Постанова

від 24.12.2012 по справі 5011-42/11146-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2012 р. Справа№ 5011-42/11146-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Богомаз А.К. - представник, дов. № 1 від 03.01.2012;

від відповідача: Драч І.В. - представник, дов. № 51 від 10.09.2012;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Продуктовий рай"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2012

у справі № 5011-42/11146-2012 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продуктовий рай"

про стягнення боргу, ціна позову 87 232,57 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 у справі № 5011-42/11146-2012 розгляд апеляційної скарги відкладено на 24.12.2012.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2012 у справі № 5011-42/11146-2012 позов задоволено; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 90 520,00 грн. боргу та 1 810,40 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення мотивоване тим, що поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов спірного договору оренди № 89/604 від 10.08.2010, підтверджується той факт, що належна за договором орендна плата за період лютого-серпня 2012 року у розмірі 90 523,00 грн. оплачена відповідачем у розмірі 3 грн.; доказів належної оплати за договором суду не надано; за таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 762 ЦК України підлягає стягненню 90 520,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2012 у справі № 5011-42/11146-2012 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник, вказує на те, що сума заборгованості, що становить предмет позову, виникла за період лютого-липня 2012 року, тобто після закінчення терміну дії договору № 89/604, проте в рішенні суду першої інстанції не зазначено підстави нарахування орендної плати після закінчення терміну дії договору; пунктом 3.2.1 договору № 89/604 передбачено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю об'єкт оренди по акту прийому-передачі у день укладення договору оренди, однак, такого акту немає, при цьому посилання суду на акт приймання-передачі нерухомого майна від 02.08.2007 є безпідставним, тому що цей акт не має відношення до договору від 10.08.2010; позивач свідомо приховав, а суд не встановив, що після закінчення терміну дії договору відповідач повернув більшу частину нежитлового приміщення і фактично користувався приміщенням загальною площею лише 50 кв.м.

Скаржник зазначає, що справу було розглянуто за відсутністю представника відповідача, не повідомленого належним чином про місце і час засідання суду, у зв'язку з чим, його було позбавлено права надати свої заперечення та докази, що в свою чергу призвело до порушення засад рівності перед законом і судом та змагальності сторін.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2012 у справі № 5011-42/11146-2012 залишити без змін, вказує на те, що оскільки договірні відносини продовжувались щороку після закінчення договору оренди без повернення приміщення по акту приймання-передачі орендодавцю, то підстав для складання акту під час укладення договору оренди від 10.08.2010 не було; при цьому пунктом 4.13 договору № 89/604, укладеного між сторонами, передбачено, що орендар сплачує орендну плату до дня фактичної передачі орендодавцю об'єкту оренди по акту приймання-передачі.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача 87 232,57 грн. заборгованості з орендної плати; судового збору.

На підставі ст. 22 ГПК України, 20.09.2012 позивачем подано заяву за № 981 про збільшення позовних вимог, згідно із якою позивач, у зв'язку із збільшенням заборгованості по орендній платі, просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість, яка становить 90 520,00 грн.; судовий збір.

Як вбачається із матеріалів справи, 10.08.2010 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди № 89/604 нерухомого майна /будівель, споруд, приміщень/ комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва, відповідно до п. 1.1 якого, позивач, за договором орендодавець, на підставі розпорядження голови Печерської районної у місті Києві державної адміністрації № 615 від 01.08.1997 (при переукладенні договору оренди на новий термін чи продовженні терміну дії договору оренди) на підставі протокольного рішення комісії з питань користування та відчуження комунального майна Печерської районної у місті Києві ради (протокол № 9 від 15.07.2010), передає, а відповідач, за договором орендар, приймає у орендне користування нежитлове приміщення, будівлю, споруду за адресою: місто Київ, Тверський тупик, 6/8 загальною площею 202,0 кв.м в т.ч. - 34,3 кв.м - 1-й поверх, 167,7 кв.м - н/підвал, для розміщення продовольчого магазину.

Згідно із ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Пунктом 9.1 договору № 89/604 сторони погодили, що договір набуває чинності з дати підписання його сторонами і діє з 10 серпня 2010 року до 10 серпня 2011 року.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.5 договору № 89/604, за користування об'єктом оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади Печерського району м. Києва, що затверджена рішенням Печерської районної у місті Києві ради від 12.06.2003 № 105, зі змінами та доповненнями до неї, внесеними рішенням районної ради від 19.10.2006 №14; платежі за поточний місяць вносяться відповідачем на рахунок позивача до 20-го числа поточного місяця.

Згідно із розрахунком позивача, доданим до заяви про збільшення позовних вимог № 981, заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів становить суму у розмірі 90 520,00 грн.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно із ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обов'язки.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Аналогічна норма міститься і в ст. 526 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Доказів належного виконання умов договору № 89/604 щодо сплати орендних платежів відповідачем не надано.

Отже, позовна вимога про стягнення 90 520,00 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів за договором № 89/604 є такою, що відповідає нормам законодавства, підтверджена матеріалами справи, тому підлягає задоволенню.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2012 розгляд справи № 5011-42/11146-2012 призначено на 11.09.2012.

Зазначена ухвала від 13.08.2012 надіслана позивачу та відповідачу 20.08.2012 і отримана позивачем - 22.08.2012, а відповідачем - 14.09.2012, згідно із повідомленнями про вручення поштового відправлення (рекомендованого) за № 19348540 та № 19348559, відповідно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2012 розгляд справи № 5011-42/11146-2012 відкладено на 25.09.2012, у зв'язку із нез'явленням представника відповідача.

Зазначена ухвала надіслана відповідачу 13.09.2012, а одержана останнім 25.09.2012, згідно із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого) за № 16069381.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Як вбачається із дат вручення ухвал суду першої інстанції відповідачу, останній ухилявся від вчасного їх отримання.

Згідно із ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався правом надіслати відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, після одержання ухвали про порушення провадження у справі, як це передбачено ст. 59 ГПК України.

Порушення норм процесуального права, на які вказує скаржник, відсутні.

Відповідно до п. 4.13 договору № 89/604 відповідач сплачує орендну плату та інші платежі, що визначені цим договором, до дня фактичної передачі позивачу об'єкту оренди по акту приймання-передачі.

Отже, нарахування позивачем орендної плати і після 10.08.2011 є правомірним та таким, що грунтується на умовах договору.

Скаржник безпідставно стверджує про непередання відповідачу за актом орендованого майна, адже згідно з актом від 02.08.2007 приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, Тверський тупик, 6/8, площею 202,0 кв.м, це майно було передане відповідачу в оренду та знаходиться в його користуванні.

Та обставина, що в акті від 02.08.2007 є посилання на інший договір оренди, який було укладено першим, не заперечує факту передання відповідачу майна в оренду.

Твердження про повернення частини майна з оренди є голослівним, оскільки в матеріалах справи відсутній та до апеляційної скарги не доданий акт приймання-передання майна з оренди, який би був складений до 08.08.2012, а 08.08.2012, згідно із актом прийому-передачі нежитлових приміщень в буд. № 6/8 на Тверському тупику, відповідачем передано з оренди, а позивачем прийнято нежитлові приміщення загальною площею 202,0 кв.м, які були в оренді за договором № 89/604.

Додана скаржником до заяви від 26.11.2012 довідка Начальника ОПЗ Київ-103 може свідчити лише про дату, коли у підприємства зв'язку з'явилась можливість вручити кореспонденцію адресату, а не про дату повідомлення судом відповідача про час і місце розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2012 у справі № 5011-42/11146-2012 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

2. Справу № 5011-42/11146-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябуха В.І.