Рішення

від 11.12.2012 по справі 18/2056/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 р. Справа № 18/2056/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скандинавія-Фіш", юридична адреса: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5; фактична адреса: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Торговиця", 36034, м. Полтава, вул. Половки, 68

про стягнення 33569,54 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Науменко А.М.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 11.12.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 33569,54 грн. боргу за договором поставки № 16/12/11-1П від 16.12.2011 року, в т.ч. 29328,62 грн. основного боргу, 3534,07 грн. пені та 706,85 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслані на його адресу ухвали від 13.11.2012 року (а.с. 41) повернулась до суду з відміткою поштового відділення "адресат вибув". У відповідності до наданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 21.11.2012 року (а.с. ) місцезнаходженням відповідача є: 36034, м. Полтава, вул. Половки, 68, що співпадає з адресою, вказаною у позовній заяві.

Ст.75 ГПК України передбачена можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Скандинавія-Фіш" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Торговиця" (відповідач, покупець) був укладений договір поставки № 16/12/11-1П від 16.12.2011 року (а.с. 8-12) відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати покупцеві, а покупець приймати та сплачувати продовольчі товари (риба, рибопродукти та інше), в подальшому товар, згідно замовлення покупця, що оформлені за довільною формою (п. 1.1. договору)

У відповідності до п. 7.1. договору № 16/12/11-1П від 16.12.2012 року (далі - договір) цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2012 року.

Відповідно до п. 2.1., 2.2., 2.4. договору, поставка товару здійснюється партіями. Партією товару є кількість товару, що поставляється за окремою накладною. Поставка товарів може здійснюватися, за домовленістю сторін: на умовах DDP, у відповідності до правил Інкотермс-2010, зі складу постачальника на склад покупця, адреси яких вказуються у замовленнях та підтвердженнях замовлень, попередньо узгоджених з покупцем, транспортом та за рахунок постачальника; на умовах EXW, у відповідності до правил Інкотермс-2000, покупець самостійно, власним транспортом і за свій рахунок вивозить товар зі складу постачальника. Поставка товарів здійснюється при наявності довіреності покупця.

Згідно п. 2.12. та п. 3.3. договору, з моменту підписання накладної представником покупця, поставка товару вважається такою, що відбулась належним чином, товар вважається таким, що прийнятий покупцем по кількості і якості, а право власності на товар і ризики випадкового знищення чи випадкового пошкодження товару такими, що перейшли від постачальника до покупця. Оплата за товар здійснюється на умовах попередньої оплати, оплати по факту поставки товару або з відстрочкою платежу.

Відповідно до умов договору позивач 22.12.2011 року поставив відповідачу товар за видатковою накладною № СФ-0015288 від 22.12.2011 року на суму 43708,32 грн (а.с. 13). Зазначений товар був отриманий повноважним представником відповідача Приведенчієм Ю.М. на підставі довіреності № 1093 від. 20.12.

За змістом п. 3.3. договору, оплата товару здійснюється покупцем не пізніше терміну вказаного в видатковій накладній. При цьому незалежно від призначення платежу, покупець в першу чергу оплачує товар, що поставлений йому раніше (товар поставлений по наступній накладній оплачується покупцем лише після повної оплати загальної вартості товару, поставленого за попередньою накладною).

Відповідно до накладної № СФ-0015288 від 22.12.2012 року (а.с. 13) сторонами був погоджений термін оплати до 12.01.2012 року.

03.01.2012 року відповідач повернув частину отриманого товару, вартість якого складала 7379,70 грн. відповідно до накладної 1Возврат від 03.01.2012 року (а.с. 14).

В порушення вказаного вище строку відповідач оплату товару здійснив лише частково, в період з 03.02.2012 року по 11.05.2012 року сімома платежами відповідно до довідки (а.с. 17) на загальну суму 7000,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного заборгованість відповідача станом на пред'явлення позову складала 29328,62 грн.

п.6.4 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату платежів, визначених договором та додатковими угодами до нього, покупець сплачує неустойку у вигляді пені за кожен день затримки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, за весь період затримки.

З метою досудового врегулювання даного спору позивачем 01.09.2012 року, що підтверджується фіскальними чеками (а.с. 18), було направлено відповідачеві претензію за № 72 від 30.08.2012 року (а.с. 19) з вимогою про погашення заборгованості в розмірі 29328,62 грн. за товар, поставлений згідно видаткової накладної № СФ-0015288 від 22.12.2012 року. Претензія була залишена відповідачем без реагування, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості за поставлений товар в розмірі 29328,62 грн., а також нараховані на неї за період з 13.01.2012 року по 12.10.2012 року пеню в сумі 3534,07 грн. та 3% річних в сумі 706,85 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт наявності між сторонами правовідносин з приводу поставки товару, факт наявності заборгованості в розмірі 29328,62 грн. за поставлений товар та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 29328,62 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст. 230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

п.6.4 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату платежів, визначених договором та додатковими угодами до нього, покупець сплачує неустойку у вигляді пені за кожен день затримки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, за весь період затримки.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем пені та 3% річних та дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Торговиця" ( 36034, м. Полтава, вул. Половки, 68, код ЄДРПОУ 32317508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скандинавія-Фіш" (юридична адреса: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5; фактична адреса: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, код ЄДРПОУ 33693449) 29328,62 грн. основного боргу, 3534,07 грн. пені, 706,85 грн. 3% річних та 1677,00 грн. витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.12.2012 р.

Суддя Гетя Н.Г.