Постанова

від 08.01.2013 по справі 2а/0270/5854/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

08 січня 2013 р. Справа № 2а/0270/5854/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука Андрія Валерійовича, розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Анкор-2"

про: накладення арешту

ВСТАНОВИВ :

Вінницька об'єднана Державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницька ОДПІ) звернулась до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходиться у банках товариства з обмеженою відповідальністю "Анкор-2" (далі - ТОВ "Анкор-2").

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Анкор-2" є платником податку на додану вартість. Станом на 13.12.2012р. відповідач має податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 5260864,96 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак до суду подано заяву про розгляд справи без участі представника Вінницької ОДПІ в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду повернувся конверт з судовою кореспонденцією з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою вибули".

Частиною 4 ст. 33 КАС України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливе провести розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши надані докази та матеріали справи, судом встановлено наступне.

ТОВ "Анкор-2" зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської Ради 03.11.2004р. та з 11.11.2004р. перебуває на обліку у ДПІ у м.Вінниці.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 260864,96 грн., з них 208691,96 грн. - основний платіж, 52173 грн. - штрафні санкції.

Дана заборгованість виникла внаслідок не сплати штрафних санкцій, які визначені в податкових повідомленнях - рішеннях, а саме:

№ 0007951600 від 05.09.2012р., яке було прийняте згідно висновків акту № 326/15-212/33263470 від 19.07.2012 року.

№ 0008061600 від 11.09.2012 р., яке було прийняте згідно висновків акту № 392/212/15/33263470 від 16.08.2012 року.

02.10.2012 р. податковим органом була сформовано податкову вимогу № 700 на суму податкового боргу 260864,96 грн. (а.с.17).

Також, Вінницькою об'єднанню державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби направлено запити про наявність реєстрації рухомого та нерухомого майна ТОВ "Анкор-2", а саме до: Інспекції державного технічного нагляду "Держнагляд", комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації"; Державної автомобільної інспекції.

Відповідно до наданих відповідей на вище зазначені запити, рухоме та нерухоме майно за відповідачем не зареєстровано.

В матеріалах адміністративної справи наявний Акт опису майна №185 від 10.10.2012р. ТОВ "Анкор-2" на зальну суму 260864,96 грн. та витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 17.12.2012р. (а.с.12-13).

Проаналізувавши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Положеннями п.54.5 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми податкового боргу відповідачем не надано.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності з п. 89.5 ст.89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Згідно положень п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "Анкор-2" (вул. Стахурського, 14, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 33263470), що знаходяться в банківських установах: р/р 2600197521, р/р 26007325797 АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" у м. Києві, МФО 380805; р/р 26004070323001, р/р 26059070323001 ПАТ "КБ"НАДРА", 380764; р/р 260581495 ВОД АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" м. Вінниця МФО 302247.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович