Ухвала

від 13.11.2012 по справі 2а-6315/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 р.Справа № 2а-6315/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

суддів -Подобайло З.Г., Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного суду від 24 липня 2012 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

У травні 2012 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар»(далі - ТОВ «Слобожанський миловар») звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2012 року № 0000210044 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за листопад 2011 року у розмірі 4.777 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2.388,5 грн., грудень 2011 року у розмірі 17.437 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8.718,50 грн., всього 22.214 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11.107 грн., скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012 року № 0000200044 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 117.598 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 46.157,25 грн.

Позов вмотивований незгодою з висновками відповідача, що викладені в акті перевірки від 03.05.2012 року № 90/44-0/30357250 про порушення підприємством п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97/ВР із змінами та доповненнями у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин (далі - Закон України №168/97/ВР), п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), що призвело, на думку відповідача, до завищення податкового кредиту у сумі 117.598 грн. та, як наслідок, заниження податку на додану вартість у сумі 117.598 грн., у тому числі за жовтень 2010 року на суму 50.567 грн., за вересень 2011 року на суму 67.031 грн., та завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у загальній сумі 22.214 грн., у тому числі за листопад 2011 на суму 4.777 грн., за грудень 2011 на суму 17.437 грн.

Позивач вважає, що висновки акту перевірки від 03.05.2012 року №90/44-0/30357250 є необґрунтованими та незаконними і не підтверджуються належними доказами, мають невідповідність вимогам чинного законодавства України.

Постановою Харківського окружного суду від 24 липня 2012 року позовні вимоги ТОВ «Слобожанський миловар»задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову Харківського окружного суду від 24 липня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ТОВ «Слобожанський миловар».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС у період з 22.03.2012 року по 26.04.2012 року на підставі направлень та наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС про проведення планової перевірки від 13.03.2012 року № 163 та наказу від 19.04.2012 року № 92 про продовження перевірки, проводилась документальна планова перевірка ТОВ «Слобожанський миловар», код за ЄДРПОУ 30357250, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року за результатами якої було складено акт перевірки від 03.05.2012 року № 90/44-0/30357250.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки про порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України № 168/97/ВР, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що на думку відповідача, призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 139.812 грн., в тому числі за жовтень 2010 року у сумі 50.567 грн., за вересень 2011 року у сумі 67.031 грн., за жовтень 2011 року у сумі 4.777 грн., за листопад 2011 року у сумі 17.437 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 117.598 грн., у тому числі за жовтень 2010 року на суму 50.567 грн., за вересень 2011 року на суму 67.031 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у загальній сумі 22.214грн., у тому числі за листопад 2011 на суму 4.777 грн., за грудень 2011 року суму 17.437 грн., а саме - твердження про нікчемність правочинів укладених між ТОВ «Слобожанський миловар» та його контрагентами - ПП «СОЮЗМОЛТОРГ -2005», ПАФ «ДРОС», ТОВ «ГРАН-ПРИ +».

При цьому, стверджуючи про нікчемність правочинів між ПП «СОЮЗМОЛТОРГ -2005»та ТОВ «Слобожанський миловар», відповідач посилався на висновки акту перевірки, що складений фахівцями ДПІ у місті Полтаві № 3570/23-1/36984757 від 21.04.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «СОЮЗМОЛТОРГ -2005»( код за ЄДРПОУ 36984757) з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства за період з 02.03.2010 року по 31.12.2010 року», яким встановлено, що ПП «СОЮЗМОЛТОРГ -2005»укладені договори надання послуг з організаціями перевезень вантажів ТОВ «Євротранспорт-Од», ПП «Юг-стандарт+», ТОВ «Метіз ЛТД»щодо яких встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, основних фондів, податкових звітів про наявність транспортних засобів. З таких підстав ДПІ у м. Полтаві стверджує, що ПП «СОЮЗМОЛТОРГ- 2005»порушило припис ст. 228 Цивільного кодексу України, та уклало правочин який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним. Усі операції купівлі-продажу ПП «СОЮЗМОЛТОРГ -2005»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними до «вигодо набувача».

З акту перевірки від 03.05.2012 року № 90/44-0/30357250 вбачається, що відповідач прийшов висновку про відсутність можливості встановити зв'язок понесених витрат (з урахуванням ПДВ) ТОВ «Слобожанський миловар»в частині взаємовідносин з ПП «СОЮЗМОЛТОРГ-2005»за фінансово - господарською діяльністю ТОВ «Слобожанський миловар», а тому вважає, що позивач не мав права задіяти при формуванні податкового кредиту жовтня 2010 року податкову накладну № 236 від 22.10.2010 року на придбання жиру кондитерського SV-FORM Н у ПП «СОЮЗМОЛТОРГ-2005»на суму 303.400 грн., у тому числі ПДВ 50.566,67 грн., що призвело до завищення податкового кредиту на суму 50.567 грн.

Судження про нікчемність правочину між ТОВ «Слобожанський миловар»та ПАФ «ДРОС», відповідач обґрунтовує з посиланням на висновок акту перевірки Васильківської ОДПІ № 241/23-2/13737653 від 17.02.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАФ «ДРОС»з питань дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року», у якому зазначено, що ПАФ «ДРОС»не надало первинні документи за серпень 2011 року на підтвердження господарських взаємовідносин зі своїми контрагентами податковому органу у ході перевірки.

Відповідач вважає, що позивач не мав права задіяти у ході формування податкового кредиту серпня 2011 року податкові накладні виписані ПАФ «ДРОС»у серпні 2011 року № 40 від 10 серпня 2011 року на придбання жиру топець яловичини на суму 201.042 грн., у тому числі ПДВ 33.507 грн., та податкову накладну № 67 на придбання у ПАФ «ДРОС»жиру топець яловичини на суму 201.144 грн., у тому числі, ПДВ у розмірі 33.524 грн..

З акту перевірки від 03.05.2012 року № 90/44-0/30357250 вбачається, що відповідач прийшов висновку про неможливість встановити зв'язок понесених витрат ТОВ «Слобожанський миловар»в частині взаємовідносин з ПАФ «ДРОС»в серпні 2008 року, через те, що правочин між ПАФ «ДРОС»та ТОВ «Слобожанський миловар»є нікчемний та позивачем порушено приписи п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту у вересні 2011 року на суму 67.031 грн.

За операціями позивача з ТОВ «ГРАН -ПРИ+», відповідач у акті від 03.05.2012 року № 90/44-0/30357250 вказує, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Слобожанський миловар»п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело, на думку відповідача, до завищення податкового кредиту у жовтні 2011 року на суму 47.77 грн., у листопаді 2011 року на суму 17.437 грн., що у свою чергу призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у загальній сумі 22.214 грн., у тому числі за листопад 2011 року у сумі 4.777 грн., за грудень 2011 року на суму 17.437 грн.

В основу такого твердження відповідача, про встановлені порушення за операціями позивача з ТОВ «ГРАН -ПРИ+», покладено висновок довідки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харків № 630/07-008/32950771 від 28.02.2012 року щодо отримання відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Слобожанський миловар»за жовтень, листопад 2011 року.

Згідно довідки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харків № 630/07-008/32950771 від 28.02.2012 року, ТОВ «ГРАН -ПРИ+»не є виробником металевих виробів, які придбав для господарської діяльності позивач, а є тільки продавцем, тоді як виробником є компанія ТОВ «Промтехноопт», щодо якої у податкового органу не має можливості провести зустрічну звірку. Відповідач вважає, що позивач не мав права задіяти податкову накладну № 50 від 19.10.2011 року на придбання металевих виробів у ТОВ «ГРАН -ПРИ+»на суму 28.659 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 4.776,50 грн., податкову накладну № 8 від 02.11.2011 року на суму 101.541,58 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 16.923,60 грн., податкову накладну № 34 від 11.11.2011 року на суму 3.081,12 грн., у тому числі ПДВ 513,52 грн., у ході формування податкового кредиту жовтня та листопаду 2011 року з підстав неможливості проведення зустрічної перевірки постачальника товару по другому ланцюгу, а саме ТОВ «Промтехноопт».

Неможливість проведення зустрічної перевірки постачальника товару по другому ланцюгу, а саме ТОВ «Промтехноопт»стало основою судження відповідача про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «ГРАН -ПРИ+».

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Слобожанський миловар»уклав договір поставки № 19/05/2010 від 19.05. 2010 року з ПП «СОЮЗМОЛТОРГ-2005». У відповідності до п.1.1. вказаного договору ПП «СОЮЗМОТОРГ- 2005»зобов'язалося постачати (систематично передавати у власність) ТОВ «Слобожанський миловар»олійно-жирову продукцію, а ТОВ «Слобожанський миловар»зобов'язалося приймати товар і вчасно його оплачувати. Згідно п. 5.3 договору поставки № 19/05/2010 від 19.05.2010 року, підписання сторонами накладної на товар підтверджується факт передачі товару в належному виді без прострочень, за кількістю, в асортименті і якості, потрібному ТОВ «Слобожанський миловар»і погодженому сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору у жовтні ПП «СОЮЗМОТОРГ- 2005»поставив позивачу жир кондитерський SV-FORM H 20 тон 500 кілограм за видатковою накладною № РН-223 від 22.10. 2010 року.

Товар приймала за довіреністю працівник позивача - ОСОБА_2, на підставі довіреності № 1541 від 22.10.2010 року, про що зроблено запис у журналі реєстрації довіреностей під порядковим номером 1541 від 22.10.2010 року. Вказаний працівник прийнятий на роботу наказом від 02.08.1994 року № 17К.

ПП «СОЮЗМОТОРГ-2005»залучив для транспортування товару позивачу перевізника - ПП «Феникс», про що свідчить товарно-транспортна накладна від 22.10.2010 року на автомобіль РЕНО.

При прийманні товару, позивач робив лабораторний аналіз сировини, про що відповідно було складено акт від 23.10.2010 року № 202 про результати лабораторного випробовування жиру кондитерського згідно паспорту якості № 00085 від 28.04.2010 року та на підставі свідоцтва № 100-3294/2009 від 09.07.2009 року про атестацію лабораторії ТОВ «Слобожанський миловар»розташованої за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вулиця Свердлова, 53 щодо проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду згідно з галуззю атестації. ПП «СОЮЗМОТОРГ- 2005»надав позивачу у ході поставки товару копію сертифікату якості на товар № 00085 від 28.04.2010 року.

У ході господарських взаємовідносин ПП «СОЮЗМОТОРГ- 2005»та ТОВ «Слобожанський миловар»проводили звіряння розрахунків про що свідчить підписаний з обох сторін акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2010 року.

За поставлений товар, позивач переказав кошти, про що свідчать платіжні доручення на переказ коштів: засвідчені печаткою банку платіжні доручення № 477 на оплату товару ПП «СОЮЗМОТОРГ -2005»від 22.10.2010 року на суму 400.000 грн., № 36 від 21.10. 2010 року на суму 250.000,00 грн.

Облік придбаного жиру здійснювався на балансовому рахунку № 201 (сировина та матеріали), а його списання відбувалося на підставі калькуляцій.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97/ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України №168/97/ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97/ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97/ВР, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97/ВР, податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідачем при проведенні перевірки та у ході судового розгляду справи не доведено відсутності в податкових накладних ПП «СОЮЗМОЛТОРГ- 2005»будь-якого обов`язкового реквізиту податкової накладної, що передбачені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97/ВР: порядковий номер, дату виписки податкової накладної, скорочену назву юридичної особи-постачальника, податковий номер продавця та покупця, місце розташування юридичної особи, опис (номенклатуру) послуг, скорочену назву підприємства - отримувача.

Відповідач не довів обґрунтованість висновку про недотримання позивачем приписів пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97/ВР. Відповідно до вказаної норми закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Відповідач не дав пояснень, чому придбаний жир не призначається для використання в господарській діяльності позивача, тоді як жир є основною сировиною у технологічному процесі виробництва мила, про що позивач надав довідку суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач відніс суми ПДВ до податкового кредиту за операціями з ТОВ «СОЮЗМОЛТОРГ-2005»у загальному розмірі 137.473,33 грн., у тому числі спірну суму податку ПДВ у розмірі 50.566,67 грн. за спірною податковою накладною № 236 від 22.10.2010 року на загальну суму 303.400 грн., у тому числі ПДВ 50.566,67 грн. згідно рядка 129 (ІПН 36984716018) Додатку № 5 "Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту" до декларації з ПДВ за жовтень 2010 року.

Згідно рядка 21 декларації з ПДВ за жовтень 2010 року підприємства-позивача від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду склало 1.013.676,00 грн. Сума ПДВ у розмірі 1.013.676 грн. заявлена позивачем до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Судом встановлено, що витрати позивача по придбанню товару у ТОВ «СОЮЗМОЛТОРГ-2005»підтверджені належним чином, а у ході судового розгляду справи відповідачем це не спростовано, та не доведено фактичними доказами судження відповідача про нікчемність правочину позивача з контрагентом та не доведено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97/ВР.

Колегія суддів погоджується з критичною оцінкою суду першої інстанції висновків, викладених фахівцями ДПІ у м. Полтаві, в акті № 3570/23-1/36984757 від 21.04.2011 року, яким встановлено, що ПП «СОЮЗМОЛТОРГ -2005»укладені договори надання послуг з організаціями перевезень вантажів з ТОВ «Євротранспорт-Од», ПП «Юг-стандарт+», ТОВ «Метіз ЛТД»щодо яких встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів для здійснення необхідної господарської діяльності, основних фондів, податкових звітів про наявність транспортних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, у ході транспортування товару позивачу, ПП «СОЮЗМОЛТОРГ -2005»залучив до транспортування товару ПП «ФЕНІКС», згідно ТТН від 22.10.2010 року, тоді як актом, що складений фахівцями ДПІ у м. Полтаві № 3570/23-1/36984757 від 21.04.2011 року, досліджувалися взаємовідносини ПП «СОЮЗМОЛТОРГ -2005»з організаціями перевезень вантажів з ТОВ «Євротранспорт-Од», ПП «Юг-стандарт+», ТОВ «Метіз ЛТД».

Колегія суддів також погоджується з висновком суду про те, що якщо особа не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру.

З огляду на викладене, суд зазначає, що з урахуванням приписів пункту 6 розділу І, пунктом 5.2 розділу II "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, дані акту, що складений фахівцями ДПІ у м. Полтаві № 3570/23-1/36984757 від 21.04.2011 року не є достатнім доказом порушень податкового законодавства з боку позивача.

Відповідачем не заперечується та не спростовується факт оплати позивачем сум податку на додану вартість у ціні придбаного товару.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Слобожанський миловар»уклав договір поставки № 23/Оснаб/11 від 12.04.2011 року з ПАФ «ДРОС», згідно п. 1.1. якого ПАФ «ДРОС»зобов'язалося передати у власність ТОВ «Слобожанський миловар»товар в асортименті, кількості та по ціні відповідно до замовлення.

На виконання умов договору 10 та 18.08.2011 року ПАФ «ДРОС»продав позивачу жир топець яловичини за видатковими накладними: № РН-0000067 від 18.08.2011 року на суму 201.144 грн., у тому числі ПДВ 33.524 грн., та № РН-40 від 10.08. 2011 року на суму 201.042 грн., у тому числі ПДВ 33.507 грн.

З матеріалів справи вбачається, що товар приймав за довіреністю № 977 від 10.08.2011 року працівник позивача, про що свідчить запис у журналі реєстрації довіреностей за 2011-2012 рік та наказ про призначення на роботу цього працівника (№ 54-К від 23.06.2003 року). При прийманні товару на підставі свідоцтва № 100-3294/2009 від 09.07.2009 року про атестацію лабораторії ТОВ «Слобожанський миловар», розташованої за адресою : Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вулиця свердлова, 53 щодо проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду згідно з галуззю атестації, позивач робив лабораторний аналіз сировини, про що був складений акт від 10.08.2011 року № 142 про результати лабораторного випробовування жиру тваринного та акт від 18.08.2011 року № 147 про результати лабораторного випробовування жиру тваринного.

До матеріалів справи позивачем надано акти звірки взаємних розрахунків станом на 31.08.2011 року між ТОВ «Слобожанський миловар»та ПАФ «ДРОС», що складені у ході господарських взаємовідносин.

За поставлений товар, позивач переказав кошти про що свідчать платіжні доручення на переказ коштів: № 1084 від 11.08.2011 року на суму 50.000 грн., № 2270 від 12.08.2011 року на суму 50.000 грн., № 1109 від 16.08.2011 року на суму 50.000 грн., № 1136 від 18.08.2011 року на суму 51.042 грн., № 2409 від 25.08.2011 року на суму 100.000 грн., № 1169 від 29.08.2011 року на суму 101.144,00 грн.

Списання придбаного позивачем товару у виробництво вбачається з наданої картки рахунку 201 партії РН-40 та РН- 67.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортування товару позивачу за спірною поставкою товару 10 та 18.08.2011 року відбувалося за рахунок ПАФ «ДРОС», про що вказують ТТН від 10.08.2011 року № 100811 та ТТН від 18.08.2011 року № 180811.

02.04.2012 року відповідач проводив зустрічну звірку ТОВ «Слобожанський миловар»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПАФ «ДРОС», їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень 2011 року, червень 2011року, липень 2011 року. Перевірка проводилась відповідно до запиту Васильківської ОДПІ від 23.02.2012 року № 752/7/23-216, згідно п. 73.5 ст. 73 ПК України.

За результатами проведення зустрічної звірки щодо господарських відносин ТОВ «Слобожанський миловар»з ПАФ «ДРОС»за період квітень-липень 2011, відповідачем було складено довідку від 02.04.2012 року № 98/44-017/30357250, висновком якої підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача з ПАФ «ДРОС»за період квітень-липень 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що висновок про нікчемність правочину між позивачем та ПАФ «ДРОС»відповідач робить з посиланням на висновок акту перевірки № 241/23-2/13737653 від 17.02.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАФ «ДРОС»з питань дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року», проведеної Васильківською ОДПІ, згідно якого податковий орган Васильківської ОДПІ вказує, що ПАФ «ДРОС»не надав первинну та іншу документацію податковому органу за серпень 2011 року, а тому правочин між ТОВ «Слобожанський миловар»та ПАФ «ДРОС»є нікчемний.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки зазначеного акту перевірки не можуть вважатися безумовним свідченням нікчемності правочинів, що укладені між підприємством-позивачем та його контрагентом ПАФ «ДРОС».

Судом встановлено, що позивач - ТОВ «Слобожанський миловар»у спірних правовідносинах при формуванні податкового кредиту жовтня та листопаду 2011 року включив податкові накладні, за операціями з поставки товару постачальником -ТОВ «ГРАН-ПРИ+»за № 50 від 19.10.2011 року на загальну суму 28.659 грн., у тому числі ПДВ 4.776,50 грн., № 8 від 02.11.2011 року на загальну суму 101.541,58 грн., у тому числі ПДВ 16.923,6 грн., та № 34 від 11.11.2011 року на загальну суму 3.081,12 грн., у тому числі ПДВ 513,52 грн.

Податкове повідомлення - рішення від 15.05.2012 року № 0000210044, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 22.214 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11.107,00 грн. прийнято відповідачем за операціями позивача з ТОВ «ГРАН -ПРИ+».

Відповідач вважає, що позивач не мав права включити вищевказані податкові накладні при формуванні податкового кредиту з підстав неможливості проведення зустрічної перевірки постачальника товару по другому ланцюгу, а саме ТОВ «Промтехноопт».

Судом встановлено, 01.04.2011 року між ТОВ «Слобожанський миловар»та ТОВ «ГРАН-ПРИ+»укладений договір купівлі-продажу (товарів) № 26/Оснаб/11, згідно п. 1.1. якого ТОВ «ГРАН-ПРИ+»зобов'язалося передати у власність ТОВ «Слобожанський миловар»вироби з металу.

ТОВ «ГРАН-ПРИ+»на виконання умов договору поставив ТОВ «Слобожанський миловар»вироби з металу за видатковими накладними № 50 від 19.10. 2011 року на суму 28.659 грн., у т. ч. ПДВ 4.776,50 грн., № 08 від 08.11.2011 року на суму 101.541,58 грн., у тому числі ПДВ 16.923,60 грн., та № 43 від 11.11.2011 року на суму 3.081,12 грн., у тому числі ПДВ - 513,52 грн.

Транспортування товару згідно умови п.6.1. договору купівлі-продажу (товарів) № 26/Оснаб/11 позивач здійснював своїм транспортним засобом, про що свідчить та не спростовано відповідачем ТТН від 19.10.2011 року щодо автомобіля Газ 3302, вантажовідправник ТОВ «Гран-ПРИ +», подорожній лист № 633576 вантажного автомобіля Газ 3302 від 19.10.2011 року, ТТН від 08.11.2011 року щодо автомобіля Газ 3302 14, вантажовідправник ТОВ «Гран-ПРИ +», подорожній лист № 633625 вантажного автомобіля Газ 3302 14 від 08.11.2011 року, ТТН щодо автомобіля Газ 3302 14 від 11.11.2011 року, вантажовідправник ТОВ «Гран-ПРИ +», подорожній лист № 633632 вантажного автомобіля Газ 3302 14 від 11.11.2011 року, свідоцтво РСА № 887578 від 10.01.2007 року про реєстрацію транспортного засобу ГАЗ 3302 14 реєстраційний номер АХ 9364 АР, свідоцтво 887584 від 11.01.2007 року про реєстрацію транспортного засобу ГАЗ 3302 номер АХ 9368 АР, наказ ТОВ «Слобожанський миловар»№ 53-К від 02.06.2008 року щодо прийняття на роботу водія ОСОБА_3, наказ ТОВ «Слобожанський миловар»№ 1-К від 03.01.2007 року щодо прийняття на роботу водія ОСОБА_4

Судом встановлено, що ТМЦ отримувалися за довіреністю працівниками ТОВ «Слобожанський миловар»- ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (наказ про призначення на посаду директора з загальних питань ОСОБА_5 № 2-К від 01 липня 1999 року, наказ № 1-К від 03.01.2007 року щодо прийняття на роботу ОСОБА_6, журнал реєстрації довіреностей про видачу довіреності на отримання ТМЦ).

ТОВ «Слобожанський миловар»оплатило придбаний товар, про що свідчать засвідчені банком платіжні доручення: № 3135 від 19.10.2011 року на суму 28.659 грн., № 3317 від 02.11.2011 року на суму 101.541,58 грн., № 3445 від 11.11.2011 року на суму 3.081,12 грн.

Товар (вироби з металу) придбавався позивачем для реконструкції технологічного обладнання заводу. Списання придбаного товару відбувалося шляхом складання акту постійно діючої комісії позивача: акт від 21.11.2011 року, акт від 21.02. 2012 року, акт від 21.02.2012 року.

Придбані у ТОВ «ГРАН-ПРИ+»за договором від 01.04.2011 року металеві вироби, позивач передав як матеріал для виготовлення змійовика за договором підряду № 25/10-11, що укладений 25.10.2011 року між позивачем та підрядником ТОВ «ТД «СХІДНА Україна». Металеві вироби передавалися підряднику за актом приймання-передачі № 10/11-1 від 16.11.2011 року. Залишки невикористаного матеріалу ТОВ «ТД «СХІДНА Україна»повернула ТОВ «Слобожанський миловар»за актом № 02/12-1 від 02.12.2011 року. Належне виготовлення змійовика з матеріалу позивача підтверджено актом виконаних робіт № 23 складеного 24.11.2011 року.

Сума ПДВ у розмірі 4.776,50 грн. за податковою накладною № 50 від 19.10.2011 року входить до податкового кредиту жовтня 2011 року (згідно рядка 141 (ІПН 329507720388) Додатку № 5 «Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту»до декларації з ПДВ за жовтень 2011 року), та була заявлена у загальній сумі до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Сума ПДВ у розмірі 16.923,6 грн. та 513,52 грн., а разом 17.437,12 грн. за податковими накладними № 8 від 02.11.2011року та № 43 від 11.11.2011 року входять до податкового кредиту листопаду 2011 року (згідно рядка 112 (ІПН 329507720388) Додатку № 5 "Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту" до декларації з ПДВ за листопад 2011 року) та заявлені до відшкодування з бюджету згідно декларації з ПДВ за грудень 2011 року.

В період 20.01.2012 року по 17.02.2012 року, відповідач провів перевірку заявленої суми до відшкодування у ході документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Слобожанський миловар»з питань законності декларування від'ємного значення з ПДВ по деклараціям за жовтень 2011 року, листопад 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, за результати якої був складений акт від 17.02.2012 року № 118/44-016/30357250.

Судом встановлено, що з висновків акту перевірки від 17.02.2011 року № 118/44-016/30357250, що порушень позивача за операціями з ТОВ «ГРАН -ПРИ+»відповідачем не встановлено, а отже суми з ПДВ сплачені позивачем у складі вартості придбаного товару у ТОВ «ГРАН -ПРИ+»у розмірі 22.214 грн. є правомірно віднесеними до податкового кредиту відповідного періоду.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 138.1 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 статті 138:

- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5 статті, 138.10 - 138.12 статті 138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 статті 138 та у статті 139 Кодексу.

Пунктом 138.2 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що підприємство ТОВ «Слобожанський миловар»має документи, які повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій. Крім того, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові не встановила порушень позивача щодо відображення в податкових деклараціях сум податкових зобов'язань, а недотримання контрагентами позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог ст. 138 ПК України.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідачем не доведено фактичними доказами, порушення позивачем приписів чинного законодавства щодо формування податкового кредиту, не виявлено у ході перевірки позивача та не доведено у ході судового слухання справи щодо порушень правил бухгалтерського та податкового обліку.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Слобожанський миловар»та приймає рішення про відхилення апеляційної скарги СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного суду від 24 липня 2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Л.В. Мельнікова