Рішення

від 17.12.2012 по справі 8/121-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2012 р. Справа № 8/121-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер», ідентифікаційний код: 32559075, місцезнаходження: 02192, м.Київ, вул. Миропільська, 4,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1,

про стягнення заборгованості ,

за участю представників сторін

від позивача: Єрьомін В.О., який діє на підставі довіреності від 25.09.2012 року за № 3;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю «Кушнер»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу продукції від 23.07.2009 року за № 6686 (далі за текстом: Договір) у вигляді основного боргу у сумі 4205,54 грн. (чотири тисячі двісті п'ять гривень 54 коп.).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач порушуючи умови Договору купівлі-продажу продукції від 23.07.2009 року за № 6686 не здійснив оплату придбаного у Позивача товару, в зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість у вигляді основного боргу за Договором перед Позивачем на загальну суму 4205,54 грн. (чотири тисячі двісті п'ять гривень 54 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2012 року порушено провадження у справі №8/121-12 та призначено останню до розгляду на 03.12.2012 року.

03.12.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 12.11.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 12.11.2012 року не виконав. Ухвалою суду від 03.12.2012 року розгляд справи відкладено на 17.12.2012 року.

17.12.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвал суду від 12.11.2012 року та від 03.12.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 12.11.2012 року та від 03.12.2012 року не виконав.

У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 17.12.2012 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п. 1, п. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

23.07.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кушнер»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст. ст. 202, 655, 712 Цивільного кодексу України укладено Договір купівлі-продажу продукції від 23.07.2009 року за № 6686, відповідно до умов п. 1 Розділу 1 якого, Продавець (Позивач) зобов'язаний продавати продукцію Покупцю (Відповідачу). Згідно замовлення, яке подається «Покупцем»будь-яким чином (письмово, через торгового представника, телефоном, факсом, ел. поштою), «Покупець»зобов'язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного Договору та повертати тару в строк та на умовах, передбачених даним Договором.

За умовами п.п. 3, 4 Розділу 1 Договору, продукція доставляється централізовано транспортом «Продавця»або, за бажанням «Покупця», шляхом самовивозу зі складу «Продавця». Місце доставки продукції узгоджується «Сторонами»при прийнятті замовлення. Прийняття «Покупцем»продукції вважається підтвердженням узгодження кількості, ціни та асортименту продукції. Підтвердженням факту узгодження умов доставки продукції є підписана «Сторонами»товарно-транспортна накладна. Після підписання «Сторонами»товарно-транспортної накладної, претензії щодо кількості та якості (крім прихованих недоліків) продукції «Продавцем»не розглядаються. При централізованій доставці продукції «Покупець»(або довірена особа «Покупця») приймає фактичну її кількість від водія-експедитора, який здійснює її доставку, ставить круглу печатку (у випадку наявності) на товарно-транспортній накладній (ТТН), підпис та прізвище відповідальної особи своєї організації та пише на ній назву організації. У разі відсутності на місці прийому продукції круглої печатки, «Покупець»має право отримати продукцію при умові передачі водію-екпедитору, який здійснює її доставку, належним чином оформленої довіреності з обов'язковою наявністю круглої печатки.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 Розділу 3 Договору, продукція відпускається «Продавцем»за вільновідпускними цінами, які зазначаються в товарно-транспортних накладних. У випадку централізованої доставки продукції, доставка продукції «Покупцю»та повернення тари від «Покупця»здійснюється за рахунок «Продавця». Відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок «Продавця». Відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу. При відвантаженні продукції без попередньої оплати «Покупець»зобов'язується у термін 7 (семи) днів повністю оплатити всю отриману продукцію.

Згідно п. 2 Розділу 4 Договору, ціна на окрему партію продукції вказується «Продавцем»в товарно-транспортних накладних, яку «Покупець»повинен розглядати як оферту з боку «Продавця». Факт прийому «Покупцем»від «Продавця»(або водія-експедитора) продукції означає згоду «Покупця»з запропонованою ціною, сумою транспортних витрат та асортиментом продукції.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що на виконання вимог Договору купівлі-продажу продукції від 23.07.2009 року за № 6686 Позивач з дотриманням вимог ст. ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України 05.06.2010 року та 11.06.2010 року передав, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 4205,54 грн. (чотири тисячі двісті п'ять гривень 54 коп.), що підтверджено видатковими накладними від 05.06.2010 року за № ВН-К21707 і від 11.06.2010 року за №ВН-К22811 , а також актом звірки взаєморозрахунків станом на 04.12.2012 року б/№, копії яких знаходяться в матеріалах справи та достовірність яких Відповідачем не заперечується .

Видаткові накладні від 05.06.2010 року за № ВН-К21707 і від 11.06.2010 року за №ВН-К22811 підписані Відповідачем на виконання вимог п.п. 3, 4 Розділу 1 та п. 2 Розділу 4 Договору і ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу строків, обсягу та якості поставлених товарів з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем поставленого товару у обсягах, асортименті та вартістю, визначених в зазначених видаткових накладних, достовірність яких Відповідач не заперечує. Тобто, підписані Відповідачем видаткові накладні без будь-якого зазначення Відповідачем про наявність дефектів або не згоди з вартістю, якістю та обсягом поставлених Позивачем товарів, а також відсутність заперечень Відповідача на акт звірки взаєморозрахунків, свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Поясненнями Позивача, які він дав в судових засіданнях 03.12.2012 року та 17.12.2012 року під час розгляду справи № 8/121-12, письмовими доказами у справі у вигляді видаткових накладних від 05.06.2010 року за № ВН-К21707 і від 11.06.2010 року за №ВН-К22811 та актом звірки взаєморозрахунків станом на 04.12.2012 року б/№ підтверджується, що Відповідач в порушення вимог ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п. 1 Розділу 1, п. 3 Розділу 3 Договору не оплатив поставлений Позивачем товар, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем станом на 17.12.2012 року за Договором наявна заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 4205,54 грн. (чотири тисячі двісті п'ять гривень 54 коп.).

Судом береться до уваги те, що Позивачу від Відповідача станом на 17.12.2012 року будь-яких заяв або претензій щодо строків поставки товарів, їх вартості та якості не надходило. Відповідачем суду не надано доказів, заяв та пояснень щодо порушення Позивачем строків поставки товарів або щодо їх якості чи оплати Відповідачем останніх.

Суд на підставі вищенаведеного дійшов висновку, що факт належного виконання Позивачем умов Договору є встановленим та доведеним. Відповідачем факти своєчасного та належного здійснення Позивачем поставки якісного товару, передбаченого Договором, не заперечені, доказів зворотнього суду не надано.

В ході розгляду справи № 8/121-12 судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми 4205,54 грн. (чотири тисячі двісті п'ять гривень 54 коп.) в якості основного боргу Відповідача перед Позивачем станом на 17.12.2012 року, за наслідками чого суд погоджується з позицією Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача перед Позивачем.

Перевіривши достовірність та правильність зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору.

Таким чином, станом на 17.12.2012 року за Відповідачем рахується перед Позивачем заборгованість по сплаті основного боргу за Договором у сумі 4205,54 грн. (чотири тисячі двісті п'ять гривень 54 коп.).

Доказів повної оплати чи оплати інших частин заборгованості Відповідачем поставлених Позивачем товарів за Договором суду в ході розгляду справи не надано.

Станом на 17.12.2012 року основна заборгованість за Договором у сумі 4205,54 грн. (чотири тисячі двісті п'ять гривень 54 коп.) Відповідачем не погашена.

У зв'язку з цим вимоги Позивача про стягнення основної заборгованості з Відповідача у сумі 4205,54 грн. (чотири тисячі двісті п'ять гривень 54 коп.) є обґрунтованими та доведеними по суду за допомогою належних і допустимих доказів, внаслідок чого підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача основної заборгованості за Договором у сумі 4205,54 грн. (чотири тисячі двісті п'ять гривень 54 коп.).

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, є належними та допустимими письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятого ним, відповідно до Договору.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та не заперечувались Відповідачем під час судового розгляду справи.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору у сумі 1677,00 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят сім гривень 00 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді витрат по сплаті судового збору у сумі 1677,00 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят сім гривень 00 коп.), у зв'язку з чим, зазначена сума господарських витрат являється обґрунтованою та підлягає стягненню з Відповідача як сторони, внаслідок неправильних дій якої виник спір, на користь Позивача в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу продукції від 23.07.2009 року за № 6686, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер», ідентифікаційний код: 32559075, місцезнаходження: 02192, м.Київ, вул. Миропільська, 4, заборгованість за Договором купівлі-продажу продукції від 23.07.2009 року за № 6686 у вигляді основного боргу у сумі 4205,54 грн. (чотири тисячі двісті п'ять гривень 54 коп.) та судовий збір у сумі 1677,00 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят сім гривень 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 17.12.2012 року