Рішення

від 08.01.2013 по справі 8/5014/3150/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.01.13 Справа № 8/5014/3150/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвибухсервіс", м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугілля-Маш", м. Ровеньки Луганської області, -

про стягнення 51 034 грн. 35 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Кізіма М.В. - представник, - довіреність №б/н від 18.12.12 року;

від відповідача - представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору : позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за здійснення вибухових робіт при проведенні очисних та підготовчих забоїв у сумі 50926,00 грн., 3% річних у сумі 108,35 грн., нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №10, укладеного між сторонами 16.01.12 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 24.12.12 року до 08.01.13 року - у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням з його боку вимог суду про надання документів та доказів.

До початку судового засідання 08.01.13 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань, що підтверджується наявними у справі доказами (а.с.1;42 та ін.), у т.ч. письмовими повідомленнями оператора поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Позивач не заперечив проти розгляду справи за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 , 22, 32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд спору за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

16.01.12 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) у простій письмовій формі укладено договір підряду №10, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник виконує вибухові роботи при проведенні очисних та підготовчих забоїв для замовника (п.1.1).

До комплексу робіт, які виконує підрядник входить: транспортування вибухових матеріалів від складів вибухових матеріалів до території навколо-ствольного двору шахти, заряджання та підривання шнурових зарядів (п.1.2).Замовник приймає та оплачує виконані роботи на умовах цього договору відповідно до акту виконаних робіт (п.1.3).

Здавання та приймання виконаних робіт здійснюється сторонами на підставі наряд-путівок на виконання вибухових робіт двічі на місяць - 15 та 31 (30) числа шляхом підписання актів виконаних робіт (п.3.1).

Оплата за виконані роботи здійснюється замовником впродовж 10 календарних днів з моменту підписання акуту виконаних робіт (п.3.2).

У разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства (п.4.3) (а.с.9-11).

27.06.12 року та 01.098.12 року сторони уклали додаткові угоди №1 та №2 до цього договору ( а.с.13-14), які не мають впливу на вирішення цього спору.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором позивач надав до справи підписані обома сторонами та скріплені їх печатками акти приймання виконаних робіт, здійснених у підземних виробках шахто-ділянки "Кошарська №2" Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугілля-Маш" (далі - ТОВ "Вугілля-Маш"), а саме:

№б/н приймання виконаних робіт за вересень 2012 року (з 23.09.12 року по 30.09.12 року) на суму 9192,00 грн.;

№б/н приймання виконаних робіт за жовтень 2012 року (з 01.10.12 року по 08.10.12 року) на суму 9192,00 грн.;

№б/н приймання виконаних робіт за жовтень 2012 року (з 09.10.12 року по 15.10.12 року) на суму 6894,00 грн.;

№б/н приймання виконаних робіт за жовтень 2012 року (з 16.10.12 року по 23.10.12 року) на суму 11490,00 грн.;

№б/н приймання виконаних робіт за жовтень 2012 року (з 24.10.12 року по 31.10.12 року) на суму 11214,00 грн.;

№б/н приймання виконаних робіт за листопад 2012 року (з 01.11.12 року по 02.11.12 року) на суму 4710,00 грн. (а.с.15-20), - а разом на суму 52692,00 грн.

Як стверджує позивач, усього за період з 15.04.12 року по 02.11.12 року він здійснив таких робіт на суму 283476,00 грн. (а.с.2-5), з яких відповідач сплатив 232550,00 грн., - у зв'язку з чим станом на 06.12.12 року залишок боргу склав 50926,00 грн., яка складається саме з сум, зазначених у вищеперелічених актах (а.с.15-20).

У зв'язку з невжиттям відповідачем заходів до сплати наявного боргу 20.11.12 року за вих. №165 позивач спрямував на його адресу претензію та запропонував повністю сплатити його (а.с.21-22).

20.11.12 року сторони здійснили взаємозвірку стану розрахунків за договором та встановили, що залишок боргу складає 54926,00 грн. (а.с.23-24).

Після отримання вищезгаданої претензії відповідач 05.12.12 року частково сплатив борг у розмірі 4000,00 грн. (а.с.2-5;25), - з огляду на що станом на вказану дату залишок суми основного боргу склав 50926,00 грн.

Подальших заходів до сплати боргу відповідач не вжив, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

На суму залишку основного боргу у розмірі 54926,00 грн. позивач за період з 12.11.12 року по 04.12.12 року нарахував 3% річних у сумі 108,35 грн., які разом з залишком основного боргу у розмірі 50926,00 грн. просить стягнути з відповідача.

В ході розгляду цього спору, тобто після звернення позивача з позовом до суду, відповідач фактично визнав позов. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що 14.12.12 року та 19.12.12 року він добровільно частково сплатив борг у сумі 20000,00 грн. (13000,00 грн.+ 7000,00 грн.) (а.с.35-36).

Отже, на день вирішення справи по суті предметом спору є залишок основного боргу у розмірі 30926,00 грн. (50926,00 грн. - 20000,00 грн.) та 3% річних у сумі 108,35 грн.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов (з урахуванням добровільної часткової сплати боргу відповідачем) підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

За загальним правилом договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

З норми, викладеної у частині 1 ст. 179 Господарського кодексу України, а також аналізу спірного договору вбачається, що він належить до числа господарських договорів.

Уклавши договір, сторони набули низку прав та зобов'язань.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ (ст.193 ГКУ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Уклавши основний договір, сторони набули низку прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 598 УЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, а в силу ст. 599 названого Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Договір, укладений між сторонами за цим спором, належить до договорів підряду.

Згідно частинам 1 та 2 ст. 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 839 ЦКУ встановлено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч.1).

Порядок оплати виконаної роботи врегульовано ст. 843 ЦКУ, а саме: у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно частині 1 ст. 853 ЦКУ замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отримавши від позивача виконану роботу, відповідач повинен був дотримуватися вимог статті 854 ЦКУ, в якій сказано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Матеріалами справи доведено, що з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов'язань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Частинами 1 та 2 ст. 623 Цивільного кодексу встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Позивач висунув вимогу про стягнення не тільки основного боргу, але і 3% річних та інфляційних нарахувань.

При вирішенні спору в частині стягнення 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Спосіб захисту порушеного права позивачем обрано у відповідності до вимог ст. 16 Цивільного та ст. 20 Господарського кодексів України.

За таких обставин позовні вимоги (з урахуванням добровільної часткової сплати боргу відповідачем) підлягають задоволенню частково з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Провадження у справі щодо стягнення частки боргу у розмірі 20000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1 1 ч.1 ст. 80 ГПК України, - за відсутності предмету спору.

Відповідно до вимог ст.ст.44 та 49 ГПК України суд сплату судового збору повністю покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги закону та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,203,254,509,525,526,530,549,610-612,614,623,624,837,839,843 та 854 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,173,179,232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4 3 ,22,32-34,36,44,49,п.1 1 ч.1 ст.80, ст.ст.82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугілля-Маш", ідентифікаційний код 35100514, яке знаходиться за адресою: місто Ровеньки, вул. Капанелі, 9 Луганської області, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвибухсервіс", ідентифікаційний код 37911466, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, 2-й Оборонний проїзд, 5-К, - основний борг у сумі 30926,00 (тридцять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 108 (сто вісім) грн. 35 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Провадження у справі щодо стягнення частки основного боргу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. - припинити за відсутності предмету спору.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 08.01.2013 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 10 січня 2013 року.

Суддя А.П.Середа