Ухвала

від 13.08.2012 по справі 2а-14727/10/17/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14727/10/17/0170

13.08.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Щепанської О.А. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "АБС"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В.) від 22.03.11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "АБС" (вул. Свердлова, 49 к. 21,Керч,Автономна Республіка Крим,98320)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.11 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "АБС" до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Не погодившись з даною постановою суду, представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.11 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивовована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що податкова накладна не може слугувати єдиною підставою для включення зазначеній у ній суми ПДВ до складу податкового кредиту позивача, оскільки в ході проведеної перевірки податковим органом не можливо підтвердити наявність поставок товарів (зернових культур) від контрагента-постачальника ПП "Зернодар" на адресу ТОВ "Зерновий термінал "АБС", тому на думку апелянта зазначені правочини мають ознаки нікчемності.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим.

Позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "АБС"-суб'єкт господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи 32316183, що здійснює свою діяльність на підставі нової редакції Статуту (а.с.38-44), затвердженої загальним зборами учасників, викладеному у протоколі від 14.01.05р. №01, зареєстрований Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 24.02.03р. за адресою: 98320, АР Крим, м. Керч, вул. Свердлова, буд. 49, кв. 421, (а.с. 9-10), перебуває на обліку платників податків зборів, інших обов'язкових платежів у ДШ в м. Керчі АР Крим, є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 00339816, свідоцтво серії НБ № 323213 (а.с.45).

Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим було проведено перевірку, за результатами якої складено акт від 20.08.10р. №1165/23-4/32316153, в якому зафіксовано порушення абз "а" п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що виразилося в завищенні суми, що заявлена до відшкодування по декларації з ПДВ за вересень 2009 року на суму ПДВ 190 889,0 грн. (а.с.11-13). За результатами перевірки винесено податкове повідомлення рішення від 25.08.10р. №0000232304/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 190 889,00 грн (а.с.14).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість"чітко визначено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку -постачальником товарів (послуг).

Положення підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону повністю кореспондуються із положеннями підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону, відповідно до якого право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Приймаючи до уваги положення частини 1 статті 9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, наявність вказаних документів підтверджує відповідні господарські дії -зареєстровані та обліковані події та факти, аналіз яких розкриває об'єктивну картину господарської діяльності суб'єкта господарювання та відображає необхідність їх фіксації в податковій звітності.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 2.1 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Факт наявності первинних документів не може бути проігнорований контролюючим органом, оскільки тільки аналіз первинних документів може давати об'єктивну картину господарської діяльності і, відображення її результатів в податковій та бухгалтерській звітностях.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "Зерновий термінал "АБС" та ВАТ "Урожайненське КХП" укладено договір поставки від 11.08.09р. № АЗ-269-1108/09-АБС, відповідно до якого позивач, як покупець, придбав ячмінь українського походження врожаю 2009 року кількістю 2000 тисячі тон на загальну суму з урахуванням ПДВ 1710000,00грн. (а.с.47).

Відповідно до видаткової накладної від 19.08.09р. №6677 встановлено, що позивач замовив до придбання 300 тон ячменю на загальну 256 500,00 грн., з яких ПДВ складає 42 750,00 грн.

Згідно до податкової накладної від 19.08.09р. № 6677 позивач придбав 300 тон ячменю на загальну 256 500,00 грн., з яких ПДВ складає 42 750,00 грн. З виписки особового рахунку вбачається, що позивач перерахував 14.08.09р. на розрахунковий рахунок ВАТ "Урожайненське КХП" 710 000,00 грн., з яких 118 333,33 грн. складає ПДВ (а.с.48-50).

Відповідно до договору поставки № П-052-0508/09-АБС ТОВ "Зерновий термінал "АБС" - покупець та ТОВ "Сумикомбікорм" - постачальник, придбаває сільськогосподарську продукцію - пшеницю врожаю 2009 року кількістю 1000 тон на загальну суму з урахуваннях ПДВ 840 000,00грн.

З видаткової накладної від 05.08.09р. № ОтСК-000297 встановлено, що позивач замовив до придбання 1000 тон пшениці на загальну суму 840 000,00 грн., з яких ПДВ складає 140 000,00 грн. Відповідно до податкової накладної від 05.08.09р. № ННСК-00290 прибав 1000 тон пшениці на загальну 840 000,00 грн., з яких ПДВ складає 140 000,00 грн. Відповідно до виписки з особового рахунку, позивач перерахував 13.08.09р. на розрахунковий рахунок ТОВ "Сумикомбікорм" 1291200,00 грн., з якнз: 215 200,00 грн. складає ПДВ (а.с.52-54).

Відповідно до договору від 12.08.09р. № КЕ-3171208/09 укладеного між ТОВ "Зерновий термінал "АБС" та ПП "Виробничо-торгова фірма "АГРОСТАНДАРТ" позивач придбав 500 тон пшениці м'якої українського походження врожаю 2009 року на загальну суму 610 000,00 грн.

Відповідно до податкових накладних від 13.08.09р. № 191 та від 14.08.09р. № 196 придбав 523,8 тон пшениці на загальну суму 639,036 грн., з яких сума ПДВ склала 106 506,00 грн.(а.с.59,61), що також підтверджується видатковими накладними на придбанні товару (а.с.60,62).

Також, згідно до договору поставки від 26.08.09р. № КЕ-349-2608/09-АБС, ТОВ "Зерновий термінал "АБС", як покупець, придбаває у ПП "Виробничо-торгова фірма АГРОСТАНДАРТ", продавця, пшеницю м'яку українського походження врожаю 2009 року загальною кількість 450 тон вартість якої з урахуванням ПДВ складає 571 500,00 грн. (а.с.55).

Податкова накладна від 27.08.09р. № 217 свідчить про придбання 142,94 тон пшениці на загальну суму 181 533,80 грн, з яких сума ПДВ складає З0 255,63 грн. (а.с.56).

Крім того матеріали справи містять докази товарності господарських операцій а саме: товарно-транспортні накладні до договорів поставки від 12.08.09р. № КЕ-317-1208/АБС (а.с.78-102).

Відповідно до договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 24.03.06р., додаткової угоди від 12.08.09р. № 44 до договору від 24.03.06р., укладених між позивачем та ТОВ "Мелагрейн", останнім прийнято на себе обов'язок зі здійснення транспортно-експедиційного обслуговування вантажу, у тому числі забезпечення до місця завантаження рухомого потягу та відправки зернових культур у серпні поточного року на загальну суму 825486,00 грн., на підтвердження чого надано накладні на групу вагонів (а.с.106-113). До того надано накладну на групу вагонів на маршрут щодо транспортування придбаного у ВАТ "Урожайненське КХП" товару (113-115).

Фактичне виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань по вказаних договорах підтверджується отриманням позивачем (покупцем) від контрагентів (продавців) товарно-матеріальних цінностей і їх оплатою. Оплата отриманого товару підтверджується виписками з особового рахунку позивача.

Податкові накладні, отримані позивачем від контрагента, відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", та на вимогу пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість". Доказів того, що контрагенти не є платниками податку на додану вартість або їх свідоцтва анульовані відповідач суду не надав.

Відповідно до п. 1.6 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Доводи відповідача щодо нікчемності вказаних правочинів з положень ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, оцінюються судовою колегією критично, оскільки, як то визначено ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне володіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідач належних доказів на підтвердження доводів правомірності висновків про порушення позивачем норм Закону України "Про податок на додану вартість", викладених в акті перевірки, які також покладено в основу податкового повідомлення-рішення, на вимогу статті 71 КАС України, не надано, як і інших доказів на підтвердження правомірності своїх дій з прийняття оспореного податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 190 889,00 грн.

З наведених підстав, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що прийняте відповідачем спірне податкове повідомлення-рішення не можна вважати таким, що прийнято згідно із наведеними вимогами Конституції України.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.2011 року у справі №2а-14727/10/17/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 серпня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук