Ухвала

від 08.01.2013 по справі 917/22/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство

08.01.2013р. № 917/22/13-г Суддя Ореховська О.О., розглянувши документи, які отримані суддєю Ореховською О.О. 08.01.2013 року, про що зроблено відповідний напис на заяві про порушення провадження у справі про банкрутство

по заяві Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, адреса для листування: 36029, м. Полтава, вул. Шведська, 2, код ЄДРПОУ 14360570)

про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава транспорт груп" (36008, м. Полтава, вул. Автобазівська, буд. 2/9, код ЄДРПОУ 30978816) відповідно до вимог ст.52 Закону України " „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",

встановив: вищевказана заява Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі по тексту - заявник) від 28.12.2012 р., б/н (вх. № 5/13 від 02.01.2013 р.) подана без додержання вимог ст. ст. 7, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з огляду на наступне.

Заявник в заяві від 28.12.2012 р., б/н (вх. № 5/13 від 02.01.2013 р.) про порушення справи по банкрутство відсутнього боржника визначає як підстави для порушення справи про банкрутство боржника в порядку вимог ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема:

- наявність у боржника заборгованості перед Банком в сумі 13 743,12 Євро, що за курсом НБУ станом на 02.11.2012 р. становить 142 528,77грн.. Зазначена заборгованість підтверджується рішенням господарського суду Полтавської області від 12.07.2007 р. по справі № 20/239.

- відсутність юридичної особи - боржника за його місцезнаходженням, що на думку ініціюючого кредитора підтверджується Довідкою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.09.2012p. за №14764701.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14 травня 1992 р. № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30 червня 1999 р. № 784-XIV, далі -Закон), Господарським процесуальним кодексом України (далі -ГПК), іншими законодавчими актами України

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство повинна містити, зокрема, виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

У відповідності до вимог ч. 7 ст. 7 Закону, заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання; докази обґрунтованості вимог кредитора.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Тобто, Закон встановлює, що кредитор зобов'язаний викласти в заяві обставини, в підтвердження наявності зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання, безспірність грошових вимог, склад вимог, неплатоспроможність боржника та обставини щодо його відсутності, при цьому, не має значення розмір його вимог до боржника та строк виконання зобов'язань.

Ініціюючи порушення справи про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава транспорт груп" заявник, зокрема, зазначає наступне.

16.04.2003 р. між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Приватінвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава транспорт груп" (Позичальник) укладено Кредитний договір за № 310 на виконання умов якого Банк надав Позичальнику кредит з лімітом кредитування у розмірі 40 000,00 Євро, у термін до 15 квітня 2004 р., зі сплатою відсотків , комісійної винагороди, в обумовлені договором терміни.

В подальшому, сторонами вносились зміни до вищевказаного Кредитного договору шляхом укладання Додаткових угод.

17.05.2006р. між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Приватінвест" (Кредитор) та Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (Банк) укладено Договір відступлення права вимоги за № 310, відповідно до умов якого Кредитор відступив Банку в повному обсязі права вимоги до боржника - Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава транспорт груп", що випливають з Кредитного договору № 310 від 16.04.2003 р., укладеного між Кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава транспорт груп".

У зв"язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава транспорт груп" кредитних зобов'язань згідно Кредитного договору № 310 від 16.04.2003 р. Закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до боржника про стягнення існуючої заборгованості по кредиту.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.07.2007 р. у справі № 20/239 позовні вимоги Банку задоволено повністю, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава транспорт груп" на користь Банку 162 326,19грн. заборгованості за Кредитним договором № 310 від 16.04.2003 р., 1 623,26грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вищевказаного рішення по справі № 20/239 господарським судом Полтавської області 17.09.2007 р. видано наказ, який стягувачем пред"явлено на виконання до органу державної виконавчої служби (постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.11.2007 р.).

За повідомленням Банка, на дату звернення ним до господарського суду Полтавської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава транспорт груп", заборгованість згідно наказу господарського суду Полтавської області від 17.09.2007 р. по справі № 20/239 в ході виконавчого провадження не погашена.

Станом на 03.11.2012 р. заборгованості боржника перед Банком складає 13 743,12 Євро, що за курсом НБУ станом на 02.11.2012 р. становить 142 528,77грн..

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України ( див. Постанову ВГСУ від 26.01.2011 року по справі № П26/1318-10) за Законом про банкрутство вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами , зокрема , виконавчими .

При цьому наявність безспірних вимог кредиторів , які підтверджені документами виконавчого провадження є обов"язковою передумовою для порушення справи про банкрутство як за заявою кредитора ( кредиторів) так і за заявою податкових органів, за заявою органів, контролюючих сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Тобто, ініціюючий кредитор повинен надати господарському суду постанову про відкриття виконавчого провадження та довідку про хід виконання рішення та наказу суду органом державної виконавчої служби або відповідний документ, який би свідчив про стан виконавчого провадження на день звернення з заявою про порушення справи про банкрутство.

Вищезазначені документи не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків ( див. Постанову Вищого господарського суду України від 09.06.2010 р. по справі № 16/277/09).

При зверненні заявником до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника до вищевказаної заяви заявником не додано довідку чи лист довільної форми державного виконавця про стан виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 17.09.2007 р., виданого на примусове виконання рішення господарського суду Полтавської області від 12.07.2007 р. по справі № 20/239.

Також, як вбачається з представлених заявником документів та було встановлено господарським судом Полтавської області під час розгляду справи № 20/239 ( рішення по вказаній справі додане до заяви) , згідно Договору відступлення права вимоги № 310 від 17.05.2006 р. Відкрите акціонерне товариство акціонерний банк "Приватінвест" здійснило відступлення Закритому акціонерному товариству комерційному банку "ПриватБанк", окрім прав вимоги до боржника - Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава транспорт груп", що випливають з Кредитного договору № 310 від 16.04.2003 р., також права вимоги за договорами, які забезпечують виконання зобов"язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава транспорт груп" перед Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Приватінвест", а саме:

- по договору застави майнових прав № 950 від 12.08.2005 р.;

- по договору застави майнових прав № 945 від 28.03.2005 р.;

- по договору застави майнових прав № 942 від 23.03.2005 р.;

- по договору застави майнових прав б/н від 16.04.2003 р.;

- по договору відступлення права вимоги (цесії) № 945 від 28.03.2005 р.;

- по договору відступлення права вимоги (цесії) № 942 від 23.03.2005 р.;

- по договору застави б/н від 16.04.2003р.;

- по договору уступки права вимоги від 16.04.2003р.

Відповідно до п. 8 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитора про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Всупереч вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заявником не надано документальні докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою.

Крім того, заявником взагалі не були додані до заяви вищевказані договора застави, які забезпечують виконання зобов"язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава транспорт груп" згідно Кредитного договору № 310 від 16.04.2003 р.. Ненадання вказаних договорів не дає змогу суду з"ясувати на момент порушення справи про

банкрутство, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою , а також не дає можливостя з"ясувати чи це єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, і чи забезпечена вона активами саме боржника, а не майнового поручителя.

Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначає однією з підстав порушення справи про банкрутство, на яку і посилається заявник ініціюючи порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава транспорт груп", відсутність керівних органів боржника -юридичної особи за її місцезнаходженням.

Як зазначає Вищий господарський суд України в Постанові від 15.07.2009 р. по справі № Б-21/14 при з'ясуванні обставин та встановленні факту відсутності за місцезнаходженням громадянина-підприємця -боржника або керівних органів боржника -юридичної особи слід керуватися положеннями, зокрема, ст.ст. 17-19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" та даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

В п. 105 Постанови № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкруство" Пленум Верховного суду України вказує, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Заявником в підтвердження відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням було надано Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців станом на 26.09.2012р. Проте, у вищевказаній довідці міститься запис про дату та назву останньої реєстраційної дії - 06.07.2012р. - внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава транспорт груп", що не є тотожним запису - відсутність за місцезнаходженням ( див. Постанову ВГСУ від 15.07.009 р. по справі № Б-21/14).

З огляду на вищевикладене, Довідка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 26.09.2012р., надана Банком на підтвердження факту відсутності боржника за місцезнаходженням, не може визнаватися належним доказом.

З врахуванням вищевикладеного, керуючись ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя, -

УХВАЛИВ:

Повернути заяву Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, адреса для

листування: 36029, м. Полтава, вул. Шведська, 2, код ЄДРПОУ 14360570) про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава транспорт груп" (36008, м. Полтава, вул. Автобазівська, буд. 2/9, код ЄДРПОУ 30978816).

Додаток: заява та додані до неї матеріали, на 39 аркушах, в т.ч. платіжне доручення від 29.10.2012 року.

Роз'яснити заявнику, що повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного порушення.

Суддя О.О. Ореховська