ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "08" січня 2013 р.Справа № 5017/3187/2012 За позовом
: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІС-АКВА"; До відповідача
: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТ-Б.І.Р." про стягнення 45220,68грн. Суддя Літвінов С.В. Представники: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився.; СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Авіс –Аква” (далі по тексту –ТОВ „Авіс –Аква”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТ-Б.І.Р." (далі по тексту –ТОВ„ ФОРТ-Б.І.Р.” ) про стягнення заборгованості в загальному розмірі 45220,68 грн., яка складається з суми боргу за поставлений товар в розмірі 40284,37 грн., трьох відсотків річних в сумі 815,55 грн., індексу інфляції в сумі 40,28грн. та нарахованої пені в сумі 4080,48 грн.. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за укладеним між сторонами по справі договором дистрибуції в регіоні № 14 від 01.03.2012р. щодо своєчасної та в повному обсязі оплати придбаного товару. Відповідач до суду в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, відзив на позов не надав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України. У судовому засіданні 08.01.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України. Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив: 01.03.2012р. між ТОВ „Авіс –Аква” (Компанія) та ТОВ„ ФОРТ-Б.І.Р.” (Дистриб'ютор) було укладено договір дистрибуції в регіоні № 14, у відповідності до п.п. 1.1, 1.2, 11.1 якого Компанія поставляє на умовах, передбачених цим Договором, Дистриб'ютору продукти харчування (далі „товар”) у відповідності із накладними в асортименті та цінами, що є невід'ємною частиною даного договору. Дистриб'ютор зобов'язується отримати товар, сплатити його вартість Компанії та забезпечити реалізацію Товару третім особам від свого імені за свій рахунок на умовах даного договору. Дистриб'ютор за домовленістю з Компанією отримує передбачений положеннями даного Договору комплекс прав та обов'язків стосовно представництва інтересів Компанії в межах м. Одеси та Одеської області. Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін і діє до 31 грудня 2012р. включно, крім випадків дострокового припинення договору відповідно до п. 8.5. або додатковою письмовою згодою Сторін. Позивачем були належним чином виконані прийняті на себе зобов'язання за договором дистрибуції в регіоні № 14 від 01.03.2012р. щодо передання товару на суму 71181,14 грн. з урахуванням ПДВ у власність відповідача, що підтверджується видатковими накладними. Положеннями п.п. 2.2, 7.3.1 договору дистрибуції в регіоні № 14 від 01.03.2012р. передбачено, що згідно з даним договором Дистриб'ютор зобов'язується зокрема нести повну відповідальність за відповідне збереження товару і своєчасно його оплату. Дистриб'ютор зобов'язаний провести повний розрахунок за кожну отриману партію товару відповідно до накладною протягом 28 (двадцять вісім) календарних днів, рахуючи з дати отримання товару. Якщо дата оплати припадає на вихідний або святковий день, оплата повинна бути здійснена в наступний за нею банківський день. Відповідачем були здійснені часткові розрахунки на суму 25000грн., що підтверджується банківськими виписками. Також, відповідач повернув позивачу товар на суму 5896,77грн., що підтверджується накладною на повернення від 18.07.2012р. За твердженнями ТОВ „Авіс –Аква”, відповідачем були неналежним чином виконані прийняті на себе зобов'язання за договором дистрибуції в регіоні № 14 від 01.03.2012р. щодо своєчасної та в повному обсязі оплати придбаного товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 40284,37 грн., яка на момент звернення позивача до суду із даним позовом є непогашеною. Неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором дистрибуції у регіоні № 14 від 01.03.2012р. зумовило звернення ТОВ „Авіс –Аква” до суду із даними позовними вимогами про стягнення з ТОВ„ ФОРТ-Б.І.Р.” суми основного боргу в розмірі 40284,37 грн., трьох відсотків річних в сумі 815,55 грн., індексу інфляції в сумі 40,28грн. та нарахованої пені в сумі 4080,48 грн. У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами по справі існують правовідносини, врегульовані договором дистрибуції у регіоні № 14 від 01.03.2012р. Проаналізувавши зміст названого договору, суд дійшов висновку, що він містить елементи різних договорів, а саме договорів поставки та комісії. Статтею 3 Цивільного кодексу України визначені загальні засади цивільного законодавства, до яких відноситься і свобода договору. Частиною 3 статті 6 цього Кодексу також передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. В силу положень ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Таким чином, до правовідносин сторін по справі, що виникли з договору дистрибуції у регіоні № 14 від 01.03.2012р., застосовуються у відповідних частинах положення чинного законодавства, якими врегульовано правовідносини поставки та комісії. Оскільки в обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ „Авіс –Аква” покладено твердження щодо неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за названим договором в частині здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати за придбаний товар, господарський суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору надавати правову оцінку правовідносинам сторін, що виникли з договору дистрибуції у регіоні № 14 від 01.03.2012р., виходячи з положень законодавства, якими врегульовано зобов'язання, визначені договором поставки. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним зокрема у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар. Згідно з видатковими накладними, які є невід'ємною частиною договору дистрибуції у регіоні № 14 від 01.03.2012р., скріпленою підписами представників сторін та відповідними печатками, відповідач прийняв від позивача товар. Враховуючи положення ст.ст. 662, 664 ЦК України, господарський суд дійшов висновку про належне виконання ТОВ „Авіс –Аква” прийнятих на себе зобов'язань за даним договором щодо передачі у власність відповідача товару. Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. В силу положень ст.ст. 530, 610 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В свою чергу, відповідачем прийняті на себе за договором дистрибуції у регіоні № 14 від 01.03.2012р. були виконані частково з систематичним порушенням строків внесення плати. Викладене свідчить про порушення відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань, тобто невиконання їх у встановлений угодою строк, та дозволяє суду згідно з положеннями ст.ст. 3, 6, 11, 525, 526, 530, 610, 627 – 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України дійти висновку щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог в частині стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 40284,37 грн.. Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У зв'язку із простроченням відповідачем виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань з оплати придбаного на підставі договору дистрибуції у регіоні № 14 від 01.03.2012р. товару, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано три відсотки річних в розмірі 815,55 грн. та індекс інфляції в розмірі 40,28грн. на суму невиконаного грошового зобов'язання. Розрахунок трьох відсотків річних та індексу інфляції здійснений позивачем з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимоги ТОВ „Авіс –Аква” про стягнення трьох відсотків річних в сумі 815,55грн. та індексу інфляції в сумі 40,28грн. за прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором дистрибуції у регіоні № 14 від 01.03.2012р. підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. При цьому, слід враховувати, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно з п. 2.5 договору дистрибуції в регіоні № 14 від 01.03.2012р. при порушенні виконання термінів фінансових зобов”язань, вказаних в п. 2.2 Договору Дистриб'ютор сплачує сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період протермінування платежу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний календарний день прострочення. Загальна сума пені розраховується за весь період протермінування оплати без обмежень, передбачених пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України. Сплата пені не звільняє Дистриб”ютера від виконання взятих зобов”язань. З посиланням на п. 2.5 договору дистрибуції в регіоні № 14 від 01.03.2012р. позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 4080,48 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання. Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача даного виду неустойки, проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок, господарський суд дійшов висновок про їх обґрунтованість та відповідність вимогами чинного законодавства, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 4080,48 грн. підлягають задоволенню. Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ„ ФОРТ-Б.І.Р.” перед ТОВ „Авіс – Аква”, яка виникла на підставі договору дистрибуції у регіоні № 14 від 01.03.2012р., на загальну суму 45220,68 грн., яка складається з суми боргу за поставлений товар в розмірі 40284,37 грн., трьох відсотків річних в сумі 815,55 грн., індексу інфляції в сумі 40,28грн. та нарахованої пені в сумі 4080,48 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, відповідачем суду надано не було. Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Підсумовуючи все наведене вище, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення позову ТОВ „Авіс –Аква” у повному обсязі. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь ТОВ „Авіс –Аква” суму основної заборгованості в розмірі 45220,68 грн., яка складається з суми боргу за поставлений товар в розмірі 40284,37 грн., трьох відсотків річних в сумі 815,55 грн., індексу інфляції в сумі 40,28грн. та нарахованої пені в сумі 4080,48 грн. відповідно до ст.ст. 3, 6, 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 615, 617, 625 – 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР. Судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору слід віднести на рахунок відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України. Керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 615, 617, 625 – 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд ,- ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТ-Б.І.Р." /66300, Одеська область, м. Котовськ, вул. Вокзальна, буд. 1, код ЄДРПОУ 36074260/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Авіс –Аква” /21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 150, код ЄДРПОУ 35996819/ суму основного боргу в розмірі 40284,37 грн., три відсотки річних в сумі 815,55грн., індекс інфляції в сумі 40,28грн., пеню в сумі 4080,48грн. та 1609,50грн. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку. Повний текст рішення складено та підписано 10.01.2013р. Суддя Літвінов С.В.