Рішення

від 24.10.2012 по справі 2605/11127/12

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24.10.2012 Справа № 2605/11127/12

Унікальний номер 2605/11127/12

Справа № 2/2605/4062/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шумейко О.І.,

при секретарях - Пироговій І.О., Іващенко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Вишгородтранс», третя особа: ОСОБА_2, про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в:

У липні 2012 року позивач звернулася до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Вишгородтранс», третя особа: ОСОБА_2, про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням суду від 28 лютого 2007 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі ? частини усіх доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. ОСОБА_2 аліменти сплачував нерегулярно.

У період з липня 2011 року по вересень 2012 року ОСОБА_2 працював на ДП «Вишгородтранс», яке, у свою чергу, утримувало заробітну плату із заробітної плати третьої особи та затримувало виплату аліментів на користь позивача.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 травня 2012 року встановлено, що заборгованість з прострочення сплати аліментів виникла з вини підприємства, а не самого ОСОБА_2

За таких обставин, відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 26 вересня 2012 року позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 3619,74 грн., неустойку (пеню) у розмірі 21694,53 гривні за період з 01 квітня 2010 року по 01 вересня 2012 року із розрахунку один відсоток від суми невиплачених аліментів за кожен день прострочення.

Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити позов. підкреслила, що сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів розрахована державним виконавцем Вишгородського ВДВС РУЮ в Київській області.

16 жовтня 2012 року позивач на адресу суду надіслала заяву, в якій уточнила позовні вимоги, просила стягнути неустойку (пеню) у розмірі 21694,53 гривні за період з 01 квітня 2010 року по 01 вересня 2012 року із розрахунку один відсоток від суми невиплачених аліментів за кожен день прострочення.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову. Вказали, що з довідки -розрахунку заборгованості державним виконавцем вбачається, що до розрахунку заборгованості включено період з квітня 2010 року по червень 2011 року, протягом якого ОСОБА_2 з відповідачем у трудових відносинах не перебував. За таких обставин, вказане призвело до штучного збільшення розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, а тому, на думку відповідача, сума неустойки (пені) склала 2092,34 грн.

12 жовтня 2012 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача, до заяви долучено розрахунок заборгованості перед позивачем у новій редакції, відповідно до якого сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів склала 4407,50 гривень.

Третя особа на адресу суду надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, представників, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі рішення суду Вишгородським районним судом Київської області видано виконавчий лист № 6/2-1108 від 30 березня 2007 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 лютого 1997 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату боржника державним виконавцем Матвієнко В.В. встановлено, що боржник -ОСОБА_2 працює на ДП «Вишгородтранс», у зв'язку з цим постановлено звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2, проводити щомісячне утримання з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику ОСОБА_2 після відрахування податків в розмірі до 50% (із них проводити утримання поточних аліментів в розмірі 25%, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та до 25% спрямовувати на погашення заборгованості по аліментам в розмірі 2302,50 гривень станом на 01 липня 2011 року) до погашення заборгованості по аліментам, після погашення заборгованості по аліментам проводити стягнення у розмірі 25%, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 травня 2012 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та додаткових витрат на дитину. Вказаним рішенням суду встановлено, що при виплаті ОСОБА_2 заробітної плати аліменти утримуються, проте не перераховуються (не виплачуються) підприємством на користь стягувача -ОСОБА_5

Відповідно до ст. 196 Сімейного кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Таким чином, передбачена ст. 196 Сімейного кодексу України відповідальність у виді сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів настає за наявності вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість з виплати аліментів на користь позивача виникла з вини ДП «Вишгородтранс», оскільки аліменти утримувались зі заробітної плати ОСОБА_2, проте не виплачувались вчасно на користь позивача, що не заперечувалось представниками відповідача.

08 травня 2012 року головним державним виконавцем ВДВС Вишгородського РУЮ Матвієнко В.В. складено протокол про адміністративне правопорушення, яким встановлено, що ОСОБА_7, яка є відповідальною за утримання коштів, не виконано вимогу державного виконавця щодо надання державному виконавцю звіту про здійснення відрахувань та виплат за формою, встановленою Міністерством юстиції України, порушено вимоги щодо розміру відрахувань аліментів, оскільки такі нараховувались в розмірі більше ніж 50% від заробітної плати, після утримання податків, зборів, та несвоєчасно перераховувались стягувачу.

За таких обставин, особою винною у виникненні заборгованості із виплати аліментів, є Дочірнє підприємство «Вишгородтранс», яке відповідно до ст. 196 СК України має нести передбачену законом відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені).

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 працював на ДП «Вишгородтранс», починаючи з липня 2011 року, з цього часу роботодавець почав нараховувати та виплачувати на користь третьої особи заробітну плату, утримуючи з неї розмір аліментів.

Відповідно до видаткових касових ордерів від 16 лютого 2012 року ОСОБА_1 перший раз з липня 2011 року отримала аліменти у загальному розмірі 1669,35 гривень за липень-вересень 2011 року. (а.с. 34)

09 липня 2012 року ОСОБА_1 отримано аліменти у розмірі 2336,64 гривень за період жовтень 2011 року - січень 2012 року, що підтверджується видатковим касовим ордером. (а.с. 35)

Згідно з видаткового касового ордеру від 15 серпня 2012 року позивач отримала аліменти у сумі 2646,90 гривень за лютий -липень 2012 року.

20 вересня 2012 року ОСОБА_1 отримала аліменти у розмірі 343,20 гривень за період серпень 2012 року. (а.с. 76)

За таких обставин, судом встановлено, що аліменти утримувалися відповідачем із заробітної плати третьої особи, проте без поважних причин на користь позивача не перераховувалися.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вина відповідача у простроченні сплати аліментів є доведеною.

Згідно з положеннями Сімейного кодексу України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст. 196 Сімейного кодексу України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

Це пов'язано з тим, що відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а за положеннями ч. 2 ст. 550 Цивільного кодексу України відсотки на неустойку (як повторна пеня) не нараховуються. У зв'язку з цим сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певної суми заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідок-розрахунків заборгованості по аліментам від 08 травня 2012 року, 24 вересня 2012 року, наданих державним виконавцем Вишгородського ВДВС РУЮ сума неустойки (пені) в загальному розмірі склала 21694,53 грн.

Однак, вказана сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів обчислювалась, виходячи із загальної суми заборгованості зі сплати аліментів, а не із суми несплачених аліментів за місяць, що не відповідає вищенаведеним положенням закону.

За приписами ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно з уточнюючим розрахунком сум заборгованості по аліментам, наданим відповідачем, сума утриманих аліментів за липень 2011 року склала 551,80 гривень, за серпень 2011 року -581,32 грн., за вересень 2011 року -536,23 грн. Аліменти за зазначений період були сплачені на користь позивача лише 16 лютого 2012 року, що свідчить на користь того, що ДП «Вишгородтранс»допустив порушення строків виплати аліментів більше ніж на один місяць.

Отже, сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів склала за липень 2011 року -171,06 гривень, за серпень 2011 року -174,30 гривень, за вересень 2011 року - 166,16 гривень. Розрахунок здійснювався, виходячи із кількості календарних днів місяця наступного за тим, за який утримано аліменти.

Сума утриманих із заробітної плати аліментів за жовтень 2011 року склала 535,96 гривень, за листопад 2011 року -573,50 грн., за грудень 2011 року -559,98 грн., за січень 2012 року -667,20 гривень. Аліменти за зазначений період були сплачені на користь позивача лише 09 липня 2012 року, що свідчить про те, що ДП «Вишгородтранс»допустив порушення строків виплати аліментів більше ніж на один місяць.

Отже, сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів склала за жовтень 2011 року 160,80 гривень, за листопад 2011 року -177,63 грн., за грудень 2011 року -173,6 грн., за січень 2012 року -186,76 гривень.

Сума утриманих із заробітної плати аліментів за лютий 2012 року склала 615,90 грн., за березень 2012 року -667,20 грн., за квітень 2012 року -340,20 грн., за травень 2012 року -340,20 гривень, за червень 2012 року -340,20 гривень, за липень 2012 року -343,20 гривні. Аліменти за зазначений період були сплачені на користь позивача лише 15 серпня 2012 року, що підтверджує порушення ДП «Вишгородтранс»строків виплати аліментів більше ніж на один місяць, окрім аліментів за липень 2012 року, де прострочення склало 15 календарних днів.

Отже, сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів склала за лютий 2012 року 190,96 грн., за березень 2012 року -200,1 грн., за квітень 2012 року -105,40 грн., за травень 2012 року -105,40 гривень, за червень 2012 року -105,40 гривень, за липень 2012 року -51,48 гривня.

За серпень 2012 року аліменти у розмірі 343,20 гривні сплачені позивачу 20 вересня 2012 року, тобто неустойка (пеня) з прострочення сплати аліментів за цей період склала 68,64 гривні із розрахунку прострочення 20 календарних днів.

За таких обставин, суд доходиться висновку, що розмір неустойки (пені), який підлягає стягненню з відповідача складає 2037,69 гривень, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 214,60 гривень.

Керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Вишгородтранс», третя особа: ОСОБА_2, про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів -задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Вишгородтранс», код ЄДРПОУ 25567096, адреса місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 1, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 2037 (дві тисячі тридцять сім) гривень 69 копійок.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Вишгородтранс», код ЄДРПОУ 25567096, судовий збір у сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок в дохід держави.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І. Шумейко