Постанова

від 24.12.2012 по справі 2а-14679/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2012 року № 2а-14679/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Євротехнолоджі» простягнення заборгованості у розмірі 638 796,53 грн.,- ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Євротехнолоджі»про стягнення заборгованості у розмірі 638 796,53 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідач не сплатив до державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 638 796,53 грн. Зазначена заборгованість виникла на підставі поданої відповідачем декларації з ПДВ за жовтень 2011 року та податкових повідомлень-рішень № 0055111520 від 14.12.2011 р., № 0001221520 від 30.12.2011 р., № 0005201520 від 10.02.2012 р., №0009211520 від 12.03.2012р., №0021641520 від 29.05.2012р., №0021631520 від 12.03.2012р., №0024521520 від 14.06.2012р., №0028011520 від 20.07.2012р., №0028021520 від 20.07.2012р.

Згідно з вимогами п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України ДПІ на адресу позивача направлено податкову вимогу № 2716 від 06.12.2011 року, однак вжиті податковим органом заходи не призвели до позитивного результату - погашення податкового боргу, що стало підставою для звернення до суду.

У судовому засіданні 17 грудня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання 20 листопада та 17 грудня 2012 року не з'явився, про дату, місце та час слухання справи належним чином повідомлявся шляхом направлення повістки про виклик. Поштові відправлення разом із судовими повістками направлялись відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, однак були повернуті до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже відповідач вважається належним чином повідомленим про судові засідання 20.11.2012 року та 17.12.2012 року, а тому суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі враховуючи неприбуття у судове засідання представника відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта суд прийняв рішення про розгляд справи у письмовому провадженні при цьому запропонувавши особам, які беруть участь у справі, надати додаткові пояснення, документи та матеріали через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд прийшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Євротехнолоджі»(далі -відповідач, ТОВ «Аверс-Євротехнолоджі») зареєстроване Дніпровською районною державною адміністрацією 11.12.2001 року, підтвердженням чого є наявне у матеріалах справи свідоцтво про державну реєстрацію (а.с. 44) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на податковий облік платника податків №7064/144/29-05620 від 11.06.2007р. (а.с. 43).

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно облікової картки платника податків (а.с. 12-17), обліковується заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 638 796,53 грн., яка утворилась на підставі декларації з ПДВ за жовтень 2011 року та податкових повідомлень-рішень № 0055111520 від 14.12.2011 р., № 0001221520 від 30.12.2011 р., № 0005201520 від 10.02.2012 р., №0009211520 від 12.03.2012р., №0021641520 від 29.05.2012р., №0021631520 від 12.03.2012р., №0024521520 від 14.06.2012р., №0028011520 від 20.07.2012р., №0028021520 від 20.07.2012р.

Так, за матеріалами справи судом встановлено, що 18.11.2011 року відповідно до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2011 року (вх. № 9011787571) позивачем самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 2078,00 грн., яке ним погашене не було (а.с.18-19).

18.10.2011 року згідно з Актом № 6898-15/31809961 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва встановлено, що відповідачем не подана декларація з ПДВ за серпень 2011 року, у зв'язку з чим йому нараховано 1020,0 грн. штрафної (фінансової) санкції згідно податкового повідомлення-рішення № 0055111520 14.12.2011 року (а.с. 21). Станом на дату подачі позову дане податкове зобов'язання відповідачем не сплачене.

Також податковим органом 03.11.2011 року згідно з Актом № 7212-15/31809961 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, встановлено, що відповідачем не подана декларація з ПДВ за вересень 2011 року, у зв'язку з чим йому нараховано 1020,0 грн. штрафної (фінансової) санкції згідно податкового повідомлення-рішення № 0001221520 від 30.12.2011 р. (а.с. 24). Станом на дату подачі позову податкове зобов'язання відповідачем не сплачене.

13.01.2012 року згідно з Актом № 191-15/31809961 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва встановлено, що відповідачем не подана декларація з ПДВ за листопад 2011 року, у зв'язку з чим йому нараховано 1020,0 грн. штрафної (фінансової) санкції згідно податкового повідомлення-рішення № 0009211520 від 12.03.2012 р. (а.с. 26). Станом на дату подачі позову податкове зобов'язання відповідачем не сплачене.

Згідно з Актом № 1237-15/31809961 від 29.02.2012р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, встановлено, що відповідачем не подана декларація з ПДВ за січень 2012 року, у зв'язку з чим йому нараховано 1020,0 грн. штрафної (фінансової) санкції згідно податкового повідомлення-рішення № 0021631520 від 29.05.2012 р. (а.с. 31). Станом на дату подачі позову податкове зобов'язання не сплачене.

За Актом № 530-15/31809961 від 20.02.2012р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, встановлено, що відповідачем не подана декларація з ПДВ за грудень 2011 року, у зв'язку з чим йому нараховано 1020,0 грн. штрафної (фінансової) санкції згідно податкового повідомлення-рішення № 0021641520 від 29.05.2012 р. (а.с. 33). Станом на дату подачі позову дане податкове зобов'язання відповідачем не сплачене.

Згідно з Актом № 984-15/31809961 від 12.04.2012р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, встановлено, що відповідачем не подана декларація з ПДВ за лютий 2012 року, у зв'язку з чим йому нараховано 1020,0 грн. штрафної (фінансової) санкції згідно податкового повідомлення-рішення № 0024521520 від 14.06.2012р. (а.с. 35). Станом на дату подачі позову податкове зобов'язання не сплачене.

Актом № 1992-15/31809961 від 17.06.2012р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, встановлено, що відповідачем не подана декларація з ПДВ за квітень 2012 року, у зв'язку з чим йому нараховано 1020,0 грн. штрафної (фінансової) санкції згідно податкового повідомлення-рішення № 0028021520 від 20.07.2012р. (а.с. 37). Станом на дату подачі позову податкове зобов'язання не сплачене.

За Актом № 1619-15/31809961 від 21.05.2012р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, встановлено, що відповідачем не подана декларація з ПДВ за березень 2012 року, у зв'язку з чим йому нараховано 1020,0 грн. штрафної (фінансової) санкції за неподання податкових декларацій з ПДВ (податкове повідомлення-рішення № 0028011520 від 20.07.2012 р. (а.с. 39). Станом на дату подачі позову податкове зобов'язання не сплачене.

Крім того, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 10.02.2012 р. № 0005201520, винесеного на підставі акту про результати камеральної перевірки від 19.12.2011 р. № 8253-15/31809961, ТОВ «Аверс-Євротехнолоджі»збільшено зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 628 663,00 грн. (а.с.13). Вказана сума податкового зобов'язання відповідачем не погашена.

Таким чином, загальна сума податкових зобов'язань відповідача з податку на додану вартість становить 638 796,53 грн.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України (далі за текстом -ПК України) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені кодексом.

Відповідно до п.56.11 ст.56 не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до підпункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з наведених положень Податкового кодексу України, самостійно визначена відповідачем сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2011 року (вх. № 9011787571), вважається узгодженою у день подання декларації, оскарженню в адміністративному та судовому порядку не підлягає та повинна були сплачена протягом 10 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, самостійно визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість відповідачем не було сплачене.

Згідно з п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абз. 3 п. 58.3. ст. 58 ПК України).

Відповідно до п. 57.3 ст.57 ПКУ у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення № 0055111520 від 14.12.2011 р., № 0001221520 від 30.12.2011 р., № 0005201520 від 10.02.2012 р., №0009211520 від 12.03.2012р., №0021641520 від 29.05.2012р., №0021631520 від 12.03.2012р., №0024521520 від 14.06.2012р., №0028011520 від 20.07.2012р., №0028021520 від 20.07.2012р. були направлені відповідачу поштою, однак повернуті поштовим відділенням, що підтверджується копіями поштових конвертів (а.с. 21 (зворотній бік), 24 (зворотній бік), 26, 28 (зворотній бік), 31 (зворотній бік), 33 (зворотній бік), 35 (зворотній бік), 37 (зворотній бік), 39 (зворотній бік),) відтак, враховуючи приписи абз. 3 п. 58.3. ст. 58 ПК України, вважаються врученими відповідачу.

Доказів оскарження зазначених вище податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку позивачем суду не надано, відтак визначені податковим органом податкові зобов'язання вважаються узгодженими через 10 днів з дня вручення повідомлень-рішень та підлягають сплаті.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові зобов'язання, узгоджені платником самостійно в поданій декларації з ПДВ за жовтень 2011 року та визначені контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень № 0055111520 від 14.12.2011 р., № 0001221520 від 30.12.2011 р., № 0005201520 від 10.02.2012 р., №0009211520 від 12.03.2012р., №0021641520 від 29.05.2012р., №0021631520 від 12.03.2012р., №0024521520 від 14.06.2012р., №0028011520 від 20.07.2012р., №0028021520 від 20.07.2012р., погашені у встановлений законом строк відповідачем не були, а відтак, виходячи з положень пп. 14.1.175 ПКУ, вказані суми набули статусу податкового боргу.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пп. 59.3 ст. 59 ПКУ податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно зі ст. 59 ПК України у разі коли платник не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання наведених положень Податкового кодексу України ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було направлено відповідачу податкову вимогу № 2716 від 06.12.2011 р. на суму наявного на той час податкового боргу у розмірі 1 973,53 грн. Вказана вимога була направлена відповідачу поштою, однак повернута поштовим відділенням, що підтверджується копією поштового конверту, наявного у матеріалах справи (а.с.42) та, враховуючи приписи абз. 3 п. 58.3. ст. 58 ПК України, вважається врученою відповідачу.

Податкова вимога відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржена та є правомірною на час розгляду даної справи.

У підпункті 59.5 статті 59 Кодексу визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ні Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року N 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу, на чому наголошено також у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 № 1044/11/13-12.

В даному випадку орган державної податкової служби надав суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

Станом на момент розгляду справи загальний розмір заборгованості відповідача з податку на додану вартість становить 638 796,53 грн. .

Таким чином, суд дійшов висновку, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було здійснено заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені діючим законодавством, однак вони не призвели до погашення в повному обсязі податкового боргу.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу, що виник у нього на підставі поданої підприємством декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та винесених позивачем податкових повідомлень-рішень № 0055111520 від 14.12.2011 р., № 0001221520 від 30.12.2011 р., № 0005201520 від 10.02.2012 р., №0009211520 від 12.03.2012р., №0021641520 від 29.05.2012р., №0021631520 від 12.03.2012р., №0024521520 від 14.06.2012р., №0028011520 від 20.07.2012р., №0028021520 від 20.07.2012р.

При цьому, питання правомірності винесення контролюючим органом зазначених вище податкових повідомлень-рішень не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким такі зобов'язання нараховані, не є предметом позову у даній справі, а отже, суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.04.2012 року по справі К-10088/09.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 638 796,53 грн., зважаючи на те, що відповідачем не надано суду доказів сплати податкового боргу, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись вимогами ст. ст. 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Євротехнолоджі» (код ЄДРПОУ 31809961, адреса: 02002, м. Київ, вул. Раскової, 21) податковий борг у сумі 638 796,53 гривень (шістсот тридцять вісім тисяч сімсот дев'яносто шість грн. 53 коп.), які підлягають зарахуванню на р/р №34122999700005, одержувач: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 38012871, банк одержувача ГУ УДКСУ у м. Києві, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Патратій