Ухвала

від 22.10.2012 по справі 2а-67/12/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-67/12/2770

22.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Єланської О.Е. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Севпромінвест" - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби - Мільков Назар Олександрович, посвідчення № 107248, від 04.07.2011, довіреність № 27/9/10-039 від 14.03.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби - Летюча Діана Геннадіївна, посвідчення № 107282, від 10.01.2012, довіреність № 30/9/10-039 від 14.03.12

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Севпромінвест" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Дудкіна Т.М.) від 21.05.12 по справі № 2а-67/12/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Севпромінвест" (вул. Луначарського, буд.23, кв.5, м. Севастополь, 99011)

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (вул. Кулакова 37, м. Севастополь, 99011)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 21.05.2012 у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Севпромінвест" до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби, - відмовлено (т.2, арк.с. 17-24).

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Севпромінвест", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги (т.2, арк.с.27-32).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні 22.10.2012 представники відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, надали письмові заперечення на апеляційну скаргу (т.2, арк. с. 53-56).

В судове засідання, 22.10.2012 позивач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (т.2, арк. с. 74), про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача, за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Севпромінвест" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000860231 від 17.06.2011 (т.1, арк.с. 4-8).

Позовні вимоги мотивовані тим, що: висновки відповідача про порушення позивачем частини першої статті 203, частини першої статті 207, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України й нікчемності правочинів, укладених ТОВ "Севпромінвест" з контрагентом - постачальником Приватним підприємством "Вітмар-М", засновані на припущеннях; в акті перевірки відсутні будь-які відомості із посиланням на відповідні рішення судів чи органів державної влади про скасування державної реєстрації ПП "Вітмар-М" як суб'єкта господарювання", платника податків; позивачу не було та не могло бути відомо про "особливості" реєстрації ПП "Вітмар-М" як суб'єкта господарювання, про які йдеться в актах органів державної податкової служби.

Відповідачем на виконання постанови старшого слідчого з особливо важливих справ відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у м. Севастополі від 23.03.2011 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Севпромінвест" (код за ЄДРПОУ 33647130) з питань взаємовідносин з платником податків ПП "Вітмар" (код за ЄДРПОУ 34766135) за період з 01.08.2010 по 31.10.2010.

За результатами перевірки складено акт №54/23-1/33647130 від 12.05.2011 (далі за текстом - Акт перевірки) (т.1, арк.с.9-18).

Актом встановлено порушення ТОВ "Севпромінвест" частини першої статті 203, частини першої статті 207, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів з Приватним підприємством "Вітмар-М", які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, внаслідок чого Товариством в порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено податковий кредит по постачальнику -ПП "Вітмар-М" на суму 556 054,00 грн., у тому числі у вересні 2010 року на суму 104 026,00 грн., у жовтні 2010 року на суму 452 028,00 грн.

Такі висновки, мотивовані відповідачем наступним:

1) Актом ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя від 21.03.2011 №1007/23-211/34766135 про результати невиїзної документальної перевірки ПП "Вітмар-М" (код за ЄДРПОУ 34766135) за період з 01.07.2009 по 11.01.2011 доведено: неможливість фактичного здійснення підприємством господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Вітмар-М"з постачальниками та покупцями; враховуючи викладене всі операції купівлі-продажу ПП "Вітмар-М"не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, - є нікчемними по ланцюгу постачання до "вигодонабувача";

2) 05.01.2011 прокуратурою міста Севастополя порушена кримінальна справа №110001 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), - створення, придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - ПП "Витмар-М" з метою прикриття незаконної діяльності, скоєного невстановленими особами; у ході досудового слідства встановлено, що в період з липня 2009 року по дійсний час на території м. Севастополя і м. Києва невстановлені особи, з метою прикриття незаконної діяльності -ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, без відповідних на те повноважень, організували створення підприємства -юридичної особи (ПП "Вітмар-М") і зареєстрували її на ім'я ОСОБА_4; при реєстрації підприємства використовувався паспорт на ім'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, серії НОМЕР_1, виданий 23.06.2005 Поліським РВ ГУ МВС України в Київській області, а відповідно до зібраної у ході перевірки інформації вказана фізична особа померла у 2007 році, що підтверджується довідкою Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в м. Києві та інформацією Управління карного розшуку ГУ МВС України в м. Києві; податкова звітність, надана до ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя за період з липня 2009 року по грудень 2010 року Приватним підприємством "Вітмар-М"завірена печаткою підприємства, та у рядку "керівник"вказано ОСОБА_4, та підпис, але надана звітність не може бути підписана ОСОБА_4, оскільки він помер, як і будь-якою іншою особою, яка могла би виконувати обов'язки директора за його дорученням, таким чином, надана звітність не може бути дійсна.

На підставі Акту перевірки №54/23-1/33647130 від 12.05.2011 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Севпромінвест" відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000860231 від 17.06.2011 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 324 540,00 грн., у тому числі 259 632,00 грн. - основний платіж, 64 908,00 грн. - штрафні санкції (т.1, арк.с.19).

Спір виник у зв'язку з тим, що відповідач вважає що суми, включені позивачем до податкового кредиту не підтверджені належним чином, що тягне за собою зменшення сформованого платником податку податкового кредиту, позивач проти цього заперечує, так як вважає, що він документально підтвердив реальну господарську діяльність та господарські операції даними податкового та бухгалтерського обліку, а за дії контрагента відповідальності не несе.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення вимог апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.

На правовідносини, що склалися між сторонами поширюються положення статті 19 Конституції України, Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР 03.04.1997 (далі - Закон №168/97).

Суд першої інстанції здійснив аналіз вищезазначеного діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону №168/97, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктами 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97, визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, він зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки із врахуванням податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Судом встановлено, що 02.08.2010 між ТОВ "Севпромінвест" та ПП "Вітмар-М" укладений договір підряду № 02/08 (т.1, арк.с.12).

За умовами вказаного договору ПП "Вітмар-М" зобов'язується здійснювати постачання своїм транспортом на адресу ТОВ "Севпромінвест" нафтопродукти, а саме, мазут М-40, дизельне пальне. Ціна нафтопродуктів, що постачаються, узгоджується при кожному постачанні та вказується у видаткових накладних. ТОВ "Севпромінвест" зобов'язується заздалегідь сплатити вартість нафтопродуктів.

На виконання умов договору Приватним підприємством "Вітмар-М" на адресу ТОВ "Севпромінвест" виписані податкові накладні: №200 від 17.08.2010 на суму 224 716,80 грн., №199 від 03.08.2010 на суму 99 470,00 грн., №264 від 15.09.2010 на суму 73 872,00 грн., №265 від 22.09.2010 на суму 150 844,80 грн., №422 від 20.10.2010 на суму 113 908,60 грн., №416 від 01.10.2010 на суму 90 979,50 грн., №429 від 27.10.2010 на суму 115 609,10 грн., №263 від 13.09.2010 на суму 71 148,00 грн., №262 від 03.09.2010 на суму 30 558,00 грн., №260 від 01.09.2010 на суму 227 817,60 грн., №426 від 22.10.2010 на суму 31 484,00 грн., №428 від 25.10.2010 на суму 179 734,60 грн., №431 від 27.10.2010 на суму 40 338,00 грн., №419 від 13.10.2010 на суму 107 318,25 грн. Всього накладних виписано на загальну суму 1 557 799,56 грн., у тому числі податок на додану вартість -259 633,23 грн. (т.1, арк.с.12).

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включено позивачем до складу відповідних податкових періодів.

За серпень 2010 року позивачем задекларований податковий кредит у розмірі 120 538,00 грн., у тому числі по операціях з ПП "Вітмар-М" у розмірі 66 507,00 грн. за вересень 2010 року позивачем задекларований податковий кредит у розмірі 138 634,00 грн., у тому числі по операціях з ПП "Вітмар-М" у розмірі 92 373,00 грн. За жовтень 2010 року позивачем задекларований податковий кредит у розмірі 150 138,00 грн., у тому числі по операціях з ПП "Вітмар-М" у розмірі 113 228,00 грн. (т.1, а.с.12).

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Водночас статті 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлюють, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Згідно з пунктом 18 "Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, всі складені екземпляри податкової накладної підписуються особою, уповноваженим платником податків здійснювати постачання товарів (послуг).

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції саме з цим контрагентом, яким видані податкові накладні.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди, є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Якщо певна господарська операція не відбулась чи відбулась не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

При цьому наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Крім того, встановлення факту недійсності, у тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції у розумінні податкового законодавства. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефективність відповідних первинних документів, не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції .

Аналогічна думка викладена у довідці Вищого адміністративного суду України про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 15 квітня 2010 року та у листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України".

Судом першої інстанції встановлено, що перевіркою, проведеною державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя, де з 19 січня 2009 року перебуває на обліку приватне підприємство "Вітмар-М", встановлено неможливість фактичного здійснення цим підприємством господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів тощо.

З урахуванням матеріалів кримінальної справи №110001 (т.1, арк.с.62-71) порушеної прокуратурою міста Севастополя 05 січня 2011 року за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, перевіркою державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя встановлено, що у період з липня 2009 року на території міста Севастополя та міста Києва невстановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності - ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, без відповідних на те повноважень, організували створення підприємства - юридичної особи і зареєстрували на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватне підприємство "Вітмар-М" (код ЄДРПОУ 34766135, місто Севастополь).

При реєстрації приватного підприємства "Вітмар-М" використовувався цивільний паспорт на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії НОМЕР_1, виданий 23 червня 2005 року Поліським РВ ГУ МВС України в Київській області. Однак, відповідно до зібраної у ході перевірки інформації, громадянин ОСОБА_4 помер у 2007 році, що підтверджується довідкою від 31 жовтня 2007 року №834/Д Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України у місті Києві та інформацією Управління карного розшуку ГУ МВС України у місті Києві від 31 грудня 2010 року № 4/7354.

Крім того, факт смерті ОСОБА_4 підтверджується постановою Подільського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2008 року у справі № 1-П-319/08, якою кримінальну справу № 77-00133 стосовно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 204 Кримінального кодексу України, закрито у порядку пункту 8 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України у зв'язку зі смертю обвинуваченого (т.1, а.с.64).

Статтями 91, 92 Цивільного кодексу України встановлена цивільна правосуб'єктність юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 91 зазначеного Кодексу юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Частиною першою статті 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно зі статтею 203 Кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина перша); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п'ята).

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цих вимог є підставою недійсності правочину.

Згідно з частиною другої зазначеної статті Кодексу недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, ОСОБА_4, який зареєстрований у якості директора приватного підприємства "Вітмар-М", за фактом смерті та за відсутності на підприємстві інших працівників, не міг здійснювати господарську діяльність від імені підприємства, у тому числі укладати та підписувати договори, виписувати податкові накладні тощо, а також фактично здійснювати господарські операції з виконання договору підряду № 9Т від 01 лютого 2010 року. З урахуванням цього, укладений між приватним підприємством "Вітмар-М" та позивачем правочин суперечить вимогам статті 203 Цивільного кодексу України, а саме: щодо цивільної дієздатності особи, яка здійснює правочин (оскільки особа, від імені якої була виписана податкова накладна, померла ще до того, як було зареєстровано підприємство), а також щодо вільного та такого, що відповідає внутрішній волі волевиявлення учасника правочину (у ОСОБА_4 як у директора приватного підприємства "Вітмар-М" взагалі не було і не могло бути волевиявлення на здійснення правочинів з позивачем).

Судова колегія приймає до уваги той факт, що у ході подальшого слідства у справі № 110001 було порушено кримінальну справу щодо встановлених осіб за частиною третьою статті 28, статті 205, статті 358, частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України.

Слідством встановлено, що після реєстрації ряду фіктивних підприємств, у тому числі приватного підприємства "Вітмар-М", членами злочинного угрупування зазначені підприємства використовувались для здійснення своєї злочинної діяльності -надання послуг по "конвертації" коштів, тобто перетворення безготівкових коштів у готівку, мінімізації податкових зобов'язань контрагентів і ухилення ними від сплати податків в особливо великих розмірах. З цією метою обвинувачені особи надали в банківські установи міста Севастополя копії реєстраційних документів приватного підприємства "Вітмар-М", картки зі зразками підробленого підпису громадянина ОСОБА_4, копії паспорту громадянина ОСОБА_4 і довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, подали заяву про відкриття банківських рахунків від імені громадянина ОСОБА_4 Продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на сприяння підприємствам-контрагентам у мінімізації податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до бюджету, надання вказаним фіктивним підприємствам легального статусу, обвинувачені особи незаконно підписували та надавали до податкових органів по місцю реєстрації фіктивних підприємств документи податкової звітності. Податкова звітність, надана до державної податкової інспекції у Гагарінському районі за період з липня 2009 року по грудень 2010 року приватним підприємством "Вітмар-М" завірена печаткою цього підприємства, та в рядку "керівник" вказано ФІП ОСОБА_4, та підпис. Так, у період з липня 2009 року по серпень 2010 року відповідно до даних податкових декларацій з податку на прибуток від підприємств - вигодонабувачів на розрахунковий рахунок приватного підприємства "Вітмар-М" було перераховано понад 23,1 мільйонів гривень, у тому числі податок на додану вартість - 2,1 мільйон гривень, що дозволило мінімізувати на цю суму власні податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

До того ж, проведеним податковим органом аналізом податкової звітності з податку на додану вартість приватного підприємства "Вітмар-М", а саме: "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (розділ "податкові зобов'язання") до декларації з податку на додану вартість, наданої до державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя, встановлено, що податкові зобов'язання приватного підприємства "Вітмар-М" у липні 2009 -жовтні 2010 року сформовані на загальну суму податку на додану вартість -2 239 390 гривень 64 копійки за рахунок контрагентів-покупців, а покупцями задекларовано податкового кредиту по контрагенту приватне підприємство "Вітмар-М" на загальну суму податку на додану вартість - 4 754 045 гривень 83 копійки, у тому числі за звітний період серпень 2010 у сумі 394 410 гривень 20 копійок з яких позивачем у сумі 152 000 гривень 00 копійок.

Таким чином, первинні документи, які складені приватним підприємством "Вітмар-М" та на підставі яких позивачем сформований податковий кредит, суперечать законодавчим та нормативним актам, та є такими, що не відповідають суті і не несуть довідності щодо змісту здійснення операції, а тому не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

За таких обставин, судова колегія, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Севпромінвест" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 21.05.12 по справі № 2а-67/12/2770 залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 21.05.12 по справі № 2а-67/12/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна