Постанова

від 27.12.2012 по справі 0870/11582/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2012 року о/об 14 год. 40 хв. Справа № 0870/11582/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Колесникової С.Г. розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби

до Приватного підприємства «Будпромобладнання»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Лапчук Сергій Васильович,

про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про припинення Приватного підприємства «Будпромобладнання» у зв'язку з відсутністю юридичної особи за її зареєстрованим місцезнаходженням.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

27 грудня 2012 року представник позивача надав до суду заяву в якій просить розглянути справу без участі представника ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області ДПС, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання не прибули. Про час, місце та дату судового засідання відповідач і третя особа повідомлені належним чином. Письмових заперечень на адміністративний позов від відповідача та третіх осіб до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПП «Будпромобладнання» 19.08.2005 зареєстроване, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа за адресою - 70411, Запорізька обл., с. Володимирівське, вул. Першотравнева, 11, ідентифікаційний код 33734521.

Відповідно до повідомлення ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області №207 від 16.10.2012 ПП «Будпромобладнання» відсутнє за зареєстрованим місцезнаходженням.

Згідно з п.п. 20.1.12. Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 р. №755-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Суд вважає, що даний перелік підстав для припинення юридичної особи є виключним, та розширеному тлумаченню не підлягає.

З системного аналізу Податкового кодексу України вбачається, що до компетенції органів державної податкової служби віднесено контроль за додержанням податкового законодавства.

Виходячи з положень статей 20, 21 Податкового кодексу України стосовно контролюючих функцій податкової служби в кореспонденції з положеннями частини 2 статті 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755-IV, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених статтею 38 зазначеного закону, а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.

Водночас, відповідно до частин 1 та 2 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснює спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації. Спеціально уповноваженим органом з питань державної регуляторної політики, державної реєстрації, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності, яким відповідно до Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 р. № 667, є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, оскільки до компетенції органів державної податкової служби не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, звернення до суду з вимогою припинення юридичної особи на підставі відсутності останньої за місцезнаходженням, виходить за межі повноважень органів державної податкової служби, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Водночас, судом не заперечується право органів державної податкової служби на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи чи припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця у зв'язку з неподанням податкової звітності.

При цьому, слід зазначити, що в межах даної справи позивачем додано до матеріалів позовної заяви довідку №2361/28/10 від 13.11.2012, згідно якої остання податкова звітність по ПП «Будпромобладнання» була надана: декларація з податку на прибуток підприємства, за 9 місяців 2012 року від 09.11.2012.

До того ж, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що перелік підстав для можливого закриття провадження у справі, визначений частиною першою статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Відповідно до частини другої зазначеної правової норми, у випадку, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Частиною третьою зазначеної правової норми визначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Однією з Конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у випадку подання позову суб'єктом владних повноважень з перевищенням наданих йому законом повноважень, суд повинен відмовити у задоволенні такого позову.

Закриття провадження судом вбачається можливим тільки у випадку відсутності владних повноважень сторони процесу як суб'єкта владних повноважень (а не відсутності конкретних повноважень щодо заявлених вимог), або у випадку прямого визначення Законом іншої юрисдикції заявлених вимог.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова