Постанова

від 19.12.2012 по справі 2а-13725/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

19 грудня 2012 року 16:47 № 2а-13725/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісма-Трейд» про стягнення податкового боргу у розмірі 13 288,80 грн., - ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісма-Трейд»(далі -відповідач) про стягнення податкової заборгованості у сумі 13 288,80 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2012 року відкрито провадження у даній справі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України.

Правовою підставою звернення до суду позивачем наведено посилання на норми статей 14, 45, 56, 68, 95 Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

У судовому засіданні 28 листопада 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання 13 та 28 листопада 2012 року не з'явився, про дату, місце та час слухання справи належним чином повідомлявся шляхом направлення повістки про виклик. Поштові відправлення разом із судовими повістками направлялись відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, однак були повернуті до суду з відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою організація не значиться».

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже відповідач вважається належним чином повідомленим про судові засідання 13.11.2011 року та 28.11.2012 року, а тому суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

На підставі ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі враховуючи неприбуття у судове засідання представника відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта суд прийняв рішення про розгляд справи у письмовому провадженні при цьому запропонувавши особам, які беруть участь у справі, надати додаткові пояснення, документи та матеріали через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд прийшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вісма-Трейд»зареєстроване як юридична особа Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 07.09.2010 року, включене до ЄДРПОУ за номером 37270810 та перебуває на податковому обліку платника податків у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Вісма-Трейд»є платником податку на прибуток та податку на додану вартість.

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість з податку на прибуток у розмірі 3 230,00 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 10 058,80 грн., яка утворилась на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 20 травня 2011 року № 7654/1506, яким відповідачу нараховані штрафні (фінансові) санкції на підставі ст. 126 Податкового кодексу України у розмірі 10 % суми самостійно визначеного грошового зобов'язання, сплаченого з затримкою, у розмірі 708,80 грн. з податку на додану вартість;

- податкового повідомлення-рішення від 28 лютого 2012 року №1649/1506, яким відповідачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9 180,00 грн. з податку на додану вартість, визначеного на підставі акта перевірки №19/1506 від 27.02.2012р.;

- податкового повідомлення-рішення від 28 лютого 2012 року № 1652/1506, яким відповідачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн. з податку на додану вартість, визначеного на підставі акта перевірки №18/1506 від 27.02.2012р.;

- податкового повідомлення-рішення від 28 лютого 2012 року №0016511506/0, яким відповідачу нараховані штрафні санкції у розмірі 170,00 грн. з податку на прибуток, визначеного на підставі акта перевірки №37/1506 від 22.02.2012р.;

- податкового повідомлення-рішення від 28 лютого 2012 року №0016501506/0, яким відповідачу нараховані штрафні санкції у розмірі 3 060,00 грн. з податку на прибуток, визначеного на підставі акта перевірки №38/1506 від 22.02.2012р.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 20 травня 2011 року № 7654/1506, від 28 лютого 2012 року №1649/1506, від 28 лютого 2012 року № 1652/1506, від 28 лютого 2012 року №1651/1506, від 28 лютого 2012 року №0016501506/0 були направлені відповідачу поштою, однак повернуті поштовим відділенням у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується копіями поштових конвертів (а.с. 12, 14, 19, 24, 50). Враховуючи приписи абз. 3 п. 58.3. ст. 58 ПК України вказані рішення вважаються врученими відповідачу.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень № 7654/1506 від 20 травня 2011 року, №0016491506 від 28 лютого 2012 року, № 0016521506 від 28 лютого 2012 року, №0016511506 від 28 лютого 2012 року, №0016501506 від 28 лютого 2012 року в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав, відтак визначені податковим органом податкові зобов'язання відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.1 ст. 56 ПК України вважається узгодженим та підлягають сплаті.

Згідно положень п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно ч. 2 п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідач доказів сплати податкових зобов'язань, визначених вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, суду не надав.

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобов'язання, які були узгоджені відповідачем, не були погашені протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України вони визнаються податковим боргом.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пп. 59.3 ст. 59 ПКУ податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно зі ст. 59 ПК України у разі коли платник не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання наведених положень Податкового кодексу України ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було направлено відповідачу податкову вимогу від 17 червня 2011 року №7362 про сплату податкового боргу у сумі 708,80 грн. Вказана вимога була направлена відповідачу поштою, однак повернута поштовим відділенням 07.07.2011 року з відміткою про закінчення терміну зберігання, що підтверджується копією поштового конверту (а.с.27). З огляду на зазначене та враховуючи приписи абз. 3 п. 58.3. ст. 58 ПК України, податкова вимога № 7362 від 17 червня 2011 року вважається врученою відповідачу 07.07.2011 року.

При цьому, ні Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року N 1037 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків»не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу, на чому наголошено також у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 № 1044/11/13-12.

В даному випадку орган державної податкової служби надав суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було здійснено заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені діючим законодавством, однак вони не призвели до погашення в повному обсязі податкового боргу

Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

При цьому, питання правомірності винесення контролюючим органом зазначених вище податкових повідомлень-рішень не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким такі зобов'язання нараховані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.04.2012 року по справі К-10088/09.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Судом встановлено, що у відповідача існує заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 10 058,80 грн., з податку на прибуток у розмірі 3 230,00 грн., що підтверджено позивачем та не спростовано відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісма-Трейд»(01035, м. Київ, Шевченківський район, вул. Дмитрівська, 69, код ЄДРПОУ 37270810) на користь Державного бюджету України (одержувач УДКСУ у Шевченківському районі міста Києва, р/р № 31119029700011, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 10 058,80 гривень (десять тисяч п'ятдесят вісім грн. 80 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісма-Трейд»(01035, м. Київ, Шевченківський район, вул. Дмитрівська, 69, код ЄДРПОУ 37270810) на користь Державного бюджету України (одержувач УДКСУ у Шевченківському районі міста Києва, р/р № 31119029700011, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100) податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 3 230,00 гривень (три тисячі двісті тридцять грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Патратій