Ухвала

від 19.12.2012 по справі 2-а-283/10/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2012 р.Справа № 2-а-283/10/1470

Категорія: 2.11.17 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -Осіпова Ю.В.,

суддів -Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Гурмет-Н»до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

09.03.2010р. ПП «Гурмет-Н»звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва та, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просило:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні перевірки ПП «Гурмет-Н»за результатами якої було складено акт від 10.12.2009 року №1670/23-300/35639179 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Гурмет-Н»(код за ЄДРПОУ 35639179 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків: ПП «Муссон-2009»(код за ЄДРПОУ 36227083 ) за березень, квітень, червень 2009 року, ПП «Скайлайн-Плюс»(код за ЄДРПОУ 36227235 ) за травень, липень 2009 року, ТОВ «Магніт-Плюс»(код за ЄДРПОУ 35668105 ) за липень 2009 року»;

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у визнанні відсутньою бази і об'єкту оподаткування податком на додану вартість;

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у коригуванні (зменшенні) податкового кредиту та податкового зобов'язання ПП «Гурмет-Н»за період березень-липень 2009 року (березень 2009 року: податкові зобов'язання в сумі ПДВ 5 462 599,15 грн., податковий кредит в сумі ПДВ 5 319 158,41 грн.; квітень 2009 року: податкові зобов'язання в сумі ПДВ 6 996 283,53 грн., податковий кредит в сумі ПДВ 6 949 193,51 грн.; травень 2009 року: податкові зобов'язання в сумі ПДВ 10 956 254,33 грн., податковий кредит в сумі ПДВ 11 314 708,12 грн.; червень 2009 року: податкові зобов'язання в сумі ПДВ 7005124,13 грн., податковий кредит в сумі ПДВ 6 000 000 грн.; липень 2009 року: податкові зобов'язання в сумі ПДВ 14 441 856,26 грн., податковий кредит в сумі ПДВ 14 427 414,21 грн. ).

В обґрунтування своїх п/вимог позивач зазначив, що 12.01.2010 року на адресу ПП «Гурмет-Н»надійшов акт «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Гурмет-Н» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо відображення правових відносин з платниками податків: ПП «Муссон-2009»за березень, квітень, червень 2009 року, ПП «Скайлайн-Плюс»за травень, липень 2009 року, ТОВ «Магніт-Плюс»за липень 2009 року», висновки якого, як і дії перевіряючих, позивач вважає протиправними та такими, що зроблені поза межами наданих повноважень з грубим порушенням норм чинного законодавства України та законних прав та інтересів позивача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року адміністративний позов ПП «Гурмет-Н»задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, які полягають у проведені перевірки ПП «Гурмет-Н», в результаті якої було складено акт від 10.12.2009 року №1670/23-300/35639179 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Гурмет-Н»(код за ЄДРПОУ 35639179) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків: ПП «Муссон-2009»(код за ЄДРПОУ 36227083) за березень, квітень, червень 2009 року, ПП «Скайлайн-Плюс»(код за ЄДРПОУ 36227235) за травень, липень 2009 року, ТОВ «Магніт-Плюс»(код за ЄДРПОУ 35668105) за липень 2009 року». Визнано протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, які полягають у визнанні відсутньою бази і об'єкту оподаткування податком на додану вартість. Визнано протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, які полягають у коригуванні (зменшенні) податкового кредиту та податкового зобов'язання ПП «Гурмет-Н»за період березень 2009 року -липень 2009 року (березень 2009 року: податкові зобов'язання в сумі ПДВ 5462599,15 грн., податковий кредит в сумі ПДВ 5319158,41 грн.; квітень 2009 року: податкові зобов'язання в сумі ПДВ 6996283,53 грн., податковий кредит в сумі ПДВ 6949193,51 грн.; травень 2009 року: податкові зобов'язання в сумі ПДВ 10956254,33 грн., податковий кредит в сумі ПДВ 11314708,12 грн.; червень 2009 року: податкові зобов'язання в сумі ПДВ 7005124,13 грн., податковий кредит в сумі ПДВ 6000000 грн.; липень 2009 року: податкові зобов'язання в сумі ПДВ 14441856,26 грн., податковий кредит в сумі ПДВ 14427414,21 грн. ).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду 1-ї інстанції, представник ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва 08.04.2010р. подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та постановлення нового рішення про відмову у задоволенні даного позову у повному обсязі, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено наступні обставини справи.

В період з 03.12.2009 року по 10.12.2009 року посадовими особами ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва була проведена документальна невиїзна перевірка позивача - ПП «Гурмет-Н», за результатами якої було складено Акт перевірки від 10.12.2009 року №1670/23-300/35639179 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Гурмет-Н»(код за ЄДРПОУ 35639179) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків: ПП «Муссон-2009»(код за ЄДРПОУ 36227083) за березень, квітень, червень 2009 року, ПП «Скайлайн-Плюс»(код за ЄДРПОУ 36227235) за травень, липень 2009 року, ТОВ «Магніт-Плюс»(код за ЄДРПОУ 35668105) за липень 2009 року». 2-й екземпляр Акту перевірки позивач отримав 12.01.2010 року.

Так, за результатами вказаної перевірки посадовими особами ДПІ були зроблені висновки про те, що:

1. ПП «Гурмет-Н»здійснювало операції, які були укладені в порушення ч.1 ст.203 ЦК України , їх зміст суперечить зокрема інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України ). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину. На думку ДПІ, товар по вказаних правочинах, в порушення ст.ст. 662 , 655 , 656 ЦК України , фактично не був переданий.

2. Відповідно до приписів ч.ч.1,5 ст. 203 , п.1, 2 ст. 215 та ст. 228 ЦК України , зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Так, правочини, укладені ПП «Гурмет-Н»з контрагентами -постачальниками порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

3. У зв'язку з тим, що угоди з придбання товарів є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону , такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку, відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість. Діяльність ПП «Гурмет-Н»була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентами -посередниками, які не виконували своїх податкових зобов'язань.

4. За даними перевірки в березні-липні 2009 року за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів відповідно до пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.97р. підлягають коригуванню (зменшенню), а саме: березень 2009 року: податкові зобов'язання в сумі ПДВ 5462599,15 грн., податковий кредит в сумі ПДВ 5319158,41 грн.; квітень 2009 року: податкові зобов'язання в сумі ПДВ 6996283,53 грн., податковий кредит в сумі ПДВ 6949193,51 грн.; травень 2009 року: податкові зобов'язання в сумі ПДВ 10956254,33 грн., податковий кредит в сумі ПДВ 11314708,12 грн.; червень 2009 року: податкові зобов'язання в сумі ПДВ 7005124,13 грн., податковий кредит в сумі ПДВ 6000000,00 грн.; липень 2009 року: податкові зобов'язання в сумі ПДВ 14441856,26 грн., податковий кредит в сумі ПДВ 14427414,21 грн.

Разом з тим, за результатами вказаної перевірки, ДПІ, у встановлений чинним законодавством термін, відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками виявлених, на думку ДПІ, порушень податкового законодавства не прийнято, що вказує на невмотивованість доводів, викладених в Акті перевірки, відсутність порушень податкового законодавства та відсутність підстав для застосування будь-яких негативних фінансових наслідків для суб'єкта господарювання (т.б. ПП «Гурмет-Н» ), а отже свідчить про неправомірність висновків щодо необхідності коригування (зменшення) податкового кредиту та податкового зобов'язання ПП «Гурмет-Н»за період березень 2009 року -липень 2009 року, які, в свою чергу, фактично є вказівками щодо коригування податкового кредиту та податкового зобов'язання ПП «Гурмет-Н»за вказаний період.

При цьому, з Акту перевірки також слідує, що посадовими особами ПП «Гурмет-Н»до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва пояснень та документальних підтверджень, які стосуються фінансово-господарської діяльності ПП «Гурмет-Н»по взаєморозрахункам з ПП «Муссон-2009»за березень, квітень, червень 2009 року, ПП «Скайлайн-Плюс»за травень, липень 2009 року, ТОВ «Магніт-Плюс»за липень 2009 року для перевірки, не надавалось, оскільки відповідачем не затребувалось від позивача будь-яких документальних підтверджень фінансово-господарської діяльності ПП «Гурмет-Н».

В судовому засіданні окружного суду представниками сторін підтверджено вказаний факт.

Проведення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва документальної невиїзної перевірки ПП «Гурмет-Н»з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо відображення правових відносин з ПП «Муссон-2009»- за березень, квітень, червень 2009 року, ПП «Скайлайн-Плюс» - за травень, липень 2009 року та ТОВ «Магніт-Плюс»- за липень 2009 року, в результаті якої був складений Акт перевірки, є порушенням вимог Наказу №266, оскільки відповідно до Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008р. №266 , у разі неотримання документів, передбачених п.4.2 Наказу №266, протягом 15 днів з моменту направлення запиту платнику ПДВ (отримувачу) працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб передає перелік таких платників до підрозділу податкової міліції з наданням інформації про вжиті заходи (телефонний дзвінок, направлений запит тощо) для здійснення заходів, передбачених п.6.2 розділу VI Наказу №266.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з протиправності дій податкового органу, в зв'язку із чим, задовольнив позовні вимоги.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з п.1 ч.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990р. №509-XII «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі ), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів ), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до ч.3 п.1.2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»(затв.Наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327 та зареєстрованого в Мін'юсті України 25.08.2005р. за №925/11205 ), невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів ), незалежно від способу їх подачі.

Відповідно до розділу 4 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008р. №266 , підрозділи оподаткування юридичних, фізичних осіб проводять документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової звітності платника ПДВ другої категорії з урахуванням вимог до проведення документальної невиїзної перевірки, визначених Законом №509 . Документальна невиїзна перевірка податкової звітності з ПДВ проводиться на підставі п.1 ст.11 Закону N509 і триває протягом 30 днів, наступних за граничним днем подання звітної податкової декларації або фактичного подання уточнюючого розрахунку (п.4.1 Наказу №266 ).

Так, відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов. Це означає, що ч.2 ст.71 КАС України фактично встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

До того ж ч.4 ст. 71 КАС України зобов'язує суб'єкта владних повноважень надати всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.

Вищенаведене та пояснення представника відповідача вказує на те, що висновки, викладені в Акті перевірки, зроблені лише на підставі даних податкових декларацій, поданих позивачем за період, що був предметом перевірки, та не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням п.1.7 Наказу ДПА України від 10.08.2005р. №327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» , згідно з яким, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Результати невиїзної документальної перевірки групуються за окремими видами податків і зборів (обов'язкових платежів) та у розрізі податкових періодів. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому, до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції ), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Отже, за таких обставин, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає викладені в Акті перевірки факти та висновки є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження умовиводів про нікчемність правочинів, а відповідно є такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства України.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-XIV передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 цього ж Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно приписів ч.2 ст.19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 2.3.4. п.2.3 ст.2 наказу ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»від 10.08.05р. №327 (із зм. внесеними згідно з наказом ДПА від 13.06.07р. №354 ) передбачено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, «приховування об'єкта оподаткування», «розкрадання», «привласнення», «розкрадання», «приховування», «описка»та ін .).

Проведення ж перевірки без вивчення документів первинного бухгалтерського та податкового обліку - є грубим порушенням пп.3.1.2 п.3.1 «Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання -юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень», затверджених наказом ДПА України від 11.09.2008 року №584 , відповідно до яких, у разі встановлення в ході проведення перевірки правочинів, що суперечать інтересам держави та суспільства (нікчемних правочинів ) в описовому вигляді зазначається інформація щодо здійснення посадовими особами платників податків дій, спрямованих на порушення публічного порядку та моральних засад суспільства. Також зазначається інформація, що повинна містити: назву товарів (робіт, послуг), що поставлялись (надавались); кількісні та вартісні показники товарів (робіт, послуг), які поставлялись (надавались): ціна за одиницю, кількість та вартість за періодами; перелік виписаних накладних (актів виконаних робіт, інше ); перелік виписаних податкових накладних із зазначенням номера, дати та суми; відображення податкових накладних у реєстрі виданих податкових накладних з урахуванням коригування (із зазначенням дати та номера запису ); перелік актів приймання-передачі, вантажно-митних декларацій, платіжних доручень; відображення операцій з поставки товарів (робіт, послуг ) у бухгалтерському та податковому обліку суб'єкта господарювання в розрізі податкових періодів; форму розрахунків, наявність заборгованості на певну дату; спосіб та засіб перевезення, реквізити перевізника, розрахунку з перевізником тощо.

При цьому, в Акті перевірки взагалі не зазначено жодного із правочинів, які вчинені в період, що був предметом перевірки, і, на думку відповідача, є нікчемними.

Зазначення в Акті припущення, що не підтверджені допустимими та достатніми доказами, про недійсність взагалі усіх правочинів (без зазначення навіть про їх природу ) без дослідження конкретних угод, є беззмістовними та грубо порушують приписи вищезазначених нормативних актів.

Натомість позивачем на спростування висновків ДПІ до суду надано декларації з податку на додану вартість за період березень 2009 року -липень 2009 року на підтвердження правомірності відображення податкової звітності.

Відповідно до поданих позивачем податкових декларацій з ПДВ за перевіряємий період, ПП «Гурмет-Н»задекларувало податковий кредит та податкові зобов'язання з урахуванням договорів, укладених ПП «Гурмет-Н»з ПП «Скайлайн-Плюс», ТОВ «Магніт-Плюс»та ПП «Муссон-2009». При цьому, ПП «Скайлайн-Плюс», ТОВ «Магніт-Плюс»та ПП «Муссон-2009»також задекларовано податковий кредит та податкові зобов'язання за перевіряємий період з урахуванням угод, укладених з ПП «Гурмет-Н».

Так, відповідно до Додатку 5, до податкової декларації з ПДВ за березень 2009 року ПП «Гурмет-Н»включило до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 5319158,48 грн. за договором, укладеним з ПП «Муссон-2009». ПП «Муссон-2009»теж відобразило у складі податкових зобов'язань ПДВ в сумі 5319158,41 грн. за договором, укладеним з ПП «Гурмет-Н».

Згідно з тим же Додатком 5, до податкової декларації з ПДВ за квітень 2009 року ПП «Гурмет-Н»включило до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 6949193,50 грн. за договором, укладеним з ПП «Муссон-2009». ПП «Муссон-2009»також відобразило в складі податкових зобов'язань ПДВ в сумі 6949193,50 грн. за договором, укладеним з ПП «Гурмет-Н».

Також, з Додатку 5 видно, що до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року слідує, що ПП «Гурмет-Н»включило до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 11314708,12 грн. за договором, укладеним з ПП «Скайлайн-Плюс». ПП «Скайлайн-Плюс»також відобразило в складі податкових зобов'язань ПДВ в сумі 11314708,12 грн. за договором, укладеним з ПП «Гурмет-Н».

Далі, у відповідності з Додатком 5, до податкової декларації з ПДВ за червень 2009 року ПП «Гурмет-Н»включило до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 6000000 грн. за договором, укладеним з ПП «Муссон-2009». ПП «Муссон-2009»теж відобразило в складі податкових зобов'язань ПДВ в сумі 6000000,00 грн. за договором, укладеним з ПП «Гурмет-Н».

Згідно з цим самим Додатком 5, до податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року ПП «Гурмет-Н»включило до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 13310384,55 грн. за договором, укладеним з ТОВ «Магніт-Плюс», та ПДВ в сумі 1117029,66 грн. за договором, укладеним з ПП «Скайлайн-Плюс». ПП «Скайлайн-Плюс»також відобразило в складі податкових зобов'язань ПДВ в сумі 1117029,66 грн. за договором, укладеним з ПП «Гурмет-Н». ТОВ «Магніт-Плюс»також відобразило в складі податкових зобов'язань ПДВ в сумі 13310384,55 грн. за договором, укладеним з ПП «Гурмет-Н».

При цьому, в поданих податкових деклараціях за період, що був предметом перевірки, ПП «Гурмет-Н»були узгоджені усі податкові зобов'язання з ПДВ та реально сплачено їх до бюджету.

Також, слід зазначити, що описання ж фінансово-господарської діяльності ПП «Гурмет-Н»по взаєморозрахункам з ПП «Муссон-2009»за березень, квітень, червень 2009 року, ПП «Скайлайн-Плюс»за травень, липень 2009 року, ТОВ «Магніт-Плюс»за липень 2009 року ґрунтується тільки на поясненнях позивача стосовно здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «Гурмет-Н»з ПП «Скайлайн-Плюс»та ТОВ «Магніт-Плюс». Запит щодо надання підтверджуючих документів стосовно здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «Гурмет-Н»з іншими суб'єктами господарювання відповідачем позивачеві не направлявся.

Крім того, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції вважає, що перевірка ПП «Гурмет-Н» була проведена посадовими особами ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва в порушення п.1.11 Наказу №327, згідно з яким, у разі неявки посадових осіб суб'єкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 (десяти) днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби складається акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби.

Слід звернути увагу також і на те, що правові норми Закону №509 та Наказу №327 не надають право посадовим особам Державної податкової служби здійснювати перевірки (робити висновки) без дослідження (надання) необхідних документів.

За таких обставин, дії відповідача по визнанню недійсними даних, наведених в деклараціях з податку на додану вартість за березень-липень 2009 року про обсяги придбання та продажу, а отже, і про недійсність задекларованих податкового кредиту та зобов'язань, вчиненні невмотивовано, без посилання на допустимі фактичні дані, з порушенням Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000р.

Згідно з п.1.11 ст.1 Закону України №2181, «податкова декларація»- документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Роблячи висновок про те, що всі правочини, укладені ПП «Гурмет-Н»з ПП «Скайлайн-Плюс», ТОВ «Магніт-Плюс»та ПП «Муссон-2009», є нікчемними, а також визнаючи недійсними дані відображені у деклараціях з податку на додану вартість за період, що був предметом перевірки, посадові особи ДПІ повинні були б зняти з підприємства податкові зобов'язання, отримані у зв'язку з виконання таких договорів, та зняти податковий кредит, нарахований по постачальниках товарів.

Тобто, посадові особи контролюючого органу фактично визначили суми податкових зобов'язань ПП «Гурмет-Н», тим самим порушивши пп.4.1.1 п.4.2 ст. 4 та пп..4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону №2181, відповідно до яких, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Право ж органів державної податкової служби визначати податкове зобов'язання платника податків передбачено у випадку, коли згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган або за даними документальних перевірок.

При цьому, в Акті перевірки не зазначено про повернення ПП «Гурмет-Н»з бюджету суми ПДВ, сплаченої останнім в якості податкових зобов'язань, визначених в податкових деклараціях, дані яких визнані в ході проведення перевірки недійсними, як помилково сплачені.

Відповідно до п.4.11 Наказу №327, керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні) приймається податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ПП «Гурмет-Н»листом від 14.01.2010 року №14/01-1 подав до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва свої письмові заперечення до Акту перевірки, відповідь на які, була надана відповідачем листом від 10.12.2009 року.

Таким чином, на час постановлення судом рішення по суті спору, сплили строки, визначені п.4.11 Наказу №327 для прийняття рішення (податкового повідомлення-рішення ) за результатами проведеної перевірки ПП «Гурмет-Н».

Окрім того, в Акті перевірки (стр.6-8 акта) також робиться посилання на акти перевірок від 10.11.2009 року №1504/23-36227083 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Муссон-2009»з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 01.01.2009р. по 31.07.2009р.», від 20.10.2009 року №1428/230-36227235 «Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Скайлайн-Плюс»з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 01.05.2009р. по 31.07.2009р.»та акта перевірки ТОВ «Магніт-Плюс»від 30.10.2009 року №619/23-8/35668105 - контрагентів ПП «Гурмет-Н», на підставі яких без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку ПП «Гурмет-Н»зроблені висновки щодо нікчемності правочинів, укладених ПП «Гурмет-Н»з зазначеними контрагентами та висновки щодо відсутності бази і об'єкту оподаткування податком на додану вартість та про необхідність коригування (зменшення) податкового кредиту та податкового зобов'язання ПП «Гурмет-Н»за період березень 2009 року -липень 2009 року.

Відповідно до розділу 4 «Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів»(затв. наказом ДПА України від 18.04.2008 року №266 ), підрозділи оподаткування юридичних, фізичних осіб проводять документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової звітності платника ПДВ другої категорії з урахуванням вимог до проведення документальної невиїзної перевірки, визначених Законом №509 . Документальна невиїзна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість проводиться на підставі п.1 ст.11 Закону №509 і триває протягом 30 днів, наступних за граничним днем подання звітної податкової декларації або фактичного подання уточнюючого розрахунку (п.4.1 Наказу №266).

При цьому, під час проведення документальної невиїзної перевірки підлягають перевірці такі документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податку:

- податкова звітність (декларація з податку на додану вартість (у тому числі скорочена ), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у тому числі до скороченої);

- реєстри отриманих та виданих податкових накладних;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином, - платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином, - товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень;

- господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності;

- платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість до бюджету (п.4.2 Наказу №266).

У випадку ж, що є предметом судового дослідження, посадовими особами контролюючого органу перевірка проводилась лише на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість, що є порушенням Наказу №266, приписи якого дозволяють робити висновки щодо нікчемності угод лише при проведені позапланової виїзної перевірки (розділ 5 Наказу №266).

Приписами ч.3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом , такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч.2 ст.215 ЦК України ).

Посилання податкового органу на норми ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216 є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку. Також, відповідачем не надано фактичних даних про визнання в судовому порядку хоча б одного правочину, укладеного між позивачем та контрагентами, зазначеними в Акті перевірки.

Відповідно до приписів ст.216 ЦК України , до моменту визнання правочину недійсним правові наслідки, а саме те що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, не настають. Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно зі ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Інших підстав для визнання правочину нікчемним чинним законодавством України не передбачено. При цьому, як вбачається із змісту Акта перевірки, жодного доказу нікчемності правочинів, укладених позивачем з контрагентами (ПП «Муссон-2009», ПП «Скайлайн-Плюс», ТОВ «Магніт-Плюс»та ін. ), в Акті перевірки не зазначено.

Тобто доводи відповідача про нікчемність правочинів, вчинених позивачем з контрагентами (без зазначення хоча б однієї укладеної угоди ) фактично ґрунтуються на здогадах, є абстрактними і не можуть взагалі прийматися як обґрунтування висновку, оскільки припущення, зроблені без дослідження самих угод (або/та тексту договорів ), первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, не є доказом і не можуть бути покладені в основу висновків, які тягнуть за собою негативні наслідки для суб'єкта господарювання.

Отже, оскільки вказані висновки зроблені відповідачем з грубим порушення чинного законодавства, в тому числі без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку ПП «Гурмет-Н», і ґрунтуються на припущеннях, які не можуть бути положено в основу висновків контролюючого органу, дії ДПІ в цій частині - є неправомірними.

Таким чином, позивач, який є суб'єктом владних повноважень, в правовідносинах, що були предметом судового дослідження, діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, без дотримання принципу рівності перед законом та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії.

Отже, висновки контролюючого органу, викладені в Акті перевірки, що була проведена з порушеннями приписів діючого законодавства, про визнання відсутньою бази і об'єкту оподаткування податком на додану вартість, коригування (зменшення) податкового кредиту та податкового зобов'язання ПП «Гурмет-Н»за період березень 2009 року -липень 2009 року, є передчасними та невмотивованими, що є підставою для задоволення позову.

Отже, за вказаних обставин, висновки суду першої інстанції про необхідність повного задоволення позовних вимог є правильними та відповідаючи ми діючому законодавству.

Разом з цим, до суду апеляційної інстанції представником позивача надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого - ПП «Гурмет-Н»(код за ЄДРПОУ 35639179) з 02.06.2010р. припинено (ліквідовано) у зв'язку із визнанням банкрутом.

Згідно п.5 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, яке було стороною у справі.

Отже, за таких обставин, оскільки судом 1-ї інстанції при вирішенні справи не було порушено норм матеріального і процесуального права, колегія суддів, відповідно до ч.2 ст.203 КАС України, вважає, що судове рішення суду першої інстанції підлягає визнанню нечинним, а провадження у справі - закриттю з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва -залишити без задоволення.

Визнати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року -нечинною.

Провадження у справі за адміністративним позовом ПП «Гурмет-Н»до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії -закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко