Ухвала

від 09.01.2013 по справі 1-кс-239/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 1-кс-239/12

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2013 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С. В., при секретарі Горовій Н. Г., за участю слідчого Журавльова О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Е. Шевченка щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність заступника начальника Головного Управління нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ГПУ Е. Шевченко щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування доводів та вимог скарги ОСОБА_1 посилається на те, що 20.11.2012 він звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою про порушення кримінальної справи відносно колишнього голови військового місцевого суду Івано-Франківського гарнізону ОСОБА_3 за ст. 176 КК України.

Листом за підписом заступника начальника Головного управління нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ГПУ Е. Шевченка від 23.11.2012 року його проінформовано про те, що підстав для проведення перевірки в порядку ст. 214 КПК України стосовно ОСОБА_3 немає.

Зазначені дії начальника Головного управління нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ГПУ Е. Шевченка заявник вважає такими, що суперечать вимогам КПК України, і просить визнати протиправною бездіяльність начальника Головного управління нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ГПУ Е. Шевченка щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язати останнього внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом. Кримінальним процесуальним кодексом України суд не наділений правом вживати заходи примусу у вигляді приводу для забезпечення участі заявника в судовому засіданні. Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлений про день місце та час розгляду справи вчасно та належним чином, вважаю можливим прийняти рішення по суті скарги за відсутності заявника на підставі наданих сторонами доказів.

Прокурор просив відмовити у задоволенні скарги з огляду на безпідставність доводів та вимог скарги.

Вивчивши скаргу, заслухавши думку прокурора, приходжу до наступного висновку.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні має бути подана після створення ЄРДР, а, по-друге, містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінально-карного діяння.

Процесуальна дія провадиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями кримінально-процесуального закону, чинного на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ст. 3 КПК України 1960 року, ст. 5 КПК України).

У відповідності до положень ст. 97 КПК України 1960 року, дослідча перевірка за заявою чи повідомленням про злочин з прийняттям одного із рішень, передбачених ч. 2 ст. 97 КПК України, проводилася протягом десяти діб. При цьому, виходячи з положень ст. 95 КПК України 1960 року, заяви чи повідомлення як привід для проведення дослідчої перевірки визнавались такими лише за умови наявності у них об'єктивних даних (доказів) про реальність події злочину, в іншому випадку прийняття по таким заявам чи повідомленням рішення у порядку ст. 97 КПК України 1960 року було необов'язковим і це питання вирішувалось правозастосовним органом у залежності від конкретних обставин справи.

Судовим розглядом встановлено, що 20.11.2012 ОСОБА_1 звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою про порушення кримінальної справи відносно колишнього голови військового місцевого суду Івано-Франківського гарнізону ОСОБА_3 за ст.176 КК України.

Листом за підписом заступника начальника Головного управління нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Е.Шевченко №10/1/3-29933-09 від 23.11.2012 року ОСОБА_1 надано відповідь про відсутність підстав для внесення відомостей за вищезазначеною заявою до ЄРДР. Така позиція обґрунтована тим, що раніше ОСОБА_1 неодноразово звертався до Генеральної прокуратури України з аналогічними заявами, які були розглянуті в порядку Закону України "Про звернення громадян", як такі, що не містять об'єктивних даних про ознаки злочину.

На підтвердження цих обставин прокурор в судовому засіданні надав копію ухвали апеляційного суду, про залишення без змін постанови Печерського районного суду м. Києва від 21 серпня 2012 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неналежної перевірки його звернень про порушення кримінальної справи щодо колишнього голови військового місцевого суду Івано-Франківського гарнізону ОСОБА_3.

Зазначена постанова вмотивована тим, що заява ОСОБА_1 за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин, а отже і приводом для проведення дослідчої перевірки в порядку ст. 97 КПК України 1960 р., оскільки не містить жодних даних про вчинення колишнім головою військового місцевого суду Івано-Франківського гарнізону ОСОБА_3 злочину за викладених заявником обставин.

Право на справедливий судовий розгляд, передбачене статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини передбачає повагу до принципу верховенства права. Одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду (рішення «Салов проти України» від 06.09.2005).

Окрім того, щодо преюдиціальності судових рішень, які набрали законної сили, Верховний Суд України, як найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції, неодноразово висловлювався про обов'язковість прийняття судом, що розглядає справу, тих доказів, які раніше були встановлені судовим рішенням у будь-якій іншій справі, що набрали законної сили.

Оскільки за чинності КПК України 1960 року заява ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи відносно колишнього голови військового місцевого суду Івано-Франківського гарнізону ОСОБА_3 за ст. 176 КК України була розглянута у порядку Закону України «Про звернення громадян», як така, що не містить даних про вчинення злочину, суд не вбачає підстав для того, щоб за доводами скарги зобов'язати Генеральну прокуратуру України внести до ЄРДР відомості за аналогічною заявою ОСОБА_1, а відтак відмовляє у задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність заступника начальника Головного управління нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Е.Шевченко щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С. В. Вовк