №СФ-0000054 від 08.05.2012р.»
За п.4.3. Договору кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюється генеральним підрядником протягом 15 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-прийомки виконаних робіт.
Так, сторонами 20.09.2012р. складено акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012р. за Договором на суму 90829,94грн., який підписаний з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок що вказані роботи прийняті генпідрядником без заперечень.
Відтак, кінцевий термін оплати виконаних робіт, враховуючи умови Договору, становить 05.10.2012р. Проте, у встановлений термін генпідрядник не здійснив субпідряднику оплату виконаних робіт, внаслідок чого у відповідача перед позивачем з 06.10.2012р. виникла заборгованість за Договором у розмірі 50829,94грн.
Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором субпідряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.
За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 50829,94грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Також відповідно до позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 05.10.2012р. по 19.11.2012р. у розмірі 23381,77грн., 3% річних за період з 05.10.2012р. по 19.11.2012р. у розмірі 192,18грн.
Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
За п.7.4. Договору у випадку порушення генпідрядником прийнятих за договором зобов'язань, він оплачує субпідряднику пеню в розмірі 1% від вартості робіт за договором за кожний день прострочення виконання зобов'язання, а також відшкодовує збитки, спричинені неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором з урахуванням 3% річних та інфляції.
Так, суд зазначає, що ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Проте, статтею 3 вищевказаного Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, враховуючи вищенаведені приписи, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість та суперечність чинному законодавству України наданого позивачем розрахунку пені в частині визначення розміру ставки, яка підлягає застосуванню.
Крім того, дослідивши розрахунок пені, суд зазначає, що у вказаному розрахунку позивачем невірно визначено початкову дату здійснення нарахування. Так, позивачем визначено 05.10.2012р., тоді як суд вище встановив початок виникнення заборгованості - 06.10.2012р.
Здійснивши розрахунок пені за період з 06.10.2012р. по 19.11.2012р. з урахуванням приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню становить 937,44грн.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд зазначає, що у вказаному розрахунку позивачем також невірно визначено початкову дату здійснення нарахування. Так, позивачем визначено 05.10.2012р., тоді як суд вище встановив початок виникнення заборгованості - 06.10.2012р.
Здійснивши перерахунок 3% річних за період з 06.10.2012р. по 19.11.2012р. самостійно за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» судом встановлено, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню становить 187,49грн.
Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 631, 837, 838 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектромережбуд», м.Артемівськ до відповідача, Приватного підприємства «Буд-Фактор», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 50829,94грн., 3% річних у розмірі 192,18грн., пені у розмірі 23381,77грн. задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Буд-Фактор» (83076, м.Донецьк, вул.Галана Ярослава, б.3, ідентифікаційний код 32270329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектромережбуд» (84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул.Широка, буд. 6, ідентифікаційний код 31534814) суму заборгованості у розмірі в сумі 50829,94грн., пені у розмірі 937,44грн., 3% річних у розмірі 187,49грн., судовий збір у розмірі 1123,88грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні 08.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 09.01.2013р.
Суддя Сич Ю.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 08.01.2013 |
Оприлюднено | 09.01.2013 |
Номер документу | 28487532 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Сич Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні