Ухвала

від 19.12.2012 по справі 11/5005/9662/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.12.12р. Справа № 11/5005/9662/2012 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Патрія", м. Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення 55 315,76 грн. за договором поставки

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

д позивача:Лавринович О.В., - представник, довіреність від 18.12.12, Березняк Т.О. - протокол № 1 від 07.11.00р.

Від відповідача: Рожко Н.Ю. - представник, довіреність від 01.11.12 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути 49 476,00 грн., що складають заборгованість за товар, поставлений по видатковій накладній № РН-0000153 від 17.04.12р. на підставі договору поставки № 320 від 01.03.12р., 4014,86 грн. пені, 802,97 грн. річних.

18.12.2012 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову шляхом його доповнення та збільшення позовних вимог, у якій останній просить:

1. Визнати недійсним п.10.2 договору поставки № 320 укладеним між публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та товариством з обмеженою відповідальністю "Патрія" 01.03.2012 року.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Патрія" 851,63 грн. пені за порушення строку оплати товару та 170,30 грн. 3% річних.

Зазначена вище заява, в частині збільшення позовних вимог, щодо стягнення суми пені та річних, відповідає вимогам статті 22 Господарського процесуального кодексу України, та приймається до розгляду.

Та частина заяви, яка містить вимоги про визнання недійсним п.10.2 договору поставки № 320, укладеного 01.03.2012 року, між публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та товариством з обмеженою відповідальністю "Патрія", господарським судом до розгляду в межах провадження у справі №11/ 5005/9662/2012, не приймається , оскільки у даному випадку має місце звернення з додатковою вимогою, про яку не йшлося у позовній заяві від 07.11.2012 р.

Відповідач надав письмовий відзив на позов, у якому заперечує проти вирішення спору в господарському суді, посилаючись на те, що згідно п.10.2 договору №320, укладеного сторонами 01.03.2012 р., даний спір підлягає вирішенню у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група".

Посилання в договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

При викладених обставинах, відповідач просить припинити провадження у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.12р. між публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Патрія" (Постачальник) укладено договір поставки № 320, згідно п.1.1. якого Постачальник (позивач у даній справі) зобов"язується передати у власність Покупцю (відповідачу) товар згідно Специфікацій до договору, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених даним договором.

Зазначений вище договір містить пункт 10.2, у якому сторони дійшли згоди про те, що всі неврегульовані шляхом переговорів спори, розбіжності, вимоги та претензії, які виникають з договору або у зв'язку з ним, у тому числі, відносно його укладання, виконання, порушення його умов, припинення або визнання його недійним, підлягають вирішенню у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група", згідно регламенту суду.

Згідно ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі спори: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, в т.ч. вирішення яких відповідно до законів України, державних договорів та угод віднесено до відання інших органів.

Частина друга статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

Статтею 1 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про третейські суди" встановлюються вимоги до виду і форми третейської угоди. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Третейська угода є підставою для передачі спору на розгляд третейського суду, а в деяких випадках - і підставою для створення та діяльності такого суду. Таким чином, належність форми і змісту третейської угоди, наявність у ній всіх істотних умов, передбачених законом, є первинною та обов'язковою умовою правомірності третейського розгляду, а відтак - і третейського рішення.

Стаття 5 Закону України "Про третейські суди" встановлює, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Передбачене даною нормою право може бути реалізоване і після порушення провадження у справі з наслідками, передбаченими пунктом 5 частини 1 статті 80 ГПК України.

Стаття 6 Закону "Про третейські суди" встановлює, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: справ у спорах про визнання недійсним нормативно-правових актів; справ у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; справ, пов'язаних з державною таємницею; справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство; справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; справ у спорах, що виникають з трудових відносин; справ, що виникають з корпоративних відносин; інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень; справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Пунктом 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Господарський суд, до якого подано позов з питання, що є предметом третейської угоди, припиняє провадження у справі, якщо є заперечення однієї з сторін щодо вирішення спору у господарському суді і судом не буде визнано, що третейська угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Як вже зазначалось вище, в матеріалах справи міститься відзив відповідача, в якому він просить припинити провадження у справі, оскільки між сторонами наявна третейська угода у вигляді третейського застереження про передачу спору на вирішення третейського суду, а саме, до Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група".

З огляду на викладене провадження у даній справі підлягає припиненню.

Керуючись п. 5 ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Повернути, згідно п.5.ч.1.ст.7 Закону України "Про судовий збір", товариству з обмеженою відповідальністю "Патрія", м. Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 31181364) судовий збір у розмірі 1677,00 грн., що сплачений платіжним дорученням № 675 від 05.11.12р., та судовий збір у розмірі 1100,00 грн., що сплачений платіжним дорученням № 785 від 18.12.12р.

Суддя І.Ф. Мельниченко